Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №208/5908/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2165/26 Справа № 208/5908/26 Суддя у 1-й інстанції - Данилів С. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гапонов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 18 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 18 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

При обставинах зазначених в постанові суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №651080, складений 27.04.2026 року, за змістом якого: 27.04.2026 року об 11:30 год. у м. Кам`янське по вул. Гайдамацькій 7, гр. ОСОБА_1 керував ТЗ не маючи при цьому посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що відповідальність встановлена ч.5 ст.126 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 18 червня 2026 року скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що його дії, які виразились у керуванні ТЗ не маючи при цьому посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, були вчинені в стані крайньої необхідності, у зв`язку з терміновим викликом останнього на службу.

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився.

З`явився його захисник, адвокат Шурин І.В., який заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент апеляційного розгляду тримісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки дата скоєння правопорушення 27.04.2026 року, а дата притягнення особи до адміністративної відповідальності 18.06.2026 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 38 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у випадку повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою — четвертою цієї статті.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність і доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності.

Долучені до матеріалів справи докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6743681 від 01.03.2026, винесеною поліцейським бат.3 рота 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області страшим лейтенантом поліції Зіньковськом І.О. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_1 було вчинено правопорушення повторно протягом року, що передбачено ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При цьому повторне правопорушення було вчинено через 58 днів після першого притягнення до адміністративної відповідальності, тобто керуючи повторно транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом ОСОБА_1 не міг не усвідомлювати, що ним вчиняється адміністративне правопорушення, адже керування транспортним засобом без прав створює високу суспільну небезпеку, оскільки відсутність перевірених навичок та знань правил дорожнього руху підвищує ризик створення ДТП.

Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 діяв в межах крайньої необхідності апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Згідно ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Статтею 18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Обов`язковими ознаками крайньої необхідності є

- вчинення дії з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;

- якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами;

- якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає, що керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який не має права керувати таким транспортним засобом, у зв`язку з необхідністю їхати на службу, не може слугувати крайньою необхідністю, оскільки жодних підтверджуючих на те документів до матеріалів справи не долучено, тому доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 18 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.В. Гапонов