Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №182/4353/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4353/24

Провадження № 2/0182/237/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.06.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Яремчук Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом адвоката Яремчук Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що влітку 2015 року позивачка познайомилась з ОСОБА_3 та з весни 2017 року вони почали спільно поживати, оскільки позивачка завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_5 . Проте, відомості про батька дітей було записано у відповідності до ст.135 СК України, - зі слів матері. За час спільного проживання ОСОБА_3 працював, турбувався про свою дружину та їхніх дітей, купував їм одяг, продукти харчування, давав кошти на сплату комунальних послуг та оренду житла, вони спільно використовували зароблені кошти, мали спільний бюджет. Коли чоловік був без роботи, то всі витрати на утримання родини брала на себе позивачка. При цьому, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_6 померла у 2026 році, а його батько - ОСОБА_2 є відповідачем по даній справі. З початком повномасштабного вторгнення вони всі разом: позивачка, ОСОБА_3 та їх четверо дітей переїхали на Захід України і влітку 2023 року чоловік пішов служити до ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 загинув при виконанні бойового завдання. Однак, за час спільного проживання він визнавав себе батьком відносно своїх дітей, хоча, офіційно документи вони оформити не встигли. Тобто, на даний час склались такі обставини, які свідчать про те, що позивачка в позасудовому порядку вирішити питання про спільне проживання з загиблим позбавлена можливості, а тому змушена звернутись до суду. Встановлення того факту, що ОСОБА_3 є батьком доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має для позивачки юридичне значення та необхідне їй для оформлення пільг на дітей, батько яких загинув, зокрема, призначення пенсії по втраті годувальника. Тому, на підставі викладеного, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести зміни в актовий запис про народження за № 520, який було складено 23.06.2017 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. А саме: змінити відомості про батька дитини із ОСОБА_7 на ОСОБА_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » - на « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та видати нове свідоцтво про народження дитини. А також, встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та внести зміни в актовий запис про народження за № 847, який було складено 31.10.2018 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. А саме: змінити відомості про батька дитини із ОСОБА_7 на ОСОБА_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » - на « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та, на підставі цих змін, видати нове свідоцтво про народження дитини. Крім того, встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період з травня 2017 року до дня коли він помер, - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 викладені в позовній заяві обставини підтримала та на задоволенні позову наполягала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав. Конверт, який був направлений за адресою його місця проживання та перебування, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.25-26)

Треті особи - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство соціальної політики України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули (а.с.27, 29).

Представник третьої особи - Міністерство оборони України, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, скористався своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, та подав до суду письмові пояснення, згідно яких зазначив наступне. Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення. 2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. 3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо). В пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1. Спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття. 2. Спільне виховання дитини. 3. Спільне утримання дитини. 4. Докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Згідно п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства, суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено, згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутись матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли, відповідно до ч.2 ст. 55 СК України, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття. Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Згідно ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено, відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені, зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Але передумовою звернення до суду в справах про встановлення батьківства є, зокрема, наявність кровного споріднення між особою, яку позивач просить визнати батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Щодо заявленої вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини, то представник третьої особи зазначає наступне. Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Конституційний суд України у рішенні від 03.06.1999 року № 5-рп/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин. Указаний висновок неодноразово використовувався Верховним Судом, зокрема, у Постановах від 18.03.2019 у справі № 357/6408/17, від 05.04.2019 року у справі № 387/938/17, від 16.05.2019 року у справі № 467/404/17. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 554/8023/15-ц містить правовий висновок, згідно якого, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 Сімейного кодексу України). Суттєвою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Щоб встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні цьому поняттю. Тобто, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти, мають певні права та обов`язки, тобто, передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Таким чином, враховуючи вищевикладене представник третьої особи просить суд розгляд справи провести за відсутності представника та при ухваленні рішення по даній справі врахувати письмові пояснення (а.с.30-38).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалі справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2017 року спільно проживали як чоловік та дружина, про що свідчать акти та довідки (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_2 в подружжя народилася донька ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 . Як вбачається з актових записів, відомості про батьківство були внесені на підставі ст.135 СК України (зі слів матері) (а.с.5-8).

При цьому, як вказує позивачка та її представник, біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є ОСОБА_3 , який був призваний на військову службу до лав ЗСУ та з під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув, про що свідчить актовий запис № 990, складений 03 липня 2024 року Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.9).

Згідно ч.3 ст.12 та ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та її представник, як на підставу звернення до суду з даним позовом та доведеності обставин та заявлених вимог, долучила до матеріалі справи, висновок експерта № 1537-МГ від 27 червня 2024 року, відповідно до якого, встановлено кровну спорідненість загиблого ОСОБА_3 відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.10-13).

Таким чином, беручи до уваги висновок експерта та подані позивачем докази, які у суду сумніву не викликають, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 є батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , тим самим задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Що стосується заявленої вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період з травня 2017 року до дня, коли він помер, - ІНФОРМАЦІЯ_4 , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Правилами ст.15, 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За правилами ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, як це унормовано положеннями ч.2 ст.315 ЦПК України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя.

За правилами ч.2 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Положеннями ст.27 СК України унормовано, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2017 року спільно проживали як чоловік та дружина, про що свідчать акти та довідки (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_2 в подружжя народилась донька ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 . Як вбачається з актових записів, відомості про батьківство були внесені на підставі ст.135 СК України (зі слів матері) (а.с.5-8).

При цьому, щодо розгляду даної вимоги про встановлення факту спільного проживання як чоловіка та дружини, то суд враховує ту обставину, що вони, дійсно, проживали як чоловік та дружина, оскільки були пов`язані спільним побутом та в шлюбі у них народились діти, батьківство яких ОСОБА_3 за час свого життя визнавав, проте, реєстраційні дії не вчинив, хоча, факт батьківства доведений та сумніву не викликає, з урахуванням наявного в матеріалах справи висновку експерта № 1537-МГ від 27 червня 2024 року, про кровну спорідненість загиблого ОСОБА_3 відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.10-13).

Окрім цього, на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що є сімейним лікарем родини ОСОБА_4 з 2012 року. За час життя ОСОБА_3 неодноразово приводив на прийом своїх дітей, іноді він сам прибував за викликом за їхнім місцем проживання. У нього ніколи не було сумнів, що ОСОБА_3 є батьком дітей.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що є медичною сестрою і сусідкою родини ОСОБА_4 . Позивачка з ОСОБА_3 проживали як чоловік та дружина. Позивачка мала своїх двох дітей від першого шлюбу та двох спільних дітей з ОСОБА_3 , який своїх дітей і дітей дружини ніколи не розділяв. Додатково доповнила, що за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вони приходили в гості завжди разом та з дітьми.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення зазначеного факту, про який просить позивачка та її представник, породжує юридичні наслідки, а в іншому порядку ОСОБА_1 не має можливості підтвердити факт того, що вона спільно проживала з ОСОБА_3 , з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації її прав, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги адвоката Яремчук Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести зміни в актовий запис про народження за № 520, який було складено 23.06.2017 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, а саме: змінити відомості про батька дитини із ОСОБА_7 - на ОСОБА_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » - на « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та внести зміни в актовий запис про народження за № 847, який було складено 31.10.2018 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, а саме: змінити відомості про батька дитини із ОСОБА_7 на ОСОБА_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » - на « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та, на підставі цих змін, видати нове свідоцтво про народження дитини

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період з травня 2017 року до дня коли ОСОБА_3 помер, - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал