Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №175/21416/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2139/26 Справа № 175/21416/25 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Коваль В.С. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 25.10.2025 року о 01:56 год у м.Краматорськ по вул. Паркова, 1, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, результат – 1.38 проміле, тест № 734. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена за ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Коваль В.С. просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає постанову незаконною, необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Наголошує, що наявними у справі доказами не доведено вину ОСОБА_1 , оскільки рапорт інспектора не може слугувати однозначним доказом винуватості особи, а сам по собі протокол не може розцінюватись, як беззаперечний доказ вини. Вказує на безпідставність зупинки транспортного засобу та порушення процедури огляду. Зауважує, що наявними у справі відеоматеріалами не доведена наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та в порушення вимог Інструкції патрульним у протоколі не зазначено жодної ознаки алкогольного сп`яніння. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Додатково звертає увагу, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом унеможливить виконання ним бойових завдань та негативно відобразиться на несенні військової служби та обов`язках по захисту держави. Просила розглядати апеляційну скаргу за відсутності її та ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493290 від 25.10.2025 року, згідно якого 25.10.2025 о 01:56:00 у м. Краматорськ по вулиці Паркова, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, результат огляду – 1.38 проміле, тест № 734. Від керування усунений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкіряного покрову обличчя. Результат огляду на стан сп`яніння – 1,38 ‰, із яким ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його особистим підписом.

Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest Drager 6820», прилад № ARНJ-0264 тест № 734 від 25.10.2025 року, з якої вбачається, що 25 жовтня 2025 року о 02:01 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 1,38 ‰, та яка містить підпис тестуємої особи.

Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, та зафіксовано результат огляду 1,38‰, з яким ОСОБА_1 погодився.

Рапортом інспектора, згідно якого 25.10.2025 року о 01:56 під час патрулювання м. Краматорськ по вул. Паркова біля буд. 1 згідно п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, результат огляду – 1,38 ‰, тест № 734. Складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування водія відсторонено, транспортний засіб припаркований без порушення ПДР України.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Фабула протоколу повно та об`єктивно розкриває обставини вчинення правопорушення, та всупереч ствердженням апелянта, не дає підстав для її неоднакового розуміння.

Доводи апеляційної скарги про незазначення у протоколі виявлених ознак алкогольного сп`яніння на увагу не заслуговують, оскільки протокол складено за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Отже підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

На відеозапису відображено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 та зафіксовано результат огляду 1,38 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.

Оглянутим відеозаписом спростовуються і доводи захисника про не відсторонення ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом.

Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 . Порядок огляду на стан сп`яніння працівниками поліції дотримано.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 об`єктивних ознак сп`яніння під час зупинки транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.

Твердження захисників про безпідставність зупинки також не заслуговують на увагу, оскільки транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений під час дії комендантської години.

Посилання захисника на не роз`яснення ОСОБА_1 працівниками поліції під час складання протоколу його прав та обов`язків спростовуються долученим до протоколу відеозаписом та власноручним підписом ОСОБА_1 у протоколі.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що рапорт працівника поліції є неналежним доказом на увагу не заслуговують, оскільки рапорт є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника про законність своїх дій, наведені у рапорті дані повністю узгоджуються з іншими матеріалами провадження щодо послідовності дій працівників поліції при оформлені ними протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позбавлення права керування унеможливить виконання ОСОБА_1 бойових завдань, апеляційний суд зазначає наступне.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Коваль В.С. залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя