Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №925/1102/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа№ 925/1102/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Сковородіної О.М.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом» та Заступника керівника Уманської окружної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2026 (повний текст рішення складено 17.02.2026)

у справі № 925/1102/25 (суддя - Скиба Г.М.)

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом»

прo визнання недійсними додаткових угод та стягнення 802586,00 гривень

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради (надалі також позивач, замовник) із позовом до ТОВ «Владом» (надалі також відповідач, підрядник) про визнання недійсними додаткових угод від 30.12.2024 № 1, від 17.04.2025 № 2, від 30.05.2025 № 3, від 31.07.2025 № 4 до договору підряду від 31.10.2024 № 24 (надалі також договір) та стягнення 802586,00 гривень штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави в особі позивача неналежним виконанням відповідачем робіт згідно з договором, а також тим, що додаткові угоди №№ 1 - 4 щодо продовження строку виконання робіт до договору, укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт, що суперечить положенням ЦК України, ЗУ «Про публічні закупівлі», інших нормативно-правових актів.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.02.2026 позов задоволено частково, визнано недійсними додаткові угоди від 30.12.2024 № 1, від 17.04.2025 № 2, від 30.05.2025 № 3, від 31.07.2025 № 4 до договору підряду від 31.10.2024 № 24, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради та ТОВ «Владом», присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача штрафні санкції у розмірі 670253,33 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:

- рішення відповідача про зміну строків виконання зобов`язання за договором протирічить умовам тендерних пропозицій та відкритих торгів № UA-2024-10-01-000723-а, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, а тому додаткові угоди від 30.12.2024 № 1, від 17.04.2025 № 2, від 30.05.2025 № 3, від 31.07.2025 № 4 до основного договору підлягають визнанню недійсним як такі, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача - на підставі ст.203, ч.3 ст.228 ЦК України;

- з простроченням строку виконано роботи на суму 932828,40 гривень за період з 21.12.2024 по 21.05.2025 - 152 дні. З розрахунку пені 0,1% за кожен день прострочення від суми заборгованості розмір пені складає 141789,90 гривень, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Розрахунок вимоги перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга Закон». Розрахунок виконано правильно. Станом на 12.08.2025 невиконаними залишаються роботи на суму 1837958,40 гривень, тобто відповідачем допущено прострочення за період з 21.12.2024 по 31.08.2025 - 254 дні. З розрахунку 0,1% розміру пені за кожен день прострочення від суми прострочення прокурор нарахував 466841,43 гривень пені, які вимагає примусового стягнути з відповідача на користь позивача. Розрахунок вимоги перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга Закон». Математичний розрахунок виконано правильно, однак суд застосовує обмеження в нарахуванні пені строком в 6 місяців з моменту порушення зобов`язання з посиланням на приписи п. 6 ст. 232 ГК України, чинного на момент існування спірних правовідносин, а тому стягненню підлягає 334508,43 гривень пені за 6 місяців, в решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Короткий зміст апеляційних скарг

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Владом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ТОВ «Владом» зазначає про наступне:

- відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 36 та ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у разі продовження строку виконання зобов`язань при виникненні документально підтверджених об`єктивних обставин, якщо це не призводить до збільшення суми договору. ТОВ «Владом» діяло виключно в межах закону, оскільки кожне подовження строку було обґрунтоване об`єктивними факторами: - Додаткова угода № 1: несприятливі погодні умови (лист № 18 від 18.12.2024); - Додаткова угода № 3: затримка монтажної бригади, відсутність рішення по асфальтному покриттю та очікування замовних позицій для заземлення (лист № 33 від 29.05.2025); Додаткові угоди № 4 та № 5: погодні умови та інші об`єктивні підстави (листи № 34 від 29.07.2025 та № 26/12/1 від 24.12.2025);

- всі зміни вносилися за взаємною згодою сторін, що відповідає принципу свободи договору (ст. 3, 627 ЦК України) та не порушує норми ГК України щодо погодження істотних умов;

- твердження суду про «надуманість» підстав є суб`єктивним і не підтвердженим доказами, оскільки закон дозволяє зміну строків за наявності об`єктивних причин;

- суд безпідставно вказав на наявність умислу відповідача на ухилення від зобов`язань, оскільки фактичні обставини свідчать про протилежне: роботи за договором виконані в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними сторонами 28.02.2026, мета договору - будівництво модульної котельні - досягнута, об`єкт готовий до експлуатації, а вартість робіт при цьому не збільшувалась.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Керівник Черкаської обласної прокуратури також звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткової відмови та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, Керівник Черкаської обласної прокуратури зазначає про те, що судом першої інстанції помилково до вказаних правовідносин застосовано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки, станом на час звернення до суду, проведення прокурором розрахунку неустойки (31.08.2025) та прийняття рішення у справі, вже не діє норма ч. 6 ст. 232 ГК України (до 28.08.2025) про необхідність обмеження строку нарахування неустойки шістьма місяцями з моменту виникнення права на її нарахування, а при цьому, особливістю виниклих правовідносин між сторонами є те, що передумовою для стягнення штрафних санкцій є визнання недійсними додаткових угод, що змінювали період часу з якого слід обраховувати штрафні санкції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами проведених позивачем публічних закупівель робіт та послуг (а.с. 24-25) між позивачем та відповідачем 31.10.2024 було укладено договір (а.с. 43-91 - з додатками).

Відповідно до умов договору (п.п. 1.1, 1.2 договору) підрядник зобов`язався на свій страх і ризик виконати та передати у обумовлений строк роботи з будівництва та запуску модульної котельні на альтернативному паливі (солома) за адресою: с. Родниківка, вул. Київська, 44, з підведенням інженерних мереж до закладів освіти і культури Паланської сільської ради на території села Родниківка, код класифікатора ДК 021:2015 (СРV) - 45251001-1 (будівництво електростанцій і теплових станцій), та отримати оплату за роботу.

Замовник зобов`язався передати всю необхідну проектну документацію виконавцю, надати будівельний майданчик, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Невід`ємною частиною договору є Графік виконання робіт. Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 10 днів після підписання договору (п. 2.2 договору). Кінцевий строк виконання робіт - до 20.12.2024.

Загальна вартість договору становить 9250000,80 гривень (з ПДВ).

Фінансування робіт проводиться за загальним планом фінансування Паланської сільської ради як невід`ємна частина договору.

Відповідальність сторін встановлена розділом 17 договору.

Обставини непереборної сили визначені розділом 18 договору.

Умови внесення змін в договір визначені розділом 19 договору.

Розділ 20 договору визначає невід`ємні частини договору (додатки): договірна ціна; план фінансування робіт; локальні кошториси; підсумкова відомість ресурсів; календарний графік виконання робіт.

Сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 30.12.2024 до договору підряду - щодо строків виконання робіт (а.с. 92). Підставою зміни строків став лист генпідрядника з посиланням на погодні умови та відсоток виконання договору. Підрядник зобов`язався завершити роботи до 31.05.2025 - п.2.2. додаткової угоди. Вартість робіт не змінена. Джерело фінансування робіт - кошти місцевого бюджету за 2024 та 2025 роки.

Додатковою угодою № 2 до договору підряду сторони лише впорядкували нумерацію змінених пунктів основного договору (а.с. 98).

Додатковою угодою № 3 від 30.05.2025 до договору підряду (а.с. 100) - сторонами підписано зміни щодо строків виконання робіт. Підставою зміни строків став лист генпідрядника з посиланням на погодні умови та відсоток виконання договору. Підрядник зобов`язався завершити роботи до 31.07.2025 - п.2.2. додаткової угоди. Вартість робіт не змінена. Джерело фінансування робіт - кошти місцевого бюджету за 2024 та 2025 роки.

Додатковою угодою № 4 від 31.07.2025 до договору підряду (а.с. 102) - сторонами підписано зміни щодо строків виконання робіт. Підставою зміни строків став лист генпідрядника з посиланням на погодні умови та відсоток виконання договору. Підрядник зобов`язався завершити роботи до 31.09.2025 (у вересні 30 днів) - п.2.2. додаткової угоди. Вартість робіт не змінена. Джерело фінансування робіт - кошти місцевого бюджету за 2024 та 2025 роки.

Позивачем перераховані кошти відповідачу на умовах договору: 26.12.2024 - 290269,20 гривень - платіжна інструкція № 2 (а.с. 132); 26.12.2024 - 2394070,80 гривень - платіжна інструкція № 3 (а.с. 132 зворот); 26.12.2024 - 3794874,00 гривень - платіжна інструкція № 4 (а.с. 133); 22.05.2025 - 155946,00 гривень - платіжна інструкція № 1 (а.с. 133 зворот); 22.05.2025 - 445710,00 гривень - платіжна інструкція № 2 (а.с. 134); 22.05.2025 - 331172,40 гривень - платіжна інструкція № 3 (а.с. 134 зворот).

Не виконано та не передано робіт замовнику на загальну суму 1837958,40 гривень.

Часткове виконання робіт підрядником підтверджується 3 актами приймання робіт від 20.12.2024 та 3 актами приймання робіт від 22.05.2025.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені ТОВ «Владом» та Заступником керівника Уманської окружної прокуратури у своїх апеляційних скаргах, а також заперечення на них, викладені у відповідних відзивах на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність апеляційного перегляду у даній справі полягає у намаганні відповідача довести відсутність достатніх правових підстав для висновку про невідповідність оскаржуваних додаткових угод положенням ЗУ «Про публічні закупівлі», з огляду на існування в момент їх підписання об`єктивних підстав для продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт, а також у спробі прокурора спростувати позицію місцевого господарського суду щодо необхідності застосування положень ч. 6 ст. 232 ГК України до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями частин 1-2 ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання правочину недійсним.

Згідно з частинами 1-2 ст. 202 цього ж кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 цього ж кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 до ст. 628 цього ж кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 629 цього ж кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 631 цього ж кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 638 цього ж кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 651 цього ж кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 цього ж кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

Згідно з ст. 215 цього ж кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (3).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 цього ж кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Положеннями ст. 217 цього ж кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.05.2020 у справі № 910/12279/18 виснував, що недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац 1 частини 1 статті 652 ЦК України).

Припис абзацу 2 частини 1 статті 652 ЦК України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірванні договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах.

При цьому, колегія суддів наголошує, що за відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду. Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними.

Можливість внесення змін до договору відповідно до положень ЦК України пов`язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 цієї норми. Водночас зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали би договору або уклали його на інших умовах.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені ЗУ «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (1). Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (4). Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Згідно з підпунктом 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції чинній на час здійснення закупівлі), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім виключного переліку випадків, зокрема продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Положення статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Верховний Суд у постанові від 20.01.2026 у справі № 902/44/25 звернув увагу на те, що при дослідженні істотності зміни обставин суди мають оцінювати саме ті обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, та момент їх виникнення. За позицією Верховного Суду, якщо буде встановлено, що такі обставини існували вже на час укладення договору, то вони не можуть розглядатися як «істотна зміна обставин», яка надає сторонам право вимагати зміни умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиними підставами укладення оспорюваних додаткових угод до договору, якими продовжено строки виконання робіт, а також строки самого договору, були довідки Черкаського обласного центру з гідрометеорології про середньодобову та середньомісячну температуру повітря у місті Умань за період з 17.10.2024 по 30.11.2024, а також листи ТОВ «Владом», якими останній повідомляв Відділ освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради щодо затримки у виконанні робіт за договором, зокрема у зв`язку із затримкою бригади по монтажу котлу, із відсутністю рішення по влаштуванню асфальтного покриття, а також у зв`язку із замовленням заказних позицій по влаштуванню заземлення).

Колегія суддів, проаналізувавши вищевказані обставини справи, вважає за необхідне звернути увагу на те, що така обставина, як зниження середньодобової та середньомісячної температури повітря у місті Умань у період з 17.10.2024 по 30.11.2024 мала характер загальновідомої відповідачу до моменту укладення самого договору, з огляду на те, що інформація про середньодобову та середньомісячну температури повітря в тому чи іншому регіоні в той чи інший період є добре дослідженою відповідними установами та прогнозованою, а тому відповідач, діячи розумно, повинен був належним чином враховувати її існування та можливі негативні наслідки для виконання взятих на себе договірних зобов`язань. Тобто, відповідні обставини існували вже на час укладення договору, тому, такі обставини не можуть кваліфікуватися як істотна зміна обставин у розумінні законодавства, адже вони не є новими чи непередбачуваними для сторін, і, відповідно, не можуть створювати правових підстав для зміни істотних умов договору, зокрема, шляхом продовження строків виконання зобов`язань щодо виконання робіт, а також строків дії самого договору.

Крім того, укладаючи договір, за наявності вищезазначених умов, відповідач діяв на власний ризик, добровільно погодившись забезпечити виконання зобов`язань у погоджені строки, попри існування об`єктивних перешкод, на які відповідач посилається як на ті, що ускладнюють або виключають можливість своєчасного виконання робіт.

Саме на відповідача покладається обов`язок організації своє діяльності в межах спірних правовідносинах таким чином, щоб прострочення строків виконання підрядних робіт з його боку було неможливим, а тому посилання відповідача на факти затримки виконання бригадою робіт по монтажу котла, на відсутність рішення по влаштуванню асфальтного покриття, а також на необхідність замовлення заказних позицій по влаштуванню заземлення, як на підставу для зміни строків виконання робіт, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть вважатись об`єктивними обставинами в розумінні положень статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Отже, наведені відповідачем обставини, які за своєю природою були відомими та передбачуваними ще на момент укладення договорів, не можуть визнаватися такими, що становлять істотну зміну обставин у розумінні законодавства, й, відповідно, вони не створюють для сторін правових підстав для внесення змін до істотних умов договорів, зокрема щодо продовження строків виконання зобов`язань.

Враховуючи вищезазначене та встановивши всі вищезазначені обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 4 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, а тому спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, в повній мірі обґрунтованими та підставними, що, у свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги ТОВ «Владом» про зворотнє.

Інші доводи апеляційної скарги ТОВ «Владом», колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними та такими, що ніяким чином не впливають на правові висновки колегії суддів викладені вище, а також на результат розгляду самої апеляційної скарги.

Крім того, проаналізувавши аргументи апеляційної скарги Керівника Черкаської обласної прокуратури, апеляційний суд вважає викладені прокурором доводи щодо помилковості застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 232 ГК України, з огляду на те, що станом на час звернення прокурором до суду із позовом та проведення розрахунків неустойки, ГК України вже втратив чинності, а тому положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо необхідності обмеження строку нарахування неустойки шістьма місяцями з моменту виникнення права на її нарахування не підлягало застосуванню, в повній мірі необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6- рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, становлять випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, враховуючи те, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли із укладеного на момент чинності ГК України договору, то до таких правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 232 ГПК України щодо обмеження строку нарахування неустойки шістьма місяцями з моменту виникнення права на її нарахування, з огляду на що, за результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновків, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні дійшов до цілком правильних висновків щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особі позивача в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, колегія суддів в ході апеляційного провадження, дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати з оплати судових зборів відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом» та Заступника керівника Уманської окружної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2026 у справі № 925/1102/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 30.07.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді О.М. Сковородіна

А.І. Тищенко