Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №905/1067/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Харків Справа № 905/1067/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№ 1237 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Харакозом К.С., повний текст рішення складено та підписано 15.05.2026) у справі №905/1067/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ,

до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ Донецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Покровськ Донецької області,

про стягнення 1450210,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі – НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі – АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", відповідач) про стягнення 1450210,71 грн, у тому числі 1444719,07 грн за фактично надані послуги з передачі електричної енергії та 5491,64 грн нарахованих 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0518-02041 від 03.06.2019 в редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021 в частині оплати в повному обсязі поставленої електричної енергії у квітні 2022 – липні 2022. Позивач зазначав, що відповідно до Правил ринку та умов договору, згідно оновлених даних комерційного обліку, здійснено врегулювання, оформлено та направлено відповідачу акти коригування до актів першої версії з урахуванням другої версії за розрахункові періоди квітень – червень 2022 року, а також акт коригування за липень 2022 року. Коригування обсягів комерційного обліку здійснювались на виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 у справі №905/1067/25 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" за участю Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про стягнення 1450210,71 грн, задоволено частково – в сумі 3867,55 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість за фактично надані послуги у розмірі 3606,41 грн, 3% річних в сумі 261,14грн, судовий збір в розмірі 46,41 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення місцевого господарського суду тим, що між сторонами існують чинні правовідносини з транспортування електричної енергії на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0518-02041 від 03.06.2019 в редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021, за яким позивач виступає у якості оператора системи передачі, а відповідач – у якості користувача (оператора системи розподілу). Суд встановив, що договір передбачає механізм коригування обсягів та вартості наданої послуги за уточненими даними комерційного обліку, а вартість послуги визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для перекладення на відповідача як на оператора системи розподілу обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії у період з квітня по липень 2022 року. Суд зазначив, що постанова НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475, на яку посилається позивач, не зобов`язує покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача. Судом також враховано рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/6820/24, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, яким встановлено, що КП "Компанія "Вода Донбасу" набуло статусу "Дефолтний" лише як виробник електричної енергії, а не як електропостачальник для власних потреб, та що дії ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо видалення КП "Компанія "Вода Донбасу" з платформи MMS є безпідставними та незаконними.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав підтвердження щодо того, з якого саме моменту КП "Компанія "Вода Донбасу" споживало електроенергію від постачальника "останньої надії" та з якого дня повинно було бути припинено електроживлення об`єктів цього підприємства. Суд також врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 встановлено пряму заборону на відключення КП "Компанія "Вода Донбасу" від електропостачання, яка має вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП. Врахував висновки Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23 та від 30.10.2025 у справі № 904/537/24.

Здійснивши власний перерахунок, суд визначив обґрунтованим розмір заборгованості за квітень–липень 2022 року в частині донарахувань за актами коригування (з відрахуванням обсягів, що спожиті третьою особою) у сумі 3606,41 грн та 3% річних у сумі 261,14 грн, у зв`язку з чим позов задовольнив частково.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 у справі №905/1067/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 1441112,66 грн основного боргу та 5230,50 грн 3% річних; ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1441112,66 грн основного боргу та 5230,50 грн 3% річних, разом 1446343,16 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 у справі №905/1067/25 залишити без змін; судові витрати, у тому числі судовий збір за подання апеляційної скарги, покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" відповідно до статті 129 ГПК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що висновок суду першої інстанції про правову природу заявленої вимоги не відповідає предмету спору та змісту договору, оскільки: заявлена вимога має договірну природу, оскільки випливає з правовідносин між ОСП та користувачем за договором № 0518-02041, умови якого передбачають не лише первинне визначення вартості послуги, а й подальше коригування обсягів та вартості наданої послуги за уточненими даними комерційного обліку; стягнення заявлено не у межах правовідносин між відповідачем та КП "Компанія "Вода Донбасу", а у межах чинного договору між НЕК "Укренерго" та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"; наявність у походженні спірних обсягів обставин, пов`язаних із третьою особою, не усуває автоматично грошового зобов`язання відповідача перед ОСП, якщо такі обсяги були відображені в даних комерційного обліку та включені до актів коригування у порядку, передбаченому договором і спеціальним регулюванням ринку електричної енергії; постанова НКРЕКП № 1475 не підміняє собою договір і не створює окремого позадоговірного зобов`язання, а її значення полягає у тому, що виконання відповідних регуляторних приписів призвело до оновлення даних комерційного обліку, які використані позивачем для формування актів коригування в межах уже існуючих договірних правовідносин.

Вказує, що сертифіковані дані комерційного обліку є належною та спеціальною розрахунковою базою. Спірні акти коригування оформлені не на підставі самостійного розрахунку чи одностороннього визначення обсягів, а внаслідок використання оновлених даних комерційного обліку. Безпосередньою підставою заявленої вимоги є договір, акти коригування та невиконання відповідачем обов`язку оплатити скориговану вартість послуги. За відсутності доказів їх скасування, заміни або втрати розрахункового значення, акти коригування, сформовані на підставі таких даних, підтверджують скориговану вартість послуги, що підлягає оплаті відповідачем відповідно до умов договору.

Наголошує, що постанова НКРЕКП № 1475 є обов`язковою регуляторною підставою коригування для періоду, який прямо охоплює спірні місяці. На думку позивача, висновок про відсутність підстав для стягнення спірної частини заборгованості не узгоджується з тим, що спірні місяці прямо охоплені постановою НКРЕКП №1475, а відповідні коригування є наслідком виконання обов`язкового регуляторного припису та договірного порядку розрахунків між ОСП і користувачем.

Зазначає про те, що договір прямо передбачає коригування та не звільняє користувача від оплати у разі розбіжностей (п.5.5, 5.6 договору).

Апелянт вважає, що правовим оцінкам у справі № 910/6820/24 надано значення, яке не відповідає ч. 7 ст. 75 ГПК України. Справи № 910/6820/24 та № 905/1067/25 не є тотожними ані за предметом, ані за підставами позову. У справі № 910/6820/24 центральним було питання правового статусу та відображення КП "Компанія "Вода Донбасу" в MMS, тоді як у справі № 905/1067/25 визначальним є питання обов`язку відповідача оплатити скориговану вартість послуги. Апелянт стверджує, що правовий статус КП "Компанія "Вода Донбасу" та заборона відключення не припиняють обов`язку відповідача оплатити послугу за договором.

Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 904/2930/23 як на найбільш релевантну, оскільки вона стосується спору між тим самим позивачем та тим самим відповідачем, за участю тієї самої третьої особи, за тим самим договором № 0518-02041, де Верховний Суд залишив без змін рішення про стягнення заборгованості та зазначив, що незгода відповідача з актами не звільняє його від виконання зобов`язання. Вважає, що релевантна практика Верховного Суду у справах №904/2930/23, №904/4603/24, №904/5475/23, №916/5633/23 та №910/9374/21 підтверджує правомірність позиції позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (вх.№1237 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 у справі №905/1067/25; призначено справу до розгляду на 23 липня 2026 року о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, про що повідомлено учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу – до 03.07.2026, з доказами їх надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо – до 03.07.2026.

06.07.2026 до суду апеляційної інстанції від АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7414, документ сформований в системі "Електронний суд" 03.07.2026), в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 у справі №905/1067/25 - без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається, зокрема, на те, що жодною нормою діючого законодавства України не встановлено зобов`язання сплачувати послуги, які не були отримані, а позивач намагається примусити відповідача оплатити послугу, яка йому не надавалася. Відповідач вказує, що НЕК "Укренерго" одночасно виконує функції ОСП, Адміністратора ринку та Адміністратора комерційного обліку, є власником системи управління ринком (СУР), а отже має необмежений доступ до зміни даних, внесених оператором системи розподілу.

Відповідач звертає увагу, що апеляційна скарга не містить обґрунтування щодо покладення позивачем обсягів, спожитих іншими учасниками ринку, на втрати відповідача. Спір у справі виник щодо додаткових обсягів, які позивач переклав на відповідача та з якими відповідач не погоджується, а саме: обсяги, спожиті КП "Компанія "Вода Донбасу", про що відповідач направляв листи із запереченнями.

Щодо обсягів КП "Компанія "Вода Донбасу" відповідач зазначає, що посилання позивача на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 є безпідставним, оскільки даною постановою Регулятор не зобов`язував НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на втрати відповідача. Відповідач посилається на п. 4.15 постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, як на позицію (висновки) Верховного Суду щодо постанови НКРЕКП № 1475, а не як на джерело преюдиційних обставин. Аналогічна позиція підтримана у постановах Касаційного господарського суду у справах № 904/537/24 від 30.10.2025 та № 905/242/25 від 29.04.2026.

Стосовно посилання на абз. 3 п. 6.2.8 ПРРЕЕ зазначає про ненадання суду ані доказів, ані пояснень, з якого саме моменту КПВД споживало електроенергію від постачальника "останньої надії" та з якого саме моменту відповідач повинен був виконати умови даного пункту ПРРЕЕ. Водночас постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 27.12.2018 встановлено пряму заборону на обмеження та відключення електропостачання щодо об`єктів КП "Компанія "Вода Донбасу".

Щодо умов спірного договору відповідач зазначає, що за своєю суттю він є звичайним договором про надання послуг, і при наявності спору суд зобов`язаний дослідити факт надання таких послуг та обсяг, в якому ці послуги були надані. Відповідач посилається на постанову Касаційного господарського суду у справі № 911/1981/20 від 05.10.2023, згідно якої основною первинною ознакою будь-якої господарської операції є її реальність, а правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи. Сам по собі факт створення позивачем первинних документів та направлення їх відповідачу не підтверджує факт надання таких послуг. Відповідач також посилається на постанову Верховного Суду від 30.10.2025 у справі № 904/537/24, де зазначено, що обставини створення первинних документів та направлення їх відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання зауважень, не може бути беззаперечною підставою для сплати визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання/обсягу послуг.

У судовому засіданні 23.07.2026 позивач підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 17.06.2026 до електронних кабінетів учасників справи.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач, ОСП, НЕК "Укренерго") виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є позивач - ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператором системи передачі (ОСП) та відповідачем - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", як користувачем системи передачі укладено договір від 03.06.2019 №0518-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - договір), який додатковою угодою від 18.11.2019, а в подальшому додатковою угодою від 17.09.2021 №3 викладено в новій редакції (надалі - договір).

Так, відповідно до п.1.1 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021 (далі - договір) за цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативних актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;

2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.

Планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом (пункт 4.2 договору).

Вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов`язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку (п.4.3. договору редакції додаткової угоди №3).

Кожна зі сторін має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних постачальників послуг комерційного обліку (п.4.4. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.5.1. договору).

За змістом пункту 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (пункт 5.3 договору).

У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу (пункт 5.4 договору).

Пунктом 5.5 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяці, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Згідно з пунктом 5.6 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Згідно з пунктом 6.1 договору ОСП має право, зокрема, отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Вказаному праву ОСП кореспондує встановлений підпунктом 3 пункту 8.3 договору обов`язок користувача здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених договором.

Пунктом 9.4 договору визначено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Рахунки, акти приймання передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом);

у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

Згідно з пунктом 13.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0518-02041 від 03.06.2019 в редакції додаткової угоди №3, беручи до уваги постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475, позивачем було проведено коригування попередніх розрахункових періодів (квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022) та направлено відповідачу на підписання акти-корегування, а саме:

- № ПРА_К-0010122 від 04.07.2025 до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2022 (з урахуванням акту коригування від 20.09.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за квітень 2022 в сторону збільшення на 1510,926 МВт*год, що в грошовому еквіваленті становить 626683,75 грн, загальна вартість послуги склала 10466935,51 грн з ПДВ. Акт направлений відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн" 04.07.2025;

- № ПРА_К-0010300 від 29.07.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022 (з урахуванням акту коригування від 20.10.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за травень 2022 в сторону збільшення на 1213,226000 МВт*год, що в грошовому еквіваленті становить 503207,33 грн, загальна вартість послуги склала 6551719,30 грн з ПДВ. Акт направлений відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн" 29.07.2025;

- № ПРА_К-0011733 від 18.09.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0010300 від 29.07.2025) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за травень 2022 в сторону зменшення на (-)5,386000 МВт*год, що в грошовому еквіваленті становить (-)2233,95 грн, загальна вартість послуги склала 6549485,35 грн з ПДВ. Акт направлений відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн" 18.09.2025 о 13:12:40.

Відтак, до сплати, з урахуванням двох актів коригування, за травень 2022 підлягає сума 500973,38 грн.

- №ПРА_К-0010961 від 20.08.2025 до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.11.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за червень 2022 в сторону збільшення на 764,432000 МВт*год, що в грошовому еквіваленті становить 317061,94 грн, загальна вартість послуги склала 6060717,77 грн з ПДВ. Акт направлений відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн" 20.08.2025.

Як зазначає позивач, оплати по вказаному акту коригування по третій версії врегулювання відповідач не здійснив;

- № ПРА_К-0011672 від 12.09.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006868 від 09.09.2024) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за липень 2022 в сторону зменшення на (-) 100,876000 МВт*год, що в грошовому еквіваленті становить (-) 41840,13грн, загальна вартість послуги склала 6106899,70 грн з ПДВ. Акт направлений Відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн" 12.08.2025.

Вказані акти-коригування підписані з боку позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, про що свідчать додані до матеріалів справи протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до супровідних листів АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" № 74/7640-вих від 08.07.2025 (щодо акту коригування №ПРА_К-0010122 від 04.07.2025 за квітень 2022), № 74/8676-вих від 04.08.2025 (щодо акту коригування №ПРА_К-0010300 від 29.07.2025 за травень 2022), № 74/9725-вих від 26.08.2025 (щодо акту коригування № ПРА_К-0010961 від 20.08.2025 за червень 2022) відповідач не погодився з актами коригування в редакції позивача, оскільки останнім замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання КП "Компанія "Вода Донбасу" платформі MMS та покладено обсяги споживачів КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

У зв`язку з чим, відповідач склав та направив супровідними листами позивачу акти коригування в такій редакції:

- № ПРА_К-0010122 від 04.07.2025 до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2022 за квітень 2022, фактичний обсяг коригування 66,616МВт*год на суму коригування 27630,19 грн з ПДВ, що становить по акту в загальному розмірі 9867881,95 грн з ПДВ;

- № ПРА_К-0010300 від 29.07.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022 за травень 2022, фактичний обсяг коригування 79,949МВт*год на суму коригування 33160,29 грн з ПДВ, що становить по акту в загальному розмірі 6081672,26 грн з ПДВ;

- ПРА_К-0010961 від 20.08.2025 до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2022 за червень 2022, фактичний обсяг коригування (-)31,608 МВт*год на суму коригування (-) 13109,99 грн з ПДВ, що становить по акту в загальному розмірі 5730545,84грн з ПДВ;

До матеріалів справи долучено довідку щодо обсягів фактичного споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу", згідно з якою обсяги споживання склали у квітні 2022 - 1444310 кВт*год, у травні 2022 - 1133277 кВт*год, у червні 2022 - 796040 кВт*год, у липні 2022 - 724065 кВт*год.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0518-02041 від 03.06.2019 в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги у квітні 2022 – липні 2022 в сумі 1444719,07 грн, звернувся до суду з відповідним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивачем відповідно до Правил ринку та умов договору, згідно оновлених даних комерційного обліку, здійснено врегулювання, оформлено та направлено відповідачу акти коригування до актів першої версії з урахуванням другої версії, за розрахункові періоди (квітень 2022 - червень 2022), а саме: №ПРА_К-0010122 від 04.07.2025 до акту приймання-передачі послуг від 30.04.2022, №ПРА_К-0010300 від 29.07.2025 до акту приймання-передачі послуг від 31.05.2022, №ПРА_К-0011733 від 18.09.2025 до акту приймання-передачі послуг від 31.05.2022, №ПРА_К-0010961 від 20.08.2025 до акту приймання-передачі послуг від 30.06.2022, №ПРА_К-0011672 від 12.09.2025 до акту приймання-передачі послуг від 31.07.2022.

У письмових поясненнях від 26.02.2026 позивач вказує, що коригування обсягів комерційного обліку здійснювались на виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475. Постанова НКРЕКП №1475 від 08.08.2023 встановила порушення у частині формування/передання даних комерційного обліку та зобов`язала відповідних суб`єктів (зокрема оператора системи розподілу) передати АКО валідовані дані по ТКО КП "Компанія "Вода Донбасу" за період 01.01.2022– 28.02.2023 з урахуванням статусу "Дефолтний", а також зобов`язала НЕК після отримання забезпечити сертифікацію і передачу сертифікованих даних для розрахунків.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях від 16.03.2026 вказував, що частково не погоджується із заявленими до стягнення обсягами - 2173627 кВт*год за період квітень-червень 2022 на суму 1441112,66 грн з ПДВ (за квітень 2022 - в обсязі 1444310 кВт*год на суму у розмірі 599053,56 грн, за травень 2022 - в обсязі 1133277 кВт*год на суму у розмірі 470047,04 грн, за червень 2022 - в обсязі 796040 кВт*год на суму у розмірі 330171,93 грн, заявлений, але не врахований акт коригування за липень 2022 на суму зменшення 41840,13 грн), та нарахованими на цю суму 3% річних у розмірі 5230,50 грн. Зазначив, що позивач безпідставно переклав на відповідача обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії та сформував заборгованість за послуги, які відповідач не отримував за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0518-02041 від 03.06.2019. Постановою НКРЕКП №1475 від 08.08.2023 регулятор не зобов`язував позивача покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на втрати Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі". Застосування до відповідача наслідків, передбачених п.6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ, відповідач вважає неправомірним, зокрема з огляду на встановлення абз. 3 ч.1 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Постановою КМУ №1209 від 27.12.2018, прямої заборони на відключення захищених споживачів, до яких належить КП "Компанія "Вода Донбасу". Крім іншого відповідач посилався на рішення Господарського суду Донецької області від 11.02.2025 у справі №910/6820/24 за позовом КП "Компанія "Вода Донбасу" до НЕК "Укренерго" про спонукання НЕК "Укренерго" відновити КП "Компанія "Вода Донбасу" на платформі ММS та відобразити власне споживання саме на КП "Компанія "Вода Донбасу", яким встановлено, що у 2019 році позивач набув статусу "Дефолтний" лише як виробник електричної енергії саме за точкам обліку Краснооскільської гідроелектростанції, а не як електропостачальник для власних потреб, дії відповідача щодо видалення КП "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальника з платформи ММS - безпідставним, незаконним та не передбаченим чинним законодавством.

Третя особа, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (КП "Компанія "Вода Донбасу"), подала пояснення від 01.12.2025, в яких зазначила, що є учасником ринку електричної енергії, зокрема як споживач за власними точками споживання від операторів систем розподілу (ОСР), оператора системи передачі (ОСП), який виявив бажання закуповувати електричну енергію самостійно для власного споживання на оптовому ринку та уклав з НЕК "Укренерго" договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0350-01012 від 26.06.2019, який є чинним на теперішній час. Третя особа зазначила, що вимоги НЕК "Укренерго" стосовно стягнення заборгованості з АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у даній справі включають обсяги КП "Компанія "Вода Донбасу" та не можуть бути стягнуті, оскільки дані обсяги були у тому числі предметом спору в справі 910/6820/24 та дані обсяги третя особа визнає як обсяги власного споживання, а саме: квітень 2022 – 1444310 кВт*г, травень 2022 – 1133277 кВт*г, червень 2022 – 796040 кВт*г.

05.05.2026 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про часткове задоволення позову з підстав, зазначених вище у цій постанові.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог НЕК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 1441112,66 грн основного боргу та 5230,50 грн 3% річних, разом 1446343,16 грн. Рішення в частині задоволених вимог позивачем не оскаржується.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина 5 статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами є договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0518-02041 від 17.09.2021 в редакції додаткової угоди №3.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" Цивільного кодексу України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/1801/21 вказано, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.

Отже, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець і замовник наділені як правами, так і обов`язками. На виконавця покладено обов`язок надавати послугу і надано право одержувати відповідну плату. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто замовник здійснює оплату фактично наданих послуг, якщо сторони не домовилися про інше.

Спірні правовідносини стосуються надання послуг з передачі електричної енергії.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.40, 46, 60, 68 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями;

небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

На підставі договору №0518-02041 в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021 (далі – договір) між сторонами виникли правовідносини з транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання. Позивач виступає в якості оператора системи передачі (ОСП), відповідач - в якості користувача. Одночасно з матеріалів справи вбачається, що користувач (відповідач) діє на ринку електричної енергії як оператор системи розподілу (ОСР).

Відповідно до п.п. 55, 56, 78 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

За приписами частин 4, 5 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Кодексу системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 309 (далі - Кодекс системи передачі), цей Кодекс регулює взаємовідносини Оператора системи передачі (далі - ОСП) та користувачів системи передачі (далі - Користувач) щодо планування, розвитку та експлуатації (у тому числі оперативно-технологічного управління) системи передачі у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а також приєднання та доступу до системи передачі.

У пункті 1.2 розділу ХІ Кодексу системи передачі встановлено, що послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Доступ до системи передачі надається Користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (п.1.3 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Положеннями глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі передбачено порядок укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії.

Договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі (п.5.1 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі (п.5.2 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Послуги з передачі електричної енергії надаються ОСП учаснику ринку електричної енергії безперервно на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до цього Кодексу (п.5.3 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 6 до цього Кодексу (п.5.5 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої(-ого) ним методики (порядку). Тариф на послуги з передачі електричної енергії оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті у триденний термін після його встановлення Регулятором, але не пізніше дня, що передує дню набрання ним чинності (п.5.6 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Згідно з пунктом 5.7 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається для ОСР - на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами ОСР, так і електричними мережами інших власників. З цією метою використовуються дані комерційного обліку щодо відпуску та/або відбору, електричної енергії сформовані Адміністратором комерційного обліку за площадками (точками) комерційного обліку, яким присвоєні ЕІС-коди та відповідно до Кодексу комерційного обліку в інтервалі розрахункового періоду, затвердженого Правилами ринку, в розрізі кожного календарного дня.

За змістом пп. 68 п. 1.2.1 глави 1.2 розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку, ККОЕЕ), сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

Відповідно до підпункту 67 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу ККОЕЕ сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО.

Згідно з пунктом 9.14.1 глави 9.14 розділу IX Кодексу комерційного обліку адміністратор комерційного обліку (АКО) має передавати адміністратору розрахунків (АР) та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (п. 9.14.3 глави 9.14 розділу IX Кодексу комерційного обліку).

НЕК "Укренерго", як АКО, визначив фактичний обсяг послуги передачі електричної енергії за даними комерційного обліку відпуску та відбору, що відображено у відповідних актах приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача вартості послуг з передачі електричної енергії в частині донарахованих обсягів електричної енергії у період квітень-липень 2022 року за актами коригування після оновлення даних комерційного обліку, а саме:

- № ПРА_К-0010122 від 04.07.2025 до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2022 (з урахуванням акту коригування від 20.09.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за квітень 2022 року в сторону збільшення на 1510,926 МВт·год на суму 626683,75 грн, загальна вартість послуги склала 10466935,51 грн з ПДВ;

- № ПРА_К-0010300 від 29.07.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022 (з урахуванням акту коригування від 20.10.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за травень 2022 року в сторону збільшення на 1213,226000 МВт*год на суму 503207,33 грн, загальна вартість послуги склала 6551719,30 грн з ПДВ;

- № ПРА_К-0011733 від 18.09.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0010300 від 29.07.2025) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за травень 2022 року в сторону зменшення на (-)5,386000 МВт*год на суму (-)2233,95 грн, загальна вартість послуги склала 6549485,35 грн з ПДВ;

- №ПРА_К-0010961 від 20.08.2025 до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.11.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за червень 2022 року в сторону збільшення на 764,432000 МВт*год на суму 317061,94 грн, загальна вартість послуги склала 6060717,77 грн з ПДВ;

- № ПРА_К-0011672 від 12.09.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006868 від 09.09.2024) скориговано фактичний обсяг наданої послуги за липень 2022 року в сторону зменшення на (-) 100,876000 МВт*год на суму (-) 41840,13грн, загальна вартість послуги склала 6106899,70 грн з ПДВ.

Позивач вказує, що коригування обсягів комерційного обліку здійснювались на виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475, якою встановлено порушення у частині формування/передання даних комерційного обліку та зобов`язано відповідних суб`єктів (зокрема оператора системи розподілу) передати АКО валідовані дані по ТКО КП "Компанія "Вода Донбасу" за період 01.01.2022– 28.02.2023 з урахуванням статусу "Дефолтний", а НЕК "Укренерго" після отримання таких даних забезпечити їх сертифікацію та передачу для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків.

Відповідач не погоджується з обсягами електричної енергії, визначеними у актах коригування до актів приймання-передачі послуг за період квітень-липень 2022, а саме: за квітень 2022 в обсязі 1444310 кВт*год на суму у розмірі 599053,56 грн, за травень 2022 - в обсязі 1133277 кВт*год на суму у розмірі 470047,04 грн, за червень 2022 - в обсязі 796040 кВт*год на суму у розмірі 330171,93 грн, з причин покладання на відповідача як втрати обсяги споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу". Також відповідач зазначає, що позивачем заявлений, але не врахований акт коригування за липень 2022 на суму зменшення 41840,13 грн.

Так, матеріали справи місять листи відповідача із запереченнями на вищевказані акти № 74/7640-вих від 08.07.2025 (щодо акту коригування №ПРА_К-0010122 від 04.07.2025 за квітень 2022), № 74/8676-вих від 04.08.2025 (щодо акту коригування №ПРА_К-0010300 від 29.07.2025 за травень 2022), № 74/9725-вих від 26.08.2025 (щодо акту коригування № ПРА_К-0010961 від 20.08.2025 за червень 2022), в яких відповідач повідомив про незгоду з їх змістом з посиланням на безпідставне покладання НЕК "Укренерго" на його втрати обсягів споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" у зв`язку з заміною нульовими значеннями працівниками НЕК "Укренерго" агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання КП "Компанія "Вода Донбасу" на платформі MMS, а саме: за квітень 2022 року в обсязі 1444310 кВт*год на платформі MMS по ТКО 62ZV75086S07816Z, за травень 2022 року в обсязі 1133277 кВт*год на платформі MMS по ТКО 62ZV75086S07816Z, за червень 2022 року в обсязі 796040 кВт*год на платформі MMS по ТКО 62ZV75086S07816Z.

Такі листи підтверджують як наявність зауважень відповідача до змісту актів, так і його письмову відмову від їх підписання.

За розрахунками відповідача, останній частково не погоджується із заявленими до стягнення обсягами за актами коригування/врегулювання у загальній сумі 1441112,66 грн з ПДВ, яка складається: за квітень 2022 – в обсязі 1444310 кВт*год на суму у розмірі 599053,56 грн, за травень 2022 – в обсязі 1133277 кВт*год на суму у розмірі 470047,04 грн, за червень 2022 – в обсязі 796040 кВт*год на суму у розмірі 330171,93 грн. Також позивачем не врахований акт коригування за липень 2022 на суму зменшення 41840,13 грн.

Відтак, заперечуючи проти позовних вимог АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" наголошує на безпідставності дій позивача щодо покладення обсягів споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати Товариства. Відповідач зазначає, що починаючи з липня 2019 року КП "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку електричної енергії як виробник електричної енергії, електропостачальник та споживач за власними точками споживання (самостійно закуповує електричну енергію на оптовому ринку).

Колегія суддів враховує, що наявна в матеріалах справи довідка КП "Компанія "Вода Донбасу" від 11.10.2024 №0.02/109 містить відомості про фактичні обсяги споживання електричної енергії підприємством, згідно з якою такі обсяги становили, зокрема, у квітні 2022 року - 1444310 кВт*год, у травні 2022 року – 133277 кВт*год, у червні 2022 року – 796040 кВт*год.

Між сторонами в цій справі виник спір щодо віднесення обсягів спожитої електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати оператора системи розподілу (ОСР), яким є відповідач.

КП "Компанія "Вода Донбасу", в свою чергу зазначає, що з липня 2019 до березня 2023 року, оператори системи розподілу Донецького регіону, у тому числі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", відображали як постачальник послуг комерційного обліку (далі - ППКО) в системі управління ринком Market Management System (далі - MMS) дані щодо споживання електричної енергії за точками обліку КП "Компанія "Вода Донбасу", а ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператор балансуючого ринку, визначав такі обсяги споживання як небаланси електричної енергії та виставляв рахунки КП "Компанія "Вода Донбасу" на закупівлю електричної енергії на такому ринку.

Судова колегія зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), від 08.08.2023 №1475, прийнятою за результатами розгляду спору між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та НЕК "Укренерго", встановлено, що АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" не дотримано вимог абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі – Правила роздрібного ринку), в частині формування та передачі даних комерційного обліку адміністратору комерційного обліку.

Зазначеною постановою також встановлено, що НЕК "Укренерго" не дотримано вимог пункту 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі – Кодекс комерційного обліку), а також абзацу п`ятнадцятого підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" (далі – Постанова №555) – в частині отримання даних комерційного обліку від інших заінтересованих сторін (зокрема суміжних операторів систем, інших постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії) з метою забезпечення формування балансу по відповідній області комерційного обліку оператора системи.

За результатами розгляду вказаного спору НКРЕКП, керуючись статтями 17 та 21 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 05.02.2019 №156, зобов`язала:

– АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" у термін до 01.09.2023 передати адміністратору комерційного обліку валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, з урахуванням того, що зазначений учасник ринку у вказаний період мав статус "Дефолтний", та надалі не допускати такого порушення;

– НЕК "Укренерго" у той самий термін забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу"" за зазначений період після отримання відповідних даних від АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", та надати сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору комерційного обліку для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків, не допускаючи надалі такого порушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена постанова НКРЕКП №1475 від 08.08.2023 стосується результатів розгляду суперечки між учасниками ринку щодо інших розрахункових періодів (за період з 01.01.2022 по 28.02.2023) та не містить нормативного регулювання діяльності учасників ринку.

Також, щодо наданого до матеріалів справи листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2026 №1233/22.3.1/7-26, колегія суддів враховує, що законодавство не наділяє регулятора повноваженнями тлумачити судові рішення або надавати обов`язкові для судів роз`яснення щодо застосування власних актів.

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475, на яку посилається позивач як на правову підставу для покладення на відповідача небалансів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", окрім того, що не зобов`язує покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача, є індивідуальним правовим актом, що прийнятий Регулятором, тобто не є нормативно-правовим актом, а тому не встановлює норми права, а приймається на підставі відповідних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у відповідній сфері діяльності на ринку електричної енергії.

Окрім того зазначена постанова Регулятора не має преюдиціального значення відповідно до ч. 2 статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначених в ній обставин, а тому відповідні обставини підлягають доказуванню у загальному порядку із наданням їм судом самостійної правової оцінки.

Як було встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується сторонами, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку електричної енергії, який здійснює три види діяльності на ринку електричної енергії:

- виробник - ліцензія з виробництва електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) від 04.06.2019 № 937, з місцем провадження - Краснооскільска ГЕС;

- постачальник - ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу на підставі постанови НКРЕКП від 22.04.2019 № 598;

- споживач за власними точками споживання (самостійно закуповує електричну енергію на оптовому ринку).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Отже, законодавець надав право третій особі, як споживачу на ринку електричної енергії, придбавати електричну енергію двома способами - на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів, тобто на оптовому ринку або на роздрібному ринку у електропостачальників, які для забезпечення можливості постачання електричної енергії споживачу укладають відповідні договори з відповідачем.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальник за власними точками споживання на ринку електричної енергії, який виявив бажання закуповувати електричну енергію самостійно на оптовому ринку, заявою про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії надав письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0350-01012.

Таким чином, між КП "Компанія "Вода Донбасу" та позивачем у даній справі був укладений договір про врегулювання небалансів від 26.06.2019 ідентифікатор № 0350-01012, предметом якого є врегулювання небалансів електричної енергії, тобто купівля - продаж електричної енергії між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Крім того, між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" та КП "Компанія "Вода Донбасу" у грудні 2019 року було укладено договір про розподіл електричної енергії.

АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", починаючи з 2019 року, в якості ППКО та АКО відносило об`єми споживання електричної енергії об`єктів КПВД на платформі ММS як на електропостачальника КП "Компанія "Вода Донбасу", учасники ринку електричної енергії - позивач, відповідач та КП "Компанія "Вода Донбасу" приймали дані комерційного обліку, підписували взаємні акти та здійснювали інші дії.

З 19.08.2019 року КП "Компанія "Вода Донбасу" було надано статус "Дефолтний" як виробнику електричної енергії.

Відповідно до п. 6.2.8 ПРЕЕ постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених законодавством.

Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії або не продовжить дію договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" з терміном більше 90 днів відповідно до вимог цих Правил, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи в порядку, передбаченому розділом VII цих Правил за зверненням постачальника "останньої надії".

З 13.03.2023 позивач припинив виконання договору про врегулювання небалансів від 26.06.2019 ідентифікатор № 0350-01012 та закрив участь у роботі ринку електричної енергії для КП "Компанія "Вода Донбасу", а також закрив доступ до системи управління ринком ММS споживачу, після чого останнє не змогло здійснювати закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку для власних потреб та було переведено відповідачем до постачальника останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго".

З цієї ж дати - 13.03.2023 для АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", як постачальника послуг комерційного обліку теж було закрито доступ на платформі ММS для внесення даних щодо подобового споживання з засобів обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" та було з`ясовано, що КП "Компанія "Вода Донбасу" перебуває в дефолті як постачальник електричної енергії з 13.03.2023.

Для вирішення суперечки щодо передачі адміністратору комерційного обліку валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" зверталось до НКРЕКП щодо необхідності врегулювання відповідного спору з позивачем, за наслідками розгляду вказаного звернення та врегулювання спору Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята постанова від 08.08.2023 № 1475.

У зазначеній постанові НКРЕКП відповідача зобов`язано припинити порушення абз. 3 п. 6.2.8. ПРЕЕ шляхом передачі адміністратору комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, з урахуванням того, що цей учасник ринку мав статус "Дефолтний", але докази порушення відповідачем п. 6.2.8. ПРЕЕ у спірний період з квітня по липень 2022 року та присвоєння у зазначений період КП "Компанія "Вода Донбасу" статусу "Дефолтний" у матеріалах справи не містяться.

Також вказана постанова НКРЕКП не містить вимоги щодо віднесення відповідних обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу", на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Разом з цим, як встановлено судом, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в яких просило суд:

- визнати рішення ПрАТ НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо виключення позивача з системи управління ринком "Market Management System" неправомірним;

- зобов`язати ПрАТ НЕК "Укренерго" повернути Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в систему управління ринком "Market Management System" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання;

- зобов`язати ПрАТ НЕК "Укренерго" надати доступ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком "Market Management System" за точками комерційного обліку (EIC-кодами) КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 та відобразити спожиті КП "Компанія "Вода Донбасу" обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу: АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18 929 038 кВт*г, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як купівлю-продаж КП "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350- 01012 від 26.06.2019;

- зобов`язати ПрАТ НЕК "Укренерго" включити до облікових даних в системі управління ринком "Market Management System" обсяги електричної енергії на балансуючу групу КП "Компанія "Вода Донбасу", що спожиті за точками комерційного обліку (EIC-кодами) КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 обсяги електричної енергії спожиті через мережі операторів систему розподілу: АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18 929 038 кВт*г, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як сертифіковані дані купівлі-продажу КП "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019.

Позов було обґрунтовано тим, що ПрАТ НЕК "Укренерго" 13.03.2023 в односторонньому порядку припинив виконання договору про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019 та закрив участь у роботі ринку електричної енергії для КП "Компанія "Вода Донбасу", чим порушено його права та фактично позбавлено права самостійно здійснювати закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку для власних потреб, з вказаної дати в односторонньому порядку без повідомлення інших зацікавлених сторін, надання роз`яснень, тощо, ПрАТ НЕК "Укренерго" фізично видалив з реєстрів та закрив участь у роботі ринку електричної енергії для позивача, а тому з 14.03.2023 КП "Компанія "Вода Донбасу" втратила можливість самостійної участі в роботі енергетичних ринків. При цьому позивач - КП "Компанія "Вода Донбасу" вказував на те, що жодна з подій, які можуть бути підставою для розірвання договору в односторонньому порядку, не настала, а тому договір про врегулювання небалансів є діючим, отже позивач жодним чином ні у березні 2023 року, ні станом на день подачі позову не втрачав статус учасника ринку електричної енергії та є діючою стороною договору про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019, а відповідно і закуповував електричну енергію на балансуючому ринку, оператором якого є - ОСП - ПрАТ НЕК "Укренерго", у той час як рішення (дії) щодо видалення з платформи MMS та закриття участі у ринку електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача, оскільки: рішення щодо видалення з платформи MMS та закриття участі на ринку електричної енергії було прийнято відповідачем самостійно, без правових підстав, не оформлене жодним чином: ні як рішення АКО, ні як рішення Адміністратора ринку; ПрАТ НЕК "Укренерго" послався на отримання КП "Компанія "Вода Донбасу" статусу "Дефолтного" як на підставу видалення з платформи MMS та закриття участі у ринку електричної енергії, однак, пункт 1.7.5. Правил ринку електричної енергії не передбачає такого наслідку статусу "Дефолтний" як видалення учасника ринку з системи управління ринком та закриття участі в ринку електричної енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/6820/24 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, яке набрало законної сили, позов задоволено частково.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повернути Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в систему управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надати доступ Акціонерному товариству "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 та відобразити спожиті Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18 929 038 кВт*г, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як купівлю-продаж Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" включити до облікових даних в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" обсяги електричної енергії на балансуючу групу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", що спожиті за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 обсяги електричної енергії спожиті через мережі операторів систему розподілу: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18 929 038 кВт*г, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як сертифіковані дані купівлі-продажу Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.

При цьому суди з`ясували наявність факту порушення та незаконності дій відповідача щодо видалення позивача з платформи MMS та встановили обґрунтованість позовних вимог саме у такій частині.

В обґрунтування рішення суд зазначив, що рішення ПрАТ НЕК "Укренерго" щодо закриття участі Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" участі в ринку електричної енергії та видалення з системи управління ринком та закриття доступу до ТКО позивача не мають під собою жодної правової підстави, оскільки таки дії взагалі не передбачені чинним законодавством України, яке не уповноважує ПрАТ НЕК "Укренерго" на вчинення дій щодо можливості закриття учасникам ринку електричної енергії участі у такому ринку та закриття доступу до ТКО позивача ППКО.

У зазначених рішеннях вказано про встановлення тих обставин, що у 2019 році КП "Компанія "Вода Донбасу" набуло статусу "Дефолтний" лише як виробник електричної енергії, у той час як присвоєння йому у подальшому 13.03.2023 статусу "Дефолтний" як постачальнику для власних потреб відбулося з порушенням вимог Правил ринку.

Разом з цим виробник Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" і електропостачальник Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" - це два окремих учасника ринку, але один суб`єкт господарювання.

17.12.2019 між Акціонерним товариством "ДТЕК "Донецькі електромережі" та Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" укладено договір № 106/19-19-191 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який у відповідності до його умов є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи розподілу. Такий договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання до умов цього договору згідно з заявою-приєднання.

Відповідно до положень п. 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, тимчасово, до запуску Датахаб, саме ОСР здійснює функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку, в тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії.

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії надаються ППКО, які мають зареєструватися у Адміністратора комерційного обліку.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про ринок електричної енергії", функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) покладаються на оператора системи передачі, тобто на позивача.

Адміністратор комерційного обліку веде реєстр ППКО, з яким можна ознайомитись за посиланням Реєстр ППКО та процедура реєстрації ППКО | НЕК "Укренерго" (ua.energy).

Відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі також - ККО), затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018, відповідач є постачальником послуг комерційного обліку (далі також - ППКО), в обов`язки якого у відповідності до п. 2.3. розділу ІІ входить, в тому числі, збирання та передавання даних комерційного обліку (даних щодо об`ємів споживання електричної енергії) на платформу Market Management System (MMS).

Ці дані в подальшому використовуються для розрахунку на ринку електричної енергії.

Пунктом 12.4.8 ККО передбачено, що для формування агрегованих даних, проведення розрахунків та інших комерційних цілей учасники ринку, в т.ч. АКО та АР використовують дані отримані від постачальника послуг комерційного обліку, яким на сьогодні є ОСР, а не позивач, який не має повноважень вносити дані комерційного обліку до MMS.

Тобто, з наведеного вбачається, що оператор системи розподілу - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", відображав як ППКО в системі управління ринком Market Management System (далі також MMS) (https://ua.energy/uchasnikam_rinku/market-management-system/) дані щодо споживання електричної енергії за точками обліку КП "Компанія "Вода Донбасу", а ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператор балансуючого ринку, визначав такі обсяги споживання як небаланси електричної енергії та виставляв рахунки зазначеному підприємству на закупівлю електричної енергії на такому ринку, тим самим підтверджуючи, що це підприємство є діючим учасником такого ринку, який закуповує електричну енергію для власного споживання на оптовому ринку електричної енергії.

При цьому суд зазначив, що 14.08.2019 відповідач отримав від уповноваженої особи лист-повідомлення про набуття позивачем статусу "Дефолтний" як виробник електричної енергії і при цьому оператори системи розподілу, серед яких АТ ДТЕК "Донецькі електромережі", не отримували додаткового повідомлення про присвоєння позивачу статусу "Дефолтний" як постачальнику електричної енергії, у зв`язку з чим з серпня 2019 року по березень 2023 року оператори системи розподілу продовжували відображати споживання електричної енергії об`єктів позивача на платформі MMS на споживання електропостачальника, Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" і протягом цього періоду всі сторони - учасники ринку виконувала свої функції, ніяких зауважень стосовно невиконання повідомлень, або незастосування наслідків статусу "Дефолтний" до позивача як до електропостачальника від відповідача до третіх осіб не надходило.

Пославшись на наведені обставини, суд у вказаному рішенні у справі № 910/6820/24 зазначив, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" у період з 2019 року по березень 2023 року був повноцінним учасником ринку електричної енергії та закуповував електричну енергію на балансуючому ринку у відповідача на підставі договору про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019, який є діючим.

Також судами у зазначених рішеннях у справі № 910/6820/24 було зазначено наступне.

Пунктом 1.7.1. Правил ринку визначено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:

1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим банківським днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку повідомлення про виставлення платіжного документа від АР через СУР або платіжного документа на електронну адресу учасника ринку, сформованого відповідно до цих Правил, не здійснив відповідну оплату, крім платіжного документа за плату за невідповідність. Якщо повідомлення про виставлення платіжного документа отримано після 17:00 у банківський день або в будь-який час небанківського дня, то днем отримання повідомлення вважається перший банківський день після отримання такого повідомлення;

2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансову гарантію в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил.

Як визначено п. 1.7.2. Правил ринку, при набутті статусу "Переддефолтний" АР на період існування такого статусу:

1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний";

2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;

3) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП;

4) використовує фінансові гарантії, що надаються ним, для покриття заборгованості перед АР та/або, якщо учасник виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Переддефолтний" кожного робочого дня (о 10:30) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або П.І.Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа- підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.

При цьому, в п. 1.7.3. Правил ринку, визначено, що при набутті статусу "Переддефолтний" такий статус для учасника ринку триває в разі настання принаймні однієї з обставин, передбачених пунктом 1.7.1 цієї глави. В іншому випадку статус "Переддефолтний" анулюється, про що АР повинен повідомити учасника ринку і Регулятора.

Як вбачається з п. 1.7.4. Правил ринку, учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:

1) тривалість статусу "Переддефолтний" для учасника ринку становить більше двох робочих днів. Датою набуття статусу "Дефолтний" є наступний день після двох робочих днів перебування у статусі "Переддефолтний";

2) судом прийнято рішення про визнання суб`єкта господарювання, що є учасником ринку, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку (його уповноваженими органами) прийнято рішення про ліквідацію суб`єкта господарювання, що є учасником ринку. Датою набуття статусу "Дефолтний" є наступний день після отримання ОСП відповідної інформації про учасника ринку;

3) анулювання учаснику ринку ліцензій на провадження діяльності на ринку електричної енергії. Датою набуття статусу "Дефолтний" є дата набрання чинності рішенням Регулятора про анулювання відповідної ліцензії.

Єдиною підставою для надання КП «Компанія «Вода Донбасу» статусу "Дефолтний", тривалість статусу "Переддефолтний" для учасника ринку становить більше двох робочих днів.

Набуття учасником ринку статусу "Дефолтного" нерозривно пов`язане із знаходженням ним у статусі "Преддефолтного" більше двох днів.

Для встановлення законності надання статусу "Дефолтного" будь-якому учаснику ринку, необхідно визначити на підставі яких обставин та коли йому був присвоєний статус "Преддефолтного" та чи були дотримані всі процедури присвоєння статусу "Преддефолтний".

Враховуючи те , що матеріали справи не містять доказів набуття КП "Компанія "Вода Донбасу" статусу "Преддефолтний" для учасника ринку - електропостачальник, відсутні такого статусу у вказаного підприємства , як електропостачальника.

Відповідно до п. 1.7.5. Правил ринку, на період існування статусу "Дефолтний" АР вживає до такого учасника ринку такі заходи:

1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний";

2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;

3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку;

4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку;

5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу "Дефолтний";

6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Дефолтний" кожного робочого дня о 10:30 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або П. І. Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та кінцевий розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.

ПрАТ "НЕК "Укренерго" також не було повідомлено КП "Компанія "Вода Донбасу" про набуття ним статусу "Дефолтний", як електропостачальника.

Вищезазначені заходи щодо припинення ДД та участі в РДН та ВРД означають, що учасник ринку, який отримав статус "Дефолтний" втрачає можливість закупати електричну енергію за більш дешевими цінами, та зобов`язаний купувати всю спожиту електричну енергію, як небаланси за цінами балансуючого ринку.

Однак, в пункті 1.7.5. Правил ринку відсутній такий захід як видалення учасника з ринку електричної енергії та заборона закупати весь обсяг спожитої ним електричної енергії як небаланси електричної енергії за цінами балансуючого ринку.

Враховуючи вищевикладене, суди у справі № 910/6820/24 дійшли висновків, що:

- у 2019 році КП "Компанія "Вода Донбасу" набув статусу "Дефолтний" лише як виробник електричної енергії саме за точками обліку Краснооскільської гідроелектростанції, а не як електропостачальник для власних потреб;

- присвоєння статусу "Преддефолтного" та "Дефолтного" в березні 2023 році відбулось із порушенням норм Правил ринку електричної енергії;

- дії ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо видалення КП "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальника з платформи MMS - є безпідставним, незаконним та не передбаченим чинним законодавством.

Посилання позивача на роз`яснення НКРЕКП від 28.01.2026 №1233/22.3.1/7-26 про те, що статусу "дефолтний" учасник ринку набуває одночасно в усіх ролях як єдина юридична особа, суперечить обставинам, встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили у справі №910/6820/24 (рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025; касаційне провадження закрито ухвалою Верховного Суду від 15.10.2025), і врахованих Верховним Судом у постанові від 29.04.2026 у справі №905/242/25.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що КП "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку, який одночасно виконує функції виробника електричної енергії та електропостачальника за власними точками споживання, і, хоча формально є одним суб`єктом господарювання, у зазначених ролях виступає як два окремі учасники ринку. Статусу "дефолтний" цей суб`єкт набув у 2019 році виключно як виробник; присвоєння йому цього статусу як електропостачальнику в березні 2023 року відбулося з порушенням процедури (відсутність підтвердженого перебування у статусі "переддефолтний"), а тому визнане судом безпідставним.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про надання судом першої інстанції преюдиційного значення правовим висновкам, викладеним у справі №910/6820/24, оскільки місцевий господарський суд врахував не правову оцінку, надану судом в іншій справі, а встановлені цим судовим рішенням фактичні обставини, зокрема протиправність присвоєння КП "Компанія "Вода Донбасу" статусу "дефолтний" як електропостачальнику, що відповідає положенням частин четвертої та сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Також, висновок місцевого господарського суду про те, що постанова НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 не містить вимог покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача, відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.01.2025 у справі №905/1743/23 у подібних правовідносинах (за позовом НЕК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"):

"Посилання скаржника на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 №1475, якою ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов`язано у термін до 01.09.2023 передати валідовані дані комерційного обліку по точкам комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, а НЕК "Укренерго" зобов`язано забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку у термін до 01.09.2023 по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку тому числі від відповідача також є безпідставними, оскільки вказане рішення Регулятора стосується періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023, у той час як спірний період у даній справі визначено позивачем з липня 2023 року і вказаною постановою Регулятора не зобов`язано НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Подібний висновок також наведено у постанові від 30.10.2025 у справі №904/537/24 (за позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"):

"Верховний Суд зазначає, що як і у справі №905/1743/23, у цій справі №904/537/24 з встановлених судами обставин справи вбачається, що заявлена до стягнення спірна сума заборгованості не стосується періоду, визначеного у постанові НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 (з 01.01.2022 до 28.02.2023), а заявлена до стягнення за надані послуги за період з вересня до грудня 2023 року (з урахуванням коригування періоду квітня-грудня 2023 року).

За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, постанова НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Окрім того зазначеною постановою Компанію не зобов`язано покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на Товариство".

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказане рішення Регулятора стосується лише періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023. Зазначене відрізняє цю справу №905/1067/25 (в частині періоду з квітня по липень 2022 року) від справ №905/1743/23 та №904/537/24, оскільки спірний період охоплюється періодом, визначеним у постанові НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 (з 01.01.2022 до 28.02.2023).

Однак, з наведених вище висновків Верховного Суду вбачається, що останній відхилив посилання на постанову НКРЕКП не лише з мотивів не охоплення нею спірних у справах №905/1743/23 та №904/537/24 періодів, а й виходячи з того, що ця постанова Регулятора не зобов`язує позивача (НЕК "Укренерго") покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі").

Отже, доводи апелянта про те, що спірні коригування стосуються періоду, охопленого постановою НКРЕКП №1475, самі по собі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки зазначена постанова є підставою для оновлення даних комерційного обліку, але не містить приписів щодо покладення обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії на відповідача, що узгоджується з позицією Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку обставинам покладання спірних втрат на відповідача як на оператора системи розподілу обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії у період з квітня по липень 2022 року відповідно до абз. 3 пункту 6.2.8. ПРЕЕ, суд зазначає таке.

Згідно з п.6.2.8 ПРРЕЕ постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи. У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником останньої надії, обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються АКО на втрати оператора системи. Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

У розумінні означеного пункту покладання АКО обсягів електричної енергії, спожитої споживачем, електроживлення об`єкта якого не припинено зі спливом встановленого строку за відповідних умов, на втрати оператора системи - це відповідна міра відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному пунктом Правил випадку. При цьому такі обсяги не є технологічними втратами електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами ОСР та не можуть бути використані при розрахунку обсягу послуг, наданих позивачем відповідачу у межах договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Отже, визначені п.6.2.8 ПРРЕЕ правові наслідки мають позадоговірний характер, виникають не з договірних відносин сторін на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії, а з вказаних ПРРЕЕ.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, який встановляє процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії (далі - захищені споживачі), обмеження, відключення постачання електричної енергії (далі - електропостачання) захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.

У розділі "Загальні питання" Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам встановлено, що на час проведення операції Об`єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за наявності прямої заборони на відключення електропостачання об`єктів КП "Компанія "Вода Донбасу", встановленої чинним законодавством, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді віднесення обсягів електричної енергії, спожитої цим споживачем, на втрати оператора системи у зв`язку із нездійсненням оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) захищеного споживача.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, від 09.09.2025 у справі №905/1491/24, від 23.07.2026 у справі № 905/356/25.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, який при ухваленні рішення обґрунтовано виходив із відсутності правових підстав для покладення на відповідача як оператора системи розподілу обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" у період з квітня по липень 2022 року, відповідно до абзацу третього пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки позивач не зазначив та не надав суду підтвердження щодо того, з якого саме моменту на його думку КП "Компанія "Вода Донбасу" споживало електроенергію від постачальника "останньої надії" (ПОН) та з якого дня повинно було бути припинено електроживлення об`єктів цього підприємства, й відповідно, з якого саме моменту позивач застосовує абз 3 п 6.2.8. ПРЕЕ до відповідача, з урахуванням заявлених різних у часі періодів.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача обсягів електричної енергії, фактично спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" (у квітні 2022 - 1444310 кВт*г, у травні 2022 - 1133277 кВт*г, у червні 2022 – 796040 кВт*г), а тому вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.

Водночас позивач не навів будь-яких доводів та не подав доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для включення зазначених обсягів до втрат відповідача саме в межах спірного договору про надання послуг з передачі електричної енергії, а відтак не доведено правомірність та обґрунтованість покладання таких обсягів споживання на відповідача.

Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційна скарга також не містить обґрунтування покладення позивачем обсягів, спожитих іншими учасниками ринку, на втрати відповідача.

З урахуванням установлених судом обставин щодо безпідставності включення до обсягів послуг з передачі електричної енергії обсягів споживання КП "Компанія "Вода Донбасу", суд дійшов висновку про недоведеність надання позивачем відповідачу послуг з передачі електричної енергії у загальній сумі 1441112,66 грн з ПДВ: за квітень 2022 - в обсязі 1444310 кВт*год на суму у розмірі 599053,56 грн, за травень 2022 - в обсязі 1133277 кВт*год на суму у розмірі 470047,04 грн, за червень 2022 - в обсязі 796040 кВт*год на суму у розмірі 330171,93 грн.

Також, судом враховано, що до матеріалів справи долучено акт коригування № ПРА_К-0011672 від 12.09.2025 до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022 згідно з договором від 03.06.2019 № 0518-02041 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006868 від 09.09.2024 р.), фактичний обсяг коригування (-)100,876000 МВт*год на суму коригування (-) 41840,13 грн з ПДВ, заперечень щодо якого сторонами не надано.

Вказаний акт відображений позивачем самостійно у розрахунку заборгованості, а також охоплюється заявленим позивачем періодом, проте не врахований в підсумку заборгованості.

Водночас, у пункті 3.2 договору сторони погодили, що ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. Отже, при визначенні розміру заборгованості позивач був зобов`язаний врахувати результати зазначеного коригування, неврахування даних акта коригування до акту приймання-передачі послуг за липень 2022 року свідчить про некоректність здійсненого розрахунку та завищення заявленої до стягнення суми.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вартість наданих послуг за період квітень-липень 2022 року в частині донарахувань за актами коригування (з відрахуванням обсягів, що спожиті третьою особою), становить 3606,41 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України наявні правові підстави для нарахування процентів річних.

Оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів сплати вартості послуг з передачі електричної енергії у розмірі 3606,41 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу, а також правомірність нарахованих на вказану суму заборгованості 3% річних у сумі 261,14 грн.

При цьому рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача 3606,41 грн основного боргу та 261,14 грн 3% річних, сторонами не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України не є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

Водночас, позивачем не спростовано наведені судом висновки щодо відсутності підстав для покладення на відповідача обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу".

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог у частині стягнення 1441112,66 грн основного боргу та трьох процентів річних як похідних вимог від основного зобов`язання (у сумі 5230,50 грн).

Щодо доводів апелянта, що сертифіковані дані комерційного обліку є належною розрахунковою підставою для формування актів коригування, а положення пунктів 5.5 та 5.6 договору передбачають здійснення коригувань за уточненими даними комерційного обліку та не звільняють користувача від обов`язку їх оплати у разі виникнення розбіжностей.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачу, а також виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати, є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій і містять інформацію про вартість послуг.

Таким чином, виходячи зі змісту положень статей 509, 901, 903 ЦК України, обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання, а не з факту оформлення передачі послуг актом приймання-передачі виконаних робіт.

Так, у постанові від 22.08.2023 у справі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Оцінюючи доводи апелянта щодо презумпції достовірності даних комерційного обліку та неможливості ухилення від оплати, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені у постанові від 30.10.2025 у справі №904/537/24, де Верховний Суд зазначив, що самі по собі обставини створення Компанією первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання/обсягу послуг.

Також у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, прийнятій у подібних правовідносинах також зазначено про те, що сам по собі факт створення НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи, не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 910/5479/24, статус даних як "сертифікованих" не є абсолютним і не позбавляє відповідача права спростовувати їх достовірність у судовому порядку як засіб захисту проти позову про стягнення коштів.

Отже, коли відповідач заперечує проти позову, посилаючись на внесення в систему управління ринком (платформа MMS) некоректних (недостовірних) відомостей у розрізі конкретних споживачів, нездійснення перевірки та нескасування цих відомостей позивачем, а також їх неналежну сертифікацію, суди зобов`язані перевірити ці доводи.

Відтак, питання щодо наявності підстав для сплати та стягнення сум заборгованості, щодо яких є незгода відповідача, має бути розглянуте судом під час вирішення цього спору та правомірність включення відповідних сум при формуванні позивачем відповідних актів та рахунків має досліджуватися за правилами оцінки доказів, з врахуванням принципу змагальності.

Отже, для правильного вирішення цього спору підлягає встановленню саме факт реального надання відповідачу послуг з передачі електричної енергії та їх належний обсяг у межах договору №0518-02041-ПП, а не лише наявність оформлених актів приймання-передачі чи актів коригування. Визначальною є реальність господарської операції та обґрунтованість віднесення спірних обсягів електричної енергії до відповідача, що має підтверджуватися сукупністю належних і допустимих доказів з урахуванням спеціального правового регулювання ринку електричної енергії.

Оскільки у контексті приписів частини 1 статті 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити виключно фактично надані йому послуги у відповідному обсязі, то сам по собі факт складення НЕК "Укренерго" первинних документів (актів приймання-передачі послуг та/або актів коригування до них) і їх направлення АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" не є безумовним підтвердженням факту надання послуг у зазначених у таких актах обсягах та, відповідно, не може самостійно слугувати належною і достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку з їх оплати.

Поряд з тим з огляду на незгоду відповідача з актами коригування та зазначеними в них обсягами послуг, вартість яких становить заявлену до стягнення в межах позову суму, на що відповідач послідовно посилався як надаючи відмову від підписання складених позивачем актів коригування, так і під час розгляду справи судом, саме позивач мав довести факт надання спірного обсягу послуг.

Отже, доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки сам по собі факт наявності між сторонами договірних правовідносин, а також створення НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі №904/2930/23 не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки застосування судами норм матеріального права у цих справах залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу, а тому наведені скаржником справи хоч і є подібними зі справою, що розглядається за критеріями, визначеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, однак не свідчать про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у них, щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо неврахування судом першої інстанції висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі №904/2930/23, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини цієї справи №905/1067/25 та справи №904/2930/23 є подібними за суб`єктним складом та виникли з виконання одного договору, вони не є тотожними за фактичними обставинами, зокрема щодо періоду, за який заявлено позовні вимоги, а також установлених судами обставин, що входили до предмета доказування. До того ж, застосування судами наведених скаржником норм матеріального права у цих справах залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу, а тому наведені скаржником справи (№904/2930/23, №904/5475/23, №904/4603/24,) хоч і є подібними зі справою, що розглядається за критеріями, визначеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, однак не свідчать про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у них, щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо безпідставності стягнення основної заборгованості в сумі 1441112,66 грн за період з квітня по липень 2022 року відповідає висновкам Верховного Суду, зробленим у справах №905/1743/23 та №904/537/24, як в подальшому враховані Верховним Судом у постанові від 23.07.2026 у справі № 905/356/25, від 16.07.2026 у справі № 904/3443/24, від 29.04.2026 у справі № 905/242/25, які прийнята пізніше ніж наведені позивачем постанови.

Суд зазначає, що змагальність сторін є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 13 ГПК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За імперативним приписом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Отже, сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом. Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у даному випадку саме позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, повинен довести належними доказами обставини надання ним послуг з передачі електричної енергії за спірний період у визначеному ним обсязі, тоді як невиконання цього обов`язку та подання доказів, які не підтверджують реальність відповідної господарської операції, покладає на нього ризик настання процесуальних наслідків, передбачених статтею 13 ГПК України.-

При цьому умовою виникнення обов`язку замовника оплатити послуги є доведений факт їх надання у відповідному обсязі. Самі лише акти коригування, за наявності мотивованих заперечень відповідача щодо їх змісту, не є достатнім доказом реальності господарської операції та не звільняють позивача від обов`язку довести правомірність здійсненого коригування і належність спірних обсягів саме відповідачу.

Оскільки позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували підстави проведення коригування, його документальне оформлення та факт надання відповідачу послуг з передачі електричної енергії у спірних обсягах, а лише формально послався на оформлення первинних документів (з посиланням на дані комерційного обліку, що надані адміністратором комерційного обліку (АКО), функції якого виконує НЕК "Укренерго"), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача вартості таких послуг у сумі 1441112,66 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 5230,50 грн, нарахованих на суму заборгованості, є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, отже з огляду на відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості, позов про стягнення відсотків річних також задоволенню не підлягає, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду в оскаржуваній частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, суд апеляційної інстанції враховує висновки, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо інших аргументів учасників справи, то вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), суд апеляційної інстанції зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду в оскаржуваній частині - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 у справі №905/1067/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 1441112,66 грн основного боргу та 3% річних у сумі 5230,50 грн, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.07.2026.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.В. Тарасова