Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №904/5041/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/5041/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Соп`яненко О.Ю. (доповідач)

суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача (скаржник): Сокуренко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 (повне рішення складено 16.04.2026, суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/5041/24

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Нікополь, Дніпропетровська область

відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Нікополь, Дніпропетровська область

про солідарне стягнення суми основної заборгованості у розмірі 481 624,82 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 14 556,91 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 про солідарне стягнення суми основної заборгованості у розмірі 481 624,82 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 14556,91 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 170000,01 грн.

В іншій частині позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму основної заборгованості у розмірі 311 624,81 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 14 556,91 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 977,09 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 977,09 грн.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 30.04.2026 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- зупинити виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в апеляційному порядку;

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у справі № 904/5041/24 в частині стягнення з ОСОБА_1 суму основної заборгованості у розмірі 311 624,81 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 14 556,91 грн;

- ухвалити нове рішення, яким визнати заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022 станом на день ухвалення рішення апеляційним судом такою, що становить 166 180,80 грн (з яких 151 624,80 грн – заборгованість за кредитом, 14 556,00 грн – заборгованість за процентами;

- ОСОБА_1 просить розстрочити виконання цього зобов`язання строком на 12 (дванадцять) місяців зі щомісячним платежем у розмірі не більше 15000 грн (або іншим графіком, який суд визначить можливим з огляду на мій матеріальний стан);

- стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення 326 181,72 грн є незаконним та необґрунтованим, оскільки фактичний розмір заборгованості, підтверджений офіційною довідкою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 29.04.2026, становить лише 166 180,80 грн, що свідчить про безпідставне стягнення додаткових 160 000,92 грн.

Крім того, суд не врахував здійснені апелянтом протягом 2025 року регулярні платежі на погашення кредиту, підтверджені відповідною довідкою, внаслідок чого розмір заборгованості був визначений без врахування фактичного зменшення боргу.

Апелянт зазначає, що є пенсіонером, не має інших джерел доходу, окрім пенсії, а підприємницьку діяльність припинив через бойові дії, що свідчить про його скрутне матеріальне становище.

Окрім цього, суд першої інстанції не розглянув подане клопотання про розстрочення виконання рішення на 18 місяців та не надав оцінки наведеним у ньому обставинам, чим порушив вимоги статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення.

Позивач вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі належних і допустимих доказів, а всі платежі, здійснені відповідачем до подання позову, були враховані при визначенні суми заборгованості; докази інших оплат, які апелянт додав лише до апеляційної скарги, існували ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак без поважних причин не були подані, тому відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Часткове погашення боргу після ухвалення рішення не є підставою для його скасування чи закриття провадження, а лише зменшує залишок заборгованості.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» заперечує проти вимоги про розстрочення виконання рішення, оскільки заява відповідача не містить належного правового обґрунтування та доказів виняткових обставин, що унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання рішення, просить розстрочку на строк, який перевищує максимально допустимий законом, а самі лише фінансові труднощі чи збитковість господарської діяльності не є підставою для її надання.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. ( суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В..

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

03.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

В судове засідання 16.07.2026 з`явився представник скаржника.

Колегія суддів у судовому засіданні 16.07.2026 оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (надалі - банк) та Фізичною особою-підприємцем Анищенком Олександром Григоровичем (надалі - позичальник) укладено кредитний договір № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022 на підставі якого останній отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.

Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Відповідно до п. А.2 кредитного договору, ліміт договору - 795 425,40 грн, на наступні цілі:

- 792 000 грн, на поповнення обігових коштів;

- 3 425,40 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.

02.02.2022 банк перерахував позичальнику кредитні кошти у розмірі 792 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 та платіжним дорученням № DICO2BG8LJ від 02.02.2022.

Згідно п. А.6. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,63 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,63 % річних (п. А. 6.1. договору).

Відповідно до п. А. 7. кредитного договору, у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 29,26 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Проценти, встановлені п.п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору (п. А.8 договору).

Відповідно до п. А.3 кредитного договору, термін повернення кредиту 01.01.2025.

За змістом п. 2.2 кредитного договору, позичальник зобов`язався використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору, повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього договору, виконувати інші обов`язки за цим договором.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього договору.

01.02.2022 між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Фізичною особою-підприємцем Анищенком Олександром Григоровичем укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022 на підставі якої сторони узгодили наступне:

а) протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва (надалі – «Програма») та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Умови та порядок надання фінансової державної підтримки позичальнику, визначені Порядком та цією Додатковою угодою;

б) позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі й зобов`язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність передбачені умовами Порядку та договором.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 1, сторони узгодили внести зміни в договір, та викласти умови договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування в наступній редакції: п. 2.1 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,63 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Згідно з п. 2.2 Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 Додаткової угоди передбачено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

11.01.2023 між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Фізичною особою-підприємцем Анищенком Олександром Григоровичем укладено Договір про внесення змін до кредитного договору № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022, згідно з яким сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування на наступних умовах:

1) позичальник підтверджує свої зобов`язання перед банком щодо погашення заборгованості за договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту – 634 366,70 грн; суми нарахованих до 10.01.2023 та не сплачених позичальником процентів за користування кредитом – 2 186,37 грн;

2) погашення позичальником заборгованості за договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1). п. І. цього договору про внесення змін, здійснюється наступним чином:

- повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку № 1 до цього договору про внесення змін (що є Додатком № 1 до договору, з урахуванням змін внесених цим договором про внесення змін;

3) з моменту набрання чинності цього договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим договором про внесення змін;

4) сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим договором про внесення змін подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) позичальнику не здійснюється;

5) сторони узгодили, що банк має право, на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за договором, відступивши від положень договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов`язань за договором.

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що банк належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 та платіжним дорученням № DICO2BG8LJ від 02.02.2022.

Водночас відповідач-1 не виконав свого обов`язку щодо своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання зобов`язання, не здійснивши черговий платіж у строк, визначений договором.

Відповідно до п. 2.3.2 кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд, має право:

а) змінити умови цього договору – зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.

Водночас відповідно до статей 212, 611 та 651 Цивільного кодексу України у разі направлення відповідного повідомлення строк виконання зобов`язань, який ще не настав, вважається таким, що настав у дату, зазначену в такому повідомленні. Із настанням цієї дати позичальник зобов`язаний повернути банку всю суму кредиту, сплатити проценти за фактичний період користування кредитними коштами, а також у повному обсязі виконати всі інші зобов`язання, передбачені кредитним договором.

13.09.2024 на поштову адресу позичальника направлено повідомлення-вимогу № 20128DNYRS0JP від 03.09.2024 за змістом якої банк повідомив про наявність простроченої заборгованості та запропонував сплатити її зазначивши, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 03.10.2024 - строк (01.01.2025), що узгоджений п. А.3 кредитного договору № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022 буде вважатися таким, що настав 03.10.2024.

Як встановлено матеріалами справи, 17.09.2024 боржник отримав повідомлення-вимогу банку. Проте викладені у ньому вимоги залишилися невиконаними. Відтак 03.10.2024 настав строк виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі. Незважаючи на це, відповідач заборгованість не погасив, а тому зобов`язання за кредитним договором залишилися невиконаними.

За розрахунком позивача, заборгованість за кредитним договором № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022 станом на 08.11.2024 становила 496 181,73 грн, з яких:

- 481 624,82 грн заборгованість по кредиту;

- 14 556,91 грн заборгованість за процентами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 559 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено позивачем, після звернення до суду з цим позовом відповідач-1 здійснив часткове погашення основної суми заборгованості за кредитним договором на загальну суму 170 000,01 грн. Зазначені обставини підтверджуються платіжними інструкціями № HS022B0Х6U від 02.12.2024 на суму 10 000,00 грн, № HS029B0120 від 29.12.2024 на суму 20 000,00 грн, № HS028B01FT від 28.01.2025 на суму 20 000,00 грн, № HS028B0448 від 28.02.2025 на суму 0,01 грн, № HS028B0915 від 28.02.2025 на суму 20 000,00 грн, № HS028B01ZN від 28.03.2025 на суму 20 000,00 грн, а також банківською випискою № 29098049912547 від 06.08.2025, з якої вбачається подальше погашення заборгованості.

Пунктом 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі, якщо після звернення позивача до суду спірні правовідносини були врегульовані самими сторонами. Такий висновок є обґрунтованим, зокрема, коли боржник після пред`явлення позову погасив суму заборгованості, передав спірне майно, усунув перешкоди у користуванні ним або іншим чином виконав заявлені позивачем вимоги, а до матеріалів справи подано належні та допустимі докази такого врегулювання спору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу (заборгованості за тілом кредиту) у сумі 170 000,01 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача-1 за тілом кредиту у розмірі 311 624,81 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 14 556,91 грн підтверджуються наявними у матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками за рахунками.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з відповідача-1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 311 624,81 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 14 556,91 грн.

Також зобов`язання позичальника забезпечені договором поруки.

Між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (надалі - кредитор) та ОСОБА_2 (надалі - поручитель) укладено поруки № 2065306734-ДП-1/2 від 01.02.2022, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - боржник), які випливають з кредитного договору № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022, з невідновлювальної кредитної лінії на суму 795 425,40 грн з терміном дії до 01.01.2025 (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до п. А.11 договору поруки, сторони взаємно домовились, що якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором (в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов`язань за кредитним договором) в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення, повідомлення поручителя та укладення окремої угоди з поручителем не потрібне.

За змістом п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно п. 4.1 договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

11.01.2023 між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору поруки № 2065306734-ДП-1/2 від 01.02.2022 згідно якого сторони домовились внести зміни до договору поруки про наступне:

І. Укладенням цього договору про внесення змін поручитель надає свою згоду на внесення змін до кредитного договору № 2065306734-КД-1 від 01.02.2022, укладеного між Фізичною особою підприємцем Анищенко Олександр Григорович та кредитором, відповідно до договору про внесення змін від 11.01.2023 до кредитного договору, та підтверджує надану поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно договору поруки № 2065306734-ДП-1/2 від 01.02.2022, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором за кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно договору про внесення змін від 11.01.2023 до кредитного договору;

ІІ. Поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами та змістом кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, а також з усіма змінами та доповненнями до кредитного договору, в тому числі згідно договору про внесення змін від 11.01.2023 до кредитного договору, і заперечень щодо них не має.

Частинами 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідача-2 Анищенко Марини Петрівни.

Оскільки станом на день ухвалення рішення суду першої інстанції основний боржник мав заборгованість перед кредитором за тілом кредиту у розмірі 311 624,81 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 14 556,91 грн, а виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено договором поруки, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення зазначених сум із відповідача-2 Анищенко Марини Петрівни є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору поруки.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Анищенко Олександр Григорович припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець 13.11.2024.

Разом із тим, відомості зазначеного Реєстру свідчать, що щодо відповідача-1 наявний також запис про раніше здійснювану ним підприємницьку діяльність за видом економічної діяльності 52.62.0 «Роздрібна торгівля з лотків та на ринках», державну реєстрацію припинення якої проведено 26.12.2016, номер запису 22300060003005788.

Повторна реєстрація Фізичної особи-підприємця Анищенко Олександра Григоровича відбулась 09.11.2018 за видом економічної діяльності: 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення кредитного договору та додаткових угод до нього, а саме в період з 27.10.2021 по 17.01.2023, відповідач-1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював підприємницьку діяльність за видами економічної діяльності КВЕД 47.72 та КВЕД 47.91, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису 22300000000025974).

Разом із тим, на момент звернення позивача до суду відповідач-1 припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, у зв`язку з чим позов було пред`явлено до нього як до фізичної особи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать, зокрема, спори, що виникають у зв`язку з укладенням, зміною, розірванням та виконанням правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. До юрисдикції господарських судів також віднесено спори щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Згідно з Цивільним кодексом України Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичних осіб-підприємців є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

З огляду на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, які виникли з кредитного договору, укладеного відповідачем-1 як фізичною особою-підприємцем у межах здійснення ним господарської діяльності, колегія суддів дійшла висновку, що припинення відповідачем-1 підприємницької діяльності після виникнення спірних правовідносин не припинило його зобов`язань за вказаним договором та не змінило характеру цих правовідносин.

За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки основне зобов`язання виникло між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, а подальше припинення останньою підприємницької діяльності саме по собі не змінює юрисдикції спору.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.

Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 - таким, що підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішенння не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Анищенка Олександра Григоровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у справі № 904/5041/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у справі № 904/5041/24 – залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано – 30.07.2026.

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Ю.В. Фещенко