Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №487/1996/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1996/26

Провадження № 2/487/1966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Миколаїв Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючий суддяНікітін Д.Г.,

при секретаріМарченко О.С.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання їх спільної дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 79 808,35 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн. Судові витрати по розгляду справи покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Відповідач сплачує аліменти у розмірі 3700 грн. Вказані грошові кошти витрачаються на потреби пов`язані з життєдіяльністю дитини. Додаткові витрати сплачує лише позивач. Так, з метою розвитку здібностей дитини, він відвідує неприбуткову Групу дитячого розвитку «ТРИМАЙ ХВИЛЮ». У вказаному закладі, дитина вивчає англійську мову, що сприяє розвитку її мовних навиків. Крім того, відвідує логопедичні заняття; готується опановувати правопис, вчиться писати, читати та малювати; вивчає математику, мову та навколишній світ. Крім того займається розвитком фізичних здібностей зокрема йогою. Відвідування зазначених занять протягом 2024 року коштувало позивачу 8000 грн., а наразі 9000 грн на місяць. Так за період з період часу з березня 2024 року по червень 2025 року нею було витрачено грошові кошти в сумі 128 500 грн. Крім цього дитина проходила огляд у окуліста в центрі зору « Karmolin» (1020 грн), дослідження зіниць очей в «Смартлаб» (935 грн.), та лікування (8620,25 грн), а також лікування від вірусної хвороби (2581,45 грн.) на загальну суму 13 156,7 грн. Крім того, позивач несе додаткові витрати на дитину пов`язані з необхідністю забезпечення її необхідним одягом, який відповідає кліматичним умовам та необхідними засобами для навчання. Зокрема, позивачем витрачено грошові кошти у сумі 17 960 грн. на придбання штанів, кросівок, майок, шкарпеток, чешок, светрів,черевиків, роликів дитячих, піджака, канцелярських приладів тощо. Загальна сума фактичних витрат Позивача, що викликані особливими обставинами, а саме необхідністю у розвитку спортивних та інтелектуальних здібностей сина за період з березня 2024 року по червень 2025 року становить 159 616,70 грн..

Позивач та його представник у судове засіданні не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилися, повідомлявся про слухання справи.

Вивчивши обставини у справі, дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 28.04.2017 року.

Під час вказаного шлюбу у них народилась спільна дитина – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 29.09.2022 року було розірвано шлюб позивача з відповідачем.

12.09.2022 року Березанським районним судом Миколаївської області, було видано судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою головного державного виконавця Березанського ВДВС у Миколаївському районі, Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Колібайчук М.А. від 12.10.2023 року було відкрито виконавче провадження №73031364 на виконання вищевказаного судового наказу.

З метою розвитку здібностей дитини, дитина відвідує неприбуткову Групу дитячого розвитку «ТРИМАЙ ХВИЛЮ». У вказаному закладі, дитина вивчає англійську мову, що сприяє розвитку її мовних навиків. Крім того, відвідує логопедичні заняття; готується опановувати правопис, вчиться писати, читати та малювати; вивчає математику, мову та навколишній світ. Крім того займається розвитком фізичних здібностей зокрема йогою. Відвідування зазначених занять протягом 2024 року коштувало позивачу 8000 грн., а наразі 9000 грн на місяць. Так за період з період часу з березня 2024 року по червень 2025 року нею було витрачено грошові кошти в сумі 128 500 грн. Крім цього дитина проходила огляд у окуліста в центрі зору « Karmolin» (1020 грн), дослідження зіниць очей в «Смартлаб» (935 грн.), та лікування (8620,25 грн), а також лікування від вірусної хвороби (2581,45 грн.) на загальну суму 13 156,7 грн. Крім того, позивач несе додаткові витрати на дитину пов`язані з необхідністю забезпечення її необхідним одягом, який відповідає кліматичним умовам та необхідними засобами для навчання. Зокрема, позивачем витрачено грошові кошти у сумі 17 960 грн. на придбання штанів, кросівок, майок, шкарпеток, чешок, светрів,черевиків, роликів дитячих, піджака, канцелярських приладів тощо.

Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17), постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18), постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 провадження (61-1460св18).

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Встановивши, що наявність особливих обставин, які потребують додаткових витрат на дитину, позивачем не доведено, що є її процесуальним обов`язком, а придбання нового якісного одягу, взуття та шкільного приладдя не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову в цій частині вимог.

Саме по собі навчання дитини у позашкільному навчальному закладі не може безумовно свідчити, що витрати, пов`язані з навчанням у ньому, викликані особливими обставинами.

Крім того суд, аналізуючи надані позивачем витрати ( чеки та квитанції ), які були витрачені на розвиток дитини, вважає що ці витрати не є додатковими, а входять в сплату аліментів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості вимог щодо стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат, суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 185 Сімейного кодексу України, ст. ст. 43, 49, 81, 259, 263 - 268, 354 ЦПК України Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.07.2026.

Суддя Д.Г. Нікітін