Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №182/5475/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5475/26

Провадження № 1-кп/0182/987/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2026 за №12026046340000129 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Придніпровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, студента 3 курсу КЗО «Нікопольський професійний ліцей» ДОР, офіційно не працевлаштований, не одруженого, на утриманні нікого має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

16.06.2026 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 прийшов до гаражного приміщення, яке знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_2 , де знаходились неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 . В той же день та час, знаходячись на вул. Каховська, біля буд. N?18 в с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт. Під час сварки в ході раптово виниклих неприязних відносин з приводу неналежної, на думку ОСОБА_2 , поведінки ОСОБА_3 , у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 .

Після чого, в той же день та час, під приводом прогулянки, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 направилися до с. Кам?янське Нікопольського району, де зупинились біля будинку 5-А по вул. Будівельників. В ході словесного конфлікту між ними, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3

16.06.2026 приблизно об 21 год. 00 хв. (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_2 , перебуваючи на вулиці біля буд. N?5, корпус «А» по вул. Будівельників в с. Кам?янське Нікопольського району, Дніпропетровської області, з метою реалізації свого протиправного наміру, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров?я та життя будь-якої людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, повалив ОСОБА_6 на землю, в результаті чого він впав на спину. Після чого ОСОБА_2 сів зверху на тулуб ОСОБА_7 , який знаходився в положенні лежачи спиною на землі, притиснув своїми двома колінами руки неповнолітнього ОСОБА_3 та наніс приблизно десять ударів відкритою долонею руки в область обличчя, а саме в область лівої та правої щоки. Крім того, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_2 наніс удар кулаком лівої руки в область обличчя, а саме щелепи з правої сторони, та за допомогою сили обох рук викрутив вуха неповнолітньому ОСОБА_3 .

Вказаними умисними діями ОСОБА_2 спричинив неповнолітньому ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 526 від 13.07.2026 тілесні ушкодження у вигляді саден та внутрішньо шкіряного крововиливу обличчя, поверхневої забитої рани слизової нижньої губи, синця та внутрішньо шкіряного крововиливу правої вушної раковини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995).

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 24.07.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2026 за №12026046340000129 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_8 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_9 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.17-18). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3 , за участі його законного представника ОСОБА_10 надано також письмову заяву, в якій останні погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначили, що вони ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодились з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.15-16).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_11 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, також не оспорюються неповнолітнім потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.06.2026 від ОСОБА_10 надійшла заява в які вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , який 16.06.2026 р. спричинив тілесні ушкодження її неповнолітньому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме побив руками по голові та обличчю(а.п.20);

- акту СМО від 17.06.2026 р., на підставі даних судово-медичного обстеження у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден та внутрішньо шкіряного крововиливу обличчя, поверхневої забитої рани слизової нижньої губи, синця та внутрішньо шкіряного крововиливу правої вушної раковини – відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з відносно обмеженою контактуючою поверхнею або від удару об такі предмети. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному обстежуваним. (а.п.21-22);

- висновку експерта №526 від 13.07.2026 р. на підставі даних судово-медичного обстеження у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден та внутрішньо шкіряного крововиливу обличчя, поверхневої забитої рани слизової нижньої губи, синця та внутрішньо шкіряного крововиливу правої вушної раковини – відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з відносно обмеженою контактуючою поверхнею або від удару об такі предмети. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові. (а.п.25);

- протоколу слідчого експерименту від 07.07.2026, проведеного за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 з участю його законного представника ОСОБА_10 та психолога ОСОБА_12 , який в ході слідчого експерименту відобразив обставини за яких ОСОБА_13 спричинив йому тілесні ушкодження, а саме вказав, що 16.06.2026 приблизно о 20.00 год. він зі своїми друзями знаходився за адресою: АДРЕСА_2 серед яких була його дівчина ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Вони стояли спілкувались та ОСОБА_14 шуткувала з ОСОБА_15 , що ОСОБА_15 не сподобалось та він запропонував йому відійти з ним поговорити. Вони пройшлись до дитячого майданчику по вул.. Будівельників, де ОСОБА_15 повалив його на землю, сів зверху та наніс декілька ляпасів, після чого кулаком наніс ще декілька ударів в область щелепи, далі він схопив його в області кадика та почав душити, а відпустивши взяв за вуха і почав викручувати. Втекти або вчиняти якісь дії по відношенню до ОСОБА_15 він не міг, так як останній коли повалив його на землю, схопив та розвів руки в сторони та сів на них колінами, притиснувши до землі. Далі ОСОБА_16 хтось подзвонив та останній також почув голоси здалеку, підвівся та побіг (а.п.49-53 з фототаблицею).

- висновку експерта №527 (додатковий) від 13.07.2025 р., на підставі даних судово-медичного обстеження у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням даних отриманих в ході слідчого експерименту, механізм виявленого у нього тілесних ушкоджень не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самого гр. ОСОБА_3 від 07.07.2026 р. (а.п. 59-60);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 07.07.2026 р. проведеного за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , в присутності психолога ОСОБА_12 та законного представника ОСОБА_10 , який вказав на особу на фото під №3 тобто на ОСОБА_2 , як на особу, яка 16.06.2026 приблизно о 20.00 год. знаходячись в с. Придніпровське по вул.. Будівельників, спричинила йому тілесні ушкодження. (а.п.61-64).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_11 , не одружений, на утриманні нікого не має, ж студентом 3 курсу КЗО «Нікопольський професійний ліцей» ДОР, за місцем навчання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.135), є раніше не судимою особою (а.п.131 ).

Обставини, що пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, а оскільки відомостей про доходи і заощадження суду не надано, то останньому неможливо призначити покарання вигляді штрафу, оскільки він може становити для нього надмірний тягар, виправні роботи також неможливо призначити, так як вони виконуються за місцем роботи в той час, як обвинувачений офіційно не працевлаштований, а тому суд вважає за можливе призначити покарання виді мінімального строку громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1