Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №638/17636/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17636/26

Провадження № 1-кп/638/2026/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12026221200001122 від 02 червня 2026 року з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який осіб на утриманні не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2025 року за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбуту частину 07 років 11 місяців 25 днів для проходження військової служби за контрактом як особа, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України,

в с т а н о в и в:

02 червня 2026 року о 08 год. 00 хв., для несення служби з охорони та конвоювання взятого під варту рішенням Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_4 у приміщенні КНП «МКЛІНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР заступив конвойний наряд із числа поліцейських БКС ГУНП в Харківській області у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Цього ж дня, о 08 год. 45 хв., вказаними поліцейськими на колісному кріслі ОСОБА_4 доставлено до вбиральні, розташованої на першому поверсі лікарні. ОСОБА_4 , під час перебування у вбиральні, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи уникнути подальшого тримання під вартою, силою зачинив за собою двері зсередини та здійснив втечу з-під варти через вікно у бік лісосмуги.

02 червня 2026 року о 09 год. 32 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що 02.06.2026, близько 09 год. 00 хв., під час конвоювання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманого Чугуївським РУП ГУНП в Харківській області в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, останнім було скоєно втечу з-під варти, а саме з медичного закладу КНП «МКЛІНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, розташованого за адресою: м. Харків, провул. Остаповича Ігоря, буд. 3-А. У зв`язку з чим ГУНП в Харківській області введено план «Сирена» та організовано першочергові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 .

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , невстановленим в ході досудового розслідування шляхом, дістався до АЗС «БРСМ Нафта» за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 45-А, звідки, близько 15 год. 46 хв., підійшов до автомобіля служби таксі «Bolt», водій якого доставив ОСОБА_4 до міста Чугуїв Харківської області, де 02.06.2026, о 18 год. 45 хв., під час безперервного переслідування працівниками поліції відповідно до плану «Сирена» ОСОБА_4 виявлено та затримано у порядку ст. 208 КПК України, чим протиправну діяльність останнього було припинено.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 393 КК України, а саме втеча з-під варти, вчинена особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення. Просив призначити мінімальне покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 винними себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні.

Оскільки обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Суд вважає, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 393 КК України, а саме втеча з-під варти, вчинена особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, неодружений, осіб на утриманні не має, на диспансерному обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, раніше судимий: 27 травня 2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 20 липня 2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі; 05 липня 2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 11 липня 2016 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі; 03 листопада 2016 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23 листопада 2022 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 11 років позбавлення волі, 30 травня 2024 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року відповідно до ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом у складі військової частини НОМЕР_1 ; 18 листопада 2025 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбуту частину 07 років 11 місяців 25 днів для проходження військової служби за контрактом як особа, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи характер, обставини та високий рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке злочином проти правосуддя; дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, неодружений, осіб на утриманні не має, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, будучи неодноразово судимим за вчинення умисних кримінальних правопорушень, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про його схильність до кримінально-протиправної діяльності; наявність однієї обставини, яка пом`якшує покарання, та однієї обставини, яка обтяжує покарання, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливе без ізоляції його від суспільства, у зв`язку з чим призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 393 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 393 КК України, в період умовно-дострокового звільнення від відбування основного покарання на невідбуту частину 07 років 11 місяців 25 днів, призначеного вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2025 року, для проходження військової служби.

Згідно з ч. 3 ст. 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч. 3 ст. 71 КК України).

За таких обставин, суд призначає ОСОБА_4 до відбуття остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком частини невідбутого покарання за попереднім вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2025 року.

Оскільки ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 02 червня 2026 року і на день ухвалення вироку до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк відбуття покарання слід рахувати з 02 червня 2026 року та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком строк його попереднього ув`язнення з 02 червня 2026 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

У зв`язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківській слідчий ізолятор».

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У зв`язку з непризначенням судом покарання у виді конфіскації майна, з огляду на відсутність підстав для застосування спеціальної конфіскації грошових коштів, суд на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасовує арешт майна, накладений у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді на грошові кошти, вилучені під час затримання обвинуваченого.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбуття покарання за сукупністю вироків у виді 9 (дев`яти) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 02 червня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, а саме з 02 червня 2026 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме готівкові грошові кошти у сумі 6650, поміщені у цінний пакет № NPU 5771752 та передані на зберігання АТ КБ «ПриватБанк» згідно з Актом приймання-передачі майна на зберігання № 20260710СОР001 від 10 липня 2026 року за формою Додатку 1 до Договору відповідального зберігання № 090925 від 09.09.2025 – повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 02 липня 2026 року (справа № 638/12510/26, провадження № 1-кс/638/1756/26) на вилучені 02.06.2026 року, під час обшуку затриманої особи - ОСОБА_4 готівкові кошти у сумі 6650, купюрами номіналом 1 купюра 50 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, 20 купюр номіналом 200 гривень, 5 купюр номіналом 500 гривень, які були вилучені та поміщені у сейф-пакет № NPU 5771752.

Вирок може бути оскаржений, за винятком заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1