Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №906/50/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Рівне Справа № 906/50/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Поліщук П.Я.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: Немкович І.І. - заступник начальника відділу;

відповідача: представник Рудзей Ю.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 28.04.26р. суддею Лозинською І.В. у м.Житомирі, у справі № 906/50/25

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

- Комунального підприємства "Малин" Малинської міської ради

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення 125101,79 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25.

1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25 частково задоволено позов Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради.

1.3. Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 14.02.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, які укладені між Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

1.4. Визнано недійсними додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, які укладені між Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника.

1.5. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Малинської міської ради 116506,92грн безпідставно набутих коштів.

1.6. Відмовлено у стягненні 8594,87 грн безпідставно набутих коштів.

1.7. Присуджено до стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Житомирської обласної прокуратури 7570,00грн судового збору.

1.8. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Малин" Малинської міської ради на користь Житомирської обласної прокуратури 7570,00грн судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Спірні правовідносини виникли між сторонами з Договору від 16.01.2023 на закупівлю електричної енергії №296-Т , згідно п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії. За договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 3.1 договору). За п. 3.5 договору період постачання електричної енергії - з 01.01.2023 до 31.12.2023.

2.2. Також сторонам Додаткові угоди до Договору:

2.2.1. У додатковій угоді №1 від 16.01.2023 до договору сторони доповнили п. 5.1 договору таким змістом: "згідно ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюються платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. На момент підписання додаткової угоди №1 до договору сума виділених бюджетних асигнувань становить - 363929,00 грн, в тому числі ПДВ 60654,83 грн".

2.2.2. У додатковій угоді №2 до договору сторони зменшили обсяг закупівлі за цим договором до 134587,30 кВт/год.

2.2.3. 20.03.2023 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №3 до нього, за змістом якої обсяг закупівлі товару зменшено до 133359,13 кВт/год, натомість ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 5,251218 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,430250 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,875203 грн ПДВ.

2.2.4. 28.06.2023 відповідачі уклали Додаткову угоду №4 до Договору, за умовами якої обсяг закупівлі товару становив 132518,06 кВт/год, а ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 5,317038 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,886173 грн ПДВ

2.2.5. Додаткові угоди №3 та №4 були укладені між сторонами на підставі листів ТОВ "ЖОЕК" від 09.03.2023, вих. №131, від 06.06.2023, вих. №371, та від 14.06.2023, вих. №436, до яких було додано постанову НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, у якій встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії в період з 01.04.2023 по 01.07.2023 - 0,430250 грн за кВт/год та 0,485100 грн за кВт/год в період з 01.07.2023 по 31.12.2023

2.2.6. 23.08.2023 відповідачі уклали Додаткову угоду №5 до Договору, якою зменшено обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором до 118866,8 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 6,367716 грн, з яких: 4,821330 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 1,061286 грн ПДВ.

2.3. Укладенню Додаткової угоди №5 також передував лист постачальника від 04.08.2023, вих. №524, до якого було додано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01.08.2023 У подальшому Додатковою угодою №5 від 19.12.2023 до Договору, внесено зміни в п. 5.1 та викладено його у наступній редакції: "Ціна цього договору становить 624755,56 грн, в т. ч. 104125,93 грн ПДВ".

2.4. На виконання Договору та спірних Додаткових угод до нього згідно з актами приймання - передачі ТОВ "ЖОЕК" поставило відповідачу 2 108707 кВт/год електричної енергії на загальну суму 624755,56 грн. Відповідач 2 сплатив за поставлений товар зазначену суму, що підтверджується копіями платіжних доручень та інструкцій, які є в матеріалах справи.

2.5. Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. За ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). Вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити, наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.6. Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". За ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1, 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - у редакції чинній станом на дати укладення оспорюваних додаткових угод) договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

2.7. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2.8. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 (Особливості) (у редакції чинній станом на дату укладення оспорюваної додаткової угоди), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".

2.9. За п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п. 10 і 13 (крім пп. 13 та 15 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків.

2.9.1. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23.

2.10. Судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові №920/19/24 від 21.11.2025 підтвердила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки положеннями ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

2.11. Додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 укладалися виключно у зв`язку зі зміною регульованих складових ціни - тарифів на послуги з передачі електричної енергії, які встановлюються постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Зазначені додаткові угоди не можуть вважатися законними в тій частині, в якій у новій редакції комерційної пропозиції (додаткова угода №2 від 14.02.2023) було зафіксовано вартість електричної енергії як товару на рівні 3,945765 грн за 1 кВт/год. Сторонами договору погоджено використання даних веб-сайту ДП "Оператор ринку" як належного підтвердження коливання ринкових цін на електричну енергію, встановлення факту зміни ціни з моменту укладення договору на закупівлю на час укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023.

2.12. Довідка Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2023 містить інформацію виключно про середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України станом на 01.02.2023 відносно 01.01.2023. Водночас у зазначеній довідці відсутній аналіз динаміки зміни ціни електричної енергії з моменту укладення договору про закупівлю №296-Т від 16.03.2023 до дати ініціювання внесення змін до договору та дати укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023. Отже, така довідка не містить порівняння ринкової ціни електричної енергії на релевантні для спірних правовідносин дати та не підтверджує факту коливання ціни у бік збільшення саме у визначений законом та договором період. Надані відповідачем 1) довідки Харківської торгово-промислової палати зводяться до порівняння окремих вибіркових показників цін на електричну енергію на різні дати, без належного аналізу ринку та без встановлення факту саме коливання ціни у розумінні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що унеможливлює використання таких документів як належної підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю.

2.12.1. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що постачальник не міг об`єктивно спрогнозувати зміну ціни електричної енергії та закласти відповідні ризики при формуванні своєї тендерної пропозиції, що також виключає можливість зміни істотних умов договору поза межами, визначеними Законом.

2.13. Матеріали справи містять докази того, що уклавши Додаткові угоди №2 від 14.02.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору №296-Т від 16.01.2023 сторони збільшили ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків, що суперечить імперативній нормі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

2.14. Судом визнаються недійсними додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 до договору №296-Т від 16.01.2023 тільки в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника.

2.15. Щодо обґрунтованості вимог про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 125101,79 грн за договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023. За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

2.16. За договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 в редакції оспорюваних Додаткових угод до нього поставлено електричної енергії в загальному обсязі 108707 кВт (проти обумовлених договором 150000 кВт), що підтверджується актами приймання-передачі, на загальну суму 624755,56 грн, які були сплачені споживачем, що підтверджується копіями платіжних доручень та інструкцій, які містяться в матеріалах справи. Підвищення оспорюваними додатковими угодами до договору ціни за одиницю товару не відповідає діючим на дату їх укладення ринковим цінам, що призвело до надмірного витрачання бюджетних коштів. Позовна вимога про стягнення надмірно сплачених коштів підлягає частковому задоволенню на суму 116506,92 грн. У стягненні 8594,87 грн безпідставно набутих коштів (125101,79-116506,92) відмовлено.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 25.05.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2472/26 від 26.05.2026), в якій просить: відкрити апеляційне провадження у справі № 906/50/25. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 по справі № 906/50/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Коростенської окружної прокуратури відмовити.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено із порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню та винесенню нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачеві.

3.3. Апелянт не погоджується з висновками суду наданими при дослідженні обставин справи та їх правовій оцінці. Вважає, що висновки суду зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а також без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 ГПК України.

3.4. Скаржник звертає увагу на те, що п. 19 Особливостей та п.13.7 Договору прямо передбачено можливість зміни ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, без застосування передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" обмеження збільшення в 10 % від початкової ціни товару, визначеної договором. Разом з тим, в рішенні суд зазначає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23.

3.5. Товариство не погоджується з даними висновками суду та вважає їх необґрунтованими. Північно-західним апеляційним господарським судом в постанові по справі № 902/202/24 від 09.10.2024 вже надавалися висновки стосовно питання дії Особливостей в подібних правовідносинах, з якими також погодився Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду в постанові від 05.02.2025.

3.6. Враховуючи вищевикладену практику суду, оскільки Договір було укладено після набрання чинності Особливостей, Сторони мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч. 5 ст. 41 Закону. Апелянт вважає, що судом при винесенні рішення стосовно визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 14.02.2023 та № 5 від 23.08.2023 було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

3.7. Судом при винесенні рішення не було враховано висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Так, враховуючи наведені в апеляційній скарзі правові позиції та практику Верховного Суду - задля підтвердження підвищення ціни за одиницю товару на ринку при укладенні оскаржуваної Прокурором Додаткової угоди № 2 від 14.02.2023 р. до Договору, ТОВ «ЖОЕК» необхідно було надати довідку торгово-промислової палати або ж іншої уповноваженої установи, що відображає коливання в проміжок часу між початком дії Договору – 01.01.2023 р. та датою укладання додаткової угоди № 2 – 14.02.2023. Відтак, довідка Харківської торгово-промислової палати № 79-3/23 від 06.02.2023., в якій зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України станом на 01.02.2023 відносно 01.01.2023 відображає коливання ціни в вище визначений проміжок часу, а тому не суперечить ані нормам Договору, ані нормам законодавства. До того ж, аналізуючи дану довідку вбачається, що Харківською торгово-промисловою палатою було здійснено аналіз та проведено порівняння ринкової ціни на товар (01.02.2023) і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку у бік збільшення (01.01.2023), а також відображений відсоток зміни ціни у +14,37 %, тобто відсоток її коливання, що відповідає висновкам Верховного Суду, зокрема у справі № 924/1240/18 від 18.03.2021.

3.7.1. Аналогічна позиція стосується і цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 631-1/23 від 01.08.2023, що відображає коливання ціни за 3 декаду липня 2023 р. (21.07-31.07.2023) відносно середньозваженої ціни лютого 2023, яка надавалася в обґрунтування укладення Додаткової угоди № 5 від 23.08.2023.

3.8. Судом проігноровано практику Верховного Суду та взято до уваги виключно докази, що були надані прокуратурою при поданні позовної заяви. Довідки Харківської торгово-промислової палати, що надавалися при укладенні додаткових угод № 2 від 14.02.2023 та № 5 від 23.08.2023 до Договору № 296-Т є обґрунтованим документальним підтвердженням коливання ціни на ринку, які в свою чергу відповідають пп. 2 п. 13.7 Договору та п. 19 Особливостей.

3.9. Вважає, що Додаткові угоди № 2 від 25.05.2026 9 14.02.2023 та № 5 від 23.08.2023 укладені правомірно, а тому судом, визнаючи дані додаткові угоди недійсними, було порушено норми ст. 7 та ст. 236 ГПК України. У зв`язку із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права відбулося ухвалення незаконного судового рішення.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В., суддя Тимошенко О.М відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (вх.2472/26 від 26.05.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25.

4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.07.2026.

4.1.2. Запропоновано прокурору, позивачу, відповідачу 2 протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України, а також докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (вх.2472/26 від 26.05.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Поліщук П.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №906/50/25 між суддями від 21.07.2026).

4.3. Коростенська окружна прокуратура у відзиві просить апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.4. Малинська міська рада та Комунальне підприємство "Малин" Малинської міської ради не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

4.5. 16.07.2026 від апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.

4.6. В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначив, про наступні обставини.

4.6.1. 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України було відкрито конституційне провадження у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Питання, пов`язані із конституційним провадженням у вказаній справі, підлягають розгляду на засіданні Другого сенату Конституційного Суду України (ухвала про відкриття провадження додається).

4.6.2. Підставою для відкриття конституційного провадження стала конституційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", у якій порушується питання щодо перевірки на відповідність статті 6, частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, статті 19, частинам першій та четвертій статті 41, частині першій, першому реченню частини третьої статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

4.6.3. Вирішення Конституційним Судом України справи №3- 78/2026(178/26) матиме істотне значення для правильного вирішення справи № 906/50/25, оскільки предметом конституційного провадження є перевірка конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню під час вирішення даного спору щодо правомірності збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку з урахуванням встановленого законом 10-відсоткового обмеження

4.6.4. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

4.6.5. Оскільки вирішення Конституційним Судом України справи №3- 78/2026(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, вважаємо, що з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, існують підстави для зупинення провадження у справі № 906/50/25 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3- 78/20269(178/26) та оприлюднення його повного тексту.

4.6.6. Заявник згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України вказує на обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.

4.6.6.1. Та зазначає, що Північно-західним апеляційним господарським судом також були зупинені провадження по аналогічних справах, зокрема, №918/881/25.

4.7. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.8. Представник органу прокуратури прибув для участі в судове засідання 22.07.2026 безпосередньо до суду.

4.9. Представник відповідача 1 долучився до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно ухвали суду.

4.10. У судовому засіданні представник відповідача 1/апелянта підтримав подане клопотання про зупинення провадження

4.11. Прокурор заперечив клопотання про зупинення провадження у справі .

4.12. За результатами розгляду клопотання про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

4.12.1. Апелянт просить зупинити провадження у справі №906/50/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення

4.12.2. За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.12.3. Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

4.12.4 Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

4.12.5. За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

4.12.6. Зокрема відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.12.7. Застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі, зокрема щодо об`єктивної неможливості розгляду справи.

4.12.8. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

4.12.9. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

4.12.10. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).

4.12.11. При цьому, як уже відзначалось, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.12.12. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20 тощо.

4.12.13. Від так, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

4.12.14. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 тощо.

4.12.15. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

4.12.16. Враховуючи наведені вимоги законодавства та правові позиції Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, колегія суддів вважає, що відповідач 1 у клопотанні про зупинення апеляційного провадження у даній справі не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду судом цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість апеляційними судом перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

4.12.17. Наведене вказує не на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" у розумні пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, а на оціночне ставлення заявника та суду до сталих та послідовних висновків Верховного Суду щодо застосування приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сформованих при вирішенні спору у подібних правовідносинах, а тому наведені обґрунтування заявника не можуть бути підставою для зупинення провадження у цій справі за правилами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

4.12.18. При цьому, колегією суддів під час розгляду даного клопотання також враховується постанова Верховного Суду від 12.05.2026 у справі №924/560/24, де касаційним судом сформовано послідовний правовий підхід, щодо застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України у подібних правовідносинах - відповідно до якого саме по собі відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є підставою для зупинення провадження у господарській справі, що свідчить про усунення правової невизначеності, яка була покладена в основу ухвали про зупинення апеляційного провадження.

4.12.19. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

4.12.19.1. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі “Фрідлендер проти Франції”, рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”).

4.13. Щодо зупинення Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційного провадження у справі № 918/881/25, про яку зазначає заявник/апелянт – колегія суддів зазначає, що: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).

4.13.1. Від так, суд апеляційної інстанції під час розгляду справ/апеляційних скарг застосовує норми матеріального, процесуального права та правові висновки викладені у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (правові позиції, усталена судова практика).

4.13.2. Вказана ухвала апеляційного господарського суду від 11.05.2026 про зупинення апеляційного провадження у справі №918/881/25 не може вважатися, в даному випадку, практикою в аналогічних правовідносин, це процесуальний документ, постановлений апеляційним судом у вказаному складі суду, та який віднайдено, опрацьовано представником відповідача 1, і відповідно наведений у клопотанні про зупинення, яке подано до суду 16.07.2026 як практика Північно-західного апеляційного господарського суду.

4.13.3. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу заявника/апелянта на те, що 13.07.2026 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.01.2026 у справі №918/881/25 поновлено та призначено апеляційну скаргу до розгляду, про що колегією суддів у відповідному складі постановлено ухвалу.

4.13.3.1. В ухвалі від 13.07.2026 колегією суддів зазначено, що на момент постановлення ухвали про зупинення апеляційного провадження у справі № 918/881/25 правова позиція Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України у подібних правовідносинах ще не була сформована, тоді як у подальшій судовій практиці виснувано - саме по собі відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є підставою для зупинення провадження у господарській справі, що свідчить про усунення правової невизначеності, яка була покладена в основу ухвали про зупинення апеляційного провадження.

4.14. З огляду на вищезазначене, Північно-західний апеляційний господарський суд, враховуючи предмет, підставу позову та наявні в матеріалах справи докази приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у справі, відповідно колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

4.15. В судовому засіданні представник відповідач 2 та прокурор надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (вх.2472/26 від 26.05.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Закон України "Про прокуратуру";

Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII (у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього);

Бюджетний кодекс України;

Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача 1 та прокурора у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради (Замовник,) на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-12-23-008463-а, предметом якого була електрична енергія у кількості 150000 кВт з очікуваною вартістю 1050000,00 грн (а. с. 38, т. 1).

7.3. Згідно з протоколом (рішенням) уповноваженої особи з організації та проведення закупівель замовника №1-ВТ від 05.01.2023 переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (відповідач 1) (а. с. 40, т. 1).

7.4. 16.01.2023 між Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) був укладений договір на закупівлю електричної енергії №296-Т (Договір) (а. с. 44 - 53, т. 1), за пунктом 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

7.5. За договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 3.1 договору).

7.6. За змістом пункту 3.5 Договору період постачання електричної енергії - з 01.01.2023 до 31.12.2023.

7.7. Обсяг закупівлі за цим договором становить 150000 кВт. (пункт 3.6 Договору).

7.8. Згідно пункту 5.1 ціна цього договору становить 689450,40 грн, в т. ч. 114908,40 грн ПДВ.

7.9. Бюджетні зобов`язання по цьому договору виникають в межах кошторисних призначень (бюджетних асигнувань) на 2023 рік по загальному фонду.

7.10. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 100% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним сторонами актом приймання-передачі товару. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк 20 (двадцять) календарних днів з моменту отримання рахунку споживачем.

7.11. Пунктом 5.2 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №1 до цього договору.

7.12. За умовами пункту 13.1 договору, зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

7.13. У підпунктах 2, 7 пункту 13.7 Договору сторони визначили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

(Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС Україна". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР) та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС Україна" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/web/772 або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

7.14. Згідно пункту 15.1 Договір набирає чинності з моменту підписання, але не раніше затвердження кошторисних призначень споживачеві, та укладається на строк до 31.12.2023 включно, та діє, в частині постачання електричної енергії - з 01.01.2023 до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

7.15. Відповідно до комерційної пропозиції (додаток №1 до договору), ціна на електричну енергію складає 4,596336 грн, з яких: 3,45 грн ціна електричної енергії; 0,38028 грн без ПДВ тариф передачі; 0,766056 грн ПДВ (а. с. 54, т. 1).

7.16. У додатку №2 до Договору визначено договірні величини споживання електричної енергії (а. с. 55, т. 1).

7.17. У заяві-приєднанні до договору (додаток №3 до договору) визначено дату початку постачання електричної енергії - 01.01.2023 (а. с. 56, т. 1).

7.18. У Додатковій угоді №1 від 16.01.2023 до Договору сторони доповнили п. 5.1 договору таким змістом: "згідно ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюються платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. На момент підписання додаткової угоди №1 до договору сума виділених бюджетних асигнувань становить - 363929,00 грн, в тому числі ПДВ 60654,83 грн" (а. с. 61, т. 1).

7.19. На підставі адресованого споживачу листа Постачальника від 10.02.2023, вих. №116, про необхідність перегляду ціни електричної енергії у зв`язку із збільшенням ціни електричної енергії на ринку та цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2024, сторони 14.02.2023 уклали додаткову угоду №2 до договору, у якій збільшено загальну вартість одиниці товару до 5,191254 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,380280 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,865209 грн ПДВ (а.с. 63, 77, 78, т. 1).

7.20. Крім того, у Додатковій угоді №2 до Договору сторони зменшили обсяг закупівлі за цим договором до 134587,30 кВт/год.

7.21. 20.03.2023 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №3 до нього, за змістом якої обсяг закупівлі товару зменшено до 133359,13 кВт/год, натомість ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 5,251218 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,430250 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,875203 грн ПДВ (а.с. 65, т. 1).

7.22. 28.06.2023 Споживач та Постачальник уклали Додаткову угоду №4 до Договору, за умовами якої обсяг закупівлі товару становив 132518,06 кВт/год, а ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 5,317038 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,886173 грн ПДВ (а.с. 67, т. 1).

7.23. Додаткові угоди №3 та №4 були укладені між сторонами на підставі листів Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" від 09.03.2023, вих. №131, від 06.06.2023, вих. №371, та від 14.06.2023, вих. №436, до яких було додано постанову НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, у якій встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії в період з 01.04.2023 по 01.07.2023 - 0,430250 грн за кВт/год та 0,485100 грн за кВт/год в період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (а.с. 80-84, т. 1).

7.24. 23.08.2023 Споживач та Постачальник уклали Додаткову угоду №5 до договору, якою зменшено обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором до 118866,8 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 6,367716 грн, з яких: 4,821330 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 1,061286 грн ПДВ (а.с. 69, т. 1).

7.25.Укладенню Додаткової угоди №5 також передував лист постачальника від 04.08.2023, вих. №524, до якого було додано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01.08.2023 (а.с. 85-87, т. 1).

7.26. У подальшому Додатковою угодою №5 від 19.12.2023 до Договору, внесено зміни в п. 5.1 та викладено його у наступній редакції: "Ціна цього договору становить 624755,56 грн, в т. ч. 104125,93 грн ПДВ" (а.с. 71, т. 1).

7.27. На виконання договору та спірних додаткових угод до нього згідно з актами приймання - передачі ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" поставило КП "Малин" Малинської міської ради 108707 кВт/год електричної енергії на загальну суму 624755,56 грн (а.с. 88 - 99, т. 1).

7.28. КП "Малин" Малинської міської ради сплатило за поставлений товар зазначену суму, що підтверджується копіями платіжних доручень та інструкцій, які є в матеріалах справи (а.с. 100 - 111, т. 1).

7.29. В подальшому, Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Малинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Комунального підприємств "Малин" Малинської міської ради про визнання недійсними Додаткових угод №2 від 14.02.2023, №3 від 20.03.2023, №4 від 28.06.2023 та №5 від 23.08.2023 до Договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, укладених між відповідачами та про стягнення з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь позивача 125101,79 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів.

7.30. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/50/25, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.

7.31. В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що всупереч інтересам держави, за відсутності належних підстав та в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" (чинного на дату укладення договору та здійснення правовідносин) і положень укладеного Договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, відповідачами укладено Додаткові угоди до договору, за якими суттєво збільшено ціну за одиницю закупленого товару та зменшено обсяги його поставки.

7.31.1. Спірні додаткові угоди до договору підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, оскільки сторони збільшили ціну за одиницю товару за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії, а також зазначені додаткові угоди укладені з перевищенням 10% ліміту, встановленого на зміну ціни за одиницю товару Законом України "Про публічні закупівлі". Таким чином, споживачем безпідставно надміру сплачено, а постачальником отримано кошти на загальну суму 125101,79 грн.

7.32. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" зазначає, що довідки Харківської торгово-промислової палати, що надавалися при укладені додаткових угод №2 та №5, є документами, який відображають коливання ціни на ринку електричної енергії, оскільки повністю відповідають пп. 2 п. 13.7 договору. З посиланнями на положення пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, товариство доводить, що сторони мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку (а. с. 190-198, т. 1).

7.33. У відзиві на позовну заяву КП "Малин" Малинської міської ради з урахуванням наведених доводів та обґрунтувань просив суд відмовити у задоволенні позову прокурора

7.34. У відповідях на відзив відповідачів прокурор, серед іншого, зазначив, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

7.35. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач 1 повторно посилався на аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву.

7.36. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.03.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

7.37. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.05.2025 постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палати Верховного Суду справи №920/19/24.

7.38. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.01.2026 поновлено провадження у справі на стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання суду,

7.39. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.02.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

7.40. За результатами розгляду даного спору, 28.04.2026 Господарським судом Житомирської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.- 1.8 цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.16. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 28.04.2026 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави

8.3. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3.1. Згідно частин 1, 3 вказаної норми право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

8.4. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.5. Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.6. Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

8.7. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.8. Так, згідно частин 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

8.9. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття інтереси держави, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

8.10. При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

8.11. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи №806/1000/17).

8.11.1. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

8.12. Таким чином, прокурору надають право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

8.13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

8.14. Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

8.15. Матеріалами справи підтверджується, що Коростенською окружною прокуратурою під час виконання повноважень визначених статтею 1311 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері (витрачання бюджетних коштів на закупівлі) щодо визнання недійсним додаткових угод до договору про закупівлю природного газу та стягнення надмірно сплачених коштів.

8.16. Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Малинської міської ради (позивач), посилається на той факт, що закупівля UA-2022-12-23-008463-а була здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, а комунальне підприємство у спірних правовідносинах діяло як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня та було замовником товару в обсязі та в межах видатків, що визначені органом місцевого самоврядування (розпорядник бюджетних коштів вищого рівня).

8.16.1. Використання коштів місцевого бюджету безпосередньо стосується прав та інтересів територіальної громади м. Малина, однак міська рада заходів щодо відновлення свого порушеного права не вживала.

8.16.2. В подальшому, Коростенська окружна прокуратура витребувала у позивача листом від 16.10.2024 №52/ 1-10203вих-24 інформацію про наявність намірів вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень норм Закону України "Про публічні закупівлі" (а.с. 175, 176, т. 1).

8.16.3. У листі за вих. №170 від 17.10.2024 позивачем, серед іншого, викладено прохання про вживання прокуратурою заходів з метою стягнення з ТОВ "ЖОЕК" надмірно сплачених коштів (а.с. 177, т. 1).

8.16.4. Наведені обставини і стали підставою для здійснення судового захисту порушених інтересів, в порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"

8.16.5. 13.01.2025 даний позов Коростенської окружної прокуратури надійшов до господарського суду

8.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 126/2157/19 вказала, що у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

8.18. Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (Порядок № 228).

8.19. Пунктом 5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

8.20. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

8.21. За змістом пункту 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

8.22. Згідно з нормами статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

8.23. Враховуючи наведене, підстави та предмет позов органу прокуратури, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність звернення Коростенської окружної прокуратури до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі держави в особі: Малинської міської ради.

8.24. Як уже зазначалося, частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.25. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.25.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.26. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.27. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.28. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.29. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.30. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.31. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.32. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з Договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 та Додаткових угод до нього.

8.33. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.34. Правомірність правочину презюмується.

8.35. Так, згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.36. Виходячи зі змісту статей 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України,

8.37. Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. а також моральним засадам суспільства. До того ж, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

8.38. Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.

8.39. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

8.40. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

8.41. Частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

8.42. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

8.43. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 статті 216 ЦК України).

8.44. Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

8.45. Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

8.46. Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною 1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

8.46.1. Згідно 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

8.46.2. Договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частина 1 статті 1 вказаного Закону).

8.47. Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

8.48. Згідно частин 1-3 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

8.49. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом частина 1 статті 651 ЦК України).

8.50. Частинами 3, 4 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.51. У частині 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

8.52. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

8.53. Однак, зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

8.54. За статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

8.55. За пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

8.56. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (Особливості) (у редакції чинній станом на дату укладення оспорюваної додаткової угоди), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".

8.57. Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п. 10 і 13 (крім пп. 13 та 15 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

8.58. Із системного тлумачення наведених норм вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

8.59. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

8.60. У спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорюванні додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини 5 статті 41 Закону №922-VIII у редакції Закону № 1530-ІХ.

8.61. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23.

8.62. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові №920/19/24 від 21.11.2025 підтвердила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

8.62.1. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки положеннями ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

8.62.2. Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

8.63. Верховний Суд зазначав, що механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, формування критерію, ознаки значного/незначного коливання ціни на товар оцінюються судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, поданих доказів та особливостей правовідносин і не може ставитися у залежність від висновку суду у одній окремо взятій справі чи обмежуватися будь-якими порівняннями з іншими справами (постанови Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 06.02.2025 у справі №916/747/24).

8.64. У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19 зазначено, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

8.65. У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанова ВС від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

8.66. Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати КГС у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

8.67. Матеріалами справи підтверджується, що Додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 укладалися виключно у зв`язку зі зміною регульованих складових ціни - тарифів на послуги з передачі електричної енергії, які встановлюються постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

8.68. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", НКРЕКП є державним колегіальним органом, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

8.69. Згідно підпункту 3 п. 1 ст. 17 зазначеного Закону, до повноважень НКРЕКП належить розроблення та затвердження нормативно-правових актів, обов`язкових для виконання всіма суб`єктами господарювання у відповідній сфері.

8.70. Комерційною пропозицією, що є додатком №1 до договору, визначено три самостійні складові ціни договору: ціну електричної енергії, тариф на послуги з передачі електричної енергії та податок на додану вартість.

8.71. За пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" допускається зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, за умови встановлення в договорі порядку зміни ціни. Отже, внесення змін до договору в частині тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідало вимогам чинного законодавства та умовам самого договору (підпункту 7 пункту 13.7 договору).

8.72. Разом з тим, оскаржувані Додаткові угоди не можуть вважатися законними в тій частині, в якій у новій редакції комерційної пропозиції (додаткова угода №2 від 14.02.2023) було зафіксовано вартість електричної енергії як товару на рівні 3,945765 грн за 1 кВт/год.

8.73. Так, сторонами договору погоджено використання даних веб-сайту ДП "Оператор ринку" як належного підтвердження коливання ринкових цін на електричну енергію, встановлення факту зміни ціни з моменту укладення договору на закупівлю на час укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023.

8.74. Господарськими судами встановлено, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" в Об`єднаній енергетичній системі України станом на 16.01.2023 становила 3484,66 грн/МВт.год, станом на 10.02.2023 - 3468,72 грн/МВт.год, станом на 14.02.2023 - 3417,80 грн/МВт.год, середньозважена ціна електричної енергії січня 2023 року дорівнювала 3466,83 грн/МВт.год, лютого 2023 року - 3213,43 грн/МВт.год (а.с. 160, 161, 171-174, т. 1).

8.75. На момент ініціювання внесення змін до Договору на закупівлю листом ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" від 10.02.2023, вих. №116, та на дату укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023 ціни на ринку електричної енергії були дешевшими від тих, що існували на дату укладення договору №296-Т, що виключає підстави для зміни істотних умов останнього на підставі пп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки коливання ціни у бік збільшення не відбулось.

8.76. Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2023, №631-1/23 від 01.08.2023 в даному випадку не є належними та допустимими доказами коливання ціни електричної енергії у розумінні пп. 2 п. 19 Особливостей та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

8.77. Довідка Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2023 містить інформацію виключно про середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України станом на 01.02.2023 відносно 01.01.2023. Водночас у зазначеній довідці відсутній аналіз динаміки зміни ціни електричної енергії з моменту укладення договору про закупівлю №296-Т від 16.03.2023 до дати ініціювання внесення змін до договору та дати укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023. Отже, така довідка не містить порівняння ринкової ціни електричної енергії на релевантні для спірних правовідносин дати та не підтверджує факту коливання ціни у бік збільшення саме у визначений законом та договором період.

8.78. Аналогічні недоліки і у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01.08.2023, яка відображає зміну середньозваженої ціни електричної енергії за третю декаду липня 2023 року (21-31.07.2023) відносно середньозваженої ціни лютого 2023 року. Зазначена довідка не містить інформації про динаміку коливання ціни електричної енергії з моменту попередньої зміни істотних умов договору, не встановлює безперервного коливання ціни на ринку та не підтверджує наявність коливання у бік збільшення станом на дату укладення додаткової угоди №5 від 23.10.2023.

8.79. Таким чином, довідки Харківської торгово-промислової палати зводяться до порівняння окремих вибіркових показників цін на електричну енергію на різні дати, без належного аналізу ринку та без встановлення факту саме коливання ціни у розумінні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що унеможливлює використання таких документів як належної підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю.

8.79.1. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

8.79.2. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

8.80. Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами, підтверджується, що уклавши додаткові угоди №2 від 14.02.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору №296-Т від 16.01.2023 сторони збільшили ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків, що суперечить імперативній нормі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

8.81. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору висновок суду першої інстанції про визнання недійсними Додаткової угоди №3 від 20.03.2023 та Додаткової угоди №4 від 28.06.2023 до Договору №296-Т від 16.01.2023 тільки в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника є правомірним.

8.82. Оскаржувані правочини укладені всупереч вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки вони не базуються на належних доказах коливання цін на ринку в період між укладенням договору та внесенням змін до нього.

8.83. Крім того, ці угоди безпідставно змінювали ціну товару вже після його фактичного споживання, а також призвели до сукупного збільшення вартості одиниці товару понад установлені законом обмеження, що прямо заборонено нормами законодавства, яке регулює спірні правовідносини у сфері публічних закупівель.

8.84. Під час розгляду господарськими судами даного спору сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору на закупівлю електричної енергії після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

8.85. Позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

8.85.1. Рішення суду першої інстанції про наявність підстав для визнання додаткових угод №2, №5, №3 та №4 до Договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 недійсними є законним та правомірним.

8.86. Щодо позовних вимоги прокурора про стягнення з відповідача 1 надмірно сплачених коштів у розмірі 125101,79 грн за Договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023.

8.87. В силу вимог частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

8.88. За частиною 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

8.89. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

8.90. Згідно пункту 1 частини 3 статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

8.91. Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

8.92. Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

8.93. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

8.94. Враховуючи, що позовні вимоги про визнання недійсними Додаткових угод задоволені, відповідно в даному випадку застосовуються приписи статті 1212 ЦК України.

8.95. За Договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 в редакції оспорюваних Додаткових угод до нього поставлено електричної енергії в загальному обсязі 108707 кВт (проти обумовлених договором 150000 кВт), що підтверджується актами приймання-передачі (а.с. 88-99, т.1), на загальну суму 624755,56грн, які були сплачені споживачем, що підтверджується копіями платіжних доручень та інструкцій, які містяться в матеріалах справи (а.с. 100-111, т. 1).

8.96. Підвищення оспорюваними Додатковими угодами до договору ціни за одиницю товару не відповідає діючим на дату їх укладення ринковим цінам, що призвело до надмірного витрачання бюджетних коштів.

8.97. У поясненнях Житомирської обласної прокуратури від 09.04.2026 наявний розрахунок безпідставно отриманих коштів відповідачем 1 у розмірі 116506,92 грн, здійснений з урахуванням ціни електричної енергії, визначеної у додатку №1 до Договору №296-Т від 16.01.2023 (в первісній редакції) (3,45 грн/кВт) та тарифів на послуги з передачі електричної енергії, встановлених постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 (а.с. 120-124, т. 2).

8.98. Апеляційний суд здійснивши перевірку вказаного розрахунку, з урахуванням фактичної сплати за поставлену у спірний період електроенергію за неправомірно завищеними тарифами, погоджується з місцевим господарським судом, що позовна вимога про стягнення надмірно сплачених коштів підлягає задоволенню частково на суму 116506,92 грн.

8.98.1. У стягненні 8594,87 грн безпідставно набутих коштів (125101,79-116506,92) слід відмовити.

8.99. Грошові кошти в сумі 116 506,92 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1.

8.100.Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" має повернути грошові кошти у заявленому розмірі, оскільки Додаткові угоди до Договору є недійсними та не породжують правових наслідків (вказане узгоджується з пунктами 71, 72, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та пунктом 181 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

8.101. Позовні вимоги в цій частині - про повернення коштів за недійсним правочином, також підлягають до задоволення.

8.102. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.103. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.104. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.105. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.106. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.107. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.108. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.109. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень

8.110. Рішення Господарського суду Житомирської області ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права

8.111. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у даній справі не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.112. За таких обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (вх.2472/26 від 26.05.2026) слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування зміни рішення в оскаржуваній частині.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.04.2026 у справі №906/50/25, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 18168,00гривень, згідно платіжної інструкції №5928748713 від 27.05.2026 про сплату судового збору.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" від 25.05.26р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року у справі №906/50/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/50/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "29" липня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Поліщук П.Я.