Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №390/1393/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/1393/26

пров. 2-а/393/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

з участю секретаря судового засідання Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представники учасників справи:

представник позивача - адвокат Охременко А.В.,

представник відповідача — Дерев`янко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, дистанційно у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку, за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Охременка А.В., справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Охременка А.В. звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову №R523060/121 від 11.05.2026р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та закрити провадження в адміністративній справі. Позов мотивований тим, що 11.05.2026р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №R523060/121 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Відповідно до протоколу №R523060/121 від 11.05.2026 року: «Громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками НПУ як порушник правил військового обліку до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 06.05.2026 року. Суть порушення (з 06.02.2026 року) не прибуття за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IX від 21.08.2025 року, абз.3 ч.10 ст.1 Закону У країни «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IX від 21.08.2025 року, пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року з останніми змінами відповідно до Постанови КМУ №1111 від 03.09.2025. Зазначеними вище діями громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії воєнного стану в особливий період, передбачене переліченими вище законодавчими актами, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Від підписання заяви про визнання факту адмінправопорушення та згоди на розгляд справи за його відсутності гр. ОСОБА_1 відмовився. 11.05.2026р. під час розгляду зазначеної адміністративної справи було встановлено, що факт порушення гр. ОСОБА_1 виявлено 06.02.2026р., не прибуття за повісткою на виклик, яка була сформована через ЄДРПВР, та надіслана поштовим відправленням АТ «Укрпошта» про прибуття на 27.01.2026 року. Оповіщення здійснювалось ІНФОРМАЦІЯ_4 , до якого і було повернуто рекомендованим поштове відправлення з повісткою та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (далі – оскаржувана постанова). Вважаємо, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Відповідно до ч.9 ст. 38 КУпАП - адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідно до ч.1 та ч.7 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. 06.02.2026р. – було вчинено (виявлено) факт адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_1 - не прибуття за повісткою на виклик, яка була сформована через ЄДРПВР, та надіслана поштовим відправленням АТ «Укрпошта». 11.05.2026 року - начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову № R523060/121 від 11.05.2026 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Таким чином, оскаржувану постанову винесено відповідачем з пропущенням строку у три місяці з дня виявлення правопорушення, що є порушенням ст.38 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ч.7 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків. Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідач мотивує вину позивача тим, що повістка-виклик на 27.01.2026 року була направлена поштовим відправленням через АТ «Укрпошта», яке повернулося до ТЦК з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На основі цього факту відповідач дійшов передчасного висновку про наявність складу адміністративного правопорушення. Повернення поштового конверта з відміткою «адресат відсутній» є беззаперечним доказом того, що позивач не отримав повістку, не розписувався за її отримання, а отже — об`єктивно не знав і не міг знати про існування виклику на 27.01.2026 року. Відмітка «адресат відсутній» не є тотожною «відмові від отримання». За таких обставин у діях позивача повністю відсутній умисел на невиконання вимог закону, що виключає суб`єктивну сторону правопорушення. Таким чином, відповідачем не доведено факт належного та своєчасного вручення позивачу повістки, а висновки про його вину ґрунтуються виключно на припущеннях і формальному поверненні листа, оскаржувана постанова винесена з порушенням презумпції невинуватості. З огляду на усе викладене вище, підставою для винесення оскаржуваною постанови було припущення посадової особи, яке не підкріплювалося жодним доказом, тому оскаржувана постанова є протиправною, а відповідно підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25.05.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд до Новгородківського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.06.2026 року прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її розгляд у порядку, передбаченому ст.286 КАС України.Крім цього, відповідачу роз`яснено, що він має право подати відзив на позов та докази у разі заперечення позовних вимог за наявності. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву до 03.07.2026 року.

Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Також відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

02.07.2026р. представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - Дерев`янко А.В. надала до суду відзив, через систему «Електронний суд» в якому вказує що із доводами, викладеними у позовній заяві не можна погодитись у зв`язку із наступним. Згідно абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до п. 30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до п. 30-1 Порядку №560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Відповідно до п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. ОСОБА_1 був визначений як порушник військового обліку у зв`язку з неявкою за повісткою №6188086 з 06.02.2026 року. Повістка №6188086 була сформована Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та направлена Міністерством оборони України засобами поштового зв`язку. Відповідно до даної повістки ОСОБА_1 мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 27.01.2026 року о 14.00 год. Конверт повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, Позивач був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки, позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначені дату та час у повістці, про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги законодавства, у його діях (бездіяльності) вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП. Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Відповідно до абз. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до абз. 1-2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідно до абз. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. За результатами розгляду протоколу №121 від 06.05.2026 року була винесена постанова №R523060 від 11.05.2026 року, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень. Враховуючи вищевикладене, позовна заява представника позивача є безпідставною. А тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та всі можливі витрати пов`язані із судовим розглядом, у тому числі із оплати судового збору покласти на позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача - адвокат Охременко А.В. у судовому засіданні позов з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У заяві від 06.03.2026р. представник відповідача Дерев`янко А.В. просила суд розглянути справу без її участі, в позові відмовити.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників судового процесу достатніми, суд розглянув справу без участі позивача та представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, дослідивши надані ними докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2024 року, затвердженого Законом України №2105-IX від 03.03.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась.

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2024 року, затвердженого Законом України №2102-IXвід 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, з 24.02.2022 року по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.

Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Крім того, в абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Невиконання цього обов`язку становитиме склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Як встановлено судом, згідно копії протоколу №121 від 06.05.2026р. зазначено, що ОСОБА_1 06.02.2026 року не прийшов за повісткою до ТЦК (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим порушив вимоги Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год 11.05.2026 року в приміщенні кабінету № 12 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ознайомився з вищевказаним протоколом, про що свідчить його особистий підпис від 06.05.2026р.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.05.2026 року №R523060/121 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, за те, що він порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IX від 21.08.2025 року, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IX від 21.08.2025 року, пп.2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року з останніми змінами відповідно до Постанови КМУ №1111 від 03.09.2025р., та 06.02.2026р. не прибув за повісткою на виклик, яка була сформована через ЄДРПВР, та надіслана поштовим відправленням АТ «Укрпошта» про прибуття на 27.01.2026 року, чим вчинив порушення законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в умовах особливого періоду. Порушення виявлено 06.02.2026 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що основою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала неявка за повісткою № 6188086, згідно з якою він мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 год 27.01.2026р. для уточнення даних.

Позивач у позові заперечував факт отримання вказаної повістки, посилаючись на те, що згідно з наданою довідкою поштового оператора, відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою».

Оповіщення здійснювалось п`ятим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого і було повернуто рекомендованим поштове відправлення з повісткою та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (далі – оскаржувана постанова).

Оцінюючи ці докази, суд виходить з приписів п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024р. № 560 та п. 81 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 5.03.2009р. № 270, згідно з якими належним підтвердженням оповіщення у разі надсилання повістки поштою є відмітка про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання.

Як вбачається з доданих до відзиву документів, то доводи сторони відповідача підтвердженні наданими доказами, а саме копіями відповідної повістки та поштового повідомлення.

Таким чином, аргумент позивача про «неналежне повідомлення» судом відхиляється. Суд констатує, що станом на 06.02.2026р. позивач вважався належним чином оповіщеним, а його неявка за вказаною повісткою за відсутності доказів поважності причин утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як вказано в оскаржуваній постанові та не заперечується самими сторонами датою виявлення правопорушення є 06.02.2026р., а тому саме з цієї дати, відповідно до ст. 38 КУпАП, розпочався перебіг тримісячного строку для накладення адміністративного стягнення.

З огляду на зазначені обставини тримісячний строк визначений для накладення адміністративного стягнення закінчився 06.05.2026 року.

Оскаржувана постанова винесена відповідачем 11.05.2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

За таких обставин, навіть за умови доведеності факту належного повідомлення позивача та наявності в його діях складу правопорушення станом на 06.05.2026р., відповідач на момент прийняття рішення був позбавлений права накладати адміністративне стягнення у зв`язку зі спливом строків давності передбачених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Жодних доказів на спростування вищевказаного відповідачем до суду не надано.

Таким чином, відповідач не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи той факт, що на момент винесення постанови №R523060/121 від 11.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП минув, то провадження у справі повинно бути закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку, що постанову №R523060/121 від 11.05.2026 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких підстав, з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст. 251, 280, 283, 289 КУпАП, ст.72-77, 90, 132, 133, 139, 241-246, 250-251, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення— задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення №R523060/121 від 11.05.2026 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Копію рішення надіслати (вручити) учасникам справи.

Суддя Є.О. Подліпенець