Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №344/13417/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13417/26

Провадження № 2-а/344/156/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що постановою № 10/1326 від 02.07.2026, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 визнано винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штрафу у розмірі 17 000 грн. Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що ОСОБА_1 не з`явився до ТЦК та СП за місцем обліку за повісткою № 7841660 у визначений повісткою час та дату, а саме: на 25.06.2026 на 10 год. 00 хв. Однак, у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв`язку позивач не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з`явитися, а також мету такої явки. Позивач не отримував дзвінків, смс-повідомлень про наявність поштового відправлення. Позивачу не було відомо про те, що на його ім`я направлено рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку про виклик до ТЦК та СП.

Відповідачем до постанови в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, не додано жодних доказів, зі змісту яких вбачався би факт отримання позивачем повістки (розпорядження) про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на конкретну дату, на яку він, за твердженням відповідача, не з`явився. Зокрема, не долучено копії рекомендованого листа з відміткою «про відсутність за зареєстрованим місцем проживання» або «про відмову від отримання повістки», надісланого на ім`я позивача, з позначкою «Повістка ТЦК».

Жодних повідомлень про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» на адресу позивача не надходило. В матеріалах справи відсутні дані про інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Відтак, відсутні правові підстави для висновку що позивач був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Так як позивач не був проінформований про необхідність явки до ТЦК та СП у його діях відсутня вина, яка є складовою адміністративного правопорушення. Таким чином, відповідачем не зафіксовано та не підтверджено належними доказами ні сам факт існування конкретної повістки, ні факт належного оповіщення позивача, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а сама Постанова була прийнята відповідачем при неповному з`ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.

Також звертає увагу суду на стан здоров`я позивача. Відповідно до висновку лікаря офтальмолога ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 на ліве око не бачить з дитинства та є непридатним до військової служби, що також підтверджується долученими доками.

Позивачем також зазначається про відсутність у постанові від 11.06.2026 відомостей про дату та час вчинення правопорушення, не міститься також відомостей щодо самої повістки, яка нібито стала підставою для виклику. Крім того, позивач тривалий час вживає заходів для проходження військоволікарської комісії з метою підтвердження актуального стану свого здоров`я та визначення ступеня придатності до військової служби. Натомість відповідач ввесь час намагається притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи наведене просить суд постанову № 10/1326 від 02.07.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн за ч.3ст.210-1КУпАП скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір та витрати на професійну правову (правничу) допомогу.

28.07.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що у матеріалах справи міститься оригінал корінця (розписки) повістки № 7841660 про виклик ОСОБА_1 на 25.06.2026 року о 10:00. На вказаному корінці чітко зазначено: «Повістку № 7841660... одержав 17.06.2026 р.», поруч з чим міститься особистий підпис Позивача.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560), належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного є: у разі вручення повістки — особистий підпис про отримання повістки. Тобто, повістка була вручена Позивачу особисто під підпис, а не надсилалася засобами поштового зв`язку. Усі посилання представника Позивача на порушення процедури поштової доставки є безпредметними та не стосуються обставин даної справи. Склад правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є повністю доведеним.

Представник Позивача заявляє про "неповне з`ясування обставин". Однак процедура притягнення до відповідальності була дотримана. Відповідно до матеріалів справи, 02.07.2026 року Позивач фізично перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відносно нього уповноваженою особою було складено Протокол № 05/84 про адміністративне правопорушення. Позивачу було роз`яснено його права за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач обрав лінію поведінки у вигляді відмови від підписання протоколу та надання пояснень, що було правомірно зафіксовано у протоколі підписами двох свідків відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.

Того ж дня, за присутності Позивача, було розглянуто справу та винесено оскаржувану постанову № 10/1326. Копію постанови Позивач отримав особисто, про що свідчить його підпис у графі постанови "отримав 02.07.2026 року". Отже, право Позивача на захист та участь у розгляді справи було забезпечено повною мірою.

Позивач стверджує, що він не бачить на ліве око з дитинства і є непридатним до служби на підставі "висновку лікаря офтальмолога ІНФОРМАЦІЯ_5 ". На цій підставі робиться висновок про незаконність намагань ТЦК викликати його. Відповідач наголошує, що наявність захворювань чи діагнозів від окремих лікарів не звільняє громадянина від загального обов`язку виконувати правила військового обліку. Згідно з п. 6 та п. 69 Постанови КМУ № 560, визначення ступеня придатності особи до військової служби здійснюється виключно за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК). Для проходження ВЛК військовозобов`язаний зобов`язаний з`явитися до ТЦК та СП за викликом (повісткою). Згідно з даними ЄДРПВР «Оберіг» (витяг додано Позивачем), Позивач перебуває на обліку як "військовозобов`язаний", "солдат". Жодних актуальних висновків ВЛК про його непридатність у системі немає. Ігноруючи особисто отриману повістку на 25.06.2026 року, Позивач власноруч унеможливив проходження ним ВЛК для встановлення його реального стану здоров`я. Наявність хвороб є підставою для визнання непридатним за наслідками ВЛК, але не є виправданням для ігнорування виклику до ТЦК. Так, Позивач особисто під підпис отримав повістку, без поважних причин не з`явився у визначений час, був присутній під час складання протоколу та винесення постанови, отримав її копію. Дії ІНФОРМАЦІЯ_4 є абсолютно правомірними, а постанова — законною та обґрунтованою.

Враховуючи наведене просять суд відмовити повністю ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.

Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року постановлено про проведення загальної мобілізації, яка триває на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Частиною другою статті 283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З копії витягу із електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів, мобільного додатку Резерв +, сформованного 12.06.2026 року та дійсним до 12.06.2027 року вбачається, що 21.04.2025 року ОСОБА_1 уточнено дані та зазначено про необхідність проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву (а.с.10).

Як вбачається із копії картки обстеження та медичного огляду від 20.01.2026 року №6443378 ОСОБА_1 проходив медичний огляд в КНП «Косівська ЦРЛ» з метою встановлення ступеня придатності (а.с.15).

З копії акту дослідження стану здоров`я №52 (№62) від 28.01.2026 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: (включаючи код, згідно чинного НК 025): Анізометропія (Н52.3), гіперметропія середнього ступеня правого ока, змішаний астигматизм лівого ока, амбліопія дуже високого ступеня лівого ока, збіжна косина лівого ока (а.с.14).

Із копії висновку лікаря офтальмолога ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов`язаний ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби (а.с.16).

Як вбачається із корінця (розписки) повістки № 7841660 про виклик ОСОБА_1 на 25.06.2026 року о 10:00 год., на вказаному корінці міститься підпис про те, що Повістку № 7841660 про виклик для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 , одержав 12.06.2026 р.

Згідно протоколу №05/84 про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 року ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, 02.07.2026 року о 16:10 год. не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем обліку за повісткою № 5951580 у визначений повісткою час та дату, а саме на 25.06.2026 року на 10.00, чим порушив вимоги ч.1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.201-1 КУПАП.

Із зазначеного протоколу вбачається, що на ньому міститься підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та про отримання примірника протоколу.

02.07.2026 року Начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 виніс постанову за №10/1326 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Із зазначеної постанови встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився до ТЦК та СП за місцем обліку за повісткою №784/660 у визначений повісткою час та дату, а саме на 25.06.2026 на 10:00, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (а.с.18).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, зокрема, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки),проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Повістку № 7841660 про виклик для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 , одержав особисто 12.06.2026 р.

Доказів поважності причини неприбуття позивачем не надано.

За наведених обставин посилання у позові на те, що позивач не був проінформований про необхідність явки до ТЦК та СП у його діях відсутня вина, яка є складовою адміністративного правопорушення є безпідставними.

Інші доводи зазначені у позові не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

За приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 №10/1326 відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому, приймаючи вказану постанову, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя О.А. Татарінова