Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №146/1043/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

"30" липня 2026 р.

Справа №146/1043/26

Провадження по справі №3-зв/150/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Л.П. Цимбалюк, розглянувши заяву судді Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковської І.В. про самовідвід, заявлений в межах розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Справа №146/1043/26 за заявою судді Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковської І.В. про самовідвід в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, надійшла для розгляду до Чернівецького районного суду Вінницької області за підсудністю із Вінницького апеляційного суду, у зв`язку із неможливістю утворення складу суду для її розгляду у Томашпільському районному суді Вінницької області.

Так, в провадженні судді Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковської І.В. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Суддею Скаковською І.В. заявлено самовідвід у вказаній справі, який вмотивований тим, що з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 перебуває у дружніх відносинах, тому з метою уникнення обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, наявні підстави для самовідводу.

У поданій заяві про самовідвід суддя Скаковська І.В. клопоче про розгляд справи у її відсутність.

Розглянувши заяву про самовідвід, приходжу до такого висновку.

Чинний КУпАП не містить будь-яких норм щодо заявлення відводу чи самовідводу судді, а також порядку розгляду цих заяв, однак діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про самовідвід, слід застосувати аналогію права.

Згідно роз`яснення Ради суддів України, викладеного у рішенні №34 від 8 червня 2017 року, при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Оскільки норми Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо не передбачають відвід або самовідвід судді, визначеного для розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд виходячи з аналогії права та практики ЄСПЛ який при розгляді справ про адміністративне правопорушення застосовує норми кримінального права, вважає також необхідним керуватися нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності обставин, передбачених ст.ст.75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити собі самовідвід.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією Україниі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вказане, а також вимогист. 9 Конституції України та ч.1ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, суд вважає, що розгляд заяви про самовідвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

У разі, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч.1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Складовою частиною права на справедливий суд, яке гарантується ст.6 Конвенції, є розгляд справи саме незалежним і безстороннім, неупередженим судом, яке з поміж іншого забезпечується правом на відвід суду, тому суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Для самовідводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Суддею Скаковською І.В. обгрунтовано заявлений самовідвід перебуванням у дружніх відносинах з особою, яка притягуюється до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП - ОСОБА_1 .

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 зазначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

З огляду на вищевикладене, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та задля забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, враховуючи викладену у заяві позицію судді Скаковської І.В., приходжу до висновку, що заяву судді Скаковської І.В. про самовідвід слід задоволити.

Керуючись ст.15 Кодексу суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.279 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву судді Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковської Ірини Володимирівни про самовідвід від участі у розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, - задоволити.

Відвести суддю Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковську Ірину Володимирівну від розгляду справи №146/1043/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її винесення.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК