Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №910/11452/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа№ 910/11452/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Тищенко А.І.

Колесника Р.М.

секретар судового засідання Фурсов Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований Покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 (суддя - Трофименко Т.Ю.) у справі №910/11452/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія"

до Акціонерного товариства "Гарантований Покупець"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 99 593 199, 20 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Порхун О.П. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Кулибаба В.О.;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 103 081 606, 45 грн, з яких: 74 411 528, 22 грн основної заборгованості, 6 478 000, 56 грн 3% річних та 22 192 077,67 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 було відкрито провадження у справі №910/11452/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

06.10.2025 до суду від позивача надійшли відповідь на відзив та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 74 411 528, 22 грн основної заборгованості, 5 695 840,95 грн 3% річних та 19 485 830, 03 грн інфляційних втрат.

В підготовчому засіданні 20.10.2025, суд першої інстанції постановив ухвалу без оформлення окремого документа про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" 74 411 528, 22 грн основного боргу, 19 336 930, 84 грн інфляційних втрат, 5 693 698, 60 грн 3% річних.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Гарантований Покупець" 16.02.2026, у встановлений процесуальним законом строк, через підсистему "Електронний суд" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

За змістом апеляційної скарги, заявник вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та проігнорував доводи Гарантованого покупця щодо особливостей регулювання спірних правовідносин в контексті останніх змін до законодавства, яке підлягає застосуванню.

12.03.2026 відповідачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в яокму останній просить апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

13.05.2026 апелянтом через систему «Електронний суд» було надано додаткові пояснення, в яких останній виклав свій контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

У судове засідання 22.07.2026 з`явились представники сторін.

Представник відповідача (апелянта) просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, пояснень по суті апеляційного провадження не надав. Про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку документів суду до електронного кабінету.

У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасуванню.

Як встановлено судом першої інстанції та досліджено судом апеляційної інстанції.

31.08.2018 між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городище-Пустоварівська аграрна компанія» укладено договір №15521/01 (далі за текстом - Договір).

Додатковою угодою № 381/01 від 02.07.2019 сторонами договору № 15521/01 від 31.08.2018 погоджено заміну покупця на Державне підприємство «Гарантований покупець» та викладено договір у новій редакції.

За умовами п. 1.1 Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Городище-Пустоварівська аграрна компанія» (виробник за «зеленим» тарифом) зобов`язалося продавати, а Державне підприємство «Гарантований покупець» - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (Порядок № 641).

Сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії», Порядком № 641, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 (п. 3.1 Договору).

За правилами пунктів 3.2 та 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку № 641.

Відповідно до п. 4.1. Договору виробник за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

Положеннями п. 4.5. Договору встановлено, зокрема, те, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

У п. 7.4 Договору сторони визначили, що якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятор вже встановив «зелений» тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01 січня 2030 року).

На виконання Договору протягом лютого-грудня 2022 року позивачем поставлялась відповідачу електроенергія.

Несплаченою залишилася заборгованість відповідача за наступними періодами у наступних розмірах:

- за лютий 2022 року - у розмірі 1 360 191,11 грн;

- за березень 2022 року - у розмірі 12 772 983,36 грн;

- за квітень 2022 року - у розмірі 10 384 129,55 грн;

- за травень 2022 року - у розмірі 14 676 776,95 грн;

- за червень 2022 року - у розмірі 11 708 757,22 грн;

- за липень 2022 року - у розмірі 9 914 123,85 грн;

- за серпень 2022 року - у розмірі 2 431 473,82 грн;

- за вересень 2022 року - у розмірі 2 308 538,77 грн;

- за листопад 2022 року - у розмірі 5 330 439,66 грн;

- за грудень 2022 року - у розмірі 3 524 113,93 грн.

Постановою НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у лютому-червні 2022 року. Вказана постанова оприлюднена на сайті НКРЕКП 12.09.2022. Таким чином, кінцевим строком виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості відпущеної позивачем у лютому-червні 2022 року електроенергії є 15.09.2022.

Постановою НКРЕКП № 1190 від 20.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року. Вказана постанова оприлюднена на сайті НКРЕКП 21.09.2022, а тому кінцевим строком виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості відпущеної позивачем у липні 2022 року електроенергії є 26.09.2022.

Постановою НКРЕКП № 473 від 14.03.2023 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року. Вказана постанова оприлюднена на сайті НКРЕКП 15.03.2023, а тому кінцевим строком виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості відпущеної позивачем у серпні 2022 року електроенергії є 20.03.2023.

Постановою НКРЕКП № 946 від 15.05.2024 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у вересні-листопаді 2022 року. Вказана постанова оприлюднена на сайті НКРЕКП 16.05.2024, а тому кінцевим строком виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості відпущеної позивачем у вересні-листопаді 2022 року електроенергії є 23.05.2024.

Постановою НКРЕКП № 896 від 08.05.2024 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у грудні 2022 року. Вказана постанова оприлюднена на сайті НКРЕКП 10.05.2024, а тому кінцевим строком виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості відпущеної позивачем у грудні 2022 року електроенергії є 17.05.2024.

Оскільки постанови НКРЕКП № 946 та № 896 затверджені після 26.01.2024, відповідно, розрахунки за електричну енергію, відпущену протягом вересня-грудня 2022 року, мали здійснюватись у строки, встановлені п. 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26.01.2024, тоді як за відпущену електроенергію протягом лютого-серпня 2022 року - у строки, встановлені п. 10.4. Порядку № 641 (у редакції, яка діяла до 26.01.2024).

Підставою для звернення з даним позовом стала відсутність оплати електроенергії у загальному розмірі 74 411 528,22 грн. Також, позивачем нараховані за прострочення виконання грошових зобов`язань інфляційні втрати у розмірі 19 485 830,03 грн та 3% річних у розмірі 5 695 840,95 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену протягом лютого-грудня 2022 року електроенергію за Договором склав 74 411 528,22 грн.

Суд першої інстанції в повному обсязі задовольнив вимогу про стягнення основної заборгованості в сумі 74 411 528,22 грн основного боргу та частково стягнув 19 336 930,84 грн інфляційних втрат, 5 693 698,60 грн 3% річних.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено в п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", виробник електричної енергії (виробник) - це суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець) - це суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, та придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (послуга за механізмом ринкової премії) у виробників, які уклали з ним договір про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (договір про надання послуги за механізмом ринкової премії), а також виконувати інші функції, визначені законодавством.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

За положеннями ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено право виробника електричної енергії на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію.

Згідно із ч. 6 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.

Щодо тверджень Відповідача про необхідність застосування Наказів Міненерго № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, які встановлюють спеціальний порядок розрахунків, у зв`язку із чим у Відповідача відсутня прострочена заборгованість перед Позивачем.

З метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міненерго прийнято Накази № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом».

Наказ № 140 було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.

Наказом № 140 встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець».

Міненерго було встановлено відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел.

Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП «Гарантований покупець» та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, вказаним Наказом врегульовано розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець». Даний Наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару, та не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох (п`яти в новій редакції Порядку) робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.

Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел.

Обов`язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу (п. 3).

Отже, Наказом № 206 врегульовано розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з АТ «Гарантований покупець». Вказаний Наказ не звільняє АТ «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару, та не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох (п`яти в новій редакції Порядку) робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Аналогічна позиція була вказана в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 та постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.

Таким чином, посилання Відповідача на Накази Міненерго № 140 та № 206 не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні не звільняли Відповідача від виконання зобов`язань щодо 100% оплати вартості відпущеної електроенергії у строки, визначені Порядком № 641.

Щодо тверджень відповідача про відсутність прострочення, оскільки, обов`язок Відповідача щодо оплати 100% вартості електричної енергії Позивачу обумовлений 100% оплатою ОСП (третьою особою) послуги перед Відповідачем.

Відповідно до п. 11.4 Порядку № 641 Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Вказана норма не визначає конкретних механізмів врахування суми коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП, також подібних механізмів не визначає жодна інша постанова НКРЕКП.

Механізм застосування цього пункту Порядку № 641, запропонований Відповідачем у апеляційній скарзі, ґрунтується на припущеннях Відповідача.

Таким чином, порушення зобов`язань з боку ПрАТ «НЕК «Укренерго» перед Відповідачем не може бути підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань останнього щодо оплати відпущеної йому Позивачем електроенергії.

Такої позиції дотримується і третя особа у своїх письмових пояснення, наданих суду першої інстанції.

Щодо твердження Відповідача про наявність у нього права на зменшення рівня розрахунків з Позивачем у зв`язку із наявністю у Позивача заборгованості перед Відповідачем за частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електроенергії.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2022 р. у справі № 640/4069/21 було визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП № 641 від 26.04.2019, затверджених постановою НКРЕКП № 46 від 15.01.2021, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Вказаним рішенням було визнано протиправною і нечинною формулу розрахунку відшкодування частки вартості врегулювання небалансів, у зв`язку із чим нарахування сум відшкодування частки вартості врегулювання небалансів Позивачу в період з 15.01.2022 по 08.09.2022 року є незаконним.

Позивач не зобов`язаний виконувати положення нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Постановою НКРЕКП №652 від 03.04.2024, абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено у такій редакції: «Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення».

Положеннями пункту 27 Постанови № 332 (в редакції станом на 22.05.2024) передбачено ОСП (у ролі АР), СВБ та ППБ здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог у разі наявності взаємної заборгованості, що сформувалась за договором про врегулювання небалансів електричної енергії або договором про участь у балансуючому ринку за результатами діяльності такого учасника ринку у різних розрахункових періодах, згідно з чинним законодавством України, за наявності взаємної згоди сторін таких договорів.

Тобто, чинним законодавством визначено механізми, за допомогою яких Відповідач може захистити свої права та стягнути заборгованість з Позивача, зокрема, шляхом звернення з позовом, зустрічним позов в межах даної справи, зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Проте, Відповідачем не було здійснено таких дій.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на обставини непереборної сили, як наслідок, неможливість стягнення з відповідача боргу, 3% річних, інфляційних втрат у судовому порядку.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14 (3-216гс15)).

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

В обґрунтування наявності обставин непереборної сили АТ "Гарантований покупець" посилається на введення на території України воєнного стану.

Колегія суддів зауважує, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення країни агресора (рф) є загальновідомим фактом та саме з цієї дати боржники можуть бути звільнені від відповідальності за порушення зобов`язань, у випадку неможливості виконання зобов`язання саме внаслідок дії обставин форс-мажору.

Воєнний стан в Україні, у зв`язку з триваючою військовою агресією рф неодноразово продовжувався та наразі триває, що є загальновідомим фактом, який в будь-якому разі так чи інакше впливає на провадження господарської діяльності суб`єктів господарювання, як позивача, так і відповідача, навіть якщо обставина введення воєнного стану не є форс-мажорною у конкретних спірних правовідносинах. А тому, посилання відповідача на форс-мажорні обставини при виконанні останнім своїх зобов`язань за договором є необґрунтованими.

Щодо розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК).

За приписами пп. 14.1.191. Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2018 у справі №910/9075/17 вказав таке:

"Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 19.08.2014 у справі №925/1332/13, де зазначено, що зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов`язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття".

Сторонами договору № 15521/01 від 31.08.2018 (з урахуванням зміни його редакції) чітко не визначено порядок здійснення оплати, що має наслідком - врегулювання відносин між сторонами шляхом застосування ч.1 ст. 692 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, які досліджені судом першої інстанції в місяцях, в яких після здійснення коригування розмір заборгованості зменшився.

Але, суд не погоджується з розрахунком здійсненим за липень та серпень 2022 років, оскільки нарахування здійснюється з дати виникнення заборгованості на повну суму (одразу з урахуванням подальшого збільшення розміру заборгованості за рахунок коригування).

Апеляційний суд розраховує 3% річних та інфляційні втрати за липень 2022 року наступним чином:

з 27.09.2022 до 16.05.2024 (дата коригування) на суму 9 740 735,79 грн та встановлює розмір 3% річних в сумі 478 464,15 грн, розмір інфляційних втрат в сумі 1 112 938,03 грн;

з 17.05.2024 по 21.08.2025 на суму 9 914 123,85 грн (+ 173 388,06 грн коригування) та встановлює розмір 3% річних в сумі 375 955,24 грн, розмір інфляційних втрат в сумі 1 625 636,59 грн.

Загальний розмір 3% річних за липень 2022 становить 854 419,39 грн, а інфляційних втрат 2 738 034,62 грн.

Апеляційний суд розраховує 3% річних та інфляційні втрати за серпень 2022 року наступним чином:

з 21.03.2023 до 17.05.2024 (дата коригування) на суму 2 266 638,27 грн та встановлює розмір 3% річних в сумі 78 920,55 грн, розмір інфляційних втрат в сумі 91 820,93 грн;

з 18.05.2024 по 21.08.2025 на суму 2 431 453,82 грн (+ 164 815,55 грн коригування) та встановлює розмір 3% річних в сумі 92 004,29 грн, розмір інфляційних втрат в сумі 398 689,82 грн.

Загальний розмір 3% річних за серпень 2022 становить 170 924,84 грн, а інфляційних втрат 490 510,75 грн.

Частина 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи, викладені Акціонерного товариства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25, знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 74 411 528,22 грн основного боргу, 19 108 009,69 грн. інфляційних втрат, 5 679 441,74 грн. 3% річних, а в іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати по відношенню до рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 відповідно до ст. 129 ГПК України розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог, та пропорційно розміру судових витрат на оплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Керуючись статтями 129, 232-241, 243, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 в частині стягнення 19 336 930,84 грн інфляційних втрат та 5 693 698,60 грн 3% річних - скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) про стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований Покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) задовольнити частково, стягнути 3% річних у сумі 5 679 441,74 грн. та 19 108 009,69 грн. інфляційних втрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований Покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) 74 411 528,22 грн основного боргу, 19 108 009,69 грн. інфляційних втрат, 5 679 441,74 грн. 3% річних та 845 766,67 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) на користь Акціонерного товариства "Гарантований Покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3 109,99 грн.

5. Видачу наказу у справі №910/11452/25 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/11452/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано 30.07.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді А.І. Тищенко

Р.М. Колесник