Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №706/92/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/92/26

1-кп/706/84/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі :

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000029 від 07.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Христинівка Христинівського району Черкаської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, за таких обставин.

ОСОБА_4 близько 20 год 00 хв 18.12.2025, в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024, Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, який затверджено Законом України від 23.07.2024 № 3891 -IX, Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4220-ІХ від 15.01.2025, Указом Президента України №235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України № 4356-1Х від 16.04.2025, Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4524-ІХ від 15.07.2025, Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, затвердженим Законом України № 4643-IX від 21.10.2025, перебуваючи на пероні залізничного вокзалу станції Христинівка по вул. Станційна, 19 м. Христинівка Уманського району Черкаської області, виявила мобільний телефон марки «Redmi Note 14», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , після чого, усвідомлюючи що вона знаходиться в громадському місці та що даний мобільний телефон належить сторонній особі, яка його втратила, діючи умисно,і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужої власності, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «Redmi Note 14», ІМЕІ 1; НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта від 12.01.2026 № СЕ-19/124-26/284-ТВ станом на 18.12.2025 могла становити 4 498 гри, з чохлом, ринкова вартість якого згідно того ж висновку експерта станом на 18.12.2025 могла становити 136 грн, та викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4 634 гри.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю, підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та повідомила, що знайшла телефон на пероні, коли гуляла з подругою ОСОБА_6 та дитиною. Телефон лежав на дорозі екраном донизу біля повороту до туалету. Гаджет задзвонив, вона його підняла, але на дзвінок не відповіла. Вдома вона вимкнула телефон. Оскільки телефон був захищений паролем, обвинувачена звернулася до інших осіб, які його «перепрошили». Після цього вона вставила свою сім – карту і вже наступного дня їй зателефонували з поліції. Через потребу у коштах обвинувачена здала телефон у ломбард, за що отримала 2 800 грн. Чоловіку потерпілої обвинувачена повернула 3 000 грн – більше суму, аніж отримала в ломбарді. Сам телефон був вилучений працівниками поліції в ломбарді. У вчиненому розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, претензій до обвинуваченої не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченій ОСОБА_4 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачена визнає свою вину у вчинені інкримінованого їй злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, її показання є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, згодою із кваліфікацією вчиненого діяння, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, які з`явились у судове засідання, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченої, з метою з`ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом`якшують покарання, а також документів, що стосуються речових доказів і процесуальних витрат у провадженні.

Наслідки розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз`яснені.

Допитавши обвинувачену ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, які характеризують особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена і вона повинна нести відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 скоїла тяжкий злочин, в силу ст. 89 КК України вважається не судимою, не знятих та не погашених судимостей не має, за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом у лікаря – психіатра та лікаря – нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Уповноважений орган з питань пробації під час підготовки за дорученням суду досудової доповіді встановив середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_4 та виснував про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка у вчиненому розкаялася, критично оцінює свою протиправну поведінку, добровільно відшкодувала завдану злочином шкоду, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, а також позицію прокурора, потерпілої, яка претензій до обвинуваченої не має, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень є необхідним та достатнім призначити покарання на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Також суд вважає за можливе звільнити обвинувачену на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання останньої можливе без ізоляції її від суспільства та буде достатнім для попередження вчинення нею нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 69, 69-1 КК України не встановлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходили.

Цивільний позов не пред`являвся.

Процесуальні витрати за проведення судової товарозначвої експертизи на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченої ОСОБА_4 .

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок у рахунок відшкодування процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням судової товарознавчої експертизи.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 14», ІМЕІ 1; НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та чохол марки «Redmi Note 14», що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити у власності останньої.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та направити потерпілій.

Суддя ОСОБА_7