Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №467/977/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/977/26

Провадження № 1-в/467/187/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Комаргород Томашпільського району Вінницької області, засудженого вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року за ч.2 ст. 309 КК України з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивоване тим, що за період відбування покарання він характеризується позитивно, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, до роботи ставиться сумлінно та відповідально, постійно бере участь у роботі по благоустрою приміщень виправної установи, провину у вчиненому злочині визнає та розкаюється у вчиненому.

Засуджений у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор під час розгляду справи не заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку прокурора, засудженого, суд приходить до наступного.

З матеріалів особової справи засудженого слідує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року за ч.2 ст. 309 КК України з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Строк відбування покарання ухвалено рахувати з 08 грудня 2025 року, в строк відбування покарання зараховано частину відбутого ним покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 лютого 2024 року з 28 березня 2025 року по 08 грудня 2025 року.

Раніше судимий: вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.10.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 1 рік; вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.02.2024 року за ч. 2 ст. 309 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання: 28.03.2025 року, кінець строку відбування покарання: 28.09.2026 року.

З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 28 березня 2025 року.

Під час перебування в державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» притягувався до відповідальності 04.04.2025 року за зберігання заборонених предметів з накладенням стягнення у вигляді догани. Заохочень не мав.

Засуджений ОСОБА_4 з 30 квітня 2025 року відбуває покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)».

Згідно характеристики на засудженого, наданої державною установою «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 22 липня 2026 року засуджений ОСОБА_4 характеризується як такий, що у колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує спокійно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Відповідально ставиться до майна установи та речей, якими користується в побуті, здійснює за ними належний догляд. Виконує робот з самообслуговування. Підтримує зв`язки з родичами шляхом листування. Працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою без оплати праці. На профілактичному обліку не перебуває. За весь час відбування покарання має чотири заохочення у виді подяки 07.10.2025 року, 09.01.2026 року, 09.04.2026 року та 06.07.2026 року. Під час перебування в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» до відповідальності не притягувався.

Відповідно до довідки державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 22 липня 2026 року за вих. № 6/798 засуджений ОСОБА_4 з квітня 2025 року в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» по теперішній час залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов, допоміжних робіт та допомагає Збройним силам України шляхом виготовлення сітки «малопомітної перешкоди».

Відповідно до довідки державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 22 липня 2026 року за вих. № 10/797 засуджений ОСОБА_4 за період відбування покарання в «Південноукраїнській виправній колонії (№ 83)» працевлаштований у філії по виготовленню малопомітної перешкоди плутанки згідно договору № 6 від 05.01.2026 року.

У матеріалах особової справи наявний договір № 165 від 10 липня 2025 року про працевлаштування засудженого ОСОБА_4 по виготовленню малопомітної перешкоди плутанки строком до 31 грудня 2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.309 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Засуджений відбув 1/2 частини строку покарання, призначеного судом.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України.

За змістом ч.7 ст. 539 КПК України у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а також щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано якщо засуджений за нетяжкий злочин відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.

На підставі викладеного та з урахуванням того, що засуджений під час відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі позитивно характеризується адміністрацією колонії, працевлаштований з 10 липня 2025 року, має неодноразові заохочення за сумлінну працю, залучається до робіт з благоустрою, під час відбування до дисциплінарної відповідальності притягувався один раз, приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, відбув передбачений законом необхідний строк покарання для застосування умовно-дострокового звільнення, з дня винесення ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання минуло більше шести місяців, суд приходить до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду відбування покарання довів своє виправлення, тому вважає за можливе прийняти рішення про задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 умовно - достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року за ч.2 ст. 309 КК України з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України на строк 1 (один) місяць 29 (двадцять дев`ять) днів невідбутого покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1