Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №638/16690/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/16690/26

Провадження № 3/638/3422/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,

осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

18 червня 2026 року о 10:00 год. у м. Харкові по просп. Незалежності, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mazda, державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустила наїзд на пішохода, а саме ОСОБА_2 , від чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Своїми діями порушила п. 12.1 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

18 червня 2026 року о 10:00 год. у м. Харкові по просп. Незалежності, 5, ОСОБА_2 вийшла на проїзну частину не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбувся наїзд транспортного засобу Mazda, державний номерний знак НОМЕР_1 , від чого автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 4.14.а, 4.7 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала та підтвердила обставини, викладені у протоколі. Зазначила, що ОСОБА_2 переходила дорогу не по пішохідному переході.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення заперечувала, наполягала, що дорогу переходила по пішохідному переході («зебра»).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 712862 від 07.07.2026;

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2026 з додатками – Схемою до протоколу огляду місця ДТП та Фототаблицею;

- поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наданими ними в судовому засіданні;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.06.2026, ОСОБА_2 від 07.07.2026;

- паперовою копією електронного рапорту служби «102» від 18.06.2026;

- відеозаписом зі стаціонарного відеореєстратора.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, незважаючи на невизнання нею своєї вини у вчиненні правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 712880 від 07.07.2026;

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2026 з додатками – Схемою до протоколу огляду місця ДТП та Фототаблицею;

- поясненнями ОСОБА_1 наданими нею в судовому засіданні;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.06.2026;

- паперовою копією електронного рапорту служби «102» від 18.06.2026;

- відеозаписом зі стаціонарного відеореєстратора.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 712862 від 07.07.2026 та у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 712880 від 07.07.2026 відповідно.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пункт 4.7 ПДР України зобов`язує пішоходів переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху (підп. «а» п. 4.14 ПДР України).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Таким чином, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Доводи ОСОБА_2 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення у зв`язку з тим, що вона переходила дорогу в дозволеному місці на пішохідному переході не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712880 від 07.07.2026, в якому зафіксовано те, що ОСОБА_2 вийшла про проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2026, відповідно до якого на дорожнє покриття не нанесені ліній пішохідного переходу, місце пригоди знаходиться в зоні дії наступних дорожніх знаків - 2.1., 7.8. та 5.16, та не знаходиться в зоні дії знаків 5.38.1 та 5.38.2 (пішохідний перехід);

- схемою до протоколу огляду місця ДТП від 18.06.2026, відповідно до якої на місці пригоди відсутня дорожня розмітка пішохідного переходу «зебра» 1.14.1;

- фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП від 18.06.2026, з якої вбачається відсутність дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра» та розміщення дорожніх знаків 5.38.1 та 5.38.2 (пішохідний перехід) на місці пригоди. Суд враховує, що з фототаблиці (фото 1 та 2) вбачається наявність залишків затертої дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра» на місці пригоди. Водночас, наявність оновленої дорожньої розмітки 1.16 на місці ДТП та неоновлення разом з цим дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра», в сукупності з відсутністю встановлених дорожніх знаків 5.38.1 та 5.38.2, дає підстави зробити висновок про те, що ще до настання ДТП дорожня розмітка в цьому місці автомобільної дороги була змінена і на час ДТП вона була відсутня;

- відеозаписом з відеореєстратора, встановленого у автомобілі ОСОБА_1 , на якому зафіксовано, що ОСОБА_2 переходила дорогу не на пішохідному переході, вийшовши про проїзну частину, де мала намір проїхати ОСОБА_1 , не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Невизнання ОСОБА_2 вини у вчиненні правопорушення суд сприймає критично як спосіб самозахисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки порушення останньою вимог п. 4.7 та п. 4.14.а ПДР України підтверджуються сукупністю взаємоузгоджених доказів, які відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності. При цьому, настання внаслідок цих порушень суспільно шкідливих наслідків у виді пошкодження транспортного засобуMazda, державний номерний знак НОМЕР_1 , утворює в діях ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини. Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь її вини. Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 124, 245, 251, 278-280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп., в дохід держави.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп., в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у разі примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року

Суддя І.П. Латка