Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №183/2741/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №183/2741/26

2-а/206/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Румянцев О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2026 року Самарського районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 16 лютого 2026 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову №R358469 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Згідно з постановою накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за нібито неприбуття за викликом (повісткою). Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Відсутність факту належного повідомлення та складу правопорушення. Позивач не отримував жодних повісток про виклик до ТЦК та СП на дату, зазначену в матеріалах, на які посилається Відповідач. Відповідно, позивач не знав і не міг знати про необхідність прибуття, що виключає наявність вини у його діях. Позивач не був належним чином повідомлений ні про факт порушення, ні про час та місце розгляду справи. У постанові зазначено, що Позивач подав заяву про те, що він не оспорює допущене порушення. Така заява дійсно була подана через мобільний застосунок «Резерв+», проте вона мала суто технічний характер. Подання цієї заяви було єдиним доступним способом оперативно отримати текст постанови в електронному вигляді для її подальшого правового аналізу та оскарження в судовому порядку. Просить суд скасувати постанову № R358469 від 16.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити справу.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24 червня 2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що позиція позивача не відповідає ні обставинам справи, ні нормам діючого законодавства України. Спірна постанова була винесена за особливою процедурою, передбаченою ст.279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до неї, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. За таких обставин, обов`язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за вказаною вище процедурою є волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке волевиявлення оформлюється у вигляді письмової заяви, яка подається заявником або особисто, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. В якості заохочення за слідування правопорушниками такою процедурою, законодавець передбачив призначення покарання на мінімальному рівні (17000 грн., а не до 25500 грн.) із правом сплати 50% від суми призначеного штрафу протягом 10 днів від дня набрання постановою про притягнення до адміністративної відповідальності законної сили. В даному випадку, Позивач вчинив вільне волевиявлення, передбачене ст.279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та подав таку заяву 15 лютого 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Наслідками подання даної заяви є офіційне визнання Позивачем своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення та його особиста згода на притягнення до адміністративної відповідальності. Після подання такої заяви та прийняття спірної постанови, Позивач вже не може змінити свою поведінку на незгоду із притягненням його до адміністративної відповідальності шляхом її оскарження до суду. Слід врахувати, що оскаржувана постанова не порушує прав Позивача в частині санкції (розмір штрафу відповідає мінімальному – 17000 грн., передбаченому ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). В ній також роз`яснене його право на сплату 50% від призначеного штрафу. За таких умов, постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 № R358469 від 16 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – прийнята з дотриманням вимог даного Кодексу та його особистого волевиявлення. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши надані письмові докази, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст.279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов`язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

При цьому обов`язок належним чином повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 205/7145/16-а.

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил,норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не можуть бути покладені судом в основу рішення з наступних підстав.

Сам по собі факт подання позивачем через електронний кабінет «Резерв+» заяви, передбаченої статтею 279-9 КУпАП, не звільняє орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, від обов`язку перевірити наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, а також дотримання вимог статей 245, 247, 251, 252, 280 та 283 КУпАП. Особлива процедура, визначена статтею 279-9 КУпАП, встановлює лише спрощений порядок розгляду справи за наявності відповідного волевиявлення особи, однак не скасовує принцип законності та не позбавляє суб`єкта владних повноважень обов`язку довести факт вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час та місце. Відповідачем не надано доказів вручення позивачу повістки у порядку, визначеному законодавством, або інших беззаперечних доказів, які б підтверджували обізнаність позивача про відповідний виклик. За відсутності таких доказів висновок про умисне неприбуття позивача є передчасним та не ґрунтується на належних доказах.

Посилання відповідача на те, що подання заяви через електронний кабінет є безумовним визнанням вини та позбавляє особу права на судове оскарження постанови, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Стаття 279-9 КУпАП не містить положень, які б обмежували гарантоване статтею 55 Конституції України право особи на судовий захист або встановлювали неможливість оскарження постанови після її винесення. Так само положення КУпАП не передбачають, що подання заяви в порядку статті 279-9 КУпАП є безумовною відмовою особи від права на перевірку судом законності рішення суб`єкта владних повноважень.

Визнання особою своєї вини саме по собі не звільняє орган, який притягає до відповідальності, від обов`язку довести наявність усіх обставин, необхідних для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суд не пов`язаний виключно таким волевиявленням особи та зобов`язаний перевірити законність рішення суб`єкта владних повноважень, повноту встановлення фактичних обставин та достатність доказів.

При цьому пояснення позивача щодо подання заяви виключно з метою отримання тексту постанови для її подальшого оскарження саме по собі не може бути підставою для автоматичної відмови у позові, оскільки суд має перевірити насамперед законність рішення суб`єкта владних повноважень, а не лише формальне волевиявлення особи.

Оцінюючи сукупність наданих сторонами доказів, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт належного повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП, що є обов`язковою умовою для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. За відсутності доказів належного повідомлення відсутні достатні підстави для висновку про винне невиконання позивачем відповідного обов`язку.

За приписами п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав покладений на нього статтею 77 КАС України обов`язок довести правомірність оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим постанова №R358469 від 16 лютого 2026 року є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю у зв`язку з недоведеністю наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 129 Конституції України, ст.ст. 7, 38, 210-1, 245, 247, 251, 252, 258, 260, 265-4, 267, 280, 293, 296 КУпАП України, ст.ст.6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 257-262, 286, 295 КАС України, суддя –

ВИРІШИВ:

Адміністративного позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R358469 від 16.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев