Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №202/3497/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2067/26 Справа № 202/3497/26 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гокової Т.В., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 16 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

за участю:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 - Гокової Т.В.,

потерпілого — ОСОБА_2 та його адвоката Садиленка О.Л.

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у сумі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 березня 2026 року о 07:20 годині водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 у м. Дніпро по вул. Рєпіна перехрестя з вул. П. Яцика, під час зміни руху праворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 і рухався в попутному напрямку з правого боку, після чого останній в некерованому русі виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на дерево. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Гокова Т.В., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судовий розгляд було проведено формально, суд не взяв до уваги доводи сторони захисту з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди, не враховані висновки автотехнічного дослідження, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. При прийнятті постанови судом першої інстанції не було дотримано норм всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Судом першої інстанції проігноровано схему ДТП, яка була складена інспектором патрульної поліції безпосередньо на місці ДТП, яку підписали обидва водія і погодилися з нею. Схема ДТП повністю спростовує пояснення водія ОСОБА_3 та повністю підтверджує пояснення водія ОСОБА_1 про те, що автомобіль ВАЗ 21099 рухався в попутному напрямку з автомобілем Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 , коли останній виїхав на зустрічну смугу для здійснення обгону, автомобіль ВАЗ 21099 не перебуваючи перед ним різко змінив напрямок руху ліворуч і також виїхав на зустрічну смугу, через це водій ОСОБА_1 намагаючись уникнути зіткнення, вимушений був різко загальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалося.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Гокова Т.В. підтримали доводи апеляційної скарги та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання з`явився потерпілий ОСОБА_2 та його представник Садиленко О.Л., просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції — без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635172 від 08.04.2026 року, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- схему місця ДТП;

- письмові пояснення ОСОБА_2 ;

- фототаблицю та інші докази в їх сукупності.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 27 березня 2026 року о 07:20 годині водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 у м. Дніпро по вул. Рєпіна перехрестя з вул. П. Яцика, під час зміни руху праворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 і рухався в попутному напрямку з правого боку, після чого останній в некерованому русі виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на дерево. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинені матеріальні збитки, без постраждалих, чим порушив п. 10.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до схеми місця ДТП, яка підписана уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень, в якій зафіксовано місце зіткнення, положення транспортних засобів після їх зіткнення, а також пошкодження, які отримали автомобілі і результаті ДТП.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, за клопотанням ОСОБА_1 була призначена судово-автотехнічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта №ЕД-19/104-26/16714-ІТ від 25.05.2026, встановлено, що зважаючи на розташування місця зіткнення, яке зафіксоване у схемі місця ДТП від 27.03.2026 на смузі зустрічного руху, слід дійти висновку, що покази водія автомобіля ВАЗ-21099 н/з НОМЕР_2 ОСОБА_3 в частині руху його автомобіля без виїзду на смугу зустрічного руху з технічної точки зору не спроможні.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВА3-21099 н/з НОМЕР_3

ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen Transporter T5 н/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил

дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля ВАЗ-21099 н/з НОМЕР_2 ОСОБА_3 визначалася виконанням вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

В умовах даної ДТП водій автомобіля Volkswagen Transporter T5 н/з НОМЕР_1

ОСОБА_1 навіть при своєчасному застосуванні екстреного гальмування не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Водночас експерт зазначив, що в умовах даної ДТП дії водія автомобіля ВАЗ-21099 н/з НОМЕР_3 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв?язку з настанням цієї ДТП.

При заданих умовах в діях водія автомобіля Volkswagen Transporter T5 н/

НОМЕР_4 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР не вбачається.

Наданий у справі висновок судової автотехнічної експертизи має альтернативний характер та не містить однозначного встановлення механізму ДТП чи беззаперечного причинно-наслідкового зв`язку дій кожного з учасників події, оскільки вихідні дані для проведення експертизи були надані стороною захисту, які не в повній мірі відповідають наявній в матеріалах справи інформації.

За таких обставин суд обґрунтовано оцінив зазначений висновок як доказ допоміжного характеру, який підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи та не має наперед встановленої сили.

Суд критично оцінив висновок експерта в частині, в якій він ґрунтується на поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , та зазначив його ймовірнісний і альтернативний характер, що виключає можливість надання йому визначального значення для встановлення вини.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначений експертний висновок не спростовує фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, письмових поясненнях учасників події, наданих ними відразу після ДТП, та фототаблицях, які в сукупності підтверджують порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР України та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, суд визнав, що висновок експерта має допоміжний характер, не є безумовним доказом відсутності вини особи та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що вини ОСОБА_1 у даній пригоді немає, суд вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення останнім від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як такі доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він при перестроюванні не переконався в безпечності свого маневру, тобто не виконав вищевказані вимоги п.10.1 ПДР України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена наявними матеріалами справи.

Наявні у справі докази об`єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Усі інші доводи в апеляції фактично зводяться до переоцінки доказів і моделювання події ДТП, які носять суб`єктивний характер і об`єктивно не підтверджуються матеріалами справи.

Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а відтак приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду, - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Гокової Таїси Володимирівни, яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 16 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду: О.Ю. Іванченко