Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №918/249/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Справа № 918/249/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Кулай О.М.

за участю представників сторін:

від позивача 1: Струк Р.М.

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: Крук В.Р.

прокурор: Клімашевич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26 (повний текст складено 05 травня 2026 року, суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі позивача 1) Західного офісу Державної аудиторської служби України

в особі позивача 2) Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсною додаткову угоду та стягнення коштів 889 992,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, а також про стягнення з ТОВ "РОЕК" 889992,75 грн розміру переплати, що відбулась у зв`язку з неправомірним збільшенням ціни на електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26 задоволено позов Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та в особі Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів у сумі 889 992,75 грн.

Визнано недійсною Додаткову угоду №3 від 07 серпня 2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, укладеного між Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 30 м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 25675242) кошти у сумі 889 992 (вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 75 коп.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Рівненської обласної прокуратури (Код ЄДРПОУ 0291007721, вул. Гарна, 29, м. Рівне, 33001, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 13 342 (тринадцять тисяч триста сорок дві) грн 89 коп.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради, оскільки спір стосується порушення законодавства у сфері публічних закупівель та неефективного використання бюджетних коштів, а уповноважені органи після повідомлення прокуратури самостійно не вжили ефективних заходів для захисту порушених інтересів.

Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив із того, що додаткова угода №3 від 07 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року укладена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей №1178 та умов договору, оскільки її укладення призвело до збільшення ціни за одиницю електричної енергії на 13,08%, без належного документального підтвердження коливання ціни на ринку з моменту попередньої зміни ціни. З огляду на це суд визнав спірну додаткову угоду недійсною та стягнув з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради 889 992 грн 75 коп. надмірно сплачених коштів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України. На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не врахував, що сторонами у пункті 13.8 договору було погоджено порядок зміни ціни за одиницю електричної енергії у разі документально підтвердженого коливання ціни на ринку.

Також апелянт посилається на те, що з 19 жовтня 2022 року, тобто у період дії правового режиму воєнного стану, закупівлі здійснюються з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року. За твердженням скаржника, підпункт 2 пункту 19 Особливостей допускає зміну ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання та без збільшення загальної суми договору, а редакція Особливостей, чинна на час укладення спірної додаткової угоди, не містила обмеження щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.

Крім того, скаржник зазначає, що зміна ціни за договором не призвела до збільшення загальної суми, визначеної договором про закупівлю, оскільки відбулася за рахунок зменшення обсягу закупівлі. Апелянт також вказує, що коливання ціни електричної енергії було підтверджене висновком Рівненської торгово-промислової палати, який містить порівняльний аналіз щомісячної зміни ціни у відсотковому співвідношенні кожного наступного місяця порівняно з попереднім. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не врахував ці докази та помилково дійшов висновку про відсутність належного документального підтвердження коливання ціни на ринку.

Окремо апелянт посилається на порушення принципу легітимних очікувань та принципу належного урядування, зазначаючи, що постачальники електричної енергії діяли в умовах правової невизначеності та покладалися на чинне на той час регулювання і офіційну позицію державних органів щодо можливості зміни ціни за договорами про закупівлю електричної енергії під час воєнного стану.

З огляду на викладене апелянт вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, не надав належної оцінки доводам відповідача та доказам, наявним у матеріалах справи, у зв`язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року у справі №918/249/26 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26. Запропоновано скаржнику усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 20 013,47 грн.

08 червня 2026 року від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 червня 2026 року у справі №918/249/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26 та призначено розгляд апеляційної скарги на "29" липня 2026 р. об 11:10 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

24 червня 2026 року від Західного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

У відзиві зазначено, що за результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради встановлено порушення при укладенні додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії. Зокрема, внаслідок укладення цієї додаткової угоди ціну за одиницю електричної енергії було збільшено на 13,08 %, тобто понад встановлене законом обмеження.

Також Західний офіс Держаудитслужби вказує, що наданий ТОВ "РОЕК" експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати підтверджує лише зміну середньозваженої ціни електричної енергії у липні 2023 року порівняно з червнем 2023 року, однак не підтверджує коливання ціни з моменту попередньої зміни ціни до дати укладення спірної додаткової угоди. У зв`язку з цим позивач-1 вважає правильним висновок суду першої інстанції про недійсність додаткової угоди №3 та наявність підстав для стягнення надмірно сплачених коштів.

07 липня 2026 року від Рівненської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор заперечує проти її задоволення, вважає рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - без задоволення.

Прокурор зазначає, що за результатами проведеної Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради закупівлі електричної енергії між сторонами укладено договір №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, яким первісну ціну електричної енергії визначено у розмірі 5,80 грн за 1 кВт·год без ПДВ. Надалі додатковою угодою №1 ціну збільшено до 5,92059 грн, а додатковою угодою №3 від 07 серпня 2023 року - до 6,69528 грн за 1 кВт·год без ПДВ, тобто на 13,08 % порівняно з попередньою ціною.

На думку прокурора, експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати від 31 липня 2023 року №В-148 не є належним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, оскільки містить лише порівняння середньозважених цін за червень та липень 2023 року та не підтверджує їх зміни від дати встановлення попередньої ціни до моменту укладення додаткової угоди №3. При цьому фактичне зростання середньозважених цін за відповідний період становило 5– 7 %, тоді як договірну ціну було збільшено більш ніж на 13 %.

Прокурор також посилається на результати ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області, за якими встановлено, що укладення додаткової угоди №3 відбулося з перевищенням установленого законодавством граничного десятивідсоткового збільшення ціни за одиницю товару. У зв`язку із цим додаткова угода підлягає визнанню недійсною, а безпідставно сплачені відповідачу кошти - стягненню на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Щодо посилань апелянта на положення Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, прокурор зазначає, що цей підзаконний нормативно-правовий акт не вносить змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише деталізує порядок проведення закупівель під час воєнного стану. Тому при зміні ціни сторони повинні були дотримуватися встановленого пунктом 2 частини 5 статті 41 цього Закону обмеження щодо її збільшення не більше ніж на 10 % від початкової ціни договору.

Прокурор наголошує, що збільшення ціни електричної енергії без належного підтвердження її пропорційного коливання на ринку та понад установлену законом межу спотворює результати закупівлі, порушує принципи добросовісної конкуренції й ефективного використання бюджетних коштів. З огляду на це додаткова угода №3 суперечить нормам цивільного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель.

Безпосередньо в судовому засіданні 29 липня 2026 року представники відповідача, позивача 1 та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Представник позивача 2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача 1, відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Управлінням освіти Рівненського міськвиконкому проведено закупівлю UA-2022-12-05-006324-a за предметом: "Електрична енергія".

За результатами проведення закупівлі переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким у подальшому укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року.

Відповідно до умов вказаного договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної / купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування предмета закупівлі: електрична енергія, код згідно з ДК 021:2015: 09310000-5 - електрична енергія, що визначено пунктом 2.1 договору.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни / тарифу електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Абзацами 3, 4 пункту 13.8 договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Також пунктом 13.8 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує такі зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». Як документальне підтвердження даних сторони визначили, зокрема, завірені належним чином копії / роздруківки з вебсайту оприлюднених результатів роботи РДН / ВДР та інформації про діяльність ДП "Оператор ринку" за відповідний розрахунковий період, які оприлюднюються ДП "Оператор ринку" згідно із законодавством, або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Згідно з додатком №2 "Комерційна пропозиція" до договору ціна за одиницю товару - 1 кВт*год електричної енергії - становила 5,80 грн без ПДВ.

Згідно з додатком №3 до договору "Договірні величини споживання електричної енергії на 2023" ціна договору склала 19 096 152 грн 00 коп., а кількість електричної енергії, яка повинна була бути поставлена, - 2 743 700 кВт*год.

У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди, за наслідками яких ціну за одиницю товару збільшено на 13,08 %, а саме:

- додатковою угодою №1 від 01 лютого 2023 року визначено, що ціна за 1 кВт/год спожитої електричної енергії становить 5,92059 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01 січня 2023 року. Тобто відносно попередньої ціни 5,80 грн/кВт*год без ПДВ ціну підвищено на 0,12059 грн/кВт*год, що становить 2,07 %;

- додатковою угодою №3 від 07 серпня 2023 року визначено, що ціна за 1 кВт*год спожитої електричної енергії становить 6,69528 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01 липня 2023 року. Тобто відносно попередньої ціни 5,92059 грн/кВт*год без ПДВ ціну підвищено на 13,08 %.

На виконання договору ТОВ "РОЕК" поставило 2 036 982 кВт*год електричної енергії на загальну суму 15 362 125 грн 96 коп., що підтверджується актами приймання-передавання, а саме:

згідно з актами №489001642/1/1, №489001641/1/1 за січень 2023 року поставлено 136 315 кВт*год на суму 968 478 грн 23 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/2/1 та №489001642/2/1 за лютий 2023 року поставлено 220 050 кВт*год на суму 1 563 391 грн 02 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001642/3/1 та №489001641/3/1 за березень 2023 року поставлено 193 734 кВт*год на суму 1 376 423 грн 50 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001642/4/1 та №489001641/4/1 за квітень 2023 року поставлено 200 986 кВт*год на суму 1 427 946 грн 84 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001642/5/1 та №489001641/5/1 за травень 2023 року поставлено 201 829 кВт*год на суму 835 272 грн 05 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/6/1 та №489001642/6/1 за червень 2023 року поставлено 126 723 кВт*год на суму 900 329 грн 87 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/7/1 та №489001642/7/1 за липень 2023 року поставлено 62 262 кВт*год на суму 500 233 грн 79 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/8/1 та №489001642/8/1 за серпень 2023 року поставлено 68 480 кВт*год на суму 550 191 грн 33 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/9/1 та №489001642/9/1 за вересень 2023 року поставлено 135 128 кВт*год на суму 1 085 663 грн 76 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/10/1 та №489001642/10/1 за жовтень 2023 року поставлено 184 898 кВт*год на суму 1 485 532 грн 74 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/11/1 та №489001642/11/1 за листопад 2023 року поставлено 133 060 кВт*год на суму 1 808 207 грн 61 коп. з ПДВ;

згідно з актами №489001641/12/1 та №489001642/12/1 за грудень 2023 року поставлено 281 519 кВт*год на суму 2 261 818 грн 20 коп. з ПДВ.

Відповідно до пункту 5.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2025 року, за результатами якої складено акт ревізії від 07 жовтня 2025 року №13-17-03-06/131.

Як встановлено Західним офісом Держаудитслужби, згідно з додатковою угодою №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, укладеною 01 лютого 2023 року, ціну за одиницю товару - 1 кВт/год спожитої електричної енергії - з 01 січня 2023 року встановлено у розмірі 5,92059 грн/кВт*год без ПДВ, тобто відносно попередньої ціни 5,80 грн/кВт*год без ПДВ її підвищено на 0,12059 грн/кВт*год.

При укладенні додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року сторони керувалися підпунктом 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178. Вказаною нормою передбачена можливість зміни істотних умов договору про закупівлю у разі встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін / тарифів, нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються у договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Підвищення ціни на електричну енергію за додатковою угодою №1 було мотивовано підвищенням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії та тарифу на послуги з передачі електричної енергії, про що ТОВ "РОЕК" повідомило Управління освіти листом від 24 січня 2023 року №265/120.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 21 грудня 2022 року №1807 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" тариф на послуги з розподілу електричної енергії для другого класу напруги встановлено у розмірі 1 131,66 грн/МВт год без урахування ПДВ. Порівняно з тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 17 грудня 2021 року №2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання», для другого класу напруги у розмірі 1 045,71 грн/МВт год без урахування ПДВ, цей тариф зріс на 85,95 грн/МВт год, або на 0,08595 грн/кВт год.

Постановою НКРЕКП від 21 грудня 2022 року №1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року встановлено на рівні 380,28 грн/МВт год без урахування ПДВ. Порівняно з тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 01 грудня 2021 року №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік", у розмірі 345,64 грн/МВт год без урахування ПДВ, тариф зріс на 34,64 грн/МВт год, або на 0,03464 грн/кВт год.

Отже, згідно із зазначеними постановами НКРЕКП загальне зростання тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та на послуги з передачі електричної енергії становило 0,12059 грн/кВт год. На таку ж суму було підвищено ціну на електричну енергію згідно з додатковою угодою №1 від 01 лютого 2023 року.

У подальшому ТОВ "РОЕК" та Управління освіти в особі начальника Туровича Б.М. 07 серпня 2023 року уклали додаткову угоду №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, відповідно до пункту 1 якої ціну за одиницю товару - 1 кВт/год спожитої електричної енергії - збільшено та встановлено у розмірі 6,69528 грн/кВт*год без ПДВ. Вказана ціна почала застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2023 року.

Згідно з додатковою угодою №3 від 07 серпня 2023 року відносно попередньої ціни 5,92059 грн/кВт*год без ПДВ ціну за одиницю товару збільшено на 13,08 %.

Щодо перегляду ціни на електричну енергію ТОВ "РОЕК" звернулося до Управління освіти листом від 31 липня 2023 року №2018/176, у якому повідомило про зростання цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у липні 2023 року.

Як документальне підтвердження збільшення ціни до листа від 31 липня 2023 року №2018/176 ТОВ "РОЕК" надало експертний висновок В-148 від 31 липня 2023 року Рівненської торгово-промислової палати, який містить інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію РДН ОЕС за червень 2023 року, а саме за період з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року, у розмірі 2 971,47 грн/МВт*год, та за липень 2023 року, а саме за період з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року, у розмірі 3 669,87 грн/МВт*год. Також у вказаному висновку зазначено про зростання ціни на електричну енергію у липні 2023 року порівняно з червнем 2023 року на 23,5 %.

Таким чином, як документальне підтвердження коливання ціни на ринку було надано інформацію про коливання ціни у липні 2023 року відносно червня 2023 року, а не про коливання ціни, що відбулося з моменту укладення додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року до дати укладення додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року.

Експертний висновок В-148 від 31 липня 2023 року Рівненської торгово-промислової палати лише констатує рівень середньозважених цін на РДН Об`єднаної енергетичної системи України за липень 2023 року та червень 2023 року, однак не підтверджує коливання цін на електричну енергію з моменту укладення додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року до дати укладення додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року. Також цей висновок не містить інформації про коливання цін на електричну енергію з дати встановлення попередньої ціни до дати застосування нової / зміненої ціни, а саме з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року.

Оскільки збільшення ціни на електричну енергію внаслідок підписання додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей №1178 відбулося більш ніж на 10 % та без належного документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, Західний офіс Державної аудиторської служби України дійшов висновку, що збільшення ціни відповідно до додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року є порушенням частини 1 статті 203, частини 1 статті 629, частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 19 Особливостей №1178, підпункту 2 пункту 13.8 договору №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року.

Внаслідок постачання упродовж липня - грудня 2023 року електричної енергії за завищеною ціною завищено вартість поставленої для Управління освіти згідно з договором №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року електричної енергії у кількості 957 347,00 кВт*год на суму 889 992 грн 75 коп.

На переконання прокуратури, укладаючи додаткову угоду №3 до договору та збільшуючи ціну товару на 13,08 % від передбаченої правочином, сторони діяли всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим така додаткова угода підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з ТОВ "РОЕК" на користь Управління освіти.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак, враховуючи приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді колегією суддів не переглядається, оскільки не є предметом доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "РОЕК".

Щодо суті спору.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, у абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 16 серпня 2022 року Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 3-7 такого змісту:

3-7. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року №1178 затвердив "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для засновників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Постанова №1178 набрала чинності 19 жовтня 2022 року та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ укладено 30 грудня 2022 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", тобто в період дії правового режиму воєнного стану та після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у зв`язку з чим спірні правовідносини підлягають регулюванню положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, визначених зазначеною постановою.

Разом з тим, з досліджених колегією суддів матеріалів справи вбачається, що укладення спірної додаткової угоди обґрунтовувалося стороною відповідача зміною складових ціни електричної енергії, зокрема коливанням її вартості на ринку, однак такі обставини самі по собі не звільняють сторони від обов`язку дотримання вимог законодавства щодо граничного розміру зміни ціни за одиницю товару та належного документального підтвердження відповідного коливання.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, умовами договору передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару виключно за наявності належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, зокрема на підставі даних ДП "Оператор ринку" або інших уповноважених джерел.

Водночас надані відповідачем докази не містять належного аналізу динаміки зміни ціни електричної енергії у період з моменту останнього внесення змін до договору №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року в частині зміни ціни за одиницю товару, а саме з моменту укладення додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року, до моменту укладення спірної додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року, що унеможливлює встановлення факту пропорційного коливання ціни товару на ринку у розумінні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей №1178.

Зокрема, наданий відповідачем експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-148 від 31 липня 2023 року містить інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію на РДН ОЕС за червень 2023 року у розмірі 2 971,47 грн/МВт*год та за липень 2023 року у розмірі 3 669,87 грн/МВт*год, а також про зростання ціни на електричну енергію у липні 2023 року порівняно з червнем 2023 року на 23,5 %. Однак такий висновок не забезпечує належного порівняння ціни електричної енергії з моменту попередньої зміни ціни за договором до моменту укладення спірної додаткової угоди.

Вказаний експертний висновок не відображає безперервної динаміки зміни ціни у релевантний для спірних правовідносин період, не містить аналізу коливання ціни саме з моменту укладення додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року до дати укладення додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року, а також не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між наведеними у ньому показниками та необхідністю зміни істотних умов договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару з 5,92059 грн/кВт*год до 6,69528 грн/кВт*год без ПДВ.

За таких обставин експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-148 від 31 липня 2023 року не може вважатися належним і достатнім доказом коливання ціни електричної енергії на ринку у період, який мав значення для внесення змін до договору №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, а тому не підтверджує наявності правових підстав для укладення додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Матеріали справи свідчать, що додатковою угодою №3 від 07 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року ціну за одиницю товару збільшено з 5,92059 грн/кВт*год до 6,69528 грн/кВт*год без ПДВ, що становить підвищення на 13,08%, тобто перевищує встановлений законодавством граничний рівень у 10 відсотків.

При цьому колегія суддів враховує, що збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року було зумовлене зміною регульованих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та на послуги з передачі електричної енергії, не є предметом оскарження у даній справі та станом на момент її розгляду вказана додаткова угода є чинною. Відтак оцінка правомірності укладення додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року здійснюється виходячи із ціни електричної енергії, визначеної сторонами у додатковій угоді №1 від 01 лютого 2023 року, а саме 5,92059 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 та від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24, відповідно до яких визначене законодавцем відсоткове значення обмеження зміни ціни за договором про закупівлю, встановлене пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є граничним (пороговим) та підлягає застосуванню у сукупності при всіх послідовних змінах до договору, а не окремо до кожного випадку внесення змін.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що сукупне значення збільшення ціни за одиницю товару при внесенні послідовних змін до договору про закупівлю не може перевищувати 10 % ціни, визначеної сторонами в договорі, а відповідні зміни не повинні бути спрямовані на обхід установлених законом обмежень.

При цьому інше тлумачення зазначеної норми, яке передбачає можливість кожного разу збільшувати ціну до 10 %, фактично допускаючи її необмежене зростання, нівелює мету законодавчого регулювання публічних закупівель, створює умови для маніпулювання результатами торгів, усунення конкуренції та подальшого підвищення ціни після укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такий підхід призводить до спотворення результатів процедури закупівлі, втрати економії бюджетних коштів, отриманої за результатами торгів, та суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору фактично означало б зміну змісту законодавчої норми, що є неприпустимим та порушує принцип правової визначеності.

Водночас доводи апелянта зводяться до того, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 законодавець затвердив "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Згідно вищезазначених особливостей, на переконання, апелянта, сторони були вправі підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Спростовуючи доводи апелянта суд керується правовим висновком, який викладений у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/694/23 та від 01 жовтня 2024 року у справі №918/779/23 підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчать про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі".

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що сторони діяли в межах принципу свободи договору та мали право змінювати істотні умови договору без обмежень, а також про відсутність у пункті 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, обмеження щодо максимального 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару. У сфері публічних закупівель зміна істотних умов договору допускається виключно у випадках та порядку, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ №1178, які мають імперативний характер. При цьому підпункт 2 пункту 19 зазначених Особливостей прямо передбачає, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, а відсоток її збільшення не може перевищувати відсоток відповідного коливання ціни товару на ринку.

Посилання апелянта на принцип легітимних очікувань та добросовісність сторін не спростовують факту порушення імперативних вимог спеціального законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки свобода договору у таких правовідносинах є обмеженою вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови КМУ №1178. Посилання апелянта на принцип легітимних очікувань та добросовісність сторін не спростовують факту порушення імперативних вимог спеціального законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки свобода договору у таких правовідносинах є обмеженою вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови КМУ №1178.

Таким чином, недотримання сторонами вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 19 Особливостей №1178 та умов договору №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року, а також збільшення ціни електричної енергії додатковою угодою №3 від 07 серпня 2023 року понад встановлений законом граничний рівень, є порушенням імперативних вимог спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що додаткова угода №3 від 07 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року суперечить вимогам закону, а тому позовні вимоги про визнання її недійсною є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує, що виконання сторонами спірної додаткової угоди та закінчення строку дії договору не позбавляє заінтересовану особу права на звернення до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/1227/17.

Щодо вимог про стягнення 889992,75 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткова угода №3 від 07 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №16652-ВЦ від 30 грудня 2022 року є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини сторін щодо визначення ціни електричної енергії у період липень - грудень 2023 року підлягають регулюванню умовами договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 01 лютого 2023 року, відповідно до якої ціна за 1 кВт*год електричної енергії становила 5,92059 грн без ПДВ.

З урахуванням податку на додану вартість вказана ціна становить 7,104708 грн за 1 кВт*год, а саме: 5,92059 грн Ч 20 % ПДВ = 1,184118 грн; 5,92059 грн + 1,184118 грн = 7,104708 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період липень - грудень 2023 року ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" поставило Управлінню освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради 957 345,00 кВт*год електричної енергії, за яку Управлінням освіти сплачено 7 691 649 грн 43 коп.

Вартість електричної енергії, яка підлягала оплаті Управлінням освіти у зазначений період за ціною, визначеною додатковою угодою №1 від 01 лютого 2023 року, становить 6 801 656 грн 68 коп., з огляду на такий розрахунок: 957 345,00 кВт*год Ч 7,104708 грн = 6 801 656,68 грн.

Отже, різниця між фактично сплаченою Управлінням освіти сумою та вартістю електричної енергії, розрахованою за ціною, яка мала застосовуватися у спірний період, становить 889 992 грн 75 коп., а саме: 7 691 649,43 грн - 6 801 656,68 грн = 889 992,75 грн.

Відтак кошти у сумі 889 992 грн 75 коп., сплачені Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради понад вартість фактично поставленої електричної енергії, розрахованої за чинними умовами договору, є безпідставно набутими ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", оскільки правова підстава їх отримання відпала у зв`язку з визнанням недійсною додаткової угоди №3 від 07 серпня 2023 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради 889 992 грн 75 коп. на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року у справі №918/249/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/249/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "29" липня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.