Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №910/15857/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа №910/15857/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Коротун О.М.

Крижного О.М.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Пікульська К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лісгум"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026

у справі №910/15857/25 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Лісгум"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення грошових коштів та скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Лісгум" (далі - ПП "Лісгум") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") грошових коштів у розмірі 41 949,99 грн, скасування оперативно-господарської санкції від 08.05.2025 в сумі 32 513,30 грн, застосованої АТ "Укргазвидобування" до ПП "Лісгум" за несвоєчасну поставку товару за договором поставки (з рознарядкою) від 11.12.2024 №С24-666, а також стягнення з відповідача коштів у розмірі 32 513,30 грн, які утриманні на підставі оперативно-господарської санкції від 08.05.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне стягнення відповідачем суми банківської гарантії, якою забезпечено виконання зобов`язань за договором поставки від 11.12.2024 №С24-666, а також неправомірне застосування оперативно-господарської санкції від 08.05.2025.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ПП "Лісгум" 41 949,99 грн грошових коштів та судовий збір у розмірі 1 364,69 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем допущено порушення строків поставки товару, не здійснено у семиденний строк сплату, заявлених у вимозі штрафних санкцій, що відповідно до пункту 7.11 договору має наслідком виникнення у покупця права на застосування оперативно-господарської санкції, а саме отримання суми нарахованих штрафних санкцій, спричинених несвоєчасним виконанням договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування оперативно-господарських санкцій на суму 32 513,30 грн та стягнення вказаної грошової суми. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем виконані умови договору щодо поставки товару в повному обсязі, що у свою чергу виключає право відповідача на задоволення вимог за банківською гарантією у розмірі 41 949,99 грн, у зв`язку з чим вимога про повернення наведеної суми коштів підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Лісгум" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25, в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування оперативно-господарської санкції від 08.05.2025 у сумі 32 513,30 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ПП "Лісгум" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Так, скаржник зазначає, що граничний строк постачання товару був встановлений до 10.02.2025, однак, незважаючи на нараховані штрафні санкції, відповідачем з порушенням строків направлялися макети до стендів, без яких виготовлення та поставка всього товару в межах 60 календарних днів були неможливими.

На переконання скаржника, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:

- не звернув увагу на факт затримки покупцем надіслання макетів стендів і не надав цьому належної правової оцінки;

- неправильно зазначив дати отримання товару, оскільки ототожнив їх із датами видаткових накладних;

- проігнорував положення пункту 5.3 договору, згідно з яким датою передачі товару для прийняття є саме дата прибуття товару до місця поставки, зазначена у товаротранспортному документі.

Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги ПП "Лісгум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 апеляційну скаргу ПП "Лісгум" у справі №910/15857/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Корсак В.А., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

28.05.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 поновлено ПП "Лісгум" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Лісгум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.07.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15857/25. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 17.06.2026.

18.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15857/25.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Корсака В.А. та Ходаківської І.П. у відпустці з 20.07.2026 до 02.08.2026 та з 06.07.2026 до 24.07.2026 відповідно, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 справу №910/15857/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПП "Лісгум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Крижний О.М.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

17.06.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПП "Лісгум", а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 залишити без змін.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у скасуванні оперативно-господарських санкцій на суму 32 513,30 грн, а доводи апеляційної скарги законності застосування оперативно-господарської санкції та висновки суду не спростовують.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.07.2026 з`явилася представник відповідача.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, проте в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами публічної закупівлі №UA-2024-10-23-010726-а, 11.12.2024 між ПП "Лісгум" (постачальник) та AT "Укргазвидобування" (покупець) укладено договір поставки (за рознарядкою) №С24-666, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцеві стенди, плакати, знаки безпеки в асортименті, стрічка жовто-чорна (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна встановлюється у специфікації у гривнях з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить 838 999,80 грн, у т.ч. ПДВ - 139 833,30 грн. У вартість товару включається: витрати на пакування та навантаження; транспортні витрати відповідно до умов поставки, визначені у специфікації; витрати на отримання дозвільної документації (у випадку якщо така вимагається).

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної та пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу), шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах, що визначені у специфікації. До рахунку додається підписаний уповноваженими сторонами акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.

Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації та графіку поставки до цього договору (пункт 5.1 договору).

За умовами пункту 5.2 договору обсяг поставки товару (кожної партії) визначається в рознарядках покупця. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється.

Датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (пункт 5.3 договору).

11.12.2024 між сторонами додатково підписано специфікацію №1, згідно з якою: загальна вартість товару що поставляється складає 838 999,80 грн, в т.ч. ПДВ - 139 833,30 грн; умови поставки: DDP-склад (станція) призначення відповідно до місця поставки, вказаного в пункті 10.1 специфікації. Відвантаження товару - відповідно до специфікації; строк поставки: протягом 60-ти календарних днів з дати укладення договору на закупівлю; умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30-ти календарних днів з дати підписання видаткової накладної або акта приймання-передачі товару та пред`явлення рахунку на оплату.

За змістом пункту 10.2 договору вимоги забезпечення виконання зобов`язань по договору постачальником здійснюються до укладення договору в один із способів:

- у формі грошових коштів. Сума грошових коштів, як забезпечення виконання зобов`язання по даному договору повинна бути перерахована постачальником на окремий рахунок, виданий покупцем та повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору або

- надання банківської гарантії виконання зобов`язань по договору. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у формі банківської гарантії як забезпечення виконання зобов`язань за договором закупівлі, яка є додатком №5 до договору, та її сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.

На виконання пункту 10.2 договору, 06.12.2024 між ПП "Лісгум" (принципал) та Акціонерним товариством "Юнекс Банк" укладено договір на приєднання №2024/l/3494/V до публічної пропозиції на укладення договору про надання банківської гарантії "Юнекс Банк", відповідно до умов якого, за заявою принципала Банк надає на користь бенефіціара (AT "Укргазвидобування") банківську гарантію, з наступними умовами:

Вид гарантії - гарантія забезпечення виконання договору;

Валюта гарантії - гривня;

Сума гарантії - 41 949,99 грн.

Бенефіціар - Акціонерне товариство "Укргазвидобування".

Номер закупівлі - UA-2024-10-23-010726-а.

09.12.2024 AT "Юнекс Банк" видало банківську гарантію №2024/l/3494/V, якою безвідклично, безумовно та без заперечень зобов`язалося виплатити бенефіціару (AT "Укргазвидобування") на вимогу будь-яку суму вказану у вимозі бенефіціара, що не перевищує 41 949,99 грн протягом п`яти робочих днів, з дати одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією (далі - вимога), без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Форма представлення: в паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром на адресу Банка-гаранта Україна, 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, до уваги Управління документарних операцій Департаменту по роботі з бізнес-клієнтами AT "Юнекс банк" через банк бенефіціара Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, МФО 322313, SWIFT-код: EXBSUAUX (далі - Банк бенефіціара), який також має підтвердити автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу Банка-гаранта UNJTUAUK з посиланням на реквізити цієї гарантії та вимоги достовірність підписів та печатки (у разі наявності) бенефіціара на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) Вимогу;

або

- в електронній формі: (1) у формі електронного документа на електронну адресу Банка-гаранта office@unexbank.ua з додаванням електронних копій документів, що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала вимогу, засвідченими електронним підписом бенефіціара, або (2) автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу Банка-гаранта з цитуванням повного тексту вимоги через Банк бенефіціара, який також має підтвердити достовірність підписів/електронних підписів та печатки/електронної печатки (у разі наявності) бенефіціара на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу.

16.12.2024 постачальнику на електронну адресу lisgum@ukr.net направлена лист-рознарядка від 16.12.2024 №305.4.-305-2-9800 щодо поставки товару на склади покупця.

На виконання договору поставки ПП "Лісгум" здійснило поставку товару на суму 838 999,80 грн на підставі наступних документів:

- видаткова накладна від 27.12.2024 №Л-0000081 (стенд "Схема безпечного руху пішоходів та транспортних засобів по території", знак небезпеки "Легкозаймисті рідини", інформаційна табличка небезпечного вантажу, знак безпеки Пожежне водоймище, знак приписуючий "Необхідно носити захисні окуляри !" та ін.) на загальну суму 100 020,00 грн;

- видаткова накладна від 27.12.2024 №Л-0000082 (комбінований знак плакат з техніки безпеки "Одягнути засіб захисту голови", "Одягнути захисний одяг", "Одягнути захисні рукавички", "Одягнути засіб захисту органів зору", "Взути захисне взуття"; знак "Місце для паління"; знак "Одягнути маску для зварювальних робіт"; знак "Одягнути одяг підвищеної видимості"; знак "Одягнути ремені безпеки" та ін.) на загальну суму 103 639,80 грн;

- видаткова накладна від 13.01.2025 №Л-00000002 (стенд схема маршрутів руху транспортних засобів та пішохідних потоків) на загальну суму 24 612,00 грн;

- видаткова накладна від 14.01.2025 №Л-00000003 (знак "Стрічка жовто-чорного кольору") на загальну суму 11 172,00 грн;

- видаткова накладна від 14.01.2025 №Л-00000004 (знак "Стрічка жовто-чорного кольору") на загальну суму 1 680,00 грн;

- видаткова накладна від 14.01.2025 №Л-00000005 (знак "Стрічка жовто-чорного кольору") на загальну суму 1 680,00 грн;

- видаткова накладна від 24.01.2025 №Л-00000009 (плакати з охорони праці: Охорона праці (основні тезиси); Закон про охорону праці (витяг); Цивільний захист України (основні тезиси); Охорона праці (схеми оперативного контролю охорона праці та ін.) на загальну суму 55 704,00 грн;

- видаткова накладна від 13.02.2025 №Л-00000013 (стенд з охорони праці, стенд з безпеки дорожнього руху, стенд з пожежної безпеки та ін.) на загальну суму 42 120,00 грн;

- видаткова накладна від 03.03.2025 №Л-00000016 (стенд "Робота з інструментами та пристроями", стенд "Вимоги безпеки при роботі на металообробних верстатах", стенд "Вимоги охорони праці при проведенні робіт з приставними драбинами, підмостями" та ін.) на загальну суму 10 800,00 грн;

- видаткова накладна від 06.03.2025 №Л-00000017 (стенд з охорони праці, стенд "Дорожні знаки - попереджувальні знаки" та ін) на загальну суму 300 408,00 грн;

- видаткова накладна від 08.04.2025 №Л-0000005 (стенд "Безпека дорожнього руху" (горизонтальний) УКТЗЕД 3926, стенд "Безпечна робота з акумуляторними батареями" УКТЗЕД 3926; стенд "Вимоги безпеки при роботі з ручним слюсарним інструментом" УКТЗЕД 3926; стенд "Перевірка технічного стану автомобіля, Елементи конструкції" УКТЗЕД 3926 та ін.) на загальну суму 185 004,00 грн;

- видаткова накладна від 09.04.2025 №Л-00000052 (стенд "Вимоги до технічного стану та обладнання транспортних засобів" УКТЗЕД 3926) на загальну суму 2 160,00 грн.

У свою чергу, АТ "Укргазвидобування" сплатило на користь позивача 806 486,50 грн.

Оскільки ПП "Лісгум" не виконано вимоги договору - не поставлено товар у визначені строки в повному обсязі, 27.03.2025 у зв`язку з невиконанням ПП "Лісгум" умов договору поставки (за рознарядкою) №С24-666 AT "Укргазвидобування" направлено AT "Юнекс Банк" вимогу по банківській гарантії від 09.12.2024 №2024/l/3494/V щодо зобов`язань в частині поставки товару у повному обсязі та у встановлені строки, відповідно до пунктів 5.1 та 6.3.1 договору та специфікації №1.

Так, 03.04.2025 Банком сплачено бенефіціару (АТ "Укргазвидобування") 41 949,99 грн, на підставі платіжного доручення від 03.04.2025 №347 за банківською гарантією.

У подальшому, 24.04.2025 відповідач скерував на адресу ПП "Лісгум" вимогу від 23.04.2025 №305.4-305-2-3922 про стягнення пені в розмірі 19 411,82 грн та штрафу в розмірі 13 101,48 грн за непоставлений товар засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення, що підтверджується фіскальним чеком, накладною від 24.04.2025 №6330400130070 та описом вкладення у цінний лист. Термін сплати штрафних санкцій - протягом семи робочих днів.

У зв`язку з несплатою штрафних санкцій, відповідно до вимоги від 23.04.2025 №305.4-305-2-3922, ПП "Лісгум" направлено повідомлення №305.4-305-24571 щодо застосування оперативно-господарської санкції від 08.05.2025, що підтверджується фіскальним чеком, накладною від 09.05.2025 №6330400147304 та описом вкладення у цінний лист.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПП "Лісгум" просило суд скасувати оперативно-господарські санкції на суму 32 513,30 грн та стягнути вказану грошову суму на свою користь, посилаючись на те, що поставити весь товар протягом 60 календарних днів з дати укладення договору на закупівлю було неможливо у зв`язку із затримкою макетів на виготовлення табличок. Крім того, позивач просив суд стягнути з АТ "Укргазвидобування" грошові кошти у розмірі 41 949,99 грн, сплачених за банківською гарантію, оскільки умовами пункту 10.3 договору на постачальника покладений обов`язок повернення забезпечення виконання зобов`язань по договору після виконання постачальником своїх зобов`язань за договором в повному обсязі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 оскаржується позивачем в частині відмови у скасуванні оперативно-господарської санкції від 08.05.2025 в сумі 32 513,30 грн та стягненні цієї суми, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору

За приписами частини 1 статті 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України ).

При цьому, судом першої інстанції врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України (далі- ГК України) втратив чинність. Водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спір між сторонами виник до 28.08.2025, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про регламентування спірних правовідносин приписами ГК України.

Приписи частини 7 статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Наведе корелюється з вимогами статті 629 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України ).

Статтею 599 ЦК України та статтею 202 ГК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

За приписами статті 236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

- одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною;

- відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у пункті 7.9 договору сторони погодили, що у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Згідно з пунктом 7.11 договору, при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним договором, покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (з розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (з наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов`язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилалась така вимога. При несплаті постачальником штрафних санкцій та/або збитків протягом строку, вказаного у пункті 7.11 договору, покупець має право застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків, спричинених невиконанням та/або несвоєчасним виконанням договору та/або порушенням умов договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника. Датою направлення такого повідомлення є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилається таке повідомлення.

Статтею 237 ГК України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 у справі №922/2786/23 виснував, що зі змісту вказаних норм ГК України слідує, що:

- по-перше, до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку;

- по-друге, до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором;

- по-третє, підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною;

- по-четверте, такі санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Згідно з умовами пункту 5.1 договору та пункту 3 специфікації строк поставки товару - протягом 60-ти календарних днів з дати укладення договору про закупівлю.

Доказів внесення змін до вказаного пункту договору чи до специфікації (додаток №1 до даного договору), в частині визначення кінцевого строку поставки товару, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки договір укладений 11.12.2024, граничним строком поставки товару за цим договором є 10.02.2025.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, частина товару на суму 540 492,00 грн поставлена ПП "Лісгум" поза межами погодженого строку, а саме: відповідно до експрес-накладних Нової пошти №20451101087520 від 10.02.2025 (прийняття товару відбулось 13.02.2025, що підтверджується видатковою накладною №Л-00000013, де міститься підпис відповідальної особи), №20451113227920 від 28.02.2025 (прийняття товару відбулось 04.03.2025, що підтверджується видатковою накладною №Л-00000016), №20451117228218 від 06.03.2025 (прийняття товару відбулось 12.03.2025, що підтверджується видатковою накладною №Л-00000017), №59001353429517 від 08.04.2025 (прийняття товару відбулось 17.04.2025, що підтверджується видатковою накладною №Л-00000051, де міститься підпис відповідальної особи), №20451140728095 від 09.04.2025 (прийняття товару відбулось 14.04.2025, що підтверджується видатковою накладною №Л-00000052), №59001353353437 від 08.04.2025, №59001353346144 від 08.04.2025.

Як зазначалось вище, 24.04.2025 АТ "Укргазвидобування" направило на адресу позивача вимогу від 23.04.2025 №305.4-305-2-3922 про стягнення пені в розмірі 19 411,82 грн та штрафу в розмірі 13 101,48 грн, розрахованих на вартість товару, поставленого з порушеннях договірних строків.

Оскільки ПП "Лісгум" не здійснило сплату вказаних штрафних санкцій протягом 7 календарних днів, відповідачем на адресу позивача 09.05.2025 направлено повідомлення №305.4-305-24571 щодо застосування оперативно-господарської санкції від 08.05.2025. Матеріали справи не містять доказів зворотного.

Отже, з системного аналізу умов укладеного між сторонами договору та фактичних обставин справи, судом першої інстанції встановлено, що позивачем допущено порушення строків поставки товару, не здійснено у семиденний строк сплату, заявлених у вимозі штрафних санкцій, що відповідно до пункту 7.11 договору має наслідком виникнення у покупця права на застосування оперативно-господарської санкції, а саме отримання суми нарахованих штрафних санкцій, спричинених несвоєчасним виконанням договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПП "Лісгум" про скасування оперативно-господарських санкцій на суму 32 513,30 грн та стягнення вказаної грошової суми на свою користь.

З огляду на наведене, колегія суддів, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПП "Лісгум" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лісгум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15857/25.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Лісгум".

5. Матеріали справи №910/15857/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 29.07.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Коротун

О.М. Крижний