Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №399/536/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа №399/536/26

провадження №2/399/505/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Шуліка О.О.,

за участі: секретаря судового засідання Бобрик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел..Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, -

ВСТАНОВИВ:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних.

Свої вимоги мотивував тим, що 04 листопада 2024 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області було ухвалено рішення у справі №399/550/24 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Рішенням суду з Відповідача на користь Позивача було стягнуто загальна сума коштів, присуджених до стягнення на користь Позивача, склала 12 529 грн. 38 коп. Рішення суду набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню. Оскільки Відповідач добровільно рішення суду не виконав, Позивач був змушений звернутися до примусового виконання судового рішення. На підставі виконавчого листа №399/550/24 було відкрито виконавче провадження №77046450. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича від 19.11.2025 року виконавче провадження №77046450 було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Таким чином, рішення суду було виконано лише 19 листопада 2025 року, тобто через тривалий час після його ухвалення. Внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду Позивач був позбавлений можливості користуватися належними йому коштами та зазнав втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц дійшла висновку, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення. Сам факт ухвалення судового рішення не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від відповідальності за прострочення його виконання. У зв`язку з викладеним Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу 12 529 грн. 38 коп. за період з 05.11.2024 року по 19.11.2025 року. Розрахунок 3% річних Сума боргу: 12 529 грн. 38 коп. Період прострочення: з 05.11.2024 року по 19.11.2025 року. Кількість днів прострочення: 380 днів. Формула розрахунку: 12 529,38 грн.* 3% * 380 / 365 = 390 грн. 95 коп. Таким чином, розмір трьох процентів річних становить 390 грн. 95 коп. Розрахунок інфляційних втрат. Розрахунок інфляційних втрат проведено із застосуванням офіційних індексів інфляції Державної служби статистики України за період з листопада 2024 року по листопад 2025 року, а саме: листопад 2024 року – 101,9% (коефіцієнт 1,019), грудень 2024 року – 101,4% (1,014), січень 2025 року – 101,2% (1,012), лютий 2025 року 100,8% (1,008), березень 2025 року – 101,5% (1,015), квітень 2025 року – 100,7% (1,007), травень 2025 року – 101,3% (1,013), червень 2025 року – 100,8% (1,008), липень 2025 року – 99,8% (0,998), серпень 2025 року – 99,8% (0,998), вересень 2025 року – 100,3% (1,003), жовтень 2025 року – 100,9% (1,009), листопад 2025 року 100,4% (1,004). Сукупний коефіцієнт інфляції за вказаний період становить 1,1135. Розрахунок: 12 529,38 грн. (1,1135 – 1) = 1 421 грн. 08 коп. Таким чином, розмір інфляційних втрат становить 1 421 грн. 08 коп. Отже, загальна сума нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України складає: інфляційні втрати – 1 421 грн. 08 коп.; 3% річних – 390 грн. 95 коп. Всього: 1 812 грн. 03 коп. Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовкою даної позовної заяви, аналізом судової практики, підготовкою розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, формуванням правової позиції та підготовкою процесуальних документів, у розмірі 4 000 грн. 00 коп. Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України зазначені витрати є судовими витратами та підлягають стягненню з Відповідача. З метою дотримання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат становить 5 064 грн. 96 коп., з яких: судовий збір – 1 064 грн. 96 коп.; витрати на професійну правничу допомогу 4 000 грн. 00 коп. Позовна заява подається через підсистему «Електронний суд». Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні процесуальних документів до суду в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Розмір ставки судового збору за подання даної позовної заяви становить 1 331 грн. 20 коп. Враховуючи подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд», до зазначеної ставки застосовано коефіцієнт 0,8, у зв`язку з чим фактично сплачений судовий збір становить 1 064 грн. 96 коп.

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.06.2026 року позовну заяву залишено без руху..

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16.06.2026 року відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживанням та через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло. Будь - які інші заяви та клопотання відповідачем до суду не направлено.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до частини 1 та частини 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1, ч. 5 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2024 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнено з ОСОБА_2 завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 7560,42 грн., сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Дане рішення набрало законної сили 5.12.2024 року, що підтверджується з відомостями з ЄДРСР,судом перевірено у відповідності правових позицій Постанова КЦС ВС від 24.10.2024 № 752/8103/13-ц та постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20.

Станом на день звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду, рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2024 року було виконане, що підтверджується постановою про виконавче провадження від 19.11.2025 року.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2024 року було встановлено, що 03.03.2023 року, між ПрАТ «УПСК» (Первісний кредитор) та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , Новий кредитор) укладено Договір № 03/03/2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору.

У відповідності до перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, поліс № 209781138 від 26.10.2022 року транспортного засобу марка Mitsubisi lancer з державним номерним знакам НОМЕР_1 – є чинним. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом № ЕР/209781138 від 29.06.2022 року.

Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14.11.2022 року у справі № 399/599/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження.

Власник ОСОБА_3 пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою ВС № 237 від 21.11.2022 року з відповідним реєстровим номером № 613, про виплату страхового відшкодування за Полісом № ЕР/209781138 від 29.06.2022 року.

Актом огляду транспортного засобу ВС № 237 від 04.11.2022 року та у відповідності до ремонтної калькуляції № 209781138 від 23.11.2022 року видно, що власник пошкодженого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » дійсно зазнав збитків.

Згідно страхового акту № 925/037/022859/22/1 від 28.12.2022 року ПрАТ «УПСК» було виплачено страхове відшкодування в розмірі: 7 560 грн. 42 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 162220988 від 28.12.2022 року.

Оскільки рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 4.11.2024 не було виконано добровільно, позивач звернувся із цим позовом з посиланням на те, що має право на стягнення із відповідача суми інфляційних витрат та 3 % річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня ухвалення рішення у справі та до дня закінчення виконавчого провадження.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти, рішення суду (частина друга статті 11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, від 06 грудня 2023 року у справі № 522/12406/22.

Таким чином, у разі якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач мав перед позивачем грошове зобов`язання, що підтверджується рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 4.11.2024 року, яке набрало законної сили 5.12.2024 року, про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 4.11.2024 року закінчено 19.11.2025року.

Отже, відповідач добровільно не виконав грошове зобов`язання, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц та від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц).

Приписи статті 625 ЦК України застосовні до правовідносин, які виникають унаслідок порушення обов`язку з виплати відшкодування шкоди у визначеному в чинному рішенні суду розмірі, а саме у разі несвоєчасного виконання такого рішення, Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21, провадження № 14-91цс22, хоча вона й стосувалась прострочення виконання грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди, підтвердженого судовим рішенням.

Суд вважає, що у разі коли грошове зобов`язання з компенсації шкоди, визначене рішенням суду, не виконане добровільно, наявні правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення його виконання.

Отже, у даному разі є підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, підтвердженого рішенням суду.

Разом з тим, визначаючи час прострочення виконання грошового зобов`язання, суд виходить з того, що обов`язок зі сплати заборгованості у відповідача виник з моменту набрання рішенням законної сили 5.12.2024 року, а не з наступного для після його ухвалення, як помилково вважає позивач та по дату закінчення виконавчого провадження.

Крім того, суд не погоджується з позицією позивача щодо включення в суму правничої допомоги та судового збору стягнутих рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 4.11.2024 року, оскільки дані витрати відносяться до судових у відповідності до ЦПК.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Здійснивши розрахунок за період з 5 грудня 2024 року по 19 листопада 2025 року інфляційні втрати складають 699,53 грн .

Розрахунок 3% здійснюється за формулою: сума санкції = С x 3% x Д : 350 де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

3 % річних за період з 5 грудня 2024 року по 19 листопада 2025 становить -217,44 грн

Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3% річних в розмірі 217,44 грн. та інфляційні втрати в розмірі 699,53 грн.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 916,97/1812,03*100=50,60%, тоді як 1064,96*50,60%=538,92 грн.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи в розмірі 900,00 грн., враховуючи те, що позов подано особисто позивачем через його електронний кабінет в системі Електронний суд , у судових засіданнях представник позивача, адвокат Самойленко П.М. участь не брав.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 89, 137, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 три відсотки річних в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 44 коп.; інфляційні витрати у розмірі 699 грн. (шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 538,92 грн., а також 900,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Інформація про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 30.07.2026 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області О.О. Шуліка