Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №182/5454/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5454/26

Провадження № 1-кп/0182/981/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши в м. Нікополі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023046340000245від 02.08.2023року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борисівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою,який не є депутатом, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, одруженого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

10.11.2022 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 285, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75, п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

ОСОБА_2 у липні 2023 року (більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не надалось можливим), перебуваючи в с. Борисівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, не складаючи іспити із знання теоретичних та практичних навичок, всупереч вимогам "Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами", затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993 вирішив придбати підроблений офіційний документ, а саме підроблене посвідчення водія, з метою його особистого використання.

З метою отримання можливості керування транспортними засобами за допомогою підробленого документа, а саме водійського посвідчення категорії «В, С, D» у незаконний спосіб вирішив придбати підроблене посвідчення водія, на пропозицію невстановленої особи у мережі Інтернет. Виконуючи задумане ОСОБА_2 , через мережу Інтернет домовився з невстановленою особою, про оплатне замовлення підробленого посвідчення водія.

У подальшому невстановлена особа виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 03.07.2023 категорії «В, С, D» на ім`я ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_2 перебуваючи в м. Нікополь, Дніпропетровської області в невстановлений досудовим розслідуванням час отримав від невстановленої особи (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження) засобами поштового зв`язку вказане посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 03.07.2023 категорії «В, С, D» для подальшого використання в особистих цілях.

Крім того, ОСОБА_2 після отримання підробленого посвідчення водія, достовірно знаючи, що згадане посвідчення водія підроблене, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», умисно використовував завідомо підроблений документ – посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 03.07.2023 категорії «В, С, D» видане на його ім`я для керування автотранспортним засобом марки «Ikarus 250», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Так, 02.08.2023 приблизно о 16:29 годині ОСОБА_2 керуючи автотранспортним засобом марки «Ikarus 250», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пересуваючись по вул. Електрометалургів, в м. Нікополь, Дніпропетровської області був зупинений працівниками поліції, а саме інспектором ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 та інспектором ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .

В подальшому 02.08.2023 перебуваючи по вул. Електрометалургів, в м. Нікополь, Дніпропетровської області на законну вимогу працівника поліції про надання документів для перевірки ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправність свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пред`явив працівнику поліції згадане завідомо підроблене посвідчення водія НОМЕР_1 від 03.07.2023 категорії «В, С, D» видане на його ім`я, таким чином безпосередньо використав завідомо підроблений документ – підроблене посвідчення водія НОМЕР_1 від 03.07.2023 категорії «В, С, D», яке згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/104-23/27180-ДД від 21.08.2023 року, не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, пред`явивши його поліцейському.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2023 за №12023046340000245 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 12-13). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023046340000245 від 02.08.2023 року ( а.п. 1-3); електронного рапорту інспектора-чергового Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.08.2023 ( а.п. 10); протоколу огляду місця події (предмета) від 02.08.2023 року з фото таблицею (а.п.13-15); висновку експерта №СЕ-19/104-23/27180-ДД від 21.08.2023 року ( а.п. 20-25); протоколу огляду відеозапису від 12.09.2023 року з фото таблицею та диском з відеозаписом ( а.п. 32-38).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 68), одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання за яким характеризується добре; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває ( а.п. 70), раніше судимий (а.п. 65).

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, передбачених статтями 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Також судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки 10.11.2022 року був засуджений вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абз.1 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК України), за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі, тощо.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України суд вважає необхідним частково приєднати до покарання за даним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.11.2022 року.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-технічної експертизи № СЕ-19/104-23/27180-ДД від 21.08.2023 року в сумі 1434 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382, 124 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.11.2022 року, та остаточно призначити ОСОБА_2 за сукупністю вироків покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки 10 (десять) днів.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази:

- бланк посвідчення водія НОМЕР_1 , який долучений до матеріалів кримінального провадження №12023046340000245 – знищити;

Оптичний диск для лазерних систем зчитування відеозапису зупинки поліцейськими ВРПП Нікопольського РУП транспортного засобу автобус «Ікарус» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та надання ним для перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 03.07.2023 категорії «В, С, D» на своє ім`я з явними ознакми підроблення, який долучений до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження №12023046340000245.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-технічної експертизи № СЕ-19/104-23/27180-ДД від 21.08.2023 року в сумі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1