Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №183/6092/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2109/26 Справа № 183/6092/26 Суддя у 1-й інстанції - Олійник А. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро за участю:

захисника Білого І. М.

апеляційну скаргу захисника Білого І.М., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП -

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 07 травня 2026 року о 21.17 годині с. Піщанка, вул. Калинова 18, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAEWOO AM6CE, державний номерний знак НОМЕР_1 , по трасі М-30, з боку м. Павлоград в бік м. Дніпро, біля с. Піщанка, вул. Калинова 18, Самарівського району, Дніпропетровської області, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності свого маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Травмованих внаслідок ДТП немає. Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано як порушення вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Білий С.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 невинуватим.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції фактично обмежився формальним посиланням на протокол, схему ДТП та пояснення сторін як на підтвердження вини, не здійснивши аналізу ключового доказу сторони захисту — висновку експерта № 10.1/015-Д від 23.06.2026, та не навів мотивів його відхилення, що вважає неповним судовим дослідженням доказів.

Також зазначає, що суд першої інстанції не вірно застосував ст. 124 КУпАП та помилково ототожнив сам факт ДТП із порушенням п.10.1 ПДР, вказавши: “дії ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.1 ПДР України, оскільки відбулось зіткнення”, оскільки сам факт зіткнення не є автоматичним доказом порушення п. 10.1 ПДР, отже судом не було встановлено механізм ДТП та причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР та ДТП.

Крім того зазначає, що з висновку експерта, а саме за варіантом розвитку подій згідно пояснень ОСОБА_1 вбачається, що водій ОСОБА_3 , повинен був діяти відповідно до п. 10.1 ПДР, саме водій ОСОБА_3 , мав технічну можливість уникнути зіткнення та його дій перебували у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, а ОСОБА_4 не мав технічної можливості самостійно запобігти пригоді, навіть можливе порушення п. 9.4. ПДР з боку ОСОБА_1 не перебувало у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засідання захисник Білий І.М. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник — адвокат Букур М.Є. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, розгляд справи провести у їх відсутність.

Дослідивши матеріали та письмові докази, наявні в справі, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Всупереч доводів апеляційної скарги суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ,передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху на підставі таких досліджених судом доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 660099 від 08.05.2026 року; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями учасників справи.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з пунктом 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих безпосередньо після ДТП, 07.05.2026 року о 21:30 год. він рухався у лівій смузі дороги, раптово у його смугу руху виїхав транспортний засіб без ввімкнутого покажчика повороту(водій не впевнився в безпечності руху), він намагався уникнути зіткнення і вивертав кермо ліворуч, після зіткнення він опинився на лівому узбіччі.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих безпосередньо після ДТП, 07.05.2026 року о 21:10 год. він рухався в правій полосі, побачивши перешкоду (автомобіль), який стояв на габарітах в правій смузі. Перед здійсненням маневру, побачив в дзеркало заднього виду автомобіль, який також рухався за ним в правій смузі, та впевнився в безпеці руху (ліва смуга була вільна) включив лівий сигнал поворота і почав маневр, раптом відчув зіткнення (удар в задню частину автомобіля), відразу зупинився, не змінюючи напрямку руху.

Під час апеляційного розгляду захисник Білий І.М. наголошував, що водій Subaru Forester ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до п. 10.1 ПДР, та саме він мав технічну можливість уникнути зіткнення та його дії перебували у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, а ОСОБА_4 не мав технічної можливості самостійно запобігти пригоді, що вказано у долученому висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/015-Д від 23.06.2026року, яке було проведено за заявою захисника ОСОБА_5 .

Оцінивши в сукупності всі наявні в матеріалах справи докази апеляційний суд вважає, що водій автомобіля DAEWOO AM6CE, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , при зміні напрямку руху з правої смуги, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, скоїв зіткнення з транспортним засобом Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по лівій смузі в попутному напрямку.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не вірно застосував ст. 124 КУпАП та помилково ототожнив сам факт ДТП із порушенням п.10.1 ПДР не є слушними, оскільки дослідженими матеріалами справи підтверджується факт порушення водієм ОСОБА_1 п.10.1 ПДР, а саме при зміні напрямку руху з правої смуги, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що і призвело до зіткнення з транспортним засобом, який рухався у лівій смузі в попутному напрямку, у зв`язку із чим спричинено механічні пошкодження транспортних засобів, тобто чітко вбачається причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР ОСОБА_1 та самим зіткненням, тобто ДТП.

Твердження захисника про те, що суд першої інстанції фактично обмежився формальним посиланням на протокол, схему ДТП та пояснення сторін як на підтвердження вини, не врахувавши висновок експерта № 10.1/015-Д від 23.06.2026, апеляційний суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявний висновок експерта № 10.1/015-Д від 23.06.2026, долучений стороною захисту, дослідження обставин і механізму ДТП було проведено за заявою захисника Білого І.М.

Апеляційний суд дослідивши вказаний висновок експерта, вказує, що його було складено 23.06.2026 року, тобто за день до судового розгляду у суді першої інстанції. Дослідження було проведено виключно з наданих захисником матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 660099 від 08.05.2026 року; схеми місця ДТП; письмових пояснень учасників справи, та зроблено два варіанти висновків, на підставі викладеного захисником опису ДТП: 1- згідно пояснень ОСОБА_1 та 2- згідно пояснень ОСОБА_2 , з чого вбачається, що експерт самостійно не встановив механізм ДТП, а фактично здійснив технічний аналіз сформованої позиції сторони захисту. З висновку експерта вбачається, що в поясненнях сторін наявні суперечності, які неможливо усунути виключно експертним шляхом, а також те що для проведення експертного дослідження не вистачає вихідних даних таких як: відстань на якій автомобіль Subaru Forester перебував від місця зіткнення у момент зміни автомобілем DAEWOO AM6CE, напрямку руху та відстані зупиночного шляху автомобіля Subaru Forester в умовах місця пригоди; швидкість руху автомобіля DAEWOO AM6CE та відстань, яку від подолав з моменту зміни напрямку руху до моменту зіткнення, або час існування небезпеки для водія ОСОБА_2 , або значення самої відстані; швидкість руху автомобіля Subaru Forester.

Враховуючи вище зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що даним експертним дослідженням не було встановлено механізму ДТП, а лише здійснено аналіз можливих наслідків за умовах правильності тих чи інших вихідних даних, у зв`язку із чим даний висновок не приймається до уваги.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги та вислухавши думку учасників апеляційного розгляду щодо обставин ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 253, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Білого І.М., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун