Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №643/9263/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/9263/25

Провадження № 2/643/720/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.

за участю секретаря судового засідання – Горєлової А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника позивача – адвоката Шевченко О.О., звернулася до суду із позовом, в якому просила здійснити поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільного сумісного майна подружжя, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 14.05.2007 року складала 196950 гривень; виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 14.05.2007 року складала 98475 гривень; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані в з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 19.06.2004 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19.06.2004 року виконавчим комітетом Удянської сільської ради Золочівського району. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини 14.05.2007 року сторони за спільні сімейні гроші придбали для родини однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 196950 грн., яку зареєстрували на ім`я відповідача за письмовою згодою позивача, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14.05.2007 року, зареєстрована приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є. за № 1457; заявою ОСОБА_1 від 14.05.2007 року, зареєстрованою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є. за № 1456. Протягом тривалого часу сімейні відносини між сторонами не складаються, позивач вимушена жити із спільною з відповідачем донькою окремо від відповідача в орендованому житлі. При чому позивач самостійно піклується про доньку та виховувала її. Шлюб між сторонами до теперішнього часу не розірваний. В січні 2025 року у позивача для покращення умов проживання із донькою виникла необхідність в поділі спільного сумісного майна подружжя, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . З цього приводу позивач двічі зверталася до відповідача з письмовими вимогами про врегулювання майнових питань, а саме поділу спільного сумісного майна – зазначеної вище однокімнатної квартири, однак будь-яких відповідей від відповідача не отримала. Крім того, на сплату судового збору позивач витратила 1211 грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складуть 20000 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2025 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.07.2025 ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Шевченка О.О., звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просила здійснити поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільного сумісного майна подружжя, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 14.05.2007 року складала 196950 гривень, яка станом на 25.07.2025 р. належить ОСОБА_2 ; виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 14.05.2007 року складала 98475 грн., яка станом на 25.07.2025 р. належить ОСОБА_2 на праві приватної власності часткою 1/1, на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний №1457 від 14.05.2007 р.. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є.; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Ухвалою суду від 04.08.2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_2 направив суду заяву, в якій проти позову ОСОБА_1 про визначення за нею 1/2 частини спірної квартири не заперечує, але заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки сума безпідставно завищена та він не заперечує розділити квартиру в позасудовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 19 червня 2004 року виконавчим комітетом Удянської сільської ради Золочівського району, про що виконано відповідний актовий запис № 03.

Від цього шлюбу сторони мають повнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.07.2025 за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 37,4 кв.м, житловою площею 16,4 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу, р.№ 1457, посвідченого 14.05.2007 приватним нотаріусом ХМНО Яновою О.Є. У Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні. У Державному реєстрі Іпотек відомості відсутні.

Частина 1 статті 13 ЦПК України визначає один з основних принципів цивільного судочинства, -диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Підстав для відступу від засади рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до ч.2 та 3 ст. 70 СК України, суд не знаходить.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторона, зазначена квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, суд вважає, що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , житловою площею 16,4 кв.м, загальною площею 37.4 кв.м, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до вимог ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Таким чином, сторонам належить по 1/2 частині однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 16,4 кв.м, загальною площею 37.4 кв.м, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний № 1457 від 14.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, в порядку поділу спільного майна подружжя суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 16,4 кв.м, загальною площею 37.4 кв.м, В порядку поділу спільного майна подружжя суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 16,4 кв.м, загальною площею 37.4 кв.м.

В порядку ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 277, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 16,4 кв.м, загальною площею 37.4 кв.м.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 16,4 кв.м, загальною площею 37.4 кв.м, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний № 1457 від 14.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складене 29 липня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження місто Харків, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Харченко А.М.