Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №216/4956/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №216/4956/26

Суддя: КУЗНЕЦОВ Р. О.

Справа № 216/4956/26

провадження 2/216/4094/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позову зазначила, що є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка – ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Іншим спадкоємцем є його син – відповідач ОСОБА_2 , який на момент смерті був неповнолітнім. За життя чоловікові належало нерухоме майно, а саме: гараж № НОМЕР_1 «а» за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, ТЗСТЗ «Автомобіліст» та База відпочинку «Зелений вогник», за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Кудашівка, вул. Лівобережна сторона, 13. З питання оформлення спадщини позивач звернулася до нотаріуса, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спадкове майно. Для визнання права власності рекомендовано звернутися до суду. Отже, у зв`язку з неможливістю належним чином оформити свої спадкові права після смерті чоловіка у позасудовому порядку, позивач змушена звернутись до суду з цією позовною заявою.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідач до суду не з`явися, надав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі письмовими доказами, відзив подавати не бажає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2018 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 гараж №3/178 «а» за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, Товариство закритих стоянок транспортних засобів «Автомобіліст» з підвалом – п/д та оглядовою ямою, розміром 4,4 х 6,0 м, загальною площею 26,4 кв.м.

Крім цього, 18.09.2008 між ВАТ «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу №49, за умовами якого ОСОБА_1 придбав нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (База відпочинку «Зелений вогник») а саме: Будиночки А-2, Б-2, И-2, К-2, складське приміщення Л, уборну Н, забор №1-3, замощення І. кухня О. Договір зареєстровано на Товарній біржі «Базис» у відповідності до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» та іншими нпа.

Також між сторонами договору 22.09.2008 складено Акт приймання-передачі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 від 28.09.2018.

Зі спадкової справи №454/01-16, заведеної у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. слідує, що після смерті ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини звернулася його дружина – ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину особисто та як представник малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більше із заявами про прийняття або про відмову від спадщини ніхто не звертався.

Згідно з довідкою КП «Криворізьке районе бюро технічної інвентаризації» ДОР» №226372 від 02.06.2026 станом на 31.12.2012 право власності на гараж №3/178 «а» за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, Товариство закритих стоянок транспортних засобів «Автомобіліст» зареєстровано на ім`я іншої особи фізичної особи.

Згідно з довідкою КП «Криворізьке районе бюро технічної інвентаризації» ДОР» №226373 від 02.06.2026 станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на Базу відпочинку «Зелений вогник», за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Кудашівка, вул. Лівобережна сторона, 13 не проводилася; в матеріалах архівної справи наявний договір купівлі продажу, укладений 18.09.2008 між ВАТ «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100» та ОСОБА_1 , зареєстрований на Товарній біржі «Базис» №49 та Акт приймання-передачі від 22.09.2008.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.06.2026 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Аналізуючи норми права на які посилалася позивач у позові, а також норми права, які слід застосувати, мотиви їх застосування суд приходить до таких висновків.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Нормою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору, позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 сторона, 13 (База відпочинку «Зелений вогник») в повній мірі доведені належними та допустимими доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Поряд з цим, як убачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу гаражу №3/178 «а» за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, Товариство закритих стоянок транспортних засобів «Автомобіліст» укладений 02.09.2018 між фізичними особами та нотаріально посвідчений не був. Право власності продавця на об`єкт нерухомості підтверджується договором дарування від 30.07.2004 ВВУ №393698, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Я.О, реєстр №10076 (п. 1.3 договору).

З огляду на викладене, оскільки право власності на гараж на момент смерті спадкодавця зареєстровано на іншу особу, таке майно не входить до складу спадщини та не може бути успадковане позивачем, внаслідок чого у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 331, 1216, 1218, 1261, 1264, 1267 ЦК України, статтями ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на комплекс будівель та споруд загальною площею 265,9 кв.м., що складається з: будиночок (літ. А-2), загальною площею 24,6 кв.м., будиночок (літ. Б-2), загальною площею 24,6 кв.м., будиночок (літ. И-2), загальною площею 24,2 кв.м., будиночок (літ. К-2), загальною площею 24,2 кв.м., складське приміщення (літ. Л-1), загальною площею 25,1 кв.м., вбиральня – (літ. Н-1), загальною площею 10,8 кв.м., огорожа №1-3, замощення (літ. І), кухня (літ. О-1), загальною площею 132,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відомості про учасників справи, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання (знаходження): АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання (знаходження): АДРЕСА_2 .

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua