Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №905/679/23 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Харків Справа № 905/679/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Довгань О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх. № 1387Д/2)

на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 (повне рішення складено 04.06.2026, суддя Паляниця Ю.О.) у справі №905/679/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька область,

до Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод", м.Красногорівка, Донецька область,

про стягнення 1 063 154,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" про стягнення:

- суми боргу в розмірі 843 933,80 грн за спожиту у лютому-квітні 2022 року електричну енергію;

- суми 3% річних у розмірі 31 092,23 грн, нарахованих у період з 16.03.2022 по 28.04.2023 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії, спожитої у лютому-квітні 2022 року;

- інфляційної складової боргу у розмірі 188128,30 грн, нарахованої з 01.04.2022 по 31.03.2023, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті електроенергії, спожитої у лютому-квітні 2022 року;

- суми пені у розмірі 229369,96 грн, нарахованої у період з 16.03.2022 по 16.11.2022, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії у лютому-квітні 2022 року.

Правовою підставою заявленого позову стало порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами шляхом приєднання Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до умов публічного договору на підставі підписання заяви-приєднання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у період з лютого по квітень 2022 року електричну енергію в розмірі 843 933,80 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних.

11.02.2026 до Господарського суду Донецької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимоги про стягнення суми пені у розмірі 229 369,96 грн, нарахованої у період з 16.03.2022 по 16.11.2022, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії у лютому-квітні 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 задоволено частково заяву б/н від 11.02.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги". Залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" в частині вимоги про стягнення суми пені у розмірі 229 369,96 грн, нарахованої у період з 16.03.2022 по 16.11.2022, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії у лютому-квітні 2022 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" суму боргу в розмірі 114 683,37 грн, 8 893,95 грн 3% річних, 74 319,52 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 2 374,76 грн. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказує, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини є більш вірогідними на підтвердження позиції відповідача про відсутність споживання електроенергії у спірний період березень-квітень 2022 року, ніж надані позивачем і третьою особою докази в обґрунтування своїх доводів. При цьому судом було враховано, що місто Красногорівка з самого початку повномасштабного вторгнення опинилось в зоні активних бойових дій, у зв`язку з чим у сторін і третьої особи не було доступу до приладів обліку електричної енергії Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" як з 24.02.2022, так і немає на теперішній час, а отже, у них відсутня можливість передати будь-які відомості щодо фактичних обсягів (на підставі приладів обліку) споживання електричної енергії відповідачем за період березень-квітень 2022 року. Показники приладів обліку електроенергії відповідача за аналогічний період попереднього березня 2021 року (акт прийняття-передавання товарної продукції) було надано позивачем до матеріалів справі лише 07.05.2025 після закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, внаслідок чого цей акт не враховано судом під час вирішення спору. Також господарським судом першої інстанції було прийнято до уваги те, що Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" не має можливості надати документи, які б підтверджували дані контрольного огляду, оскільки більшість інформації та документів зберігалась на паперових носіях, до яких було втрачено доступ.

Відомості про зчитування інформації про споживання електричної енергії, зафіксовані системою АСКОЕ, місцевий господарський суд визнав неналежним доказом у справі, оскільки із цих даних неможливо встановити, що обсяги постачання у березні-квітні 2022 року є саме такими, як стверджують позивач і третя особа. Той факт, що докази подавались через підсистему "Електронний суд" і скріплені електронним цифровим підписом представника (адвоката) Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", на думку суду, не свідчить про належну перевірку даних відповідальним працівником товариства, що володіє знаннями відносно функціонування системи АСКОЕ.

Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що споживання відповідачем електроенергії по рахункам та актам приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за період березень-квітень 2022 року на загальну суму 729 250,43 грн не підтверджено матеріалами справи.

Водночас господарський суд першої інстанції, з огляду на те, що акт та рахунок за лютий 2022 року підписані уповноваженим представником відповідача, за цими зобов`язаннями здійснена часткова оплата, не ставить під сумнів факт споживання відповідачем у цьому місяці електричної енергії в обсязі 456 522 кВт/год в сумі 114683,37 грн.

З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог відносно основного боргу за лютий 2022 рік, з відповідача на користь позивача стягнуто в порядку ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 8 893,95 грн та інфляційні втрати у сумі 74 319,52 грн, нарахованих за несвоєчасне виконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленої за цей період електричної енергії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" частково не погодилося з рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 та 25.06.2026 звернулося через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у березні 2022 року, квітні 2022 року та прийняти рішення про задоволення вимог у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:

- об`єкт відповідача, до якого здійснювалось постачання електричної енергії, знаходиться у місті Красногорівка Мар`їнського району Донецької області, що відноситься до територій, де з 24.02.2022 по 11.11.2024 велися активні бойові дії. Відтак, правовідносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії в період дії воєнного стану регулюються спеціальним законодавством, яке має імперативний характер і пріоритет перед загальними нормами. Діючим законодавством про ринок електричної енергії встановлений вичерпаний перелік джерел отримання постачальником інформації про спожитий обсяг електричної енергії: за даними отриманими від оператора системи розподілу або від споживача. При цьому, визначення оператором системи розподілу обсягу спожитої електричної енергії здійснюється або за реальними показами приладу обліку, або розрахунковим шляхом (за середньодобовим споживанням). Належних та допустимих доказів на спростування обсягів поставленої позивачем електроенергії в березні 2022 року, квітні 2022 року на об`єкт відповідача та її вартості відповідачем суду не надано, як і доказів оскарження зазначених відомостей відповідно до процедури оскарження даних оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку, передбаченої Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року N 311. Таким чином позивач вказує, що нарахування за спожиту електричну енергію у лютому 2022 – квітні 2022 року були здійснені позивачем відповідно до положень діючого законодавства про ринок електричної енергії та є належними, оскільки обсяги спожитої відповідачем електричної енергії на території, на якій велись бойові дії, за спірний період визначені оператором системи розподілу згідно з єдиним законодавчо встановленим спеціальним механізмом, а саме п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 (далі — Положення № 148);

- господарський процес базується на стандарті "вірогідності" (балансі ймовірностей). На підтвердження наявності заборгованості перед позивачем до матеріалів справи було надано копію договору, рахунки та акти приймання-передавання товарної продукції, електронні дані автоматизованої системи, розрахунок обсягів по двом ЕІС кодам в березні 2022 року відповідно до положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Відповідач, зі свого боку, не надав жодних контррозрахунків чи доказів відсутності споживання (наприклад, актів про пошкодження його власних мереж чи знищення майна у березні-квітні 2022 року);

- позивачем в обґрунтування своїх вимог було подано копії електронних доказів (роздруківки електронних таблиць та скріншоти інтерфейсу програми), які засвідчені ЕЦП представника через систему "Електронний суд". Чинне законодавство не вимагає, щоб кожен внутрішній екран технічної програми підписувався ЕЦП інженера перед його демонстрацією суду, якщо сторона підтверджує відповідність копії електронного доказу оригіналу, який міститься в базі даних;

- твердження відповідача про те, що його об`єкт нібито "не працював", спростовується наявними у матеріалах справи письмовими доказами - поясненнями про наявність договірних відносин з Квартирно-експлуатаційною частиною (КЕЧ) Збройних Сил України, що свідчить про порушення відповідачем принципу добросовісності та заборони суперечливої поведінки (принципу "естоппель" / venire contra factum proprium).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі № 905/679/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх. №1387 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23; призначено справу до розгляду; витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/679/23; зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі № 905/679/23.

06.07.2026 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

13.07.2026 Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі енергетичні послуги" через підсистему "Електронний суд" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у березні - квітні 2022 року та прийняти рішення про задоволенні вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:

- Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", як докази первинних даних, зібраних за допомогою автоматизованої системи віддаленого зчитування даних з засобів обліку, надало роздруківки даних, а саме: погодинні графіки навантаження лічильників по кожній точці обліку окремо (таблиця), погодинні покази лічильників (таблиця), аналіз якості опитування підстанцій (скріни з програмного забезпечення). Як зазначає третя особа, надані таблиці не є електронними документа, а є саме доказами, які доказують певні обставини (наявність АСКОЕ, його коректну роботу, розрахунок помісячних обсягів у відповідності до погодинної фіксації даних споживання). Чинне законодавство, зокрема Кодекс комерційного обліку електричної енергії не містить вимоги щодо формування даних з системи АСКОЕ на паперових носіях та підписання їх уповноваженою особою, знання якої "відносно функціонування системи АСКОЕ" повинні підтверджуватись якимось чином;

- висновок суду щодо відсутності підпису на документі, як підставу непроведення ніби то перевірки даних комерційного обліку не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки надані позивачу дані комерційного обліку по об`єктам споживача пройшли перевірку не тільки працівниками оператора системи розподілу, але й працівниками адміністратора комерційного обліку (ПрАТ "НЕК "Укренерго") та сертифіковані, тобто є чинними та такими, що відповідають дійсності;

- Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі" забезпечене збирання повного обсягу інформації, передбаченої чинним законодавством, а інформація передана в суд у формі, в якій сформована у автоматизованій системі та у повній відповідності до законодавства. Саме відповідач мав узгоджений проєкт улаштування вузлів обліку на власному підприємстві, саме він був власником обладнання, яке передавало інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії для агрегації та обробки даних. Тобто, у разі сумніву щодо коректності роботи обладнання з передачі даних, саме відповідач повинен був звернутись до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" з повідомленням щодо некоректної роботи передаючого обладнання;

- відповідачем допущена суперечлива та недобросовісна поведінка у вигляді надання суду неправдивої інформації щодо припинення діяльності та відсутності доступу до об`єкту постачання електричної енергії, внаслідок чого - неможливості споживання електричної енергії, оскільки відповідач підтвердив, що ним був укладений договір про користування (оренду) з Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ (заява від 15.04.2026) об`єкта відповідача для розміщення сил оборони. Посилання відповідача на те, що він не здійснював господарську діяльність на власній території та не споживав фактично електричну енергію, а отже, не повинен платити за неї, спростовується умовами договору укладеним між КЕВ та відповідачем (згідно якого споживач отримує компенсацію за спожиту електричну енергії), а також нормами чинного законодавства.

17.07.2026 Приватним акціонерним товариством "Красногорівський вогнетривкий завод" через підсистему "Електронний суд" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить поновити (продовжити) Приватному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий завод" пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти відзив до розгляду; у разі якщо суд не знайде підстав для поновлення (продовження) строку, розцінювати цей документ як письмові пояснення учасника справи щодо доводів апеляційної скарги, подані на підставі п. 3 ч. 1 ст. 42, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), та врахувати викладені в ньому доводи під час апеляційного перегляду; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі № 905/679/23 в оскаржуваній частині залишити без змін; розподілити судові витрати.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:

- довід про "відмову від застосування спеціального законодавства" прямо спростовується текстом рішення. Суд процитував та застосував п. 9 Положення № 148 і саме крізь призму цієї норми оцінював надані позивачем і третьою особою докази;

- розрахунок третьої особи не відповідає навіть тому "єдиному законодавчо встановленому спеціальному механізму", на якому наполягає апелянт, і суд обґрунтовано не визнав його справедливим, співрозмірним і достовірним. Зі змісту самої апеляційної скарги вбачається, що за березень 2022 року дані АСКОЕ наявні лише за 5 із 15 точок комерційного обліку, за 8 точками обсяги прийняті рівними нулю, а за 2 точками розрахунок здійснено простим перенесенням обсягів березня 2021 року з донарахуванням втрат у лінії, тобто без застосування коефіцієнта зниження споживання, який для Донецької області у березні 2022 року був об`єктивно кардинально відмінним від показників мирного часу. Первинний документ, на якому ґрунтувався розрахунковий метод за двома точками обліку (акт за березень 2021 року), був поданий позивачем лише 07.05.2026, тобто після закриття підготовчого провадження, тому правомірно не прийнятий судом відповідно до ст.ст. 118, 207 ГПК України;

- з 17.02.2022 система АСКОЕ на стороні підприємства фактично припинила функціонувати. Тому будь-які дані, нібито отримані каналами АСКОЕ після 17.02.2022, потребували перевірки первинними документами;

- твердження апелянта, що відповідач «не надав жодних контррозрахунків чи доказів», не відповідає матеріалам справи: у справі наявні пояснення та документи відповідача про знаходження підприємства з 2014 року у безпосередній близькості до лінії розмежування, про пошкодження території та системи електроживлення внаслідок обстрілів уже з 17.02.2022, про недопуск працівників на територію заводу з 24.02.2022, а також контррозрахунок позовних вимог, що прямо відображено в тексті рішення. Зокрема, контррозрахунок, поданий із заявою відповідача від 03.02.2026, ґрунтується на банківських виписках АТ "Таскомбанк", АТ "ПУМБ" та акті звірки розрахунків станом на 13.03.2022;

- різна оцінка даних за лютий 2022 року та березень-квітень 2022 року не є суперечливою, бо ці періоди мають принципово різну доказову базу;

- кошти, отримані як відшкодування витрат за електричну енергію, спожиту розміщеними на території заводу військовими частинами, були в повному обсязі перераховані постачальнику. Жодного "отримання коштів від держави з одночасною відмовою розрахуватися" не було, а отже, відсутня сама фактична основа доводу про недобросовісність.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В судовому засіданні представники апелянта та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

01.02.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (постачальник), та відповідачем, Приватним акціонерним товариством "Красногорівський вогнетривкий завод" (споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заяви-приєднання б/н від 01.02.2021, за змістом п.2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

До вказаного договору були підписані додатки: №1 "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу", №2 "Комерційна пропозиція "Індивідуальна (строкова)".

У відповідності до п.5.1 укладеного сторонами правочину споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірюваня) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2 договору від 01.02.2021).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток №2), яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п.13.1 вищезазначеного договору).

За приписами п.9.1 Комерційної пропозиції договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду лютого 2021 року, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції, договір укладається на строк 11 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації у зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї комерційної пропозиції.

Вказана Комерційна пропозиція підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб без зауважень та заперечень.

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" поставило Приватному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий завод" електроенергію:

- у лютому 2022 року в обсязі 456522 кВт/год на суму 1218537,71 грн з ПДВ – акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року б/н від 28.02.2022, рахунок №180 від 07.03.2022;

- у березні 2022 року в обсязі 171284 кВт/год на суму 531346,60 грн з ПДВ – акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2022 року б/н від 31.03.2022, рахунок №180 від 09.04.2022;

- у квітні 2022 року в обсязі 64056 кВт/год на суму 197903,83 грн з ПДВ – акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2022 року б/н від 30.04.2022, рахунок №180 від 07.05.2022.

Поряд з цим, з боку споживача підписаній лише акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року.

Одночасно, у заяві-приєднання визначено, що оператором системи розподілу, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, є Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі".

На запит позивача, вказаний оператор системи розподілу надав інформацію про обсяги спожитої відповідачем у березні-квітні 2022 року електричної енергії, які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги” у відповідних актах та рахунках.

За твердженням позивача, відповідач встановлений договором від 01.02.2021 обов`язок щодо оплати електричної енергії виконав частково, сплатив в загальній сумі 1 103 854,34 грн (10.02.2022 платіж на суму 346543,20 грн, 22.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 23.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 04.07.2022 платіж на суму 557311,14 грн), які були зараховані в рахунок погашення боргу за електроенергію, поставлену у лютому 2022 року. Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги” заявлено, зокрема, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 843 933,80 грн, а також нарахування в прядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов`язання.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" до господарського суду з даним позовом.

25.05.2026 ухвалено оскаржуване рішення з підстав, викладених вище.

При зверненні з апеляційної скаргою позивачем визначено, що встановлення судом першої інстанції наявності боргу відповідача за лютий 2022 року не оскаржується, у зв`язку з чим рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 в зазначеній частині судом апеляційної скарги не переглядається. Поданою у справі апеляційною скаргою позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у березні 2022 року, квітні 2022 року.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин в зазначеній частині, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 275 ЦК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин визначаються Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.06.2018 № 429 Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до положень Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" позивач - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" є постачальником електричної енергії споживачам, у тому числі відповідачу за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 180 від 01.02.2021.

Відповідно до пункту 68 частини 1 статті 1 цього Закону, постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Частиною 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно п. 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно з пунктом 3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Укладений між сторонами у справі договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору, і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Звертаючись з позовом у справі, що розглядається, позивач посилається на те, що він постачав, а відповідач споживав електричну енергію за вищевказаним договором у період лютий - квітень 2022 року на загальну суму 1 947 788,14 грн.

Відповідно до п. 4.1 Комерційної пропозиції розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів тільки на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника.

За правилами п. 5.7 договору від 01.02.2021 оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п.п. 5.1, 6.3 Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

- не пізніше ніж на 10-й день розрахункового періоду 20% від заявленого обсягу;

- не пізніше ніж на 20-й день розрахункового періоду 40% від заявленого обсягу;

- не пізніше ніж на 30-й день розрахункового періоду 40% від заявленого обсягу.

Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п.5.1 комерційної пропозиції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між сторонами у справі щодо постачання електроенергії у лютому-квітні 2022 року виникли на підставі договору, на виконання умов якого позивачем складено акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), рахунки за неспожиту електроенергію за лютий-квітень 2022 року, згідно з якими кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за показниками приладів обліку (розрахунковим способом): у лютому 2022 року 456 522 кВт*год на суму 1 218 537,71 грн; у березні 2022 року 171 284 кВт*год на суму 531 346,60 грн, у квітні 2022 року 64 056 кВт*год на суму 197 903,83, на загальну суму 1 947 788,14 грн з ПДВ.

Вказані акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки направлялися до особистого кабінету відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Як було встановлено господарським судом першої інстанції, рахунок №180 від 07.03.2022 за лютий 2022 року, яким підтверджується споживання відповідачем у цьому місяці електричної енергії в обсязі 456522 кВт/год на суму 1218537,71 грн, підписаний сторонами 07.03.2022, кінцевою датою сплати визначено 15.03.2022.

Отже, зобов`язання відповідача з оплати рахунка №180 від 07.03.2022 за лютий 2022 року на суму 1218537,71 грн мало бути виконано не пізніше 15.03.2022.

Відповідач частково виконав відповідні зобов`язання та перерахував на користь позивача загалом 1 103 854,34 грн (10.02.2022 платіж на суму 346543,20 грн, 22.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 23.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 04.07.2022 платіж на суму 557311,14 грн), що свідчить про наявність у Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" заборгованості за зобов`язаннями лютого 2022 року у розмірі 114 683,37 грн. Рішення суду в цій частині не оскаржується, у зв`язку з чим суд не надає оцінку висновкам суду в цій частині.

З приводу споживання Приватним акціонерним товариством "Красногорівський вогнетривкий завод" електричної енергії у березні і квітні 2022 року, яке суд першої інстанції визнав недоведеним, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини 1 пункту 3.1.6. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 3.1.4 ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов`язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов`язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення рахунків за послуги з розподілу/передачі електричної енергії.

Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78 частини 1 статті 1 Закону).

У відповідності до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону оператор системи розподілу (надалі - ОСР) - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього енергоефективності. природного середовища та забезпечення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Між відповідачем та оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. Таким чином, у відповідача наявні окремі договірні відносини щодо розподілу (передачі) електричної енергії між ОСР та відповідачем, згідно з якими, ОСР здійснює облік спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до певного переліку точок комерційного обліку (далі - ТКО).

Відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Відповідно до пункту 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

У пункті 2.1.7 ККОЕЕ закріплені основні ролі, які виконуються учасниками при забезпеченні комерційного обліку електричної енергії, та пов`язані з ними процеси. Так, саме до функцій оператора системи (у тому числі ОСР Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі") входить формування, обробка, перевірка, валідація, зберігання, архівування та передача валідованих даних комерційного обліку АКО, суміжним ОДКО, учасникам ринку та споживачам. Таким чином, між функціями постачальника електричної енергії та оператора системи розподілу існує чітке відокремлення: постачальник відповідає за продаж електричної енергії споживачам, тоді як оператор системи розподілу займається забезпеченням транспортування електричної енергії, підтримкою належного функціонування мережі та виконанням робіт з припинення і відновлення електропостачання, а також формування, обробка, перевірка, валідація, зберігання, архівування та передача валідованих даних комерційного обліку АКО, суміжним ОДКО, учасникам ринку та споживачам.

Згідно з пунктом 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п.п. 8.6.7-8.6.9 ККОЕЕ зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця. У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Згідно з пунктом 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії адміністратор комерційного обліку має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Так, на даний час саме оператор системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначає обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.

Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Тобто, обсяги спожитої електричної енергії визначає ОСР виключно на підставі власного переліку точок обліку (далі - ТКО) відповідача, на що не може впливати електропостачальник (позивач).

Враховуючи наведене, при здійсненні нарахувань постачальник використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства (пункт 8.6.15 ККОЕЕ).

Місцезнаходження ПрАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" є м. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, на території Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з 24.02.2022 по 11.11.2024 велися активні бойові дії, а з 12.11.2024 вказана територія тимчасово окупована рф.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі - Положення №148, було чинним з 06.05.2022р. до 05.12.2023).

Пунктом 9 вказаного Положення №148 передбачалось, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 березня 2020 року №716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

На підтвердження фактичного обсягу споживання відповідачем електроенергії позивачем на вимогу суду першої інстанції надано до матеріалів справи пояснення оператора системи розподілу - АТ ДТЕК "Донецькі електромережі" від 09.04.2026 (вх.№01-42/2682/26), до яких додано інформацію щодо фактичного (звітного) обсягу споживання за період лютий - квітень 2022 року по точках комерційного обліку споживача ПрАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" (код ЄДРПОУ 00191744).

Як докази первинних даних, зібраних за допомогою автоматизованої системи віддаленого зчитування даних з засобів обліку третя особа надала роздруківки даних, а саме: погодинні графіки навантаження лічильників по кожній точці обліку окремо (таблиця), погодинні покази лічильників (таблиця), аналіз якості опитування підстанцій (скріни з програмного забезпечення). Як зазначає третя особа, нею забезпечене збирання повного обсягу інформації, передбаченого чинним законодавством та інформація передана в суд у формі, в якій сформована у автоматизованій системі та у повній відповідності до законодавства.

Зі змісту наданих АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" документів вбачається, що за об`єктами споживача у спірний період обсяги споживання електричної енергії складають:

1. Згідно з інформацією ОСР відповідач за березень 2022 року спожив електричну енергіє в обсязі 171 284 кВт*год, розрахунок проведений ОСР наступним чином:

- відповідно даних АСКОЕ нарахування виконано за 5 ЕІС кодами: 62Z907044432546L, 62Z1873801361690, 62Z864171662898U, 62Z957830303279D, 62Z937516828495Х;

- обсяги прийняті "0" кВт*год за 8 ЕІС кодами: 62Z266024724062T, 62Z324429666556S, 62Z188853802309F, 62Z002498660145Z, 62Z671207535660Е, 62Z302450707751Y, 62Z101196268146S, 62Z918766757113F;

- за 2 ЕІС кодами розрахунок виконано відповідно до пункту 8.6.9 Кодексу комерційного обліку за середньодобовим споживанням, згідно обсягів за березень 2021 року, а саме: ЕІС код 62Z725716551339Е 13003 кВт*год = 12969 кВт*год обсяг споживання за березень 2021 року, дорівнює нарахованим обсягам за березень 2022 року з донарахуванням втрат у лінії у кількості 34 кВт*год (кількість днів у березні 2021 та 2022 однакова); ЕІС код 62Z104232334139P 2983 кВт*год = 2967 кВт*год обсяг споживання за березень 2021 року, дорівнює нарахованим обсягам за березень 2022 року з донарахуванням втрат у лінії у кількості 16 кВт*год (кількість днів у березні 2021 та 2022 однакова). Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2021 р. (доданий до цих пояснень) та рахунок за березень 2021 р. отримані Відповідачем та оплачені без заперечень та зауважень у повному обсязі.

2. Згідно з інформацією ОСР відповідач за квітень 2022 року спожив електричну енергію в обсязі 64 056 кВт*год, розрахунок проведений ОСР наступним чином:

- відповідно даних АСКОЕ нарахування виконано за 2 ЕІС кодами 62Z864171662898U, 62Z957830303279D;

- усі інші ТКО для розрахунку обсяги прийняті "0" кВт*год.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що частина об`єктів відповідача обладнані автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ).

Підпунктом 5 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу I Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - різновид автоматизованої системи, що складається із засобів вимірювальної техніки, а також з устаткування, що забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації, засобів зв`язку та синхронізації часу, функціонально об`єднаних для забезпечення комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 5.3.1 Глави 5.2 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії автоматизована система має створюватися на принципах відкритої системи для забезпечення можливості електронного обміну інформацією на ринку відповідно до встановлених правил та регламентів.

Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі", як оператором системи розподілу, були надані об`єми споживання по точках комерційного обліку відповідача за допомогою АСКОЕ у формі скріншотів з білінгової системи оператора системи розподілу, які господарським судом першої інстанції були визнані неналежним доказом на підтвердження наявної заборгованості.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та з цього приводу зазначає таке.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Тлумачення статей 73, 77, 96 ГПК України свідчить, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом (див. подібний за змістом висновок щодо можливих форм подання електронних доказів, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20).

Оригінал електронного доказу за статтею 96 ГПК України це первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

У преамбулі "базові принципи" Керівництва зазначено, що електронні докази повинні оцінюватися так само, як і інші види доказів, зокрема, щодо їх прийнятності, автентичності, точності та цілісності. Обробка електронних доказів не повинна бути невигідною для сторін або надавати несправедливу вигоду одній із них.

Частиною шостою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/17662/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21).

Чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронного документа, поданого у паперовій його копії (див. висновок щодо відсутності визначеного законодавством порядку засвідчення електронних доказів, поданих у паперових копіях, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).

Водночас подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).

Використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Однак відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених ГПК, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченого статтею 79 ГПК України.

Окрім того, згідно із частиною п`ятою статті 96 ГПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд звертає увагу, що в силу приписів частин третьої, п`ятої статті 96 ГПК України праву учасника справи подати до суду паперову копію електронного доказу відповідає право суду витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу з власної ініціативи, зокрема, у випадку, якщо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. При цьому невзяття судом до уваги паперової копії оригіналу електронного доказу є процесуальним наслідком саме неподання оригіналу електронного доказу на вимогу суду (а не неподання його разом із позовом чи відзивом на нього).

Відповідно, добросовісно реалізуючи право на подання електронного доказу в його паперовій копії, учасник справи, виходячи з принципу правової визначеності, може розраховувати на відповідні процесуальні дії суду, у випадку виникнення у нього (суду) сумнівів щодо відповідності поданої паперової копії оригіналу, включаючи і право учасника справи, у разі відсутності у нього можливості подати доказ, який витребовує суд, або відсутності можливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про витребування таких доказів (частини восьма, десята статті 81 ГПК України) (подібний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 922/2315/19 та від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).

Також частиною четвертою статті 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Тобто суд не позбавлений права з урахуванням встановлених обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо поданих учасником справи копій доказів, витребувати у відповідної особи оригінали таких доказів не лише за клопотанням сторін, а й з власної ініціативи.

Проте не є порушенням норм процесуального права нездійснення дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу (див. висновки зроблені за подібного правого регулювання щодо наслідків нездійснення дослідження оригіналів електронних доказів у разі наявності їх паперових копій та відсутності сумнівів у їх відповідності оригіналу, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 18.06.2021 у справі №234/8079/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20, від 28.12.2022 у справі № 553/244/22).

Європейський суд з прав людини під час розгляду справ неодноразово звертав увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі "Miholapa v. Latvia" (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі "Andrejeva v. Latvia" (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України").

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою справу, зокрема докази, в умовах, які не ставлять її в суттєво невигідне становище у порівнянні з опонентом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 03.05.2016 у справі "Летінчич проти Хорватії" (Letincic v. Croatia)).

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).

Проте, суд першої інстанції наведеного не врахував та в межах наявних в нього повноважень, передбачених статтями 74, 86, 96, 237 ГПК України за наявності сумніву щодо відповідності наданих паперових копії електронного доказу, не витребував у третьої особи оригіналів електронних доказів, з огляду на що передчасно не взяв до уваги подані в паперовій формі докази та дійшов висновку про недоведеність позивачем заявлених вимог до відповідача.

Крім того, відповідно до Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (далі – Закон №2155) електронний підпис використовується для ідентифікації автора та / або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує порядок створення електронного документа. Таким чином, завірення копії при електронному документообігу є накладення кваліфікованого електронного підпису, який засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 6 ст. 18 Закону №2155). Отже, якщо копія документів підписується електронним підписом, то не потрібно додатково зазначати "Згідно з оригіналом". І це правило стосується не лише копії самого поданого до суду процесуального документу, а й усіх копій доданих до нього додатків, що підписуються електронним підписом.

Разом з наданими до матеріалів справи паперовими копіями електронних доказів у справі третьою особою було надано довіреність від 07.04.2025 № 49/2025, якою уповноважено Гребенара Олексія Володимировича представляти інтереси товариства в усіх органах судової системи з наданням права засвідчувати копії документів товариства (т.3, а.с. 4).

Представник третьої особи є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001311 від 29.06.2017) і на нього поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.

Оскільки представник АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" адвокат Гребенар О.В. вів судову справу від імені третьої особи, він, як адвокат, має професійне право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і наданих паперових копій електронних доказів у справі.

Законом не передбачено іншого обов`язкового способу посвідчення копій документів, виданих юридичною особою.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо неможливості із наданих третьою особою даних встановити, що обсяги постачання у березні-квітні 2022 року є саме такими, як стверджують позивач і третя особа.

Надані документи (визначені додатком 2 "ПрАТ КрВЗ графіки навантаження") містять відомості помісячних обсягів спожитої електричної енергії у відповідності до погодинної фіксації даних споживання за точками комерційного обсягу відповідача за спірний період (т.3, а.с.8-48). Зафіксовані в них дані кореспондують інформації щодо нарахування обсягу спожитої електричної енергії по ТКО (додатку 1). Та, як встановлено судом апеляційної інстанції, саме на підставі таких даних позивачем сформовано рахунки та здійснено розрахунок заборгованості.

Суд апеляційної інстанції також враховує висновок суду першої інстанції щодо неможливості визначення показників приладів обліку електроенергії відповідача за аналогічний період попереднього березня 2021 року на підставі п. 8.6.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідно до акта прийняття-передавання товарної продукції через подання такого доказу лише 07.05.2025 після закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що третьою особою (як постачальником послуг комерційного обліку) було надано разом з поясненнями від 09.04.2026 дані за березень 2021 року (для нарахування за середньодобовим споживанням) у формі паперової копії електронного доказу – скріншоту з програмного забезпечення третьої особи (т.3, а.с. 6), який за відсутності спростовання з боку відповідача інформації, яка в ньому зафіксована, має бути визнаний належним доказом у справі.

Слід зазначити, що процедура оскарження даних оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена Кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.

Доказів відсутності електричної енергії у спірний період за об`єктами відповідача, некоректність роботи обладнання передачі даних, яке належить відповідачу та/або щодо руйнування електроустановки споживача за ТКО, за якими позивачем визначено показники спожитої електричної енергії за даними АСКОЕ, матеріали справи не містять.

Відтак, у спірних правовідносинах визначення обсягу переданої електричної енергії за спірний період здійснювалося саме на підставі офіційної інформації оператора системи розподілу та остаточних даних комерційного обліку, що забезпечує достовірне визначення фактичного обсягу спожитої електричної енергії.

Суд апеляційної інстанції також оцінює доводи відповідача на те, що у справі наявні пояснення та документи про знаходження підприємства з 2014 року у безпосередній близькості до лінії розмежування, про пошкодження території та системи електроживлення внаслідок обстрілів уже з 17.02.2022, про недопуск працівників на територію заводу з 24.02.2022, а також контррозрахунок позовних вимог.

Зокрема, матеріали справи містять заяву свідка щодо обставин справи № 905/679/23, подану в порядку ст. 88 ГПК України. Відповідно до змісту вказаної заяви Брожко Олексій Вікторович, який з 19.11.2021 по 10.05.2023 працював на посаді головного енергетика у Приватному акціонерному товаристві "Красногорівський вогнетривкий завод", повідомив, що ПрАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" отримало від ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" лист щодо дострокового розірвання договору № 80 від 01.02.2020. У відповідь товариство зверталося до Мар`їнського ЦОК ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" і направило лист на ім`я начальника Мар`їнського ЦОК ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" Т.Макарової з повідомленням про те, що через активні бойові дії на території міста Красногорівка будь-яка діяльність підприємства була тимчасово призупинена, основні засоби законсервовані, а персонал розпущений із міркувань безпеки до офіційного закінчення військового стану. Отже, використання підприємством електроенергії з 24 лютого 2022 року повністю припинено внаслідок обставин непереборної сили.

Слід звернути увагу, що наданим документом відповідач підтверджує відсутність працівників відповідача за адресою Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" у спірний період, як підставу для висновку про неможливість споживання електричної енергії за адресою товариства.

Водночас обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Як вже було зазначено м. Красногорівка була окупована рф з 12.11.2024, що спростовує доводи про об`єктивну неможливість споживання електричної енергії за адресою відповідача у спірний період часу.

Так, поряд з наданими відповідачем документами матеріали справи містять лист Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації від 23.06.2023 за №6/780/0/41-23/04.3, відповідно до якого визначено, що Квартирно-експуатаційний відділ м.Луганськ листом від 09.06.2023 № 524/1334 повідомив, що за спожиту підрозділами Збройних Сил України електричну енергію згідно наданих актів виконаних робіт до договору за період січень-квітень (включно) 2022 року, відшкодовано 1556 551,16 грн на рахунки ПрАТ "КРВЗ". З метою врегулювання порушеного в листі питання, запропоновано провести звіряння взаєморозрахунків за договором між ПрАТ "КРВЗ" та КЕВ м. Луганськ.

Крім того, матеріали справи містять виписку АТ "Таскомбанк" по особовому рахунку ПрАТ "Красногорівський вогнетривкий завод", відповідно до якого КЕВ м. Луганськ було перераховано відповідачу 557 311,14 грн з призначенням платежу "відшк. витрат за спож. електор. енерг. за березень-квітень 2022; зг. акту в.роб.№ 3 від 20.06.2022, дог.№ ЮР-02/22 від 22.01.2022,для пр.ООС; у т.ч.ПДВ-92885,19".

Колегія суддів зазначає про те, що вказаними доказами беззаперечно підтверджується користуватися електричною енергією за адресою ПрАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" у період березень-квітень 2022 року, з боку третіх осіб.

Додатково слід зазначити, що відповідно до абзацу першого п. 4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Пунктом 6.1.16 ПРРЕЕ зазначено, що до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

Відповідно до абзацу п`ятого п. 4.27 Правил у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Матеріали справи не містять будь-яких повідомлень до позивача від відповідача про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні або про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють відносини на роздрібному ринку електричної енергії.

За таких обставин, перший відповідач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

За таких обставин, дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що з більшою вірогідністю підтверджується те, що електрична енергія загальним обсягом 171 284 кВт/год була спожита в березні 2022 року та 64 056 кВт/год - в квітні 2022 року.

Враховуючи, що визначений позивачем об`єм спожитого відповідачем електричної енергії підтверджується матеріалами справи, та те, що заборгованості за спожиту електричну енергію за березень, квітень 2022 року відповідачем залишилась не сплаченою, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості спожитої електричної енергії у березні 2022 року на суму 531 346,60 грн з ПДВ, квітні 2022 року на суму 197 903,83 грн з ПДВ. Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію в березні-квітні 2022 року в загальному розмірі 729 250,43грн.

Щодо правильності нарахування позивачем на суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 Комерційної пропозиції визначено, що у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника), та 3 % річних від суми боргу. На суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати за весь період прострочення. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Оскільки відповідач доказів на підтвердження виконання зобов`язання за договором щодо оплати за поставлену позивачем електричну енергію у березні-квітні 2022 року не надав, суд апеляційної інстанції вказує про правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 84 446,23 грн інфляційних втрат та 16 508,13 грн 3 % річних на прострочену заборгованість за березень 2022 року, а також 25 422,78 грн інфляційних втрат та 5 644,33 грн 3% річних на прострочену заборгованість за квітень 2022 року, з огляду на їх обґрунтованість та арифметичну вірність.

Відтак, висновки господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є помилковими.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що суд надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Пунктом 4. ч. 1 ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає частковому скасуванню в прийняттям в цій частині нового рішення, яким позов має бути задоволений.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги у даній справі, судова колегія приймає до уваги положення ст. 129 ГПК України та обґрунтованість заявлених апеляційних вимог, тому на відповідача слід покласти витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/679/23 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" (85630, Донецька область, м.Красногорівка, вул.Ахтирського, 4, код ЄДРПОУ 00191744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу в розмірі 843 933,80 грн, 31 092,23 грн 3% річних, 188 128,30 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 12 757,85 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" (85630, Донецька область, м.Красногорівка, вул.Ахтирського, 4, код ЄДРПОУ 00191744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) 15 574,63 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 30.07.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.В. Тарасова