Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №905/1044/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Харків Справа № 905/1044/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

за участю секретаря Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “М-42” (вх.№1273Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.05.2026 у справі №905/1044/25 (повний текст рішення складено та підписано 18.05.2026 суддею Зельман Ю.С. у приміщенні Господарського суду Донецької області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс”, м.Краматорськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “М-42”, м.Краматорськ Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Краматорської міської ради, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 50494,20 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “М-42” про стягнення 50494,20 грн заборгованості з оплати послуг за договором про надання послуг з управління багатоквартирними будинками від 15.08.2018, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс” та співвласниками багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), буд.10 за період з 01.11.2018 по 01.09.2025.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем обов`язку з оплати житлової послуги з управління багатоквартирним житловим будинком за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), буд.10 за договором про надання послуг з управління багатоквартирними будинками від 15.08.2018, стороною якого став відповідач з моменту набуття ним статусу співвласника вказаного будинку, у зв`язку з придбанням у власність розташованого в цьому будинку нежитлового приміщення площею 154,7 кв.м.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.05.2026 у справі №905/1044/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-42” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс” заборгованість в сумі 50494,20 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Рішення обґрунтовано з тих підстав, що відповідач є власником нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку, розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), буд.10, співвласниками якого 15.08.2018 був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з управителем - ТОВ “Управляюча компанія “Ладіс”, а тому на відповідача, який з моменту набуття у власність вказаного нежитлового приміщення набув статусу співвласника багатоквартирного будинку, покладається обов`язок дотримуватися умов такого договору та, відповідно, здійснювати оплату житлової послуги з управління багатоквартирним будинком з урахуванням вимог Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, який ним не виконано.

При цьому суд зазначив, що той факт, що відповідачем укладались з іншими обслуговуючими підприємствами договори на виконання робіт з обслуговування приміщення магазину по вул. Дружби, 10, в м. Краматорську (у т.ч. ремонтні роботи інженерних комунікацій, прибирання навколо магазину, освітлення біля магазину тощо), на які він послався в обґрунтування своїх заперечень проти позову, не звільняє відповідача від виконання зобов`язань з оплати послуг з управління за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, а також не спростовує надання позивачем як управителем послуг з управління багатоквартирним будинком, враховуючи, що предметом вказаних договорів є саме обслуговування майна відповідача, що належить йому на праві власності, в той час, як позивач надає послуги щодо утримання всього спільного майна багатоквартирного будинку.

Разом з цим суд відхилив доводи відповідача про відсутність доказів надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, зазначивши, що до матеріалів справи позивач надав договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, яким зокрема визначено перелік послуг з управління багатоквартирним будинком, обов`язок відповідача як співвласника багатоквартирного будинку оплати послуг з управління, а також умови щодо ціни та порядку оплати послуги з управління, у той час як умов щодо обов`язку позивача складати та надавати акти виконаних робіт та рахунки на оплату послуг вказаний договір не містить і відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту ненадання або надання не в повному обсязі позивачем послуг з утримання. Зокрема, суд зазначив, що відповідач не надав доказів звернення до позивача в порядку, встановленому статтею 17 Договору з вимогою про надання інформації про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території або звернення з претензіями щодо ненадання чи надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку та прибудинкової території за спірний період в порядку, передбаченому пунктом 20 Договору та статтею статті 27 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” .

Також суд зазначив про недоведеність посилання відповідача щодо неналежного виконання позивачем умов договору, а обставина неукладення сторонами індивідуального договору про відшкодування витрат управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників за результатами переговорів по укладенню такого договору, на яку послався відповідач, не звільняє його від виконання своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “М-42” подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ненадання судом першої інстанції належної оцінки доводам його заперечень проти позову.

Зокрема відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що відповідно до п. 2 розділу «Предмет договору» договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 послуга з управління будинком полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, у той час як ТОВ “М-42” не є мешканцем будинку та не є стороною договору, заборгованість за яким заявлена до стягнення. При цьому, коли ТОВ “М-42” у 2019 році зверталось до позивача з проханням провести певні роботи, то листом від 18.06.2019 № 372 було отримало відповідь від позивача щодо відсутності між сторонами правовідносин за договором про відшкодування витрат управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників багатоквартирного будинку та зазначено, що для укладення такого договору необхідно надати до ТОВ «УК «Ладіс» копії правовстановлювальних документів на приміщення та юридичну особу. Також відповідач зазначає, що коли у вересні 2021 року він звернувся до позивача з пропозицією щодо укладення договору про відшкодування витрат управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, позивач направив для розгляду договір, який погоджувався сторонами, але так і не був підписаний, і при цьому при погодженні договору позивач взагалі не посилався на договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 та після отримання від відповідача проекту відповідного договору зі змінами листом від 01.02.2022, позивач так і не надав жодної відповіді.

Відповідач стверджує, що вказані обставини свідчать про суперечливу поведінку позивача.

Разом з цим відповідач послався на положення п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими передбачено, що якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Крім цього відповідач зазначив про неприйняття судом до уваги його доводів щодо здійснення позивачем щомісячних нарахувань вартості послуг з управління багатоквартирним будинком у фіксованій сумі за тарифом, без врахування фактичного виконання ним таких послуг.

При цьому скаржник звертає увагу суду, що прибирання прибудинкової території навколо належного йому нежитлового приміщення магазину та здійснення витрат щодо поточного ремонту елементів зовнішнього упорядження будинку проводилось ним самостійно згідно з правилами благоустрою території міста Краматорська, затвердженими рішенням Краматорської міської ради від 08.06.2011 № 6/VI-67. Наразі, з огляду на прийняття рішення про задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач повинен двічі платити за прибирання однієї і тієї ж території: перший раз коли прибирає за свій рахунок територію навколо приміщення магазину відповідно до правил благоустрою, другий раз -у складі тарифу за прибирання прибудинкової території будинку (яка включає в себе у тому числі і територію навколо магазину).

Також відповідач зазначив про безпідставність нарахування витрат з освітлення місць загального користування з кінця лютого 2022 року по жовтень 2023 року, коли в місті Краматорську діяли вимоги щодо світломаскування в період воєнного стану, і фактично загальне освітлення було взагалі відсутнє у цей період ( у світлу пору доби воно не потрібно, а ввечері вимикалось через безпекову ситуацію) і позивач при визначенні суми позову відповідного коригування не здійснював.

Крім цього скаржник зазначив, що суд першої інстанції, пославшись на недоведення відповідачем належними та допустимими доказами факту ненадання або надання не в повному обсязі позивачем послуг із забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, невірно розподілив тягар доказування, проігнорував наявні в матеріалах справи письмові докази та не застосував принцип реальності господарських операцій. Скаржник наполягає на тому, що факт укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, тобто саме по собі призначення виконкомом Краматорської міської ради ТОВ “Управляюча компанія Ладіс” як управителя для багатоквартирного будинку не підтверджує того факту, що останній надавав щомісячно послуги у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “М-42” (вх.№1273Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.05.2026 у справі №905/1044/25 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 23.07.2026 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

30.06.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7225), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 заяву керівника ТОВ “М-42” Кукси В.Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника ТОВ “М-42” Савицької О.В. поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів задоволено та ухвалено судове засідання 23.07.2026 об 11:00 год. та усі подальші судові засідання у справі №905/1044/25 проводити за участю представника ТОВ “М-42” Савицької О.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Сторони, які належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, не прибули.

Представник ТОВ “М-42” Савицька О.В. на відеоконференцзв`язок не вийшла, в телефонному режимі повідомила, що намагається підключитися до відеоконференції, проте через наявні у неї технічні проблеми, які не залежали від суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "М-42" Савицька О.В. так і не вийшла на відеозв`язок.

Враховуючи те, що сторони, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не з`явились, представник відповідача не змогла приєднатись до засобів відеоконференцзв`язку з незалежних від суду технічних причин, відповідно до ч. 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку, коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції, а згідно з ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, справа розглядається за відсутності сторін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 10.08.2018р. №551 “Про призначення управителя для багатоквартирних будинків, які розташовані на території Краматорської міської ради” вирішено: призначити Товариство з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс” управителем для багатоквартирних будинків, які розташовані на території Краматорської міської ради, за переліком згідно з додатком, зокрема, багатоквартирного будинку №10 по вул. Дружби (Леніна); до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс” договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками строком на один рік за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об`єкт конкурсу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”; уповноважити міського голову, Панкова А.В., підписати договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Краматорська від імені співвласників багатоквартирних будинків.

15.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс” (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), 10 (співвласники), укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір), відповідно до умов якого управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою м.Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), 10, а співвласники зобов`язались оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Послуга з управління багатоквартирним будинком надається відповідно до переліку складових послуги та періодичності їх надання згідно з додатком 2 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Кожен зі співвласників зобов`язаний, зокрема, оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором (пп.3 п.5 договору).

Згідно з п.9 Договору ціна послуги з управління становить 5,44 гривень (в тому числі ПДВ або єдиний податок), якщо управитель є його платником) на місяць з 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, якщо інша розрахункова одиниця послуги не погоджена сторонами, та включає: 1) витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, його поточний ремонт, на оплату послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку в розмірі 5,2841 гривень відповідно до розрахунку ціни складових послуги з управління багатоквартирного будинку (кошторис витрат), що міститься у додатку 1 до цього договору; 2) винагороду управителю в розмірі 0,1585 гривень на місяць.

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.10 Договору).

Відповідно до п.17 Договору інформація про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території надається окремо на вимогу співвласника.

Пунктом 20 Договору сторони встановили, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості послуги з управління будь-який співвласник має право звернутися з відповідною заявою до управителя та викликати його (його представника) для складення і підписання акта-претензії. Управитель (його представник) зобов`язаний прибути за викликом співвласника не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається управителем (його представником) та співвласником і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття Управителя (його представника) в установлений договором строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, такий акт підписується співвласником разом із не менш як двома іншими співвласниками і надсилається управителю рекомендованим листом. Управитель протягом 5 робочих днів вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або про здійснення перерахунку платежів та надсилає рекомендованим листом співвласникові обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання управителем відповіді в установлений строк претензії співвласника вважаються визнаними таким управителем.

Договір набирає чинності з 01 вересня 2018 та укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (п.п.29, 30 Договору).

До вказаного Договору сторонами укладено та підписано Додаток №1, в якому погоджено розрахунок ціни складових послуги з управління багатоквартирним будинком (кошторис витрат) будинку у м. Краматорську по вул. Дружби (Леніна), 10, а також Додаток №2, в якому погоджено перелік складових послуг з утримання багатоквартирного будинку та періодичність надання послуг.

Згідно з розрахунком ціни складових послуги з управління багатоквартирним будинком (кошторис витрат), який є додатком №1 до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018. загальна вартість всіх складових послуги з управління, разом з податком складає 5,44 грн.

Вказаний Договір та додатки до нього підписані сторонами, зокрема від імені співвласників будинку міським головою Панковим А.В.

Відомостей про направлення сторонами Договору заяв про відмову від Договору матеріали справи не містять.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 442762280 від 09.09.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю “М-42”, код ЄДРПОУ 42573693, є власником нерухомого майна приміщення магазину, вбудованого в жилий будинок, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 10, загальною площею 154,7 кв.м; дата внесення запису про державну реєстрацію 31.10.2018.

Посилаючись на те, що з дати набуття у власність нерухомого майна -31.10.2018 відповідач став співвласником багатоквартирного будинку №10 у м. Краматорську Донецької області по вул. Дружби (Леніна), а отже з того моменту він є стороною договору від 15.08.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач здійснив нарахування відповідачу плати за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2018 по 01.09.2025 у загальній сумі 50494,20 грн, яку обчислив, виходячи з встановленої в Договорі ціни (тарифу) пропорційно площі належного відповідачу на праві власності вищезазначеного нежитлового приміщення

При цьому нарахування зазначеної плати за послуги фактично здійснені щомісячно у розмірі 841,57 грн за період з листопада 2018 року по жовтень 2023 року (нарахування за період з листопада 2023 року по серпень 2025 року склали 0,00 грн), оплати за вказаний період не були здійснені, внаслідок чого, за твердженням позивача, утворилась заборгованість у сумі 50494,20 грн, несплата якої стала підставою для подання позову у даній справі, предметом якого є стягнення зазначеної суми боргу.

Відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечив, пославшись, зокрема, на те, що ніяких послуг за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 від позивача не отримував, також не отримував жодних рахунків та актів виконаних робіт (наданих послуг). Згідно з доводами відповідача всі роботи з обслуговування приміщення магазину (у т.ч. ремонтні роботи інженерних комунікацій, прибирання навколо магазину, освітлення біля магазину тощо) проводились товариством за свій кошт власними силами або ж на підставі укладених договорів з постачальниками комунальних послуг і на підставі договорів з обслуговуючими підприємствами. При цьому відповідач стверджує, що позивачем не доведено надання ним послуг у заявленому розмірі, а щомісячні нарахування здійснювались позивачем автоматично в фіксованій сумі, без врахування фактичного виконання ним заявлених послуг. Окремо, відповідач акцентував увагу на тому, що не є мешканцем будинку та не є стороною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, пояснюючи, що між сторонами відбувались перемовини щодо укладення відповідного індивідуального договору, однак згоди щодо усіх істотних умов такого договору не було досягнуто і договір так і не був підписаний.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, зважаючи на таке.

У відповідності до положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.

Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (пункт 1);

- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);

Відповідач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби,10 площею 154,7 кв.м., а тому, в силу наведених законодавчих положень, є співвласником всього спільного майна цього багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов`язків стосовно утримання спільного майна.

Відповідно до визначення термінів, що наведено у частині першій статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію 10 червня 2018 року):

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5);

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12).

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

У статті 11 цього Закону зазначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша).

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина першастатті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Частина 1 статті 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" також визначає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.

Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Як було зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що управителем багатоквартирного будинку за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), буд. 10, за результатами конкурсу, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Ладіс”, з яким міським головою, уповноваженим рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 10.08.2018 №551, від імені співвласників будинку було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018.

Рішення співвласників про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя чи про розірвання договору матеріали справи не містять, у зв`язку з чим договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, наведеними нормами законів, на відміну від загального порядку укладання договору, передбачений спеціальний порядок укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між його сторонами, а саме між управителем як виконавцем такої послуги та усіма співвласниками будинку, як замовниками (споживачами послуг), укладається один договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Такий договір від імені усіх співвласників підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) зборами співвласників, а у разі обрання управителя органом місцевого самоврядування за конкурсом відповідною уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.При цьому, у разі набуття особою після укладення вказаного договору статусу співвласника багатоквартирного будинку, зокрема, у зв`язку із набуттям житлового чи нежитлового приміщення у будинку, вона стає стороною цього договору, а тому він стає обов`язковим для неї.

Статтею 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.

За умовами п. 10 Договору плата за Послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься Співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 9 Договору передбачено, що ціна Послуги з управління становить 5,44 грн. на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, якщо інша розрахункова одиниця послуги не погоджена сторонами.

Як було зазначено вище, Товариству з обмеженою відповідальністю “М-42” на праві власності належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул.Дружби(Леніна), 10 загальною площею 154,7 кв.м.

Таким чином, з урахуванням наведеного, щомісячна вартість послуги з управління за Договором складає: 154,7 кв.м. х 5,44 грн. = 841,57 грн.

Вказане нерухоме майно є приміщенням магазину, вбудованим у житловий будинок.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” передбачено, що нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майно.

Отже, як правомірно зазначив суд першої інстанції, з огляду на наведені норми, враховуючи те, що ТОВ “М-42” є власником нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку, співвласниками якого 15.08.2018 був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з управителем - ТОВ “Управляюча компанія Ладіс”, на відповідача, який в силу закону набув статус співвласника всього спільного майна багатоквартирного будинку з моменту набуття ним у власність нежитлового приміщення -з 31.10.2018, й відповідно, сторони цього Договору, покладається обов`язок дотримуватися умов такого договору та, відповідно, здійснювати оплату житлово-комунальних послуг у порядку і з урахуванням вимог Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Зазначеним спростовуються доводи відповідача щодо того, що він не є стороною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, зокрема, через те, що не є мешканцем будинку.

Як зазначено вище, позивачем у відповідності до наведеної норми статті 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та умов п. 9,10 Договору спірну вартість послуг обчислено, виходячи із встановленої договором ціни (тарифу) для такої послуги, пропорційно площі належного відповідачу нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул.Дружби,10.

Встановлений п. 10 Договору строк оплати наданих позивачем у спірному періоді послуг є таким, що настав.

Відповідачем не надано та у матеріалах справи відстуні докази сплати спірної вартості послуг.

Обставини укладення відповідачем договорів з іншими обслуговуючими підприємствами договорів на виконання робіт з обслуговування приміщення магазину по вул. Дружби, 10, в м. Краматорську (у т.ч. ремонтні роботи інженерних комунікацій, прибирання навколо магазину, освітлення біля магазину тощо), на які він посилається в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, з огляду на вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин, не звільняють відповідача від виконання зобов`язань з оплати послуг з управління за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 , а також не спростовують надання позивачем, як управителем, послуг з управління багатоквартирним будинком.

При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, слід враховувати те, що вказані договори, зокрема, договір №4 від 25.10.2019, укладені саме з обслуговування майна відповідача, яке належить йому на праві власності, в той час, як позивач надає послуги щодо утримання всього спільного майна багатоквартирного будинку, а згідно з вищенаведеними нормами чинного законодавства, відповідні витрати управителя у складі послуг з управління багатоквартирним будинком розподіляються між всіма співвласниками багатоквартирного будинку, до яких належить відповідач, відповідно до встановленої в Договорі ціни (тарифу), пропорційно площі належних співвласникам у цьому будинку житлових та нежитлових приміщень, і відповідний обов`язок не залежить від використання спільного майна.

Разом з цим колегія суддів зазначає про безпідставність посилання відповідача на ч. 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки вони регулюють процедуру укладення договору про надання комунальних послуг, у той час як послуга з управління багатоквартирним будинком, несплату якої за спірним договором визначено позивачем підставою позову у даній справі, п. 1 ч. 1 статті 5 цього Закону віднесена до житлових послуг, у зв`язку з чим вказані положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки як вбачається з договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, в останньому визначено перелік послуг з управління багатоквартирним будинком, обов`язок відповідача як співвласника багатоквартирного будинку оплати послуг з управління, а також умови щодо ціни та порядку оплати послуги з управління. При цьому, за умовами договору умов щодо обов`язку позивача складати та надавати акти виконаних робіт та рахунки на оплату послуг вказаний договір не містить.Чинне законодавство також не містить відповідних положень щодо житлової послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до п. 17 договору інформація про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території надається окремо на вимогу співвласника.

Виходячи з умов договору, за бажанням отримати інформацію від позивача про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території відповідач має право звернутись до позивача з вимогою отримати відповідну інформацію.

Проте, доказів звернення відповідача до позивача з відповідним запитом матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Схожі за змістом умови також передбачені п. 20 договору. Проте, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з претензіями щодо ненадання чи надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку та прибудинкової території за спірний період.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту не надання або надання не в повному обсязі позивачем послуг з утримання.

З наведених підстав колегія суддів також відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо безпідставності нарахування позивачем до стягнення у складі ціни(тарифу) послуги з управління будинком, без здійснення відповідного перерахунку витрат з освітлення місць загального користування з кінця лютого 2022 року по жовтень 2023 року, коли в місті Краматорську діяли вимоги щодо світломаскування в період воєнного стану, і фактично загальне освітлення було взагалі відсутнє у цей період ( у світлу пору доби воно не потрібно, а ввечері вимикалось через безпекову ситуацію).

Крім цього, як правомірно зазначив суд першої інстанції, відхиляючи аналогічні доводи відповідача, ціна послуги визначена в договорі від 15.08.2018 та не змінювалась протягом спірного періоду, розрахунок ціни складових наведений у додатку №1 до договору. Такий тариф є усередненим з урахуванням переліку складових послуг з утримання (додаток №2) та їх періодичності, а також з урахуванням того, що деякі послуги надаються 2 рази на тиждень, а деякі 2 рази на рік або 1 раз на 3 роки, що унеможливлює здійснення перерахунку вартості наданих послуг щомісячно та можливість такого перерахунку не передбачена умовами договору. Зокрема, щодо відсутності освітлення місць загального користування протягом певного періоду через введення воєнного стану, на яку посилається відповідач, слід враховувати те, що в осінньо-зимовий період споживання електроенергії є більшим, ніж в літній період, однак, умови договору від 15.08.2018 не передбачають здійснення нарахувань в різних сумах за зиму та літо, оскільки, як вже зазначив суд, тариф оплати послуг управителя є усередненим.

Стосовно доводів про неукладення між сторонами індивідуального договору про відшкодування витрат управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що між сторонами велись переговори по укладенню такого договору, однак згоди щодо всіх істотних умов договору так і не було досягнуто і договір так і не був підписаний. Як правомірно зазначив суд першої інстанції, неукладення сторонами індивідуального договору, не звільняє відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 . При цьому ведення переговорів по укладенню індивідуального договору не зупиняє дію договору від 15.08.2018.

Щодо посилань відповідача на те, що він звертався до позивача з листом №04/06 від 04.06.2019, в якому зазначив про непридатність ліпнини на будівлі багатоповерхового жилого будинку, розташованого в м. Краматорську, вул. Дружби, 10, про аварійний стан такої ліпнини, а також вимагав проведення ремонту та усунення небезпеки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи відсутній як сам лист відповідача №04/06 від 04.06.2019, так і докази його вручення/направлення позивачу. Відповідач посилається на те, що у відповідь на даний лист позивач відмовився проводити ремонтні роботи та зазначив про відсутність договірних відносин між сторонами.

В матеріалах справи наявна копія листа вих.№372 від 18.06.2019 від позивача до відповідача з відповіддю на лист відповідача №04/06 від 04.06.2019, в якому позивач повідомив відповідача про те, що заміна ліпнини на фасаді є капітальним ремонтом, послуги з якого позивач не надає, а також додатково повідомив про відсутність правовідносин між підприємствами.

Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2004 за №1046/9645, затверджений Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

До поточного ремонту, згідно підпункту 1.2.3.1 вказаного переліку, відноситься простукування, обшивання та укріплення окремих архітектурних деталей, які загрожують падінням, у перемичках, карнизах та інших частинах будівлі, що виступають. Одночасно, відновлення ліпнини та ліпних прикрас (п.п. 2.3.8) відноситься до капітального ремонту.

Відповідач не надав доказів того, що позивач дійсно мав зробити поточний ремонт, а не капітальний. Суд зазначає, що спір щодо окремого виду робіт в червні 2019 року не може свідчити про неналежне виконання умов договору від 15.08.2018 за весь спірний період.

Крім цього Суд зазначає, що в доданих відповідачем до відзиву на позов листах на адресу позивача на підтвердження обставин його спроби узгодити з позивачем умови індивідуального договору про відшкодування витрат управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників, а саме листах: від 21.09.2021 №21/09, від 18.10.2021 №18/10, від 01.02.2022 №01/02 відповідачем зазначено про те, що окрім спірного нежитлового приміщення площею 154,7 кв.м. в будинку за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби, 10, він є власником ще 6-х нежитлових приміщень в будинках у м. Краматорську за іншими адресами, стосовно яких він також просив укласти відповідний договір, тоді як з листа .№372 від 18.06.2019 не вбачається, якого саме належного відповідачу у м. Краматорську об`єкту нерухомого майна та за якою адресою стосується вказаний лист, на чому також наголошує й позивач.

Крім того, умови договору від 15.08.2018 містять положення щодо відповідальності управителя (п. 18 Договору), при цьому відповідачем не надано доказів існування відповідного спору та притягнення управителя до відповідальності.

Щодо того, що в листі вих.№372 від 18.06.2019 позивач зазначив про відсутність між сторонами договору про відшкодування витрат Управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників та про відсутність правовідносин між підприємствами, то, як вже було зазначено, неукладення між сторонами індивідуального договору про відшкодування витрат управителя по утриманню та обслуговуванню спільного майна співвласників не звільняє, як позивача, так і відповідача, від виконання своїх зобов`язань за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів обставини неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 та відсутність обов`язку здійснювати відповідну оплату за заявлений позивачем період.

Приймаючи до уваги, що відповідач не здійснив остаточного розрахунку з позивачем за послугу з управління багатоквартирним будинком в порядку та строки, визначені договором, висновок місцевого господарського суду є обґрунтованим, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за отриману послугу за договором за заявлений період на загальну суму 50494,20 грн.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем у даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і у розрізі доктрини вірогідності доказів на підтвердження своєї позиції по справі. Оскільки в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за послуги з управління багатоквартирним будинком, вірним є висновки про задоволення позовних вимог про стягнення боргу в сумі 50494,20 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення ухвалене при дотриманні норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін.

З огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати скаржника зі сплати судового збору за її подання відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за останнім.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “М-42” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 14.05.2026 у справі №905/1044/25 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.07.2026

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза