Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №904/1057/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/1057/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Старини А.С.

та представників:

від скаржника (відповідача): Євстигнеєва Г.В. (в залі суду);

від позивача: Євглевський Н.І. (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 (ухваленого суддею Мілєвою І.В. у м. Дніпрі, повне рішення складене 07.05.2026) у справі № 904/1057/26

за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення штрафних санкцій за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025 у загальному розмірі 697 376 грн 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Військова частина НОМЕР_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (далі по тексту - відповідач) штрафні санкції за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025 у загальному розмірі 697 376 грн 46 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 487 864 грн. 22 коп. - пеня, нарахована на підставі пункту 13.5. договору;

- 209 512 грн. 24 коп. - штраф, нарахований на підставі пункту 13.5. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025 в частині повного та своєчасного виконання будівельних робіт та передачі їх результатів у визначені договором строки позивачу (замовнику). Враховуючи вказані обставини, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 01.06.2025 по 10.11.2025 (163 дні), в сумі 487 864 грн. 22 коп. Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 209 512 грн. 24 коп. (2 993 032,00 х 7%).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі №904/1057/26:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 350 000 грн 00 коп., а саме: 250 000 грн 00 коп. пені, 100 000 грн 00 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 8 368 грн 52 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 697 376 грн 46 коп., з яких: 487 864 грн. 22 коп. - пеня, нарахована на підставі пункту 13.5. договору, та 209 512 грн. 24 коп. - штраф, нарахований на підставі пункту 13.5. договору;

- щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% суд першої інстанції зазначив таке. Господарський суд вважає, що загальна сума нарахувань не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. З огляду на наведені приписи чинного законодавства, з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до 250 000 грн 00 коп. та штрафу до 100 000 грн 00 коп.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (вх. № суду 50495 від 28.05.2026), в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 скасувати у частині встановлення підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені і штрафних санкцій) та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Військової частини повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом першої інстанції при визначені переліку обставин, які є предметом доказування по справі, залишено поза увагою, що окрім з`ясування того, чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були виконані відповідачем роботи у встановлені строки, у якому обсязі), необхідно було встановити також наступне: чи було надано належне сприяння у виконанні договору з боку замовника? чи виконано замовником зустрічні зобов`язання за договором? чи настало прострочення із вини відповідача? чи є підстави для вирішення питання про звільнення підрядника від відповідальності за умовами договору пунктів 13.2. та 13.13, або за законом? Проте суд першої інстанції всі ці обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував. Судом першої інстанції не було надано належної оцінки тим обставинам, що саме позивач (як замовник) допустив порушення як умов договору так і обов`язкових вимог закону, та не виконав зустрічних зобов`язань, що і стало однією з тих передумов, які спричинили прострочення завершення виконання робіт. Суд без жодного обґрунтування відхилив аргументи відповідача стосовно неналежності сприяння замовника за договором підряду, що є окремою підставою (за статтею 850 Цивільного кодексу України) для звільнення підрядника від відповідальності. Як і не було судом враховано факту допущення прострочення кредитора (стаття 613 Цивільного кодексу України), яке прямо впливає на те, що підрядник не може вважатися таким, що прострочив виконання зобов`язання. Залишено поза увагою, що всі дії вчинялись підрядником в межах та із дотриманням умов договору, обопільно погоджених сторонами. Не було враховано й того, що з урахуванням погіршення безпекової ситуації (форс-мажору) підрядник за умовами договору не міг діяти інакше, та вина відповідача (підрядника) у простроченні відсутня. Тобто судом не було надано оцінки твердженням відповідача щодо відсутності його вини у прострочені завершення виконання робіт ІІ-етапу робіт;

- не застосовані ані норми договору, ані приписи закону, якими встановлена залежність настання відповідальності підрядника за прострочення від наявності його вини (пункт 13.2., 13.13. договору, приписи статей 614, 617 Цивільного кодексу України);

- в той же час, судом було досліджено і надано вірну оцінку тим наслідкам, які настали для кожної сторони внаслідок прострочення, і вирішено зменшити заявлену суму до стягнення, однак відповідач все ж наполягає на тому, що з урахуванням фактичних обставин, положень договору і приписів закону, по суті заявлених Військовою частиною НОМЕР_1 вимог слід відмовити повністю, через відсутність вини підрядника;

- між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Строй ЮА" було укладено 53 договори підряду, абсолютно ідентичних за умовами. За всіма договорами підряду предметом виступало будівництво захисних (фортифікаційних) споруд (опорних пунктів) на межі Дніпропетровської та Донецької областей (поблизу с. Наталівка, Межова, Лиман й інші), загальною безперервною протяжністю понад 11 кілометрів в сукупності. Тобто, фактично Військовою частиною НОМЕР_1 було замовлено весь обсяг будівництва (не окремі споруди, а єдиний захисний комплекс споруд у взаємній узгодженості між собою) із застосуванням методу "штучного дроблення", шляхом укладення численної кількості договорів на один єдиний та нерозривний великий обсяг робіт. Безпосередньо за наполяганням позивача, було укладено не один договір на весь обсяг робіт, а 53 договори, які ідентичні за умовами й предметом, та спрямовані на створення єдиного об`єкту - комплексу фортифікаційних споруд;

- в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувало 44 позови Військової частини НОМЕР_1 (як замовника) до ТОВ "Строй ЮА" (як підрядника) із повністю аналогічними вимогами про стягнення неустойки (пені, штрафу) на підставі пунктів 13.3., 13.5. договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд. Загальна сума вимог в сукупності склала понад 35 мільйонів, та зокрема безпосередньо по справі № 904/7244/25 в розмірі 756 989 грн 47 коп. Ефект "штучного дроблення" і заявлення такої значної кількості позовів з метою стягнення надмірних сум неустойки (пені і штрафу) є свідченням порушення принципу добросовісності і розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України) з боку позивача;

- слід врахувати, що укладення договорів відбувалось в редакції, запропонованій замовником (під впливом того, хто писав текст), що потребує застосування принципу Contra Proferentem при тлумаченні його умов. Особливості тлумачення умов договору із застосуванням принципу Contra Proferentem (лат. проти того, хто запропонував);

- в пункті 4.6. ДБН.А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", які за договором також визначені як обов`язкові для дотримання сторонами, містяться безальтернативні до виконання вимоги (імперативні норми), якими встановлено, що у випадку виникнення на об`єкті будівництва та/ або прилеглій території небезпеки для життя та здоров`я людей роботи мають бути припинені і вжиті заходи щодо усунення небезпечних виробничих факторів. На часі виконання ІІ-етапу по кожному з цих 53 договорів неочікувано для підрядника сталось так, що ситуація на місцевості суттєво змінилась - певні ділянки місцевості, де було заплановано виконання таких робіт з будівництва, опинялись у безпосередній близькості до зони активних бойових дій, в зоні ліній бойового зіткнення біля селища Межова, та потрапляли до зон ураження через повітряні атаки. Підвищений рівень повітряних загроз, нестабільність безпекової ситуації, необхідність вжиття заходів реагування на сигнали тривоги, все це внесло істотні обмеження у можливість здійснення підрядником діяльності з будівництва. Погіршення безпекової ситуації вимагало від підрядника вжиття заходів реагування під час сигналів повітряної тривоги для дотримання передбачених як законами так і умовами договору обов`язків;

- саме порушення замовником умов договору, невиконання вимог закону, в тому числі щодо належного сприяння, непогодження проектної документації, ненадання фронту робіт ІІ-етапу робіт автоматично робить несправедливими його вимоги про застосування до підрядника відповідальності у вигляді стягнення неустойки, оскільки неналежне сприяння замовника нівелює вину підрядника;

- внутрішнє затвердження проектної документації лише ВЧ НОМЕР_1 без її належного погодження з компетентним військовим командуванням відповідного рівня та структурної підпорядкованості не може вважатися належним виконанням зустрічного зобов`язання замовника (пункт 4.2.1 договору). Тобто, судом першої інстанції залишено поза увагою, що замовник до виконання вимог, визначених пунктом 4.2.1. договору, в частині затвердження проектної документації підійшов без дотримання приписів діючих та обов`язкових спеціальних норм законів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України № 1415. Проєктна документація, яка була розроблена відповідачем, лише затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 151 від 11.04.2025, як державним замовником, однак відомостей щодо погодження її військовим командуванням, в зоні територіальної відповідальності якого знаходяться такі фортифікаційні споруди, суду надано не було. Відсутність належного погодження означає, що замовник намагався відправити цивільний персонал підрядника на об`єкт, безпека якого не була підтверджена належним військовим керівництвом. У системному аналізі положень постанов Кабінету Міністрів України № 1415 та № 514 із фактичними обставинами справи, вбачається, що вимагати від підрядника виконувати будівельні роботи по фронту робіт ІІ-етапу до затвердження проєктно-кошторисної документації у визначеному договором і законами порядку неправомірно. Своєчасне виконання підрядником робіт за договором перебувало у прямій залежності від належного виконання замовником свого зустрічного контр зобов`язання. Ту обставину, що замовник не виконав власного контрзобов`язання та не передав підряднику фронт робіт ІІ-етапу, суд проігнорував. Хоча з приводу необхідності належного виконання такого зустрічного обов`язку замовником відповідач направляв у його адресу лист № 121 від 06.06.2025. У листі зокрема відповідач звертав увагу на потребу забезпечити дотримання пунктів 4.2.1 та 8.1 договору, й наголошував на необхідності вчинення замовником дій з виконання передбаченого обов`язку (пункту 4.2.1. та пункту 8.1. договору). Проте цього обов`язку замовником виконано не було. За таких обставин документ під назвою Акт сам по собі не підтверджує фактичного передання підряднику саме фронту робіт ІІ-етапу, без уточнення технічних параметрів та без належного відображення тих умов, у яких підрядник мав би розпочинати такі роботи, та тим більше не доводить факту послідовного і одночасного виконання замовником умов визначених пунктом 4.2.1. договору. За принципом вірогідності доказу це свідчить лише на користь того, що даний Акт складений лише щодо передачі вихідних даних для початку робіт І-етапу, але повністю нівелює його доказове значення, як Акту про передачу від замовника до підрядника підготовленого фронту робіт (ІІ етапу);

- починаючи з квітня 2025 року (дати початку виконання будівельних робіт ІІ-етапу), виконання ТОВ "Строй ЮА" робіт за раніше обумовленим графіком стало об`єктивно неможливим, зокрема у кілька змін та в нічний період. Це зумовлено систематичним застосуванням ворожих FPV-дронів і БПЛА по будівельній техніці й персоналу, а також відсутністю на зазначеній ділянці стабільного прикриття засобами радіоелектронної боротьби Збройних Сил України, що пов`язано із постійною ротацією таких засобів уздовж лінії фронту з міркувань тактики і безпеки. Окрім того, у висновку ТПП зазначено, що підрядник на момент укладення договору не мав об`єктивної можливості передбачити, що за такий короткий проміжок часу ворог зможе настільки швидко просунутися вперед по лінії фронту саме в цьому напрямку, створивши безпосередню загрозу виконанню робіт і логістиці постачання матеріалів. В тому числі ТПП визначено, що з метою забезпечення безпеки працівників на будівельних майданчиках ТОВ "Строй ЮА" Наказом № 183 від 03.03.2025 було затверджено "Положення про порядок дій працівників під час повітряної тривоги на будівельних майданчиках зведення фортифікаційних споруд", яким для працівників було запроваджено алгоритм дій на випадок повітряних тривог, який, зокрема, передбачає припинення виконання робіт під час повітряних тривог, для забезпечення безпеки працівників;

- згідно з інформаційною довідкою щодо кількості та тривалості повітряних тривог, оголошених у Дніпропетровській області, виданою на запит ТОВ "Строй ЮА": - у період з 01.04.2025 по 30.04.2025 сигнал повітряної тривоги оголошувався 124 рази, загальна тривалість повітряної тривоги у зазначений період становила 381 годину 35 хвилин; - у період з 01.05.2025 по 31.05.2025 сигнал повітряної тривоги оголошувався 114 разів, загальна тривалість повітряної тривоги у зазначений період становила 499 годин 34 хвилини; - загалом у період з 01.04.2025 по 31.05.2025 повітряна тривога оголошувалася 238 разів, її загальна тривалість становить 881 годину 9 хвилин (36 днів 17 годин 9 хвилин). Окрім безпосередньої тривалості повітряних тривог, на повторну організацію будівельного процесу фактично втрачається щонайменше 1-1,5 години продуктивного часу після кожного сигналу повітряної тривоги, що обумовлено потребою у поверненні працівників до об`єкта, повторному запуску обладнання, налагодженні технологічних процесів, перевірці конструкцій тощо. Сумарні втрати часу після тривог становлять орієнтовно 357 годин, що еквівалентно 14 дням та 21 годині. Загальний час, протягом якого виконання будівельних робіт було зупинене або суттєво обмежене з причин, що не залежать від підрядника, складає понад 50 календарних днів, що має істотний вплив на календарний графік будівництва та можливість виконання зобов`язань у визначений строк. Суворі вимоги щодо дотримання безпеки при проведені будівельних робіт та забезпечення дотримання працівниками підрядника сигналів повітряних тривог передбачались та були погоджені саме умовами пунктів 4.2.7., 4.3.7, 4.4.10 та 4.4.18 договору підряду. Договір, укладений між сторонами, узгоджуючи ці норми, прямо передбачав обов`язок підрядника припиняти роботи під час повітряних тривог, інструктувати працівників і визначати місця укриття. Таким чином, підрядник не міг продовжувати роботи, коли фронт наближувався, населені пункти евакуювалися, сирени лунали майже щодня, та повітряні атаки несли не гіпотетичну а реальну загрозу безпеці працівників - це було необхідним для захисту життя людей і відповідало вимогам національного законодавства, а також умовам договору. Діяти в інший спосіб підрядник не міг;

- особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Підрядник повністю довів, що діяв сумлінно, та вчиняв усі залежні від нього дії задля виконання своїх зобов`язань за договорами, з урахування масштабу виконання робіт по усім 53 договорам. Він виконав всі роботи І-етапу, а також всі можливі підготовчі роботи, закупівля та виготовлення передбачених локальними кошторисами ТМЦ, обладнання, опорядження, облаштування. Тому вину підрядника у прострочені початку та завершення виконання робіт ІІ етапу за договором не доведено. Лишивши ці обставини без належної оцінки, суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права та не застосував ані положення пунктів 13.2. та 13.13. договору, ані положення статей 612, 613, 614, 617, 850, 851 Цивільного кодексу України, які визначають, за яких умов підрядник звільняється від відповідальності за договором. Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що наявна вина відповідача у прострочені завершення виконання робіт, а тому, покладення на підрядника фінансової відповідальності суперечить як прямим приписам статті 613 Цивільного кодексу України, так і загальним засадам справедливості та добросовісності у договірних відносинах;

- судом безпідставно не було застосовано прямо обумовлених за домовленістю сторін умов пунктів 13.2, 13.13. договору, за яких підрядник звільняється від відповідальності, в контексті приписів статті 3 Конституції України, статей 613, 614, 617, 627, 850, 851 Цивільного кодексу України, положень затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", вимог ДБН.А.3.1-5 -2016.

Крім того в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення ТОВ "Строй ЮА" строку для подання доказів по справі, а саме: отриманого 25.05.2026 листа-відповіді від Адміністрації Д ССТ №518/5704 від 20.05.2026 на адвокатський запит та долучення до матеріалів справи вказаного листа з додатком.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника надійшло клопотання (вх. № суду 7337/26 від 03.06.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.07.2026.

Від Військової частини НОМЕР_1 (позивача) за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу (вх. № суду 8000/26 від 16.06.2026, вх. № суду 8166/26 від 18.06.2026), в яких позивач зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі №904/1057/26 - без змін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про застосування судом дискреційних повноважень щодо зменшення розміру неустойки (вх. № суду 8676/26 від 26.06.2026).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло уточнене клопотання про застосування судом дискреційних повноважень щодо зменшення розміру неустойки (вх. № суду 9038/26 від 02.07.2026).

У зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. - члена колегії суддів, визначеної Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026, судове засідання, призначене на 08.07.2026, не відбулося, про що сторони повідомлені шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду, а також направлення інформації довідки в їх Електронні кабінети.

Враховуючи усунення обставин, що унеможливили проведення судового засідання, колегія суддів прийшла до висновку щодо необхідності призначення наступної дати судового засідання, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 судове засідання було призначено на 29.07.2026.

У зазначеній ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 також було зазначено, що з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також дотримання принципу змагальності сторін, колегія суддів вважає за доцільне розглянути клопотання скаржника про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання 29.07.2026 з`явилися представники скаржника (відповідача) та позивача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а саме: шляхом направлення ухвали суду від 13.07.2026 всім учасникам справі в їх Електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 13.07.2026 доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача - 14.07.2026 до 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 14.07.2026).

Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегією суддів відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 13.07.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні 29.07.2026, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

У судовому засіданні 29.07.2026 було розглянуто клопотання скаржника (відповідача) про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.07.2026 представник скаржника (відповідача) виклав зміст апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а також зазначив, що підтримує подані відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій апеляційним господарським судом.

Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2026 просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі № 904/1057/26 залишити без змін, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

У судовому засіданні 29.07.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, наявність порушення строку передачі їх результату замовнику, наявність підстав для стягнення пені та штрафу, правомірність заявлених до стягнення сум пені та штрафу.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

21.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (далі по тексту - підрядник, відповідач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник, позивач) був укладений договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 181" (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.

У пунктах 17.1., 17.2. договору сторони визначили, що строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що невід`ємною частиною договору є:

- Додаток № 1 - Договірна ціна;

- Додаток № 2 - Завдання на проєктування;

- Додаток № 3 - Зобов`язання;

- Додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками обох сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з пунктом 1.4. договору роботи виконуються за етапами:

І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робі (додаток 4), що є невід`ємною частиною договору;

ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У пункті 2.1. договору сторони погодили, що вартість робіт по договору визначена за договірного ціною (Додаток № 1) і складає: 2 994 214 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 499 035 грн. 67 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

У подальшому, зокрема, до вказаного пункту договору сторонами були внесені зміни.

Так, 14.04.2025 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025, за умовами пункту 1.1. якої, керуючись абзацом 5 пункту 48 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, пунктом 2.3. договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 1 182 грн. 00 коп., у зв`язку з чим домовилися про внесення змін до пункту 2.1. розділу 2 договору та викладення його у наступній редакції: "2.1. Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 14.04.2025 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/6 до Додаткової угоди № l від 14.04.2025 до договору № 139/4Д від 21.03.2025), і складає: 2 993 032 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 498 838 грн. 67 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.".

У подальшому, 01.12.2025 сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025, в якій сторони дійшли згоди викласти пункт 2.1. договору в наступній редакції: "2.1. Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 01.12.2025 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/6 до Додаткової угоди № 2 від 01.12.2025 до договору № 139/4Д від 21.03.2025), і складає: 2 930 493 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ - 488 415 грн. 64 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.".

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Так, у розділі 3 договору сторони були визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме:

- строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 31.05.2025 включно (пункт 3.1. договору);

- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряд (пункт 3.2. договору);

- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (пункт 3.3. договору);

- після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (пункт 3.4. договору);

- підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (pdt); Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (pdf), Microsoft officc Word 2016 (does). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту викопаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов`язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації (пункт 3.5. договору);

- у разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проєктої документації сторонами складається Акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення підрядником (пункт 3.6. договору).

Дослідивши зміст Календарного графіка виконання робіт (Додатку № 4 до договору), з`ясувавши значення та фактичний зміст, які обидві сторони вкладали в цей графік під час його оформлення, а саме: розбивка кожного місяця (березня, квітня та травня 2025 року) на 9 клітинок із зафарбовуванням певних клітинок навпроти кожного виду та етапу робіт, судом було встановлено, що позивач та відповідач досягли згоди щодо виконання визначених договором робіт у такі етапи та строки:

- І етап: 1) проєктні роботи та 2) експертиза проєктної документації - по 20.04.2025 включно;

- ІІ етап, що складається з таких робіт:

1) будівля бліндажа (УФС-3);

2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках);

3) місця ведення вогню;

4) люк;

5) вхід до траншеї;

6) відхоже місце, - по 31.05.2025 включно.

Зазначене тлумачення Календарного графіку виконання робіт (Додатку № 4 до договору) та наведені апеляційним господарським судом строки узгоджуються зі змістом пункту 3.1. договору, який також передбачає, що строки виконання робіт за договором встановлені сторонами до 31.05.2025 включно.

У розділі 8 договору сторонами була визначена, зокрема, така організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальними ресурсами:

- замовник за Актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (пункт 8.1. договору);

- підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2. договору);

- підрядник щомісячно до 10-го числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (пункт 8.4. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що забезпечення робіт проєктною документацією покладається на підрядника.

Згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- розробити проєктну документацію відповідно до завдання на проєктування та інших вихідних даних, шляхом залучання субпідрядної організації. Забезпечити погодження проєктної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проекті рішення. При необхідності коригування проєктної документації, по обґрунтованим зауваженням замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - викопати його за свій рахунок (пункт 4.4.1. договору);

- виконати та передати замовнику проєктну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам договору, завданню, чинними будівельним нормам і нормативним документам, і належним чином оформлена у термін, встановлений сторонами у договорі та/або додатках до нього (пункт 4.4.2. договору);

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У розділі 10 договору сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі робіт, зокрема:

- приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (пункт 10.1. договору);

- Акт приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-23, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № KБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику (пункт 10.2. договору);

- замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № KБ-2в та Довідку про вартість, виконаних будівельних робіт та витрат за формою № KБ-3 протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання вказаних документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника (пункт 10.3. договору);

- прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість, матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов`язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (пункт 10.4. договору).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем були виконані всі роботи І-го та ІІ-го етапів, про що сторонами були складені та підписані такі Акти:

1) Акт № 1ПКД від 10.04.2025 здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 181" за договором № 139/4Д від 21.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 59 760 грн. 60 коп.;

2) Акт № 1 від 24.05.2025 приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 059 251 грн 32 коп.;

3) Акт № 2 від 30.06.2025 приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 725 088 грн 62 коп.;

4) Акт № 3 від 11.11.2025 приймання виконаних будівельних робіт на суму 74 993 грн 90 коп.;

5) Акт № 2ПКД від 24.11.2025 здачі-приймання виконаних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 181" за договором № 139/4Д від 21.03.2025 (авторський нагляд). В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 11 400 грн. 60 коп.

При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

З матеріалів справи вбачається, що Проєктна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 151.

Доводи скаржника (відповідача) щодо прострочення замовника та не затвердження в належному порядку проєктної документації, що унеможливило своєчасне виконання підрядником ІІ-го етапу робіт, а саме: будівельних робіт за договором, апеляційним господарським судом відхиляються, з огляду на таке.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 установлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проєктна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних із проектуванням та будівництвом фортифікаційних споруд у період дії воєнного стану, має спеціальний характер. Постанова Кабінету Міністрів України № 1415 встановлює особливий порядок погодження проектної документації, який зумовлений специфікою таких об`єктів та необхідністю їх інтеграції у систему оборонного планування.

Колегія суддів виходить з того, що вимога щодо узгодження проєктної документації з військовим командуванням спрямована не лише на формальне дотримання процедур у сфері будівництва, а насамперед на забезпечення відповідності відповідного об`єкта оборонним потребам у межах конкретної території відповідальності.

У цьому контексті термін "військове командування", використаний у Постанові №1415, має оцінюватися з урахуванням положень спеціального законодавства у сфері оборони та правового статусу суб`єкта, який здійснює організацію відповідних робіт.

Засади оборони України, повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, а також права й обов`язки відповідних суб`єктів у сфері оборони визначені Законом України "Про оборону України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове командування - це, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статус, правові основи організації, основні завдання і функції Державної спеціальної служби транспорту в системі Міністерства оборони України визначено Законом України "Про Державну спеціальну службу транспорту".

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України та призначене, зокрема, для будівництва об`єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" однією з основних функцій Державної спеціальної служби транспорту є організація і виконання робіт з будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Згідно зі статтею 4 цього Закону до структури Державної спеціальної служби транспорту входять, зокрема, головний орган військового управління, регіональні органи військового управління та військові частини.

Відповідно до пункту 1 Положення про Військову частину НОМЕР_1 , затвердженого Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.11.2024 №429, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що Військова частина НОМЕР_1 відповідно до покладених на неї завдань організовує виконання заходів з фортифікаційного обладнання, будівництва захисних споруд, позицій районів та інженерну підтримку військ (сил) у використанні елементів інфраструктури для ведення бойових дій та їх захисту.

Пунктом 7 Положення визначено, що командир Військової частини підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та є прямим начальником особового складу Військової частини.

Відповідно до пункту 9 Положення командир Військової частини НОМЕР_1 має право укладати в установленому порядку від імені Військової частини договори на замовлення товарів, робіт та послуг, а також здійснювати інші повноваження відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах є належним суб`єктом військового командування в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є регіональним органом військового управління спеціалізованого військового формування, до функцій якого належить організація і виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

За таких обставин доводи скаржника (відповідача) про те, що замовником не було виконано договірного обов`язку із затвердження проєктної документації та допущено прострочення кредитора (замовника), є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи.

Отже, заперечення скаржника (відповідача) в цій частині апеляційним господарським судом відхиляються.

Як установлено апеляційним господарським судом, підрядником у повному обсязі та своєчасно виконані роботи І-го етапу договору, що включали, зокрема, інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, а також розроблення проектної документації (пункт 1.4. договору).

Виконання вказаних робіт за своєю природою передбачає безпосередній доступ до об`єкта будівництва, оскільки проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань без такого доступу є об`єктивно неможливим.

Таким чином, встановлений у справі факт своєчасного виконання підрядником І-го етапу робіт свідчить про те, що підрядник мав фактичний доступ до об`єкта будівництва та можливість виконувати передбачені договором роботи.

Отже, доводи скаржника (відповідача) про невиконання замовником обов`язку щодо передачі підряднику об`єкта (фронту робіт) лише з підстав неподання відповідного акта приймання-передачі є передчасним та таким, що не ґрунтується на повному дослідженні обставин справи.

Водночас колегія суддів враховує, що умовами договору передбачено поетапне виконання робіт, при цьому ІІ-й етап робіт (будівельні роботи) здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт.

Матеріали справи не містять доказів того, що після виконання І-го етапу робіт підрядник був позбавлений доступу до об`єкта або що замовником вчинялися дії, спрямовані на обмеження такого доступу.

Також відповідачем не надано доказів повідомлення замовника про наявність обставин, які перешкоджають виконанню робіт, або заявлення вимог щодо усунення відповідних перешкод.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника (відповідача) в частині того, що позивачем не було передано підряднику об`єкт (фронт робіт) для виконання ІІ-го етапу робіт, оскільки умови договору не передбачають таку повторну передачу об`єкта (фронту робіт) перед початком ІІ-го етапу робіт.

За таких обставин доводи скаржника (відповідача) про неможливість виконання ІІ-го етапу робіт з причин, залежних від замовника, належними та допустимими доказами не підтверджені.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника (відповідача) в частині існування певної неузгодженості між позивачем та відповідачем щодо виконання спірного договору, в підтвердження чого відповідач послався на зміст листа № 121 від 06.06.2025, у якому відповідач звертав увагу на проблемні питання, пов`язані з виконанням договорів та переданням фронту робіт.

Слід також наголосити, що у матеріалах справи відсутні докази, які б надавали підстави для висновку про наявність прострочення кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Слід відзначити, що у розділі 4 договору визначені права та обов`язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 4.1. договору замовник має право:

- відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного виливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника Акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника; г) систематичне порушення підрядником умов даного договору. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника (пункт 4.1.1. договору);

- безперешкодно, у будь-який час, здійснювати контроль за ходом виконання робіт по об`єкту підрядником (не втручаючись у його господарську діяльність), щодо відповідності якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проєктно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів, та відповідністю матеріалів, конструкцій, виробів технічним вимогам, нормативним документам і при виявленні недоліків, вимагати їх негайного усунення або зупинення робіт (пункт 4.1.2. договору).

Як зазначає позивач, відповідачем були порушені зобов`язання за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 139/4Д від 21.03.2025 в частині повного та своєчасного виконання будівельних робіт (ІІ-го етапу робіт) та передачі їх результатів у визначені договором строки позивачу (замовнику). Враховуючи вказані обставини, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 01.06.2025 по 10.11.2025 (163 дні), в сумі 487 864 грн. 22 коп. Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 209 512 грн. 24 коп. (2 993 032,00 х 7%).

Суд першої інстанції встановив факт наявності прострочення відповідача у визначені позивачем періоди та визнав правомірним нарахування штрафних санкцій у заявленій до стягнення сумі 697 376 грн 46 коп., а саме: 487 864 грн. 22 коп. пені, нарахованої на підставі пункту 13.5. договору, та 209 512 грн. 24 коп. штрафу, нарахованого на підставі пункту 13.5. договору. Також суд першої інстанції визнав наявними підстави для зменшення штрафних санкцій, а саме: суд першої інстанції вважає, що загальна сума нарахувань не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, у зв`язку з чим, з урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції вважав за доцільне зменшити розмір пені до 250 000 грн 00 коп. та штрафу до 100 000 грн 00 коп.

Апеляційний господарський суд вважає висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення 487 864 грн. 22 коп. пені, нарахованої на підставі пункту 13.5. договору, та 209 512 грн. 24 коп. штрафу, нарахованого на підставі пункту 13.5. договору, у заявлені позивачем періоди помилковими, з огляду на таке.

Проаналізувавши зміст договору, апеляційний господарський суд зазначає, що в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:

1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором; загальна вартість робіт по договору первісно в договорі була узгоджена в сумі 2 994 214 грн 00 коп.;

2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи. Окремо вартість будівельних робіт в договорі (та додатках до договору) сторонами не була визначена, проте така вартість вбачається з підписаних на виконання договору Актів приймання виконаних будівельних робіт (Акти №№ 1, 2, 3).

При цьому апеляційним господарським судом вище також встановлено, що роботи І-го етапу були виконані позивачем у повному обсязі та без прострочення, що підтверджується Актом № 1ПКД від 10.04.2025 здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 181" за договором № 139/4Д від 21.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 59 760 грн. 60 коп.

Отже, матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем І-го етапу робіт.

Крім того, до загальної вартості робіт були включена вартість авторського нагляду у розмірі 11 400 грн. 60 коп., належне виконання якого сторони засвідчили фактом складання Акту № 2ПКД від 24.11.2025 здачі-приймання виконаних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 181" за договором № 139/4Д від 21.03.2025 (авторський нагляд). В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 11 400 грн. 60 коп.

Проаналізувавши умови договору, а також зміст підписаних сторонами щодо його виконання Актів, апеляційним господарським судом встановлено, що будівельні роботи (ІІ-й етап робіт) по договору були виконані відповідачем та передачі позивачу за такими Актами:

1) Актом № 1 від 24.05.2025 приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 059 251 грн 32 коп.;

2) Актом № 2 від 30.06.2025 приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 725 088 грн 62 коп.;

3) Актом № 3 від 11.11.2025 приймання виконаних будівельних робіт на суму 74 993 грн 90 коп.

Слід також відзначити, що з Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 4 до договору) та умов пункту 3.1. договору вбачається, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в строк по 31.05.2025 включно.

Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом встановлено, що:

- будівельні роботи на суму 1 059 251 грн 32 коп., передані позивачу за Актом № 1 від 24.05.2025 приймання виконаних будівельних робіт, - виконані відповідачем без прострочення;

- будівельні роботи на суму 1 725 088 грн 62 коп., передані позивачу за Актом № 2 від 30.06.2025 приймання виконаних будівельних робіт, виконані відповідачем із простроченням; період прострочення з 01.06.2025 по 29.06.2025 (29 днів);

- будівельні роботи на суму 74 993 грн 90 коп., передані позивачу за Актом № 3 від 11.11.2025 приймання виконаних будівельних робіт, виконані відповідачем із простроченням; період прострочення з 01.06.2025 по 10.11.2025 (163 дні).

У той же час, в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Посилання відповідача на погіршення безпекової ситуації на ділянці, де велися підрядні роботи, апеляційним господарським судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке правове регулювання, яке б звільняло відповідача від виконання його обов`язків за договором за обставин наближення фронту чи погіршення безпекової ситуації на території ведення робіт. Більше того, беручи на себе у березні 2025 року зобов`язання з будівництва фортифікаційних споруд на території, наближеній до фронту, за умови загальновідомих обставин його просування вглиб Дніпропетровської області, відповідач мав усвідомлювати всі ризики просування фронту та ймовірність погіршення безпекової ситуації на ділянці ведення робіт за договором.

Апеляційний господарський суд також відзначає, що відповідно до пункту 4.3.6. договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.

Більше того, згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);

- завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. договору).

Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов`язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт (зокрема, щодо їх ІІ етапу).

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з нормами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, у пункті 13.5. договору сторони передбачили, що за порушення строків завершення будівництва по договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 01.06.2025 по 10.11.2025 (163 дні), в сумі 487 864 грн. 22 коп. Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 209 512 грн. 24 коп. (2 993 032,00 х 7%).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Проаналізувавши умов договору а також всі обставини справи в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що здійснення розрахунку штрафних санкцій за встановлених у даній справі обставин від суми договірної ціни не відповідає основоположним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки:

- до договірної ціни включені роботи на суму 59 760 грн 00 коп., які були належним чином та своєчасно виконані відповідачем та передані позивачу за Актом від 10.04.2025;

- до договірної ціни також включена частина будівельних робіт на суму 1 059 251 грн 32 коп., яка також була виконана відповідачем належним чином і без прострочення та передана позивачу за відповідним Актом від 24.05.2026;

- частина будівельних робіт на суму 1 725 088 грн 62 коп. (з загальної вартості робіт 2 993 032 грн 00 коп.) виконана відповідачем із простроченням в 29 днів;

- частина будівельних робіт на суму 74 993 грн 90 коп. (з загальної вартості робіт 2 993 032 грн 00 коп.) виконана відповідачем із простроченням в 163 дні;

- отже, істотне прострочення у 163 дні допущене відповідачем лише щодо будівельних робіт на незначну суму 74 993 грн 90 коп.;

- виконання будівельних робіт за спірним договором було узгоджено сторонами певними етапами, а саме: ІІ етап складається з таких робіт: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, отже визначення періодів прострочення таких робіт необхідно здійснювати, виходячи з дати фактичного виконання певних робіт та їх вартості; отже, прострочення необхідно визначати щодо кожного простроченого етапу;

- закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець також визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Отже, на переконання колегії суддів, за встановлених у даній справі обставин, штрафні санкції необхідно нараховувати саме на вартість прострочених робіт по договору, а також у періоди прострочення по кожному з етапів виконаних будівельних робіт, а саме:

- за прострочення виконання будівельних робіт на суму 1 725 088 грн 62 коп. штрафні санкції підлягають нарахуванню в період прострочення з 01.06.2025 по 29.06.2025 (29 днів);

- за прострочення виконання будівельних робіт на суму 74 993 грн 90 коп. штрафні санкції підлягають нарахуванню в період прострочення з 01.06.2025 по 10.11.2025 (163 дні).

Cтосовно вимог про стягнення штрафу апеляційний господарський суд зазначає таке.

Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Апеляційним господарським судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунків пені та штрафу, здійснених позивачем та встановлено, що під час їх проведення позивачем було невірно визначено періоди прострочення, а також вартість прострочених робіт.

Таким чином, розрахунки пені та штрафу, здійснені позивачем, визнаються апеляційним господарським судом необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: "З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).". Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Отже, враховуючи визначені апеляційним господарським судом періоди прострочення виконання відповідачем зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені та штрафу, апеляційним господарським судом встановлено таке:

- за прострочення виконання будівельних робіт на суму 1 725 088 грн 62 коп. пеня на підставі пункту 13.5. договору підлягає нарахуванню в період прострочення з 01.06.2025 по 29.06.2025 (29 днів) та в цей період складає 50 027 грн 61 коп.; штраф на підставі пункту 13.5. договору нарахуванню не підлягає, оскільки прострочення становить менше 30 днів;

- за прострочення виконання будівельних робіт на суму 74 993 грн 90 коп. пеня на підставі пункту 13.5. договору підлягає нарахуванню в період прострочення з 01.06.2025 по 10.11.2025 (163 дні) та в цей період складає 12 223 грн 37 коп.; штраф на підставі пункту 13.5. договору складає 5 249 грн 57 коп. (74 993,90 * 7%), оскільки прострочення становить більше 30 дні.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 62 250 грн. 98 коп. та штрафу в сумі 5 249 грн 57 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 810 грн 01 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Щодо клопотання скаржника (відповідача) про зменшення штрафних санкцій слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Так, згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Апеляційний господарський суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апеляційний господарський суд, об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- посилання відповідача на погіршення безпекової ситуації на ділянці, де велися підрядні роботи, апеляційним господарським судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке правове регулювання, яке б звільняло відповідача від виконання його обов`язків за договором за обставин наближення фронту чи погіршення безпекової ситуації на території ведення робіт. Більше того, беручи на себе у березні 2025 року зобов`язання з будівництва фортифікаційних споруд на території, наближеній до фронту, за умови загальновідомих обставин його просування вглиб Дніпропетровської області, відповідач мав усвідомлювати всі ризики просування фронту та ймовірність погіршення безпекової ситуації на ділянці ведення робіт за договором;

- відповідно до пункту 4.3.6. договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору. Так, згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема: виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору); завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. договору). Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов`язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт (зокрема, щодо їх ІІ етапу);

- співмірність пені в сумі 62 250 грн. 98 коп. та штрафу в сумі 5 249 грн 57 коп. із вартістю та періодом прострочених зобов`язань за договором, що відповідає принципам адекватності, справедливості та розумності, та свідчить про відсутність підстав для застосування права суду на зменшення штрафних санкцій;

- відповідність (адекватність) та узгодження розміру штрафних санкцій з наслідками допущеного відповідачем порушення;

- слід врахувати інтереси позивача та прийняти до уваги, що позивач мав правомірні очікування щодо виконання робіт у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі.

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та штрафу у даній справі.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З огляду на викладене вище, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1, 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі № 904/1057/25 слід змінити, шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 - 62 250 грн 98 коп. пені, 5 249 грн 57 коп. штрафу та 810 грн. 01 коп. частину витрат по сплаті судового збору.".

У той же час згідно з частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що під час розгляду даної справи судом встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій (прострочення) відповідача, а також те, що переважна частина доводів апеляційної скарги відповідача була відхилена апеляційним господарським судом, у відповідності до норм частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідача покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА".

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі №904/1057/25 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі №904/1057/25 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 - 62 250 грн 98 коп. пені, 5 249 грн 57 коп. штрафу та 810 грн. 01 коп. частину витрат по сплаті судового збору.".

3. Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА".

5. Матеріали справи № 904/1057/25 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 30.07.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Я.С. Золотарьова