Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №905/153/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Харків Справа № 905/153/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

представники сторін у судове засідання не з`явились,

розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вх.№1339Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 (повне судове рішення складено 05.06.2026, суддя Зекунов Е.В.) у справі №905/153/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ, Донецька обл.,

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Краматорськ, Донецька обл.,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ

про стягнення 447 329, 05грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 447 329, 05грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 09.03.2026 у відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 447 329, 05грн, яка утворилася за період з грудня 2022 року по березень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 у справі №905/153/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" суму основного боргу - 447 329, 05грн по договору №8 від 01.10.2011 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 367, 95грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:

- на виконання умов договору №8 від 01.10.2011 (далі – договір №8) позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу. Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань з оплати, за період з грудня 2022 року по березень 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 447 329, 05грн;

- акти-рахунки за грудень 2022 року – березень 2023 року були направлені ОКП "Донецьктеплокомуненерго" та отримані адресатом 09.02.2026, що підтверджується даними АТ "Укрпошта" (штриховий кодовий ідентифікатор 8432002103563). Отже, відповідач був зобов`язаний виконати свої грошові зобов`язання щодо оплати поставленої теплової енергії за грудень 2022 року – березень 2023 року. Прострочення виконання грошового зобов`язання розпочинається з 12.02.2026 (пункт 3.2.25 договору № 8);

- відсутність акта готовності об`єкта до опалювального періоду може свідчити про порушення споживачем умов договору та вимог Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду і потенційно бути підставою для застосування заходів реагування з боку теплопостачальної організації, однак сама по собі не спростовує факту постачання теплової енергії та не звільняє споживача від обов`язку її оплати за умови фактичного споживання;

- твердження відповідача про те, що позивач був зобов`язаний припинити постачання теплової енергії у зв`язку з відсутністю оплати, а також про позбавлення його можливості заявити претензії, є юридично необґрунтованими, суперечать змісту договору №8 та Правил користування тепловою енергією, і не впливають на обов`язок відповідача здійснити оплату за фактично спожиту теплову енергію;

- посилання відповідача на те, що у попередні періоди він звертався із відповідними листами, а у опалювальному періоді 2022-2023 років не звертався, не впливає на виникнення прав та обов`язків сторін за договором, оскільки такі звернення не є обов`язковою передумовою для початку теплопостачання у загальному режимі;

- доводи відповідача щодо передачі об`єктів у тимчасове користування третій особі є юридично неспроможними, не підтверджують відсутності споживання теплової енергії у опалювальному періоді 2022– 2023 роках та не звільняють відповідача від виконання грошових зобов`язань за договором №8;

- досліджуючи наданий відповідачем договір № 257/2023 від 03.04.2023 про тимчасове користування належним відповідачу нерухомим майном іншою особою, суд встановив, що його умови не лише не спростовують доводи позивача, а навпаки — підтверджують наявність споживання комунальних послуг, у тому числі теплової енергії, на відповідних об`єктах.

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 02 червня 2026 року у справі №905/153/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також апелянт просить стягнути з позивача на свою користь судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8 051, 29грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним:

- суд першої інстанції не встановив факту постачання теплової енергії як юридичного факту, зокрема не встановив спосіб та механізм постачання теплової енергії, не дослідив факт надходження теплоносія до визначеної договором точки розподілу, не встановив факт потрапляння теплоносія до системи теплоспоживання та не дослідив факт функціонування такої системи у спірний період;

- суд першої інстанції не витребував та не дослідив документів на підтвердження проходження обов`язкових етапів підготовки та запуску системи теплоспоживання, зокрема результатів випробувань, опробування, документів щодо параметрів подачі теплоносія, допуску системи до роботи;

- суд не надав належної оцінки відсутності акту готовності об`єкта до опалювального сезону;

- односторонні розрахунки позивача, складені без приладу обліку та направлені відповідачу лише через значний проміжок часу, не можуть вважатися достатнім доказом постачання теплової енергії. За відсутності інших належних доказів реальної передачі теплоносія відповідачу ці розрахунки не підтверджують виникнення грошового зобов`язання, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню;

- суд першої інстанції залишив поза увагою пояснення третьої особи – Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ щодо обставин, що у спірний період об`єкт був переданий військовій частині, перебував у режимі обмеженого доступу, не мав підтвердженого підключення до теплопостачання, документи, які могли б підтвердити обсяги споживання, не складалися.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 для розгляду справи №905/153/26, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 у справі №905/153/26. Призначено справу до розгляду на "28" липня 2026 р. о 14:30 годині. Постановлено розгляд справи №905/153/26 здійснювати повністю у закритому судовому засіданні. Доведено до відома учасників справи, що використання систем відеоконференцзв`язку у закритому судовому засіданні не допускається. Попереджено сторін про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

02.07.2026 від позивача до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 – без змін, виходячи з наступного:

- зміна користувача не є підставою для розірвання договору та не звільняє відповідача від оплати боргу за договором;

- позивачем заявлений борг за період з грудня 2022 по березень 2023 року, а укладений договір відповідача з військовою частиною датований 03.04.2023;

- договором№257/2023, укладеним відповідачем з військовою частиною, визначено порядок та процедуру відшкодування комунальних витрат;

- позивач разом з позовною заявою надав до суду належні та допустимі докази постачання теплової енергії у спірний період, а відповідач, у свою чергу, не надав до суду свій контррозрахунок та докази не отримання теплової енергії у спірний період;

- відповідач за договором №257/2023, укладеним відповідачем з військовою частиною, мав безперешкодний доступ до будівлі для перевірки режиму користування об`єктом, технічного стану системи, факту подачі теплоносія та дійсності вихідних даних для нарахувань.

Одночасно позивач просить розглянути скаргу без участі його представника.

Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 28.07.2026 не скористались, їх представники у судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" є юридичною особою, яка відповідно до Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництво комунальних послуг з централізованого опалення. На виконання своєї мети позивач здійснює постачання теплової енергії до будинків, приміщень, будівель, споруд тощо.

01 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", іменоване надалі "Теплопостачальна організація", та Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" виробнича одиниця "Краматорськміжрайтепломережа", іменоване надалі "Споживач", уклали договір №8 про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії.

Уклавши цей Договір, Сторони відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо його істотних умов, зокрема:

пункт 1.1. За цим Договором Теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку №1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін", що є невід`ємною частиною цього Договору, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором.

пункт 2.1. Теплова енергія постачається на об`єкти Споживача в обсягах згідно Додатку №2 "Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії", що є невід`ємною частиною цього Договору, на такі потреби: опалення в опалювальний період, гаряче водопостачання протягом календарного року, за умовами цього Договору.

пункт 2.3. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюються Теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об`єкті (об`єктах) Споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням Споживача можуть встановлюватися інші, про що між Сторонами укладається письмова угода.

Споживач зобов`язується:

пункт 3.2.5. Оплачувати Теплопостачальній організації вартість теплової енергії в порядку, строки та на умовах, що визначені цим Договором.

пункт 3.2.11 В міжопалювальний період підготувати власні теплоспоживчі установки та теплові мережі щодо забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання, включаючи ремонт та налагодження вузлів обліку, про що Сторони складають акт про готовність об`єкта (об`єктів) Споживача до опалювального сезону. Споживання теплової енергії Споживачем без підписаного Теплопостачальною організацією акту про готовність об`єкта (об`єктів) Споживача до опалювального сезону прирівнюється до самовільного підключення.

Форма акта готовності до опалювального періоду встановлена Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за №1310/16001 (Додаток 4).

пункт 3.2.25. Протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акт-рахунок. У разі неотримання акту-рахунку у зазначений термін, вважається, що Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

пункт 3.2.26. Виконувати вимоги Теплопостачальної організації щодо підготовки вузлів обліку, тепловикористального обладнання до опалювального періоду. Невиконання вимог Теплопостачальної організації є підставою для відмови Споживачу в постачанні теплової енергії.

пункт 4.1.2. Теплопостачальна організація має право у разі несплати за спожиту теплову енергію, при виявленні порушень Споживачем умов цього Договору та в інших випадках, передбачених Договором обмежити або припинити постачання теплової енергії Споживачеві та нарахувати штрафні санкції за умовами цього Договору.

пункт 4.2.1. Теплопостачальна організація має право: Вимагати від Споживача своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію відповідно до умов цього Договору.

пункт 5.1. Облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх невідповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень Споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13. цього Договору. У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору або ненадання Споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13., 5.3. цього Договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі Споживача.

пункт 6.1. Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.

пункт 6.1.1. За фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період на потреби вказані в п. 2.1 Договору за тарифом (ціною) 880, 18 гривен за 1 (одну) Гкал (у тому числі ПДВ в розмірі 20%).

пункт 6.4. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

пункт 11.1. Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами і є безстроковим.

пункт 11.2. Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов`язку повного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Додатком №2 до Договору Сторони встановили перелік об`єктів ОКП "Донецьктеплокомуненерго", їх місцезнаходження та обсяги постачання теплової енергії.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками Сторін.

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 30.12.2021 №1602 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 №1359 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго" на опалювальний період 2021/2022 років", та встановлено для всіх категорій споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго" тариф на теплову енергію без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів: - для потреб населення – 1 944, 34грн/Гкал (без ПДВ); - для потреб бюджетних установ – 2 812, 79грн/Гкал (без ПДВ); - для потреб інших споживачів – 4 150, 56 грн/Гкал (без ПДВ).

22 березня 2023 року Краматорською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області було прийнято Розпорядження №203-р "Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років". Згідно з пунктом 1 та підпунктом 1 пункту 2 вказаного розпорядження, з метою запобігання нераціональному використанню природного газу, було вирішено закінчити опалювальний період 2022-2023 років з 01 квітня 2023 року, у тому числі рекомендовано ТОВ "Краматорськтеплоенерго" та ВО "Краматорськміжрайтепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" завершити постачання теплової енергії з 01 квітня 2023 року.

Виконуючи умови договору та рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 25.10.2022 №294 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр.", позивач протягом періоду грудень 2022 - березень 2023 року поставляв відповідачу теплову енергію у нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою, вказаною у Додатку №2 до Договору та здійснював нарахування за тепловим навантаженням, що підтверджується актами-рахунками.

Відповідно до актів-рахунків, виробнича одиниця "Краматорськміжрайтепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у спірний період отримала та була зобов`язана оплатити наступний обсяг теплової енергії:

у грудні 2022 року спожито 24, 039674 Гкал за тарифом 4 150, 56грн за 1 Гкал, що становить 119 733, 73грн з ПДВ;

у січні 2023 року спожито 26, 882166 Гкал за тарифом 4 150, 56грн за 1 Гкал, що становить 133 891, 26грн з ПДВ;

у лютому 2023 року спожито 23, 852759 Гкал за тарифом 4 150, 56грн за 1 Гкал, що становить 118 802, 76грн з ПДВ;

у березні 2023 року спожито 15, 038392 Гкал за тарифом 4 150, 56грн за 1 Гкал, що становить 74 901, 30грн з ПДВ.

Направлення відповідачу актів-рахунків за період з грудня 2022 року по березень 2023 року включно підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком АТ “Укрпошта” від 09.02.2026 (штриховий кодовий ідентифікатор 8432002103563). Згідно з указаним описом, на адресу Споживача (пров. Земляний, 2, м. Краматорськ, 84307) було направлено вихідну кореспонденцію б/н від 09.02.2026, що містила оригінали актів-рахунків № 8 за відповідні розрахункові періоди, а саме: акт-рахунок № 8 від 31.12.2022 за грудень 2022 року, акт-рахунок №8 від 31.01.2023 за січень 2023 року, акт-рахунок №8 від 28.02.2023 за лютий 2023 року та акт-рахунок № 8 від 31.03.2023 за березень 2023 року.

Як вбачається з даних АТ "Укрпошта", поштове відправлення (рекомендований лист) за штриховим кодовим ідентифікатором 8432002103563, яке містило акти-рахунки за спірний період, було вручене адресату – виробничій одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" 09.02.2026. Факт отримання кореспонденції у зазначену дату підтверджує належне виконання Теплопостачальною організацією обов`язку щодо надання Споживачу розрахункових документів.

Станом на 09.03.2026 у відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 447 329, 05грн, яка утворилася за період з грудня 2022 року по березень 2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений сторонами у справі договір №8 є договором постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не встановив факту постачання позивачем теплової енергії як юридичного факту, зокрема не встановив спосіб та механізм постачання теплової енергії, не дослідив факт надходження теплоносія до визначеної договором точки розподілу, не встановив факт потрапляння теплоносія до системи теплоспоживання та не дослідив факт функціонування такої системи у спірний період.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів» підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

На підтвердження своїх доводів щодо постачання відповідачу теплової енергії та її вартості позивачем надано суду першої інстанції копії чинного договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, вручених відповідачу актів-рахунків за спірний період, рішення Краматорської міської ради від 30.12.2021 №1602 про встановлення тарифу на теплову енергію, розпоряджень Краматорської міської військової адміністрації від 17.10.2022 та від 22.03.2023 про початок та закінчення опалювального періоду, нарядів про включення та відключення подачи теплоносія відповідачу, розрахунок фактично спожитої теплової енергії відповідачем.

Місцевим господарським судом було досліджено наданий позивачем наряд на включення подачі теплоносія від 12 листопада 2022 року стосовно об`єкта Споживача — ОКП "Донецьктеплокомуненерго", розташованого за адресою: пров. Земляний, 2 та встановлено, що подачу теплоносія на об`єкт було погоджено та включено з 12 листопада 2022 року. Наряд підписаний та узгоджений з боку виконавця начальником ЦТМ Шарапою В.В., а також містить відмітку про виконання з підписом диспетчера Потамовського. Оскільки запуск теплоносія на об`єкт здійснюється виключно після перевірки готовності відповідних теплових мереж та систем до роботи в зимовий період, підписання уповноваженими представниками сторін наряду на включення від 12.11.2022 року засвідчує факт успішного проходження перевірки та повної готовності об`єкта Споживача до опалювального сезону 2022-2023 року.

Натомість відповідачем в спростування доводів позивача не надано суду жодних доказів, зокрема, не надано доказів, що теплопостачання у приміщення відповідача не здійснювалось, хоча саме відповідач, ставлячи під сумнів обставини постачання теплової енергії позивачем мав надати суду відповідні докази.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними доводи апелянта, що він не мав доступу до належного йому приміщення внаслідок укладення договору користування нерухомим майном №257/2023 від 03.04.2023, виходячи з наступного.

03.04.2023 між відповідачем (Сторона 1), військовою частиною (Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом (Сторона 3) був укладений договір №257/2023 про тимчасове безоплатне користування Стороною 2 майна, що належить Стороні 1 згідно Акту приймання-передачу майна від 01.01.2023 (перелік майна у цьому акті відповідає переліку майна та місцерозташуванню зазначеному у Додатку №2 до Договору №8)

Розділом 3 договору №257/2023 встановлено наступне:

3.2. Тимчасове користування майном здійснюється на безоплатній основі.

3.3. Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору.

3.4. Всі відшкодування за отримані комунальні послуги Сторони 2 за цим договором сплачуються Стороною 3.

3.5. Підставою для відшкодування Стороною 3 за Сторону 2 комунальних послуг Стороні 1 є Акти на відшкодування витрат, складені Стороною 1 на підставі рахунків, виставлених постачальними організаціями.

3.6. Сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями Сторони 2, крім тих зобов`язань, що визначені у цьому Договорі та Договорах на відшкодування витрат за комунальні послуги.

У акті приймання-передачу майна від 01.01.2023 до Договору № 257/2023 Сторони 2 та 1 підтвердили, що передане майно підключене до водо-електропостачання, знаходиться в технічно справному стані, відповідає санітарним нормам, має задовільний стан, не потребує поточного або капітального ремонту.

За умовами пункту 1.1. договору, Сторона 1 надає Стороні 2 можливість тимчасово користуватись частиною належного Стороні 1 нерухомого майна.

Тобто, у будь-якому випадку частина майна залишалась у користуванні відповідача.

Крім того, пунктом 4.5. договору №257/2023 від 03.04.2023 передбачено, що Сторона 2 зобов`язується забезпечувати Стороні 1 доступ до майна з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеним в договорі за винятком обмежень, які передбачені вимогами чинного законодавства щодо збереження державної таємниці.

Очевидно, що відповідач не був позбавлений права і можливості перевірити факт теплопостачання до належної йому будівлі. Доказів об`єктивної неможливості доступу до приміщення відповідачем суду не надано. За наявності чинного договору №8 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, укладеного з позивачем, відповідач, проявивши обачливість та розумну обізнаність, мав розуміти настання відповідних правових наслідків щодо споживання теплової енергії за договором і необхідності її оплати.

Зі відсутності у матеріалах справи доказів невиконання позивачем умов договору, доведеними та обґрунтованими є вимоги позивача про оплату поставленої ним відповідачу теплової енергії.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що суд першої інстанції не витребував та не дослідив документів на підтвердження проходження обов`язкових етапів підготовки та запуску системи теплоспоживання, зокрема результатів випробувань, опробування, документів щодо параметрів подачі теплоносія, допуску системи до роботи, оскільки, по-перше, обставини проходження обов`язкових етапів підготовки та запуску системи теплоспоживання не входять до предмету доказування у даній справі; у спірних правовідносинах суд першої інстанції вірно встановив на підставі наданих позивачем доказів факт постачання відповідачу теплової енергії і відсутності доказів її оплати відповідачем. По-друге, суд першої інстанції відповідно до вимог господарського процесуального законодавства не збирає докази з власної ініціативи, а надає оцінку доказам, наданим сторонами у справі.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2026 було зобов`язано позивача надати суду письмові пояснення з ряду питань, на які посилався відповідач, зокрема, щодо порядку обсягу споживання теплової енергії відповідачем у період з грудня 2022 по березень 2023 року; щодо складення сторонами акту готовності об`єкта споживача до опалювального періоду.

Доводи апелянта, що суд не надав належної оцінки відсутності акту готовності об`єкта до опалювального сезону, спростовуються безпосередньо мотивувальною частиною оскаржуваного рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026, в якому судом першої інстанції вірно та обґрунтовано зазначено, що у спірних правовідносин застосуванню підлягають Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінет Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі – Правила), які визначають, зокрема, підстави та порядок припинення або обмеження постачання теплової енергії. Пункт 30 Правил встановлює вичерпний перелік випадків, за яких теплопостачальна організація має право частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачу. Серед таких підстав, зокрема, передбачено: несплату за спожиту теплову енергію; невиконання регламентних робіт; самовільне підключення; введення в експлуатацію без допуску; пошкодження пломб; обмеження доступу; технічні порушення, а також неготовність споживача до опалювального періоду – відсутність акта про готовність об`єкта до опалювального періоду або відповідного гарантійного листа. Отже, сам по собі факт відсутності акта готовності об`єкта до опалювального періоду дійсно віднесений Правилами до підстав, за яких теплопостачальна організація має право припинити або обмежити постачання теплової енергії. Водночас із системного аналізу пунктів 29-31 Правил убачається, що таке право не є імперативним обов`язком теплопостачальної організації, а реалізується нею з урахуванням конкретних обставин та з дотриманням встановленої процедури. Навіть за наявності підстав, визначених пунктом 30 Правил (у тому числі відсутності акта готовності), припинення постачання теплової енергії не є автоматичним наслідком такої обставини, а потребує вчинення теплопостачальною організацією відповідних дій (оформлення акта, попередження тощо) та врахування обмежень, встановлених Правилами. Водночас умовами договору №8, зокрема пунктом 3.2.11, передбачено обов`язок споживача в міжопалювальний період підготувати теплоспоживчі установки та оформити акт готовності об`єкта до опалювального сезону, а також встановлено, що споживання теплової енергії без такого акта прирівнюється до самовільного підключення. Однак наведена договірна умова за своєю правовою природою є способом кваліфікації порушення з боку споживача та не змінює порядку і підстав припинення теплопостачання, визначених Правилами.

Щодо доводів апелянта, що односторонні розрахунки позивача, складені без приладу обліку та направлені відповідачу через значний проміжок часу, не можуть вважатися достатнім доказом постачання теплової енергії, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Сам по собі розрахунок не є достатнім доказом постачання теплової енергії. Однак, відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, зокрема, надає оцінку доказам, у тому числі й кожному доказу, що міститься у справі, мотивує їх відхилення або врахування. Суд має надати оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У даній справі місцевий господарський суд, детально дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилаються позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, позивачем на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 09.04.2026 надано пояснення, що обсяг споживання теплової енергії здійснювалось за тепловим навантаження, про що надано суду детальний розрахунок.

Контррозрахунок відповідачем суду надано не було.

Умовами укладеного сторонами у справі договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №8 від 01.10.2011 не встановлено строку надсилання позивачем актів-рахунків відповідачу. Проте, на підставі пункту 6.1. Договору, час оплати цих рахунків настав через 3 (три) робочих дні з дня їх отримання Споживачем, а саме – 12.02.2026. Враховуючи викладене, заборгованість Споживача за період з грудня 2022 року по березень 2023 року є простроченою, а обов`язок з її погашення – таким, що набув статусу грошового зобов`язання, строк виконання якого настав.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що суд першої інстанції залишив поза увагою пояснення третьої особи – Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ щодо обставин, що у спірний період об`єкт був переданий військовій частині, перебував у режимі обмеженого доступу, не мав підтвердженого підключення до теплопостачання, документи, які могли б підтвердити обсяги споживання, не складалися, оскільки як вбачається із оскаржуваного рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026, місцевим господарським судом встановлено, що позивач не є стороною Договору № 257/2023. Відтак, відповідно до загальних засад договірного права, такий договір не створює правових наслідків для позивача та не змінює умов укладеного між сторонами договору № 8.

В оскаржуваному рішенні Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 судом першої інстанції зазначає інший номер договору тимчасового користування нерухомим майном – №527/2023 замість вірного №257/2023, однак, зазначена технічна описка не впливає на обґрунтованість та законність висновків суду щодо обставин передачі відповідачем належного йому нерухомого майна іншій особі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідно до акту приймання-передачі майна, переданого у користування військовій частині, зазначено, що об`єкт був забезпечений виключно електро- та водопостачанням, без зазначення його підключення до теплопостачання.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вказаний акт не містить жодних відомостей щодо відключення таких об`єктів від системи теплопостачання.

Крім того, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про передачу об`єктів у користування іншій особі, зміну фактичного користувача, хоча такий обов`язок відповідача встановлений 3.2.17 договору №8; відмову від споживання теплової енергії, ініціювання розірвання договору №8 або внесення змін до нього у встановленому порядку. Також відсутні докази звернення відповідача до позивача із заявами про відключення об`єктів від теплопостачання або припинення надання послуг у опалювальному періоді 2022– 2023 рр.

За таких обставин, як вірно зазначено судом першої інстанції, для позивача саме відповідач залишався належним Споживачем за договором №8, на об`єкти якого здійснювалося постачання теплової енергії відповідно до умов договору та рішень органу місцевого самоврядування.

Отже, доводи апелянта щодо передачі об`єктів у тимчасове користування третій особі є не звільняють його від виконання грошових зобов`язань за договором № 8.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 у справі №905/153/26 – без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, судові витрати апелянта, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 у справі №905/153/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 30.07.2026.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко