Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №904/3091/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3091/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів Чус О.В., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.

Представники сторін:

від позивача: Тєплова Вікторія Сергіївна (власні засоби EasyCon) - представник ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", самопредставництво - виписка з ЄДР

від відповідача: Лаврищев Володимир В`ячеславович (в залі суду) - представник ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» адвокат серія ДН №5867 від 26.08.2020р., довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025р. у справі № 904/3091/25 (суддя Панна С.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги”, 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42082379

про стягнення коштів за договором про надання послуг з передачі електричної енергії в розмірі 537 175 852,32грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», Відповідач), в якому просило стягнути заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0145-02024-ПП від 01.01.2024, яка складається з основного боргу за період березень-квітень 2025 року у розмірі 526 060 130,53 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 465 393,70 грн та трьох процентів річних у розмірі 6 650 328,09 грн, нарахованих за період з 16.04.2025 по 31.05.2025. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов зазначеного договору в частині повної та своєчасної оплати наданих Позивачем послуг з передачі електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 у справі № 904/3091/25:

- закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 526 060 130,53 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- позовні вимоги по стягненню 3% річних та інфляційних втрат задоволено у повному обсязі;

- стягнуто з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь НЕК «Укренерго» три проценти річних у розмірі 6 650 328,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 465 393,70 грн та судовий збір у розмірі 17 501,70 грн;

- задоволено клопотання ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців до 21.10.2026.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду, місцевий господарський суд виходив з того, що Відповідач повністю розрахувався по сумі основного боргу. При цьому, судом першої інстанції було враховано складне становище заявника. Суд першої інстанції взяв до уваги, що з 24.02.2022 на всій території України запроваджено воєнний стан, а постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість. Суд зазначив, що у Дніпропетровській області є територіальні громади, розташовані на територіях ведення бойових дій, де дія мораторію зберігається, що виключає можливість застосування заходів зі стягнення дебіторської заборгованості. Суд також врахував, що Відповідач законодавчо позбавлений можливості компенсувати втрати, викликані несвоєчасністю здійснення оплати споживачами, та дійшов висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання рішення суду, що дозволяє задовольнити клопотання про відстрочення.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

НЕК «Укренерго» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 у справі № 904/3091/25 в частині відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців до 21.10.2026, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення, а також стягнути з Відповідача на користь Позивача всі судові витрати.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

НЕК «Укренерго» вважає рішення суду першої інстанції в частині надання відстрочки виконання рішення на 12 місяців незаконним та необґрунтованим, оскільки судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Скаржник посилається на ст. 331 ГПК України, згідно з якою підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та наголошує, що саме на Відповідача покладається обов`язок доведення існування таких підстав. Скаржник стверджує, що Відповідачем не надано суду належних доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Апелянт зазначає, що запроваджений процесуальними нормами механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, а винятковість обставин повинна бути підтверджена відповідними засобами доказування. Для належного вирішення цього питання суду необхідно з`ясувати, чи наявні у справі докази, які підтверджують добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Позивач звертає увагу, що аргументи Відповідача щодо необхідності відстрочення - введення військового стану з 24.02.2022 та заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії, встановлена постановою КМУ від 05.03.2022 № 206, - носять загальновідомий характер для всіх учасників ринку електричної енергії та не підтверджені належними доказами неможливості або складності виконання рішення суду. Ці обставини лише відображають поточну підприємницьку діяльність Відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

Скаржник наголошує, що при вирішенні питання про відстрочку суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів та інші обставини справи, а також з`ясувати факт дотримання балансу інтересів сторін. Посилаючись на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16, скаржник зазначає, що суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення. Також апелянт посилається на рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, згідно з яким відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності.

НЕК «Укренерго» зазначає, що фінансове становище Відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої він мав планувати свої видатки, а запровадження в Україні військового стану має негативний наслідок на господарську діяльність обох сторін, у тому числі і на Позивача. При цьому Відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідок з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках та довідок про відсутність майна у власності.

Апелянт також звертає увагу, що спір у цій справі виник саме з вини Відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів, а Відповідачем не надано доказів наявності можливості виконати рішення суду після закінчення терміну відстрочки, відповідно судом першої інстанції не було перевірено таку можливість. Посилаючись на практику ЄСПЛ (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, рішення у справі «Бурдов проти Росії», рішення у справі «Ясюнієне проти Литви» від 06.03.2003), апелянт наголошує, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги НЕК «Укренерго» та вважає її такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на наступне:

Відповідач зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не в постановах Пленуму Верховного суду України, на які посилається Позивач. Звертаючись до висновків Верховного Суду в постановах від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23 та від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, Відповідач зазначає, що підставою для відстрочення виконання рішення суду є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, водночас це питання повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Відповідач стверджує, що наразі існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення та пов`язані із надзвичайними подіями, викликаними воєнним станом. Зокрема, постановою КМУ від 05.03.2022 № 206 запроваджена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість. Після внесення змін до цієї постанови заборона застосовується в територіальних громадах, розташованих на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376. У Дніпропетровській області є низка таких територіальних громад, де дія мораторію зберігається, що обмежує можливість застосування заходів зі стягнення дебіторської заборгованості.

Відповідач зазначає, що у випадку наявності можливості відключення/обмеження споживання електричної енергії він не здійснював би закупівлю електричної енергії для таких споживачів, не мав би додаткових зобов`язань з оплати обсягів електричної енергії, які споживачі продовжують споживати, не сплачуючи за них, та володів би механізмом впливу на споживачів. При цьому Товариство зобов`язане сплачувати Позивачу за фактично надані послуги з передачі електричної енергії незалежно від того, чи сплатив кінцевий споживач. Склалася ситуація, коли постачальник універсальних послуг не має можливості нарахувати побутовим споживачам штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати, але при цьому інші учасники ринку, у тому числі Позивач, застосовують до нього санкції, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач також посилається на внесення змін постановою НКРЕКП від 10.01.2024 № 4 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, якими встановлено обов`язок постачальника забезпечувати недискримінаційність та пропорційність розрахунків перед операторами систем, що додатково обмежує можливість використання ресурсів для виконання зобов`язань виключно перед одним кредитором.

Відповідач стверджує, що відстрочення виконання рішення суду не порушить баланс інтересів сторін, оскільки підприємство Відповідача з самого початку військової агресії знаходилося на території проведення можливих бойових дій (а наразі - реальних бойових дій в межах області), в той час як Позивачем не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду. Переважна більшість споживачів Товариства знаходиться в межах Дніпропетровської області, щоденно зазнає шкоди від артилерійських та ракетно-бомбових ударів, а тому несвоєчасно або не в повному обсязі сплачує кошти за надані послуги з постачання електричної енергії.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19.11.2025 року у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025р. у справі № 904/3091/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.06.2026 об 11:00 годин.

09.02.2026 до Цетрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги” надійшов відзив на апеляційну скаргу.

25.05.2026 до Цетрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 сторонам доведено до відома що розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025р. у справі № 904/3091/25 відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні №511. Та задоволено заяву представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

02.06.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 у справі № 904/3091/25: закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 526 060 130,53 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору;- позовні вимоги по стягненню 3% річних та інфляційних втрат задоволено у повному обсязі; стягнуто з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь НЕК «Укренерго» три проценти річних у розмірі 6 650 328,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 465 393,70 грн та судовий збір у розмірі 17 501,70 грн.

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині розстрочення виконання рішення.

Так, обґрунтовуючи наявність підстав для розстрочення виконання рішення, яке мало бути прийняте судом першої інстанції за наслідками розгляду позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" в своїй заяві про розстрочення виконання рішення наводило наступне: «…Товариство заявляє про те, що для нього наразі існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення та пов`язані із надзвичайними подіями, у зв`язку із чим, у разі ухвалення судом рішення про стягнення з Товариства коштів, Товариство просить суд відстрочити виконання рішення у справі № 904/3091/25 на 1 (один) рік з огляду на нижчезазначені обставини.

Загальновідомою є інформація про те, що 24 лютого 2022 року російська федерація шляхом порушення міжнародного законодавства та угод, розпочала нову військову агресію проти України. У зв`язку з чим, на всій території країни було запроваджено воєнний стан, про що Президентом України виданий Указ № 64/2022, затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами). На сьогоднішній день воєнний стан не припинений (не скасований).

Поряд з цим, 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата (далі - ТПП) опублікувала офіційний лист №2024/02.0-7.1 про те, що з 24 лютого 2022 року російська воєнна агресія кваліфікується як форс-мажорна обставина. Зазначений лист розміщений на офіційному сайті Торгово-промислової палати та загальнодоступний за посиланням: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf

Обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення є наслідки, що настали та продовжують діяти у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Наслідком військової агресії російської федерації проти України, є як законодавчі зміни, які поклали додаткові обов`язки на Товариство після 24.02.2022 як на постачальника електричної енергії, так і інші негативні події та об`єктивні обставини, що призвели до значного негативного впливу на господарську діяльність Товариства та, відповідно, ускладнюють виконання Відповідачем рішення суду по справі № 904/3091/25.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 до внесення в неї змін згідно із постановою № 1405 від 29.12.2023 була законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію.

Після внесення змін до постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, а також на припинення постачання надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати застосовується в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).

Так, у Дніпропетровській області є територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій) і які включені до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 №376. На цій території дія мораторію досі зберігається, що виключає можливість застосування заходів зі стягнення дебіторської заборгованості.

Наразі у межах Дніпропетровської області до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відносяться: Грушівська сільська територіальна громада, Зеленодольська міська територіальна громада; Марганецька міська територіальна громада; Мирівська сільська територіальна громада за винятком с. Вищетарасівка; с. Покровське Покровської сільської територіальної громади; с. Приміське Покровської сільської територіальної громади Нікопольського району; с. Борисівка Червоногригорівської селищної територіальної громади; с. Дмитрівка Червоногригорівської селищної територіальної громади; с. Привільне Червоногригорівської селищної територіальної громади; Великомихайлівська сільська територіальна громада; Маломихайлівська сільська територіальна громада; Новопавлівська сільська територіальна громада; Межівська селищна територіальна громада, Покровська селищна територіальна громада, Слов`янська сільська територіальна громада.

Заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам впливає на Відповідача безпосереднім чином та призводить до зменшення можливості збору коштів від споживачів електричної енергії. Так, у випадку наявності можливості на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам Відповідач, не здійснював би закупівлю електричної енергії для таких споживачів на ринку електричної енергії, не мав би зобов`язань перед оператором системи передачі та оператором системи розподілу з оплати послуг з передачі та розподілу відповідно, тобто не мав додаткових зобов`язань з оплати обсягів електричної енергії, які споживачі продовжують споживати не сплачуючи за них. Також Відповідач володів би механізмом впливу на споживачів для виконання останніми обов`язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.

Через прийняття зазначеної постанови КМУ, Товариство законодавчо позбавлене можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здійснення оплати споживачами за спожиту електричну енергію.

У випадку наявності можливості на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам Відповідач, не здійснював би закупівлю електричної енергії для таких споживачів на ринку електричної енергії, тобто не мав би додаткових зобов`язань з оплати таких обсягів електричної енергії, які споживачі продовжують споживати не сплачуючи за них, а також Відповідач мав би механізм впливу на споживачів для виконання останніми обов`язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.

До відзиву на позовну заяву Відповідачем вже додавалась довідка про заборгованість споживачів, з якої вбачається значний розмір заборгованості споживачів за електричну енергію.

Постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», були надані настанови учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Як наслідок прийняття даної постанови, Відповідач законодавчо позбавлений можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здійснення оплат споживачами, в тому числі промисловістю, за спожиту електричну енергію, за яку Відповідач, в свою чергу сплатив та сплачує в період споживання такої електричної енергії споживачами.

Також, Відповідач позбавлений механізму стимулювання споживачів шляхом застосування санкцій до вчасного виконання останніми обов`язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.

Вищезазначене має безпосередній вплив на фінансовий стан Відповідача, та не сприяє, у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, можливості виконання рішення суду по справі № 904/3091/25.

Наслідком вторгнення російської федерації в Україну та ведення бойових дій та постійних обстрілів, окрім порушення робочого процесу самого Товариства, такого ж впливу зазнають і споживачі, здійснення їх звичайної господарської діяльності та життєдіяльності, умов проживання громадян, порушено, що проявляється, як у вигляді пошкоджень об`єктів споживачів, так і щодо перебування людей у бомбосховищах.

Товариством отримано значну кількість листів від споживачів із посиланням на скрутне фінансове становище, військові дії та їх наслідки, у зв`язку з чим фінансова стабільність споживачів значно знизилась, а можливості впливу на цю ситуацію законодавчо обмежені, про що було зазначено вище у заяві (копії листів споживачів додаються).

Відповідач зазначає, що у постанову Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року №483 з початку повномасштабного вторгнення російської федерації неодноразово вносились зміни в частині продовження терміну дії Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Частиною 4 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що «Спеціальні обов`язки, які покладаються Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути необхідними та пропорційними до мети задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії».

Виконання спеціальних обов`язків передбачає обов`язковість створення механізмів, які забезпечують покриття всіх економічно обґрунтованих витрат учасників ринку, на яких покладені такі обов`язки. При цьому на державному рівні були запроваджені механізми, захисту споживачів на період військового стану (обмеження щодо відключення боржників, переведення на постачальників універсальних послуг споживачів, які не мали такого права згідно закону, обмеження щодо нарахування санкцій), що значною мірою вплинуло і продовжує впливати на дисципліну оплати боржниками.

Натомість діючий механізм спеціальних обов`язків не передбачає компенсації витрат постачальника на сплату штрафних санкцій, чи витрат на кредитування для забезпечення своєчасних розрахунків з учасниками ринку, чи інших компенсаторів щодо покриття касових розривів пов`язаних з попередньою оплатою за послуги з розподілу і передачі, та постоплатою побутовими споживачами.

Ще одним свідченням кризового становища постачальників електричної енергії та їх неспроможності повноцінного і своєчасного виконання свої обов`язків за укладеними договорами, є внесення змін постановою НКРЕКП від 10 січня 2024 року №4 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469. Відповідними змінами, зокрема підпункт 29 пункту 2.2 доповнено положенням про те, що постачальник електричної енергії при проведенні розрахунків за отримані послуги з передачі та розподілу електричної енергії повинен забезпечувати недискримінаційність та пропорційність розрахунків перед операторами систем за відповідний розрахунковий період (місяць).

Дані положення нормативного акту вказують, що Товариство позбавлене можливості використовувати ресурси повністю на власний розсуд, наприклад використавши, всі надходження, як джерело для своєчасного виконання зобов`язань виключно перед АТ «НЕК «Укренерго».

Тобто, вищезазначене свідчить про відсутність вини Товариства у несвоєчасному виконанні зобов`язань, а також, наявність надзвичайних подій, що істотно ускладнюють виконання рішення у справі № 904/3091/25…».

На підтвердження доводів щодо наявності підстав для надання відстрочення виконання виконання рішеня відповідачем в якості додатків до заяви додано докази з п`ятнадцяти найменувань (т.1 а.с. 219-234).

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", не скористалося наданим процесуальним законом правом на подання заперечечень щодо заявленого клопотання з відповідними доказами на спростування доводів відповідача.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 331 Господарського процесуального кодексу України передбачає порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, з огляду на положення частин четвертої та п`ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Апеляційний господарський суд зазначає, що вказана норма права визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Аналогічні положення містяться у статтях 18 та 326 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку. Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та завершальною стадією судового процесу (зокрема, рішення у справах «Горнсбі проти Греції», «Півень проти України», «Шмалько проти України», «Ліпісвіцька проти України»).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що підтверджена судовим рішенням заборгованість становить «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а її невиконання або надмірне затягування виконання порушує право особи на мирне володіння майном (рішення у справі «Агрокомплекс проти України»).

Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, а його невиконання загрожує сутності права на справедливий суд.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є складовою права на судовий захист та реалізацією принципу верховенства права.

Відповідно до статей 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а наявність чи відсутність відповідних обставин встановлюється судом на підставі належних і допустимих доказів.

Таким чином особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» подаючи клопотання про заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду надав суду першої інстанції докази на підтвердження наявності, наведених в заяві обставин (т.1 а.с. 219-234), в той час, як Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" самоусунулося від доведення протилежного шляхом надання відповідних заперечень.

Оцінюючи наведені Відповідачем доводи в обґрунтування заявленого ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду, судом першої інстанції враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи Товариства залежить робота усіх об`єктів Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців. Через постійні ворожі обстріли, частина мереж Товариства безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв`язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону. З 24.02.2022 р. вбачається скорочення оплати за послуги з розподілу електроенергії зі сторони споживачів послуг регіону, а також наявність великомасштабних руйнувань електричних мереж товариства у результаті бойових дій, що призводить до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на відновлення електричних мереж та призводить до утруднення виконання зобов`язань перед працівниками із виплати заробітної плати, сплати податкових зобов`язань. Діяльність енергетичної інфраструктури Відповідача є надзвичайно важливою для держави. Основним джерелом доходів Відповідача є кошти, які надходять на поточні рахунки на які споживачі електричної енергії, вносять плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії. При цьому, у зв`язку із введеним воєнним станом Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 до внесення в неї змін згідно із постановою № 1405 від 29.12.2023 р. була законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. Таким чином, Відповідач не мав жодного впливу на споживачів. яким надавав послуги для стягнення коштів на свою користь. Заборгованість відповідача перед позивачем, виникла, у тому числі, і через несплату на його користь заборгованості споживачами.

Враховуючи виконання Відповідачем основного зобов`язання (погашення основної суми боргу ), беручи до уваги законодавчі обмеження встановлені для Відповідача у зв`язку з воєнним станом, зважаючи на фінансовий стан Відповідача, пов`язаний із несвоєчасними розрахунками споживачів та збитками від військових дій, намір Відповідача виконувати рішення суду, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку за можливе відстрочення виконання рішення на 1 рік.

Вирішуючи питання строку відстрочки, господарським судом також були враховані законодавчі обмеження, передбачені частиною п`ятою ст. 331 ГПК України ( не більше одного року з дня ухвалення рішення ) та практика Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України, відповідно до якої було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції ( подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19 ).

Крім того, постановою Верховного Суду від 13.03.2024 р. у cправі № 904/5899/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення інфляційної складової в розмірі 21 525 314,38 грн, пені в розмірі 22 629 008,18 грн, штрафу в розмірі 44 429 217,91 грн, залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2023 р. у справі № 904/5899/21 в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 21 525 314,38 грн та в частині відмови у стягненні пені у розмірі 12 312 957,24 грн та штрафу у розмірі 26 537 667,47 грн.

Верховний Суд в указаній постанові зазначив, що вирішуючи у справі питання зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу), заявлених до стягнення, у тому числі з власної ініціативи суду, з урахуванням об`єктивних підстав для цього, суд апеляційної інстанції врахував безпекову ситуацію в регіоні, де знаходяться виробничі потужності Відповідача, обставини, які утруднили своєчасність виконання зобов`язань, виконання Відповідачем зобов`язань у повному обсязі та оцінив період прострочення як незначний. Факт погашення, ще до подачі позовної заяви, основного боргу суд оцінив як прояв добросовісності по відношенню до своїх договірних зобов`язань у підприємницьких взаємовідносинах із позивачем. Врахувавши наведене та економічну ситуацію в країні, специфіку покладених завдань на відповідача, обставини виконання відповідачем зобов`язань за договором з незначним простроченням оплати поставленої електричної енергії, а також те, що стягнення максимально можливих розмірів штрафних санкцій підірве фінансовий стан відповідача та зумовить збитковість його діяльності, апеляційний суд виснував про наявність виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру неустойки.

Також, Верховний Суд зазначив, що діяльність енергетичної інфраструктури Відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором - російською федерацією на енергетичні об`єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри російської федерації й надалі продовжувати ураження енергетичних об`єктів не змінилися, майбутній опалювальний період прогнозується бути не менш складним за минулий, а тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 28.05.2024 р. у справі № 906/1035/23, від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19 (пункт 4.12), підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 ГПК України та статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють його виконання, водночас питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

При цьому з наданих доказів вбачається наявність суттєвої дебіторської заборгованості споживачів послуг Відповідача, до яких належать органи державної влади, комунальні підприємства, в тому числі віднесені до об`єктів критичної інфраструктури тощо, що є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення.

Відстрочення виконання рішення у цій справі надасть ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» можливість вчасно розраховуватись з ПрАТ «НЕК «Укренерго» за отримані послуги і не накопичувати заборгованість та, відповідно, уникнути додаткових витрат з оплати інфляційних втрат та 3% річних, а також судових витрат.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів відхилити доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно надав відстрочку виконання рішення та неправильно застосував положення статті 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини, які були покладені Відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення, належним чином оцінив подані докази та дійшов обґрунтованого висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення суду, у зв`язку з чим правомірно задовольнив заяву Відповідача про відстрочення його виконання.

Щодо доводу апеляційної скарги про те, що воєнний стан та дія постанови Кабінету Міністрів України № 206 не є самостійними підставами для відстрочки, оскільки ці обставини є загальновідомими та однаково впливають на всіх учасників ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне:

Дійсно, саме по собі запровадження воєнного стану, як і дія постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення. Водночас зазначені обставини оцінені судом у сукупності з іншими доказами та встановленими обставинами конкретної справи. Вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд першої інстанції у своєму рішенні виходив не із самого факту запровадження воєнного стану чи дії постанови Кабінету Міністрів України № 206, а із сукупності конкретних обставин, які характеризують особливості діяльності саме Відповідача та підтверджують істотне ускладнення своєчасного виконання ним судового рішення.

Колегія суддів при перегляді оспорюваного рішення враховує, що наслідки військової агресії для відповідача є значно тяжчими, яке втратило доступ до понад 70% своєї території обслуговування та відповідних надходжень. Натомість, НЕК «Укренерго» як оператор системи передачі забезпечує діяльність по всій території України та не втратило такої значної частки ринку.

За таких обставин довід апеляційної скарги про те, що воєнний стан та дія постанови Кабінету Міністрів України № 206 однаково впливають на всіх учасників ринку електричної енергії та тому не могли бути враховані судом першої інстанції, не спростовує встановлених судом індивідуальних обставин, які стали підставою для застосування положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводу апеляційної скарги про незабезпечення судом першої інстанції балансу інтересів сторін, неврахування негативних наслідків для Позивача від відтермінування виконання рішення та ненадання належної оцінки матеріальним інтересам стягувача, колегія суддів зазначає таке.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази щодо цього, які мають бути надані, перш за все, заявником.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 21.09.2022 у справі № 904/3469/21.

Оцінюючи надані відповідачем докази в обґрунтування заявленого ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду, суд враховує наступні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.

Діяльність енергетичної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором - рф на енергетичні об`єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри рф й надалі продовжувати ураження енергетичних об`єктів не змінилися, майбутній опалювальний період прогнозується бути не менш складним за минулий.

А тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.

З відповідною заявою про розстрочення виконання рішення, відповідач звернувся 08.09.2025р. Рішення у справі прийнято 21.10.2025р.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України:

1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Позивач не надає доказів на підтвердження того, яким чином розстрочення виконання рішення на протязі 2025-2026 років, за яким з відповідача стягуються виключно штрафні санкції і інфляційні втрати вплине на фінансове становище Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Колегія суддів констатує, що змістовне, а, відповідно, і додоказове значення наданих відповідачем доказів є більш переконливим ніж відсутність будь-яких належних і допустимих доказів на їх спростування з боку позивача.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18.

З урахуванням вищенаведеного, з метою надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" можливості забезпечувати стабільне енергоживлення підприємств і населення регіону в умовах регулярних масованих атак з боку держави агресора на підприємства енергетичної інфраструктури, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав з якими процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення судового рішення рівними частинами, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про надання такого відстрочення, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Розстрочення виконання судового рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед стягувачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для нього.

Жодних обґрунтованих доводів щодо несприятливих наслідків внаслідок розстрочення судом сплати вказаних нарахувань згідно ст. 625 ЦК України позивач не навів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує про те, що в контексті спірних правовідносин, відстрочення виконання судового рішення у даній справі, пов`язано з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025р. у справі № 904/3091/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025р. у справі № 904/3091/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025р. у справі № 904/3091/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2026

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус