Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №907/1194/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул.Личаківська,81

_______________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Справа № 907/1194/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я. та Прядко О.В., за участю секретаря судового засідання Лазаренко С.В., розглянувши матеріали

за апеляційною скаргою: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»,

на ухвалу:Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 (суддя Худенко А.А.., повний текст ухвали складено 01.06.2026),

у справі:№ 907/1194/25,

за позовом:Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до відповідача:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород

про:стягнення 11 066 105, 00 грн

Представники учасників справи: не з`явилися.

встановив:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Антимонопольний комітет України (надалі позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз (надалі відповідач, апелянт) про стягнення в дохід Державного бюджету України 11 066 105, 00 грн пені.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 16.03.2026 у справі № 907/1194/25 позовні вимоги задоволив повністю.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення від 16.03.2026 у справі № 907/1194/25.

Ухвала місцевого господарського суду від 01.06.2026 мотивована тим, що відповідачем до матеріалів заяви не долучено доказів, які б могли підтвердити його скрутне фінансове становище, що унеможливлює сплату пені. Також вказано, що тривале невиконання рішення від 16.03.2026 може завдати шкоди позивачеві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 року про відмову у розстроченні виконання рішення від 16.03.2026 у справі № 907/1194/25.

Апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції не врахував наявності його заборгованості перед податковим органом, який щомісячно стягує з його рахунків значну суму, що унеможливлює добровільну сплату ним пені у справі № 907/1194/25.

Окрім цього, апелянт зазначає, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки постановою НКРЕКП від 27.12.2023 № 2510 для АТ «Закарпатгаз» було зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, відтак відповідач позбавлений можливості отримувати кошти від провадження такої.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідачем за останні 5 років не сплачено штраф у розмірі 11 066 105 грн, який було накладено рішенням комісії АМКУ від 24.12.2020 № 810-р, за несплату якого було нараховано пеню у розмірі 11 066 105 грн.

Окрім цього, позивач зазнає, що сплату вищевказаного штрафу рішенням комісії АМКУ від 20.11.2025 було розстрочено відповідачу до 30.09.2026, проте докази сплати такого штрафу також відсутні.

Процесуальні дії апеляційного господарського суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 справу № 907/1194/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я., Прядко О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» залишено без руху з підстав викладених у цій ухвалі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 у справі № 907/1194/25, витребувано в Господарського суду Закарпатської області матеріали справи № 907/1194/25.

10.07.2026 до апеляційного суду надійшли матеріали справи № 907/1194/25.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 розгляд справи призначено на 27.07.2026 року.

У судове засідання 27.07.2026 представники учасників справи не з`явилися, представник апелянта у клопотанні від 27.07.2026 просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази та пояснення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частиною першою статті 331 ГПК України передбачено що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями частин четвертої та п`ятої статті 331 ГПК України встановлено що суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи-тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо лише обмежений конкретним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.

Відповідно до вказаної норми господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.

Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення в дохід загального фонду Державного бюджету України пені у розмірі 11 066 105, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі № 907/1194/25 позовні вимоги комітету до відповідача про стягнення пені у розмірі 11 066 105, 00 гривень задоволено повністю.

У подальшому, з метою розстрочення рішення від 16.03.2026 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» звернулось із заявою від 17.04.2026 до Господарського суду Закарпатської області.

В обґрунтування заяви відповідач вказував на скрутне фінансове становище, на зупинення ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, та наявність податкового боргу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 у задоволенні заяви відмовлено. Суд першої інстанції, зазначаючи про відсутність підстав для розстрочення судового рішення, виходив із того, що заявником не обґрунтовано та не надано належних доказів, які могли би свідчити про наявність обставин, що суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 відповідач зазначає, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 260/6081/25, відповідачем здійснюються заходи щодо погашення податкового боргу у розмірі 23 836 863, 14 грн, з яких на момент подання апеляційної скарги стягнуто близько 6 мільйонів гривень.

Колегія суддів зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012.

Норма статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування приписів цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочку суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Варто зазначити, що передбачені у статті 331 ГПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Колегія суддів звертає увагу, що строк обов`язкової сплати відповідачем штрафу, який було накладено рішенням АМКУ від 24.12.2020 № 810-р, закінчився 18.03.2021 і до матеріалів справи не долучено доказів сплати такого штрафу, отже відповідачем більше п`яти років не вчинялися дії, які б свідчили про його намір сплатити заборгованість.

Окрім цього, позивачем повідомлено про рішення АМКУ від 20.11.2025 № 888-р, яким відповідачу було розстрочено сплату штрафу у розмірі 10 142 930, 00 грн, накладеного на відповідача рішення комітету від 24.12.2020 № 810-р, щомісячно до 30.09.2026 року. Як зазначає позивач, станом момент розгляду цієї справи у апеляційному господарському суді, комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до встановленого графіку розстрочення, зазначеного у рішенні комітету.

Отже, колегія суддів погоджується із аргументом позивача про несплату відповідачем штрафу у строк визначений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу), а також враховує те, що більше п`яти років відповідачем не вчинялися будь-які дії на його погашення,

Апелянтом не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та обумовлюють доцільність і необхідність розстрочення його виконання, оскільки доводи про існування податкового боргу та позбавлення ліцензії, а відтак скрутне фінансове становище відповідача, не можна вважати такими обставинами.

Також відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що ним вживаються заходи щодо хоча б часткового погашення заборгованості зі сплати пені, відтак надання розстрочки сприятиме надходженню коштів від господарської діяльності та майбутньому виконанню рішення суду, а апелянтом будуть сплачені стягнені суми відповідно до умов розстрочки.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересами держави, в користь якої місцевим господарським судом з відповідача стягнуто пеню.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що апелянтом не вказано обставин, які істотно ускладнюють чи роблять неможливим виконання відповідачем рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2025 у справі № 907/1194/25.

Суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи, надав їм правильну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставними, не спростовують встановлених судом обставин та зводяться до переоцінки доказів, що не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали від 01.06.2026 та задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення від 16.03.2026 на 12 місяців.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийнята з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали немає.

Судові витрати.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

постановив:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» від 15.06.2026 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 у справі № 907/1194/25 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.

Головуючий суддя Манюк П.Т.

Суддя Прядко О.В.

Суддя Рим Т.Я.