Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №208/10549/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5704/26 Справа № 208/10549/24 Суддя у 1-й інстанції - Корнєєва І.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Городничої В.С., Ткаченко І.Ю.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 06 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на об`єкт нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кам`янської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 06 березня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що сторона позивача належним чином була повідомлена про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце розгляду справи, двічі ані позивач , ані його представник ані будь-який інший представник не з`явилися у судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Судом надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача та його представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу та його представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що сторона позивача належним чином була повідомлена про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце розгляду справи, двічі ані позивач , ані його представник ані будь-який інший представник не з`явилися у судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Однак, з таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 16 січня 2026 року у судовому засіданні судом прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від послуг адвоката Богемської С.О.

Новий представник Позивача в даній справі вперше, після вступу в справу, з`явився в судове засідання 13 лютого 2026 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 13 лютого 2026 року відкладено розгляд до 13:00 години 06 березня 2026 року. Згідно протоколу судового засідання № 5904957 позивач ОСОБА_1 та його представник Крамаренко Г.М. були присутні в судовому засіданні. (т.3 а.с. 41-42).

Наступне судове засідання відбулось 06 березня 2026 року в якому була проголошена вступна та резолютивна частини оскаржуваної ухвали.

З огляду на наведене, повторної неявки в судове засідання в розумінні частини п`ятою статті 223 ЦПК України не відбулось.

Колегія суддів наголошує, що надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що залишення без розгляду позову є передчасним.

Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 — задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 06 березня 2026 року - скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 21 липня 2026 року.

Повний текст постанови складено 29 липня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

І.Ю. Ткаченко