Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №711/6046/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї,пристроїв для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії,в нас. пунктах і в не відведених для цього місцях

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №711/6046/26

Суддя: Олійник В. М.

Справа № 711/6046/26

Номер провадження 3/711/1504/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкас Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області патрульної поліції, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

до адміністративної відповідальності за ст.174 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадження Придніпровського районного суду м.Черкаси з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області патрульної поліції, надійшли адміністраитвні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.174 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984018 - 31.05.2026 о 02.24 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснив постріл з травматичної зброї в місті та не у відведених для цього місцях, а саме ПМР, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.174 КУпАП.

Особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення зазначеного в протокол не визнав. Пояснив, що знайомившись із матеріалами справи та здійснивши їх фотофіксацію, ним виявлено факти грубого порушення процесуального закону з боку працівників поліції, а також відсутність у його діях складу правопорушення. Свою вину не визнає повністю з огляду на наступне. Щодо недопустимості протоколу як доказу (фальсифікація документу). Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП, особі, яка притягається до відповідальності, під підпис вручається копія протоколу. Згідно з Інструкцією Затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 розділу 2 пункт 7 (Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено). З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, внесення змін, закреслень чи дописок до протоколу після його підписання та вручення копії суворо заборонено. Однак, в оригіналі протоколу серії ВАД № 984018, який поліція передала до суду, у графі «факт правопорушення» (фабулі) наявні явні кустарні виправлення прізвища (спочатку було вписано прізвище іншої особи, яке потім намагались виправити на моє але навіть виправлені прізвища також мені не належать). Також подібні виправлення в протоколі є в графах « роз`яснення прав та обов`язків», «проведення особистого огляду». Водночас, у його паперовій копії протоколу, яка була вручена йому на місці події, будь-які виправлення у цих графах відсутні (оригінал копії додаю для огляду в засіданні). Поліція в односторонньому порядку змінила текст обвинувачення заднім числом після того, як він поставив свій підпис. Звертає увагу суду на оформлення протоколу. Згідно ч.2 п.6 вище вказаної інструкції (Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.). Протокол оформлений не належним чином почерк нерозбірливий і де які відомості суперечливі. Наприклад: Місце складання протоколу не можна чітко визначити чи це м.Черкаси, чи це будь яке інше місце. У графі «Склад адміністративного правопорушення» також міститься інформація, яка фактично не дає змоги чітко скласти картину події де, як, та яким чином було скоєне адміністративне правопорушення, так як містить суперечливі, а по декуди неіснуючі данні. А саме: м. Черкаси чи будь яке інше місто. Вулиця назву якої не можливо прочитати і ідентифікувати, а та що складається з написаних літер в місті Черкаси не існує. В зазначені суті правопорушення також зазначені не чіткі данні, що саме вчинила особа які саме дії, що привели до адміністративного правопорушення і чим саме керувався працівник поліції при винесенні постанови за ст.174 КУпАП. Відповідно до ст.251 КУпАП, такий протокол є недопустимим доказом і не може бути покладений в основу рішення суду. Також ознайомившись з матеріалами судової справи, в якій знаходиться рапорт датований нерозбірливо з виправленнями (з 31.06.2026 на 01.06.2026) подія відбулась за протоколом від 31.05.2026 складав старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції Ткаченко Максим на ім`я Начальника Черкаського РУП ГУ Національної поліції в Черкаській області полковника поліції Кирдяпкина Дмитра. Трактування рапорту по суті можна розцінювати, як опис події, що могла відбутись в інший час, у іншому місці і не має відношення до справи та прив`язки до протоколу, так як не вказано дату та час події, а адреса місця події у рапорті суттєво відрізняється від адреси місця події у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984018. Сам текст рапорту викладено у формі самозвинувачення (рапортуючим) капітаном поліції Ткаченко Максимом де зазначено, що саме ним ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 здійснив стрільбу з травматичної зброї у місті. Виходячи з викладеного у рапорті по факту здійснив стрільбу ОСОБА_2 , а до ОСОБА_1 склали адміністративний протокол. Такий рапорт є не допустимим доказом оскільки не містить дату та час події, місце події суттєво вказано інше. Сумнівно відображає факт адміністративного правопорушення вчиненого саме за протоколом серії ВАД № 984018, а сам протокол втрачає підтвердження первинних обставин. Щодо дії в стані крайньої необхідності (самооборони). Подія, яка стала приводом для виклику поліції заявницею, відбувалася зовсім не так, як описано в матеріалах справи. Заявниця є зацікавленою особою, оскільки вона покриває протиправні дії свого знайомого, який під час події був разом з нею і здійснив спробу нападу на мене. Насправді на нього було вчинено спробу нападу з боку знайомого заявниці, який рухався в його бік із невідомим предметом у руці, схожим на частину залізної арматури, погрожував, нецензурно висловлювався та здійснював спробу замаху невідомим предметом на нього, з метою нанести йому тілесні ушкодження, що створювало реальну загрозу його життю та здоров`ю. На його попередження про наявність у нього зброї і її використання у подальшому, ніяк не реагував. Його попереджувальні дії (попереджувальний постріл у повітря) були виключно вимушеним кроком, спрямованим на припинення нападу та усунення небезпеки, що йому загрожувала, без умислу нанесення будь-якої шкоди здоров`ю нападника чи присутніх. За медичною допомогою ні хто з присутніх під час та після події не звертався, служби медичної допомоги не викликали. Його дії несли суто вимушений характер, шкоди ні матеріальної, ні фізичної ні кому не завдали. Після чого, він одразу сповістив на номер 102 про подію, що відбулась назвав адресу та, не залишаючи місця події, дочекався прибуття екіпажу поліції. Одразу під час складання протоколу він власноруч зазначив у графі пояснень: «Не згоден, діяв з метою самооборони». Відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, вчинена в стані крайньої необхідності для усунення небезпеки, яка загрожує особі чи правам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами. Обставини його самооборони та напад іншої особи може підтвердити свідок події, яка безпосередньо перебувала на місці події. Поліція упереджено відмовилася фіксувати дані вказаного ним свідка на місці, про що свідчить відсутність в протоколі у графі «Свідки» будь-яких записів. Крім того, працівниками поліції у нього було вилучено належний йому пристрій для відстрілу гумових куль (травматичну зброю), а саме пістолет ПМ-Т, серійний номер КІ006687 калібр 9мм.Р.А., на яку він має діючий дозвіл № НОМЕР_1 від 15.05.2024, який дійсний до 15.05.2027, набої до нього та магазини у кількості п`ять штук. Відповідно до ст.265 КУпАП, вилучення зброї проводиться виключно у присутності двох свідків (понятих). У протоколі дані свідків, понятих повністю відсутні, свідки та поняті не залучалися. Приховування факту вилучення майна. Жодного окремого протоколу вилучення зброї чи квитанції мені видано не було. Ба більше, у його примірнику протоколу поліцейські взагалі не зазначили марку, модель, калібр та серійний номер вилученого пістолета, що є грубим порушенням права власності та свідчить про повну незаконність дій поліції. Після вище вказаного, просить суд взяти до уваги процедуру розглядання справи та подання її на розгляд суду працівниками поліції в якій чітко мають ознаки такі, як фальсифікація, факт службового підроблення, однобічний упереджений досудовий розгляд справи. Халатне, суперечливе та недопустиме з порушеннями оформлення матеріалів. Враховуючи викладене, просить суд визнати протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984018 неналежним та недопустимим доказом, у зв`язку з одностороннім внесенням змін після його вручення, що носять характер службового підроблення, суперечливими даними які не можуть слугувати чіткими фактичними даними для звинувачення та притягнення до відповідальності. Провадження у справі відносно мене за ст.174 КУпАП закрити на підставі ст.251 КУпАП та п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (зважаючи на дію в стані крайньої необхідності за ст.18 КУпАП). Зобов`язати орган поліції повернути йому безпідставно вилучене майно - пристрій для відстрілу гумових куль (травматичну зброю), вилучені набої та магазини під набої у кількості п`ять одиниць, на підставі діючого дозволу.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_3 , яка пояснила суду, ОСОБА_1 – це її знайомий. Вона була безпосередньою очевидицею події, яка мала місце 31.05.2026. Того вечора їй зателефонувала донька, яка перебувала у подруги на дні народження, та повідомила, що у неї сильно болить живіт та попросила принести їй ліки. Оскільки це була пізня година, а вона проживає лише з донькою, тому вона зателефонувала другу сім`ї ОСОБА_1 , пояснила йому ситуацію та попросила провести її до доньки, на що останній погодився. В подальшому вони пішли за адресою, де перебувала її донька. Біля під`їзду вона віддала дитині ліки, вони декілька хвилин поспілкувалися, посміялися і донька пішла назад. При цьому вони ще пару хвилин залишалися під під`їздом. В цей час коло сусіднього будинку сидів чоловік, який почав висловлювати претензії, щодо того, що вони сміялися. Вони пояснили, що це не стосується чоловіка та жінки, яка перебувала з ним поруч, та що вони вже зараз ідуть додому. На це чоловік почав агресувати, та казати, що ніхто нікуди не піде. Після чого, вказаний чоловік в палісаднику взяв якусь річ, схожу на металічну трубу і почав їм нею погрожувати. ОСОБА_1 спробував словесно заспокоїти неадекватного чоловіка, після чого повідомив, що у нього є зброя. На це невідомий чоловік почав іти на них з металевим предметом, після чого ОСОБА_1 зробив попереджувальний постріл в гору. Після цього жінка. Яка була з нападником почала кричати, що вони викликають поліцію, на що вони їм повідомили, що також викликають поліцію. На виклик приїхало куча поліцейських машин, які не розбираючись в ситуації склали протокол стосовно ОСОБА_1 . Її ніхто не опитував, як свідка, пояснень не брали. В подальшому ОСОБА_1 видав працівникам поліції пістолет, який поклали на сміттєвий бак, щось фотографували, після чого забрали. Протягом всього часу складання матеріалів, чоловік, який мав намір напасти на них поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, проте працівники поліції на це не реагували.

Заслухавши пояснення особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, відповідно до матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2026, серія ВАД № 984018, відповідно до якого, 31.05.2026 о 02.24 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснив постріл з травматичної зброї в місті та не у відведених для цього місцях, а саме ПМР, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.174 КУпАП.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що сутність пред`явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення.

При цьому суд, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до диспозиції ст.174 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.

Таким чином, відповідальність за стрільбу з пневматичної зброї настає за умови, що така стрільба здійснювалась із пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра та із застосуванням кулі, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дані про те, що ОСОБА_1 було вчинено постріл із пневматичної зброї кулею, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду.

Враховуючи, що протокол про адміністративне порушення є одним із основних доказів у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, останній має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та обставини відображені у ньому мають бути конкретними і зрозумілими.

При цьому, суд не може вийти за межі тих фактичних обставин, які були інкриміновані ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення та конкретизувати фактичні обставини, оскільки це порушує становище особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, свідчить про явну упередженість суду та не забезпечує справедливий розгляд провадження.

В даному випадку, суд вбачає неконкретність висунутого обвинувачення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення і суд не має право самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В судовому засіданні особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у чиненні адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі категорично заперечив. З його пояснень вбачається, що вину у вчиненні ним правопорушення не доведено належним та допустимими доказами по справі, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують, що постріл було здійснено із пневматичної зброї калібром понад 4,5 міліметра та із застосуванням кулі, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду. При цьому, останній стверджував, що постріл було здійснено із пневматичного пістолета, який відноситься до шумових пістолетів та призначений для проведення спортивних змагань є стартовим пістолетом, який стріляє холостими патронами.

Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено постріл з пневматичного пістолета пістолет ПМ-Т, серійний номер КІ006687 калібр 9мм.Р.А., що свідчить про те, що калібр вищевказаного пістолета дійсно перевищує 4,5 міліметра.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які дозволяють спростувати доводи сторони захисту про здійснення пострілу із застосуванням холостого (без кулі) патрону та прийти до висновку, що під час стрільби було використано патрон зі швидкістю польоту кулі більше а 100 метрів за секунду.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній протокол огляду місця події та огляду пістолета, який було вилучено у ОСОБА_1 та патронів, якими він був заряджений, не долучено та не оглянуто стріляну гільзу, тощо.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.174 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Речовий доказ: пристрій для відстрілу гумових куль (травматичну зброю),а саме пістолет ПМ-Т серійний номер КІ006687 калібр 9мм.Р.А. – повернути власнику ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua