Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №243/11980/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6266/26 Справа № 243/11980/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончарова А. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2026 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, –

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона була дружиною ОСОБА_2 , який проходив службу в органах внутрішніх справ, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримував пенсію за вислугу років в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі Закону України №2262-ХІІ з 15.08.1997 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області. ОСОБА_2 мав значну заборгованість з виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виникла після перерахунку пенсії за рішеннями судів на загальну суму 158053,55 грн. 07.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , в тому числі вищезазначеної заборгованості з не виплаченої пенсії за рішенням суду. Пізніше вона звернулась до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину, але їй було відмовлено у зв`язку з тим, що за повідомленням відповідача сума недоодержаної пенсії, що включається до складу спадщини, відсутня.

У зв`язку з викладеним, позивач просила суд визнати противоправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні нарахування та виплати заборгованості з виплати пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка виникла при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі №200/19/23, за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у загальній сумі 149391,15 грн. та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №200/4292/23, за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 у загальній сумі 8662,40 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в порядку спадкування за законом, заборгованість з виплати пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 яка виникла при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі №200/19/23, за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у загальній сумі 149391,15 грн. та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №200/4292/23, за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 у загальній сумі 8662,40 грн, а усього на загальну суму 158053,55 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2026 року позов - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні нарахування та виплати заборгованості з виплати пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виникла при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі №200/19/23, за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у загальній сумі 149 391,15 грн. та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №200/4292/23, за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 у загальній сумі 8 662,40 грн.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману за життя ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми пенсії, перерахованої йому згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі №200/19/23 за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у загальній сумі 149 391,15 грн. (сто сорок дев`ять тисяч триста дев`яносто одна грн. 15 коп.) та згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №200/4292/23 за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 у загальній сумі 8 662,40 грн. (вісім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, просила її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез`явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 11 лютого 2025 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на недоотриману пенсію.

07 листопада 2024 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумовою Т.П. за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу №90/2024 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

27 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумової Т.П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумової Т.П. від 01 грудня 2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_2 у зв`язку з не підтвердженням наявності спадкового майна у вигляді недоотриманої пенсії відповідними уповноваженими органами та спадкоємцем.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі № 200/19/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 за останньою штатною посадою на підставі виданої уповноваженим органом - Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» довідки про розмір грошового забезпечення від 14.12.2022 № 33/25-2857 за листопад 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Пpo грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 грудня 2019 року, виходячи від суми 14188,71 грн. щомісячного грошового забезпечення, а також виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії, з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою та вже виплачених щомісячних сум на підставі вищезазначеної довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі № 200/4292/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з часу припинення цього права з 01.08.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

На запит приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумової Т.П. щодо наявності не отриманих грошових сум (недоодержаних пенсій, підвищень до пенсії, тощо), належних ОСОБА_2 , Управління обслуговування громадян Відділу обслуговування громадян №5 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у своєму повідомленні від 20 травня 2025 року за №0500-0208-8/50110 зазначило, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 16.08.1997 та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії припинено з 01.11.2024. Відповідно до ст.61 Закону №2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Враховуючи вищевикладене, сума недоодержаної пенсії, що включається до складу спадщини, відсутня.

На виконання ухвали суду від 26 січня 2026 року про витребування доказів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 200/19/23 (далі — Рішення суду № 200/19/23), яке набрало законної сили 27.06.2023, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 за останньою штатною посадою на підставі виданої уповноваженим органом - Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» довідки про розмір грошового забезпечення від 14.12.2022 № 33/25-2857 за листопад 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Пpo грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 грудня 2019 року, виходячи від суми 14188,71 грн. щомісячного грошового забезпечення, а також виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії, з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою та вже виплачених щомісячних сум на підставі вищезазначеної довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та нараховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у сумі 149391,15 грн. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 200/4292/23 (далі — Рішення суду № 200/4292/23), яке набрало законної сили 05.12.2023, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.08.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з часу припинення цього права – з 01.08.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум та нараховано суму доплати за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 у сумі 8662,40 грн. Сума заборгованості згідно Рішення суду № 200/19/23 та Рішення суду № 200/4292/23 складає 158053,55 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію свого чоловіка, а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі №200/19/23 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №200/4292/23 є протиправними та порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 61 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 61 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що недоотримана пенсія нарахована ОСОБА_2 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі №200/19/23, за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у загальній сумі 149391,15 грн та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №200/4292/23, за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 у загальній сумі 8662,40 грн, а усього на загальну суму 158053,55 грн, що ухвалені за життя спадкодавця та набрали законної сили, залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, а позивачка успадкувала належну ОСОБА_2 вказану суму пенсії, відповідно до положень статті 1227 ЦК України; приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивачки як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка не реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку встановленому ст. 61 Закону № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера є безпідставними, оскільки в даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є вже не пенсією, недоотриманою пенсіонером, а коштами, які увійшли до складу спадщини і подальше правове регулювання переходу права на ці кошти іншим особам регулюються нормами Цивільного кодексу України про спадкові відносини.

Решта доводів, приведених в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Свистунова

Судді: І.Ю. Ткаченко

М.М. Пищида