Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №906/136/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Справа № 906/136/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Кулай О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальов О.Р.

від відповідача: не з`явився

прокурор: Ваколюк Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чуднівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26 (повний текст складено 15 травня 2026 року, суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Чуднівської міської ради

про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 1641281,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Чуднівська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Чуднівської міської ради про стягнення 1641281,34 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу порубкою 117 дерев породи Вільха поблизу с.Будичани на підставі частини 2 статті 107 Лісового кодексу України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26 задоволено позов Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Чуднівської міської ради про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 1641281,34 грн.

Присуджено до стягнення з Чуднівської міської ради (13201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м.Чуднів, вул.Героїв Майдану, 104, код 04344952) на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в сумі 1 641 281,34 грн на рахунок: UA128999980333109331000006789, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГм.Чуднів/24062100, код отримувача 37976485, КБК 24062100.

Присуджено до стягнення з Чуднівської міської ради (13201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м.Чуднів, вул.Героїв Майдану, 104, код 04344952) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 19695,38 грн. витрат на судовий збір.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи встановлено факт незаконної порубки 117 дерев породи вільха поблизу с. Будичани Житомирського району, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 1 641 281,34 грн. При цьому суд виходив із того, що особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені, а ліс, якому заподіяно шкоду, знаходиться у межах території Чуднівської міської ради, що відповідно до частини 2 статті 107 Лісового кодексу України є підставою для покладення обов`язку з відшкодування такої шкоди на орган місцевого самоврядування.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Чуднівська міська рад звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив про незаперечення відповідачем факту заподіяння шкоди на землях Чуднівської міської ради, оскільки відповідач заперечував як належність земельної ділянки до земель запасу Чуднівської територіальної громади, так і допустимість акта обстеження від 19 квітня 2023 року, польової перелікової відомості пнів та розрахунку розміру шкоди.

Також апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення чи залучення Чуднівської міської ради до складення акта обстеження, доказів отримання радою такого акта та польової перелікової відомості, а наявні документи не підписані Чуднівським міським головою і не засвідчені печаткою ради. На думку скаржника, суд безпідставно ототожнив порубку дерев із заподіянням шкоди саме лісу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що за відповідними координатами знаходився ліс або полезахисна лісова смуга, а також відсутня технічна документація із здійснення лісовпорядкування.

Крім того, апелянт зазначає про суперечність висновків суду щодо правового режиму земельної ділянки: з одного боку, суд вказав, що місце порубки перебуває у комунальній власності відповідно до пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, а з іншого - послався на лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за яким відповідна ділянка віднесена до земель державної власності та земель лісового фонду. У зв`язку з цим скаржник вважає, що суд не врахував виключення, передбачене пунктом 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України щодо земель лісогосподарського призначення.

Окремо апелянт вказує, що суд першої інстанції неправильно оцінив лист органу поліції від 27 червня 2023 року, оскільки з нього вбачається не остаточне невстановлення винних осіб, а те, що особи, ймовірно причетні до вчинення злочину, встановлюються, слідчі дії тривають, а досудове розслідування не завершене.

Також скаржник посилається на неврахування довідки Будичанського старостинського округу від 31 березня 2026 року №29/03-08, у якій зазначено про відсутність документації щодо лісу комунальної чи державної власності та земель запасу за межами с. Будичани, а також про те, що староста участі у підрахунку й обмірі зрубаних дерев не брав. З цих підстав Чуднівська міська рада просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 червня 2026 року у справі №906/136/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чуднівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "29" липня 2026 р. об 10:20год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

16 червня 2026 року від Чуднівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор заперечує проти доводів Чуднівської міської ради, вважає їх необґрунтованими, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року - законним та обґрунтованим. Прокурор зазначає, що доводи апелянта про невстановлення судом факту порубки саме лісу є безпідставними, оскільки відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліс є природним комплексом, складовою якого є, зокрема, деревна рослинність. Тому незаконна порубка дерев у межах відповідної території, на думку прокурора, є шкодою, заподіяною лісу.

Прокурор також вказує, що посилання апелянта на реєстраційну картку звернення ОСОБА_1 , у якій повідомлялося про вирізання зелених насаджень на території лісопосадки біля с. Будичани, не спростовує факту незаконної порубки лісу. За твердженням прокурора, заявник повідомляв контролюючий орган про фактичні обставини порушення так, як він їх розумів на момент звернення, а таке повідомлення не потребує точного юридичного визначення правовідносин. Так само зазначення в акті обстеження від 19 квітня 2023 року про зрізання дерев, а не "лісових насаджень", не свідчить про відсутність лісу та не спростовує встановленого факту порубки 117 дерев породи вільха поблизу с. Будичани.

Крім того, прокурор посилається на інформацію Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідно до якої відомості щодо сформованої земельної ділянки за відповідними координатами відсутні, водночас за планово-картографічними матеріалами 1995 року така ділянка позначена як землі лісового фонду, а за матеріалами 2000 року - як землі державної власності. Прокурор наголошує, що земельна ділянка фактично розташована за межами с. Будичани в урочищі Голешка, в адміністративних межах Чуднівської міської ради, а тому саме ця рада є органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому заподіяно шкоду.

Окремо у відзиві зазначено, що особи, причетні до незаконної порубки дерев, у кримінальному провадженні №12023060470000118 не встановлені, а тому наявна сукупність умов, передбачених частиною 2 статті 107 Лісового кодексу України: наявність шкоди, невстановлення винних осіб та розташування лісу в межах території відповідного органу місцевого самоврядування. Посилання відповідача на довідку Будичанського старостинського округу, на думку прокурора, не спростовує фактичної наявності лісу та не звільняє Чуднівську міську раду від обов`язку відшкодувати шкоду. З огляду на викладене прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

02 липня 2026 року від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Інспекція заперечує проти її задоволення, вважає рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Чуднівської міської ради - без задоволення.

Інспекція зазначає, що наведені скаржником доводи про наявність суперечностей між установленими судом першої інстанції обставинами та його висновками є необґрунтованими. На переконання Інспекції, використання у матеріалах справи понять "дерева", "зелені насадження" та "лісопосадка" не спростовує факту заподіяння шкоди лісу внаслідок незаконної порубки дерев.

Посилаючись на акт обстеження лісових ділянок від 19 квітня 2023 року, Інспекція вказує, що ним установлено факт незаконної порубки 117 дерев породи вільха поблизу села Будичани. Розмір заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди, розрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665, становить 1 641 281,34 грн.

За твердженням Інспекції, планово-картографічні матеріали за 1995 та 2000 роки підтверджують віднесення земельної ділянки, на якій здійснено порубку, до земель лісового фонду. При цьому відсутність відомостей про сформовану земельну ділянку та документації щодо наявності лісу у Будичанському старостинському окрузі не спростовує фактичного розташування лісових насаджень в адміністративних межах Чуднівської міської ради.

Також Інспекція зазначає, що осіб, причетних до незаконної порубки дерев, у межах кримінального провадження не встановлено. Відтак, з огляду на розташування місця порубки в адміністративних межах Чуднівської міської ради, наявні передбачені частиною 2 статті 107 Лісового кодексу України підстави для покладення на орган місцевого самоврядування обов`язку відшкодувати заподіяну лісу шкоду.

Обґрунтовуючи свої заперечення, Інспекція також посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 вересня 2024 року у справі №918/1356/23 та від 06 травня 2025 року у справі №918/710/24, щодо відповідальності органу місцевого самоврядування за незабезпечення охорони лісу від незаконних рубок на відповідній території.

На думку Інспекції, довідка Будичанського старостинського округу від 31 березня 2026 року №29/03-08 не спростовує встановлених у справі обставин, оскільки відсутність у старостинському окрузі відповідної документації не свідчить про фактичну відсутність лісу та не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку відшкодувати завдану шкоду.

24 липня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшла заява про участь її представника ОСОБА_2 у судовому засіданні у справі №906/136/26, призначеному на 29 липня 2026 року об 10:20 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 липня 2026 року у справі №906/136/26 вказану заяву задоволено.

В судовому засіданні 29 липня 2026 року представник позивача та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи викладені у відзивах на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у ході розгляду звернення ОСОБА_1 від 07 квітня 2023 року щодо незаконної порубки дерев поблизу с. Будичани Житомирського району Державною екологічною інспекцією Поліського округу вживалися заходи з перевірки наведених у зверненні обставин. За змістом матеріалів справи, у зверненні повідомлялося про вирізання невідомими особами зелених насаджень на території лісопосадки біля с. Будичани.

19 квітня 2023 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Загурським П.В. здійснено обстеження земельної ділянки поблизу с. Будичани Житомирського району. За результатами такого обстеження складено акт обстеження земельної ділянки на землях Чуднівської об`єднаної територіальної громади поблизу с. Будичани. У зазначеному акті зафіксовано, що невідомими особами здійснено порубку 117 дерев породи вільха за координатами 50.104027, 28.077279.

Того ж дня, 19 квітня 2023 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Загурським П.В. складено польову перелікову відомість пнів зрубаних дерев поблизу с. Будичани на землях Чуднівської міської ради за координатами 50.104027, 28.077279. У цій відомості зазначено про виявлення 117 пнів дерев породи вільха різних діаметрів. Також у відомості вказано, що заміри проводилися повіреною мірною стрічкою - рулеткою марки УТ7110. У матеріалах справи зазначено, що польову перелікову відомість складено за участі старости Будичанського старостинського округу Чуднівської міської ради Каранюка М.В.

На підставі акта обстеження та польової перелікової відомості Державною екологічною інспекцією Поліського округу здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порубки 117 дерев породи вільха за межами с. Будичани. Розрахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Згідно з цим розрахунком загальний розмір шкоди становить 1 641 281,34 грн.

У подальшому Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до відділення поліції №5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області щодо встановлення осіб, причетних до порубки дерев. За повідомленням Інспекції, 01 травня 2023 року слідчим відділенням поліції №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, на цей час - слідчим відділенням поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, розпочато кримінальне провадження №12023060470000118 за частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України за фактом незаконної порубки невідомими особами 117 дерев породи вільха.

Листом від 27 червня 2023 року №6138/207-23 відділення поліції №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області повідомило Державну екологічну інспекцію Поліського округу про обставини досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023060470000118. У цьому листі, зокрема, зазначено про те, що особи, причетні до незаконної порубки, на той час не встановлені, а також що тривають слідчі дії щодо встановлення осіб, які ймовірно причетні до вчинення кримінального правопорушення.

16 серпня 2023 року Державна екологічна інспекція Поліського округу направила Чуднівській міській раді претензію №77/11-12 про відшкодування шкоди, заподіяної лісу, у сумі 1 641 281,34 грн. У претензії Інспекція запропонувала міській раді у місячний строк відшкодувати зазначену шкоду. Чуднівська міська рада листом від 21 вересня 2023 року №04-19/1159 надала відповідь, у якій вказала, що вважає претензію безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню. Свою позицію міська рада обґрунтувала, зокрема, тим, що у кримінальному провадженні №12023060470000118 триває досудове розслідування та встановлюються особи, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Матеріали справи також містять відомості щодо місця, на якому було зафіксовано порубку дерев. За позицією прокурора та Державної екологічної інспекції Поліського округу, місцем порубки є земельна ділянка за межами с. Будичани в урочищі Голешка, яка знаходиться в адміністративних межах Чуднівської міської ради. У матеріалах справи зазначено, що ця земельна ділянка не сформована.

З метою ідентифікації земельної ділянки Державна екологічна інспекція Поліського округу зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо категорії земель та цільового призначення земельної ділянки, де було виявлено порубку дерев. Листом від 12 листопада 2025 року №11-6-0.9-4224/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило, що відомості щодо сформованої земельної ділянки за координатами 50.105027, 28.077279 відсутні. Разом з тим у цьому листі зазначено, що за планово-картографічними матеріалами, які входять до "Технічного звіту встановлення меж та виготовлення державних актів на право власності і постійного користування землею КСП ім. Островського Будичанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області" за 1995 рік, відповідна територія за умовними позначеннями зазначена як землі, що надаються в постійне користування, землі лісового фонду. За планово-картографічними матеріалами, які входять до "Системи поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСП ім. Островського Будичанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області" за 2000 рік, земельна ділянка за умовними позначеннями зазначена як землі державної власності.

В матеріалах справи міститься довідка Будичанського старостинського округу Чуднівської міської ради від 31 березня 2026 року №29/03-08, у якій зазначено, що у Будичанському старостинському окрузі відсутня документація щодо наявності в адміністративних межах Чуднівської міської ради лісу комунальної чи державної власності за межами або в межах населеного пункту с. Будичани, а також документація щодо земель запасу Чуднівської міської ради за межами цього населеного пункту. Крім того, у довідці вказано, що польова перелікова відомість пнів зрубаних дерев поблизу с. Будичани від 19 квітня 2023 року Будичанським старостинським округом не видавалася, а староста Будичанського старостинського округу Каранюк М.В. 19 квітня 2023 року участі у підрахунку зрубаних дерев та їх обмірі не брав.

Листом від 19 грудня 2025 року №55-94-2261вих-25 Чуднівська окружна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію Поліського округу про встановлення факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу шляхом незаконної порубки 117 дерев породи вільха на території Чуднівської міської ради. Прокуратура просила повідомити, чи вживались Інспекцією заходи щодо стягнення шкоди у сумі 1 641 281,34 грн, у тому числі шляхом пред`явлення позову, а у разі невжиття таких заходів - зазначити причини.

У відповідь Державна екологічна інспекція Поліського округу листом від 22 грудня 2025 року №7339/11-05 повідомила, що Інспекцією встановлено факт незаконної порубки 117 дерев породи вільха поблизу с. Будичани на землях запасу Чуднівської міської територіальної громади, розраховано розмір шкоди у сумі 1 641 281,34 грн, однак заходи представницького характеру шляхом звернення до суду не вживались у зв`язку з відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору. Інспекція просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру шляхом звернення до суду в інтересах держави в особі Інспекції.

Надалі Чуднівська окружна прокуратура повідомленням від 30 січня 2026 року №55-92-283вих-26, адресованим Державній екологічній інспекції Поліського округу, зазначила про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та повідомила про підготовку позовної заяви до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Чуднівської міської ради про стягнення 1 641 281,34 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Прокурор, звертаючись із позовом у цій справі, виходив із того, що внаслідок порубки 117 дерев породи вільха заподіяно шкоду лісу, який не наданий у користування, а особи, винні у заподіянні такої шкоди, не встановлені. У зв`язку з цим прокурор просив стягнути з Чуднівської міської ради як органу місцевого самоврядування, у межах території якого, за твердженням прокурора, знаходиться ліс, якому заподіяно шкоду, 1 641 281,34 грн шкоди на підставі частини 2 статті 107 Лісового кодексу України.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що апеляційна скарга Чуднівської міської ради не містить доводів щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та не оспорює визначення Державної екологічної інспекції Поліського округу органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, колегія суддів переглядає рішення місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, які стосуються наявності підстав для покладення на Чуднівську міську раду обов`язку з відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із завдання майнової шкоди іншій особі.

Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Разом з тим, спірні правовідносини у цій справі мають особливий характер, оскільки заявлена до стягнення шкода є шкодою, заподіяною лісу, який, за твердженням прокурора, не наданий у користування, а особи, винні у її заподіянні, не встановлені. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні приписи Лісового кодексу України, зокрема частина 2 статті 107 цього Кодексу.

Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України.

У свою чергу, правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, зокрема земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ, ландшафти та інші природні комплекси.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції, а також є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліс є типом природних комплексів (екосистемою), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Частиною 5 статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Водночас частина 2 статті 107 Лісового кодексу України встановлює спеціальне правило, відповідно до якого шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від компенсації шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

За змістом пункту "ї" частини 1 статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до підпункту 1 пункту "б" частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Отже, органам місцевого самоврядування законом надано повноваження у сфері охорони навколишнього природного середовища, охорони природних ресурсів та відтворення лісів, а спеціальна норма частини 2 статті 107 Лісового кодексу України прямо передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, заподіяну лісу, не наданому в користування, за умови невстановлення осіб, винних у її заподіянні, якщо такий ліс знаходиться у межах території відповідного органу місцевого самоврядування.

У постанові від 06 травня 2025 року у справі №918/710/24 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертав увагу на те, що Лісовий кодекс України, зокрема частина 2 статті 107 цього Кодексу, передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду. Аналіз частини 2 статті 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що такий обов`язок виникає в органу місцевого самоврядування за наявності таких умов у їх сукупності: якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені, та якщо ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування.

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2024 року у справі №918/1356/23 у подібних правовідносинах у контексті застосування статті 107 Лісового кодексу України також зазначено, що протиправна поведінка органу місцевого самоврядування полягає у невиконанні обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Допущення протиправної бездіяльності у вигляді нездійснення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на відповідній території, є підставою для покладення на такий орган відповідальності за шкоду, заподіяну лісу.

Щодо факту незаконної порубки дерев та розміру шкоди.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у ході розгляду звернення ОСОБА_1 від 07 квітня 2023 року щодо незаконної порубки дерев поблизу с. Будичани Житомирського району Державною екологічною інспекцією Поліського округу вживалися заходи з перевірки наведених у зверненні обставин. У зверненні повідомлялося про вирізання невідомими особами зелених насаджень на території лісопосадки біля с. Будичани.

19 квітня 2023 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Загурським П.В. здійснено обстеження земельної ділянки поблизу с. Будичани Житомирського району. За результатами такого обстеження складено акт обстеження земельної ділянки на землях Чуднівської об`єднаної територіальної громади поблизу с. Будичани. У зазначеному акті зафіксовано, що невідомими особами здійснено порубку 117 дерев породи вільха за координатами 50.104027, 28.077279.

Того ж дня, 19 квітня 2023 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Загурським П.В. складено польову перелікову відомість пнів зрубаних дерев поблизу с. Будичани на землях Чуднівської міської ради за координатами 50.104027, 28.077279. У цій відомості зазначено про виявлення 117 пнів дерев породи вільха різних діаметрів. Також у відомості вказано, що заміри проводилися повіреною мірною стрічкою - рулеткою марки УТ7110.

На підставі акта обстеження та польової перелікової відомості Державною екологічною інспекцією Поліського округу здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порубки 117 дерев породи вільха за межами с. Будичани. Розрахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Згідно з цим розрахунком загальний розмір шкоди становить 1 641 281,34 грн.

Доводи апелянта про те, що відповідач заперечував акт обстеження, польову перелікову відомість та розрахунок розміру шкоди, самі по собі не спростовують встановлених у справі обставин щодо фактичного виявлення 117 пнів дерев породи вільха, зазначення їх діаметрів та здійснення відповідного розрахунку шкоди за таксами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів враховує, що відповідач не надав належного контррозрахунку заявленої до стягнення суми шкоди та не подав доказів, які б спростовували кількість виявлених пнів, породу дерев, їх діаметри чи арифметичне обчислення шкоди, здійснене Державною екологічною інспекцією Поліського округу.

Доводи скаржника щодо відсутності підпису Чуднівського міського голови та печатки Чуднівської міської ради на акті обстеження і польовій переліковій відомості не свідчать про недопустимість таких доказів, оскільки зазначені документи складалися посадовою особою контролюючого органу в межах здійснення заходів реагування на повідомлення про порушення природоохоронного законодавства. Закон не пов`язує можливість використання таких документів як доказів у господарській справі виключно з їх підписанням міським головою чи засвідченням печаткою органу місцевого самоврядування.

Також суд бере до уваги що польова перелікова відомість містить підпис старости Будичанського старостинського округу Чуднівської міської ради Каранюка М.В.

Крім того, обставина незгоди відповідача з висновками, викладеними у відповідних документах, не позбавляє ці документи доказового значення, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази порубки саме лісу.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив порубку дерев із заподіянням шкоди лісу.

За змістом статті 1 Лісового кодексу України ліс є типом природних комплексів (екосистемою), складовою якого є, зокрема, деревна та чагарникова рослинність. Тому незаконна порубка дерев у межах лісового природного комплексу є шкодою, заподіяною лісу.

При цьому відповідно до статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 га. Отже, самі по собі доводи про невизначеність категорії земельної ділянки або форми власності на неї не спростовують можливості кваліфікації заподіяної шкоди як шкоди, заподіяної лісу.

Посилання скаржника на те, що у реєстраційній картці звернення ОСОБА_1 йшлося про вирізання "зелених насаджень" або "лісопосадки", не спростовує факту заподіяння шкоди лісу. Заявник повідомляв контролюючий орган про фактичні обставини, які сприймав безпосередньо, і таке звернення не має містити юридичної кваліфікації відповідних правовідносин чи точного визначення категорії природного об`єкта.

Так само зазначення в акті обстеження про зрізання дерев, а не "лісових насаджень", не доводить відсутності лісу, оскільки дерева є складовою частиною лісу як природного комплексу.

Колегія суддів враховує також те, що лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12 листопада 2025 року №11-6-0.9-4224/2-25 містить відомості про те, що за планово-картографічними матеріалами 1995 року відповідна територія за умовними позначеннями зазначена як землі, що надаються в постійне користування, землі лісового фонду. За планово-картографічними матеріалами 2000 року земельна ділянка за умовними позначеннями зазначена як землі державної власності.

Отже, наявні у матеріалах справи документи не підтверджують доводи апелянта про відсутність ознак лісу або лісового фонду на відповідній території.

Щодо доводів апелянта про правовий режим земельної ділянки та її належність до державної або комунальної власності.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив суперечність, оскільки, з одного боку, вказав про розташування місця порубки у межах комунальної власності Чуднівської міської ради відповідно до пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, а з іншого - послався на лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за яким відповідна територія позначена як землі державної власності та землі лісового фонду.

Колегія суддів зазначає, що для застосування частини 2 статті 107 Лісового кодексу України визначальним є не форма власності на земельну ділянку, а встановлення таких обставин: шкоду заподіяно лісу, не наданому в користування; особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені; ліс, якому заподіяна шкода, знаходиться у межах території відповідного органу місцевого самоврядування.

Частина 2 статті 107 Лісового кодексу України не ставить виникнення обов`язку органу місцевого самоврядування з відшкодування шкоди у залежність від того, чи перебуває відповідна земельна ділянка у комунальній, державній або приватній власності. Вказана норма пов`язує відповідальність органу місцевого самоврядування саме з територіальним критерієм, а саме знаходженням лісу, якому заподіяна шкода, у межах території такого органу.

Тому доводи апелянта про те, що земельна ділянка, за даними планово-картографічних матеріалів, позначена як землі державної власності або землі лісового фонду, не спростовують висновку суду першої інстанції про можливість застосування частини 2 статті 107 Лісового кодексу України.

Як убачається з матеріалів справи, місце порубки дерев знаходиться за межами с. Будичани в урочищі Голешка, тобто в адміністративних межах Чуднівської міської ради. Відомості щодо сформованої земельної ділянки за відповідними координатами відсутні. При цьому апелянт не подав доказів того, що місце порубки знаходиться поза межами території Чуднівської міської ради або в межах території іншого органу місцевого самоврядування.

Крім того, навіть у разі віднесення відповідної території до земель державної власності, такі обставини самі по собі не виключають застосування частини 2 статті 107 Лісового кодексу України, оскільки ця норма пов`язує обов`язок органу місцевого самоврядування не з формою власності на земельну ділянку, а з розташуванням лісу, якому заподіяно шкоду, у межах території відповідного органу місцевого самоврядування.

За таких обставин посилання апелянта на пункт 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України та виключення щодо земель лісогосподарського призначення не спростовує наявності передбаченого частиною 2 статті 107 Лісового кодексу України територіального критерію.

Щодо доводів апелянта про те, що особи, винні у незаконній порубці, не є остаточно невстановленими.

Апелянт зазначає, що лист відділення поліції №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 27 червня 2023 року №6138/207-23 не підтверджує остаточного невстановлення винних осіб, оскільки у ньому також вказано, що тривають слідчі дії та встановлюються особи, які ймовірно причетні до вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження за фактом незаконної порубки дерев та здійснення у ньому досудового розслідування не спростовує обставини, що на момент звернення прокурора з позовом та розгляду справи судами особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені.

Частина 2 статті 107 Лісового кодексу України не пов`язує можливість звернення з позовом до органу місцевого самоврядування із завершенням кримінального провадження, ухваленням вироку суду чи прийняттям остаточного процесуального рішення органом досудового розслідування. Визначальним є фактичне невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, на час вирішення питання про її відшкодування.

Як убачається з матеріалів справи, листом від 27 червня 2023 року №6138/207-23 орган поліції повідомив Державну екологічну інспекцію Поліського округу, що особи, причетні до незаконної порубки, не встановлені. Також у відзиві на апеляційну скаргу прокурор вказує, що станом на 21 грудня 2025 року та на час розгляду справи у кримінальному провадженні №12023060470000118 осіб, причетних до незаконної порубки дерев, не встановлено.

Отже, доводи апелянта про те, що у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність однієї з умов застосування частини 2 статті 107 Лісового кодексу України - невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди.

Щодо довідки Будичанського старостинського округу Чуднівської міської ради від 31 березня 2026 року №29/03-08.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував довідку Будичанського старостинського округу Чуднівської міської ради від 31 березня 2026 року №29/03-08, у якій зазначено, що у Будичанському старостинському окрузі відсутня документація щодо наявності в адміністративних межах Чуднівської міської ради лісу комунальної чи державної власності за межами або в межах населеного пункту с. Будичани, а також документація щодо земель запасу Чуднівської міської ради за межами цього населеного пункту. Крім того, у довідці зазначено, що польова перелікова відомість пнів зрубаних дерев поблизу с. Будичани від 19 квітня 2023 року Будичанським старостинським округом не видавалася, а староста Будичанського старостинського округу Каранюк М.В. 19 квітня 2023 року участі у підрахунку зрубаних дерев та їх обмірі не брав.

Колегія суддів зазначає, що зміст вказаної довідки не спростовує факту виявлення порубки 117 дерев породи вільха за відповідними координатами, не спростовує розрахунку розміру шкоди та не доводить, що місце порубки знаходиться поза межами території Чуднівської міської ради.

Відсутність у Будичанському старостинському окрузі документації щодо лісу чи земель запасу не є тотожною відсутності самого природного об`єкта або відсутності факту заподіяння шкоди лісу. Так само невидача старостинським округом польової перелікової відомості не спростовує того, що така відомість була складена посадовою особою Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Окрім того у відповідності до листа від 12 листопада 2025 року №11-6-0.9-4224/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило, що відомості щодо сформованої земельної ділянки за координатами 50.105027, 28.077279 відсутні. Разом з тим у цьому листі зазначено, що за планово-картографічними матеріалами, які входять до "Технічного звіту встановлення меж та виготовлення державних актів на право власності і постійного користування землею КСП ім. Островського Будичанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області" за 1995 рік, відповідна територія за умовними позначеннями зазначена як землі, що надаються в постійне користування, землі лісового фонду.

Щодо твердження про неучасть старости у підрахунку та обмірі зрубаних дерев, колегія суддів зазначає, що ця обставина сама по собі не спростовує результатів обстеження, кількості виявлених пнів та розміру шкоди, оскільки відповідні дії здійснювалися уповноваженою посадовою особою контролюючого органу. Водночас дане твердження спростовується також польовою переліковою відомістю, що міститься в матеріалах справи та містить підпис старости Будичанського старостинського округу/а.с.22-23/.

Отже, довідка Будичанського старостинського округу Чуднівської міської ради від 31 березня 2026 року №29/03-08 не є доказом, який у сукупності з іншими матеріалами справи спростовує висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у цій справі наявна сукупність умов, передбачених частиною 2 статті 107 Лісового кодексу України, а саме: наявність шкоди, заподіяної лісу; невстановлення осіб, винних у її заподіянні; розташування лісу, якому заподіяно шкоду, у межах території Чуднівської міської ради.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для покладення на Чуднівську міську раду обов`язку з відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 1 641 281,34 грн.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Водночас пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, однак це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи та доказам у їх сукупності, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду.

У відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, у розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чуднівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі №906/136/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/136/26 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "29" липня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.