Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №692/1488/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30 липня 2026 рокуСправа №: 692/1488/25

Номер провадження 3/695/905/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 30 вересня 2025 року о 18 годині 00 хвилин в сел. Драбово-Барятинське, керуючи автомобілем CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 заднім ходом, не впевнився в безпеці руху та здійснив наїзд на паркан, заподіявши матеріальні збитки.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 30 вересня 2025 року о 18 годині 00 хвилин в сел. Драбово-Барятинське, не керував автомобілем CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 заднім ходом та не скоював наїзду на паркан. Він вживав алкогольні напої у своїх друзів, за кермом автомобіля не перебував. У подальшому приїхали працівники поліції та сказали, що його бачили за кермом автомобіля в стані алкогольного сп"яніння, коли він вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що 30 вересня 2025 року о 18 годині 00 хвилин в сел. Драбово-Барятинське її чоловік у її присутності не керував автомобілем CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 заднім ходом та не скоював наїзду на паркан. Вони вживали алкогольні напої у своїх друзів, а коли приїхали працівники поліції, то сказали, що її чоловіка ОСОБА_1 бачили за кермом автомобіля в стані алкогольного сп"яніння, коли він вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а ОСОБА_3 говорила, що її чоловік збив її паркан.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №469695 від 30.09.2025 року, згідно якого водій ОСОБА_1 30 вересня 2025 року о 18 годині 00 хвилин в сел.Драбово-Барятинське, керуючи автомобілем CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 заднім ходом, не впевнився в безпеці руху та здійснив наїзд на паркан, заподіявши матеріальні збитки. Під час складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП ОСОБА_1 був присутній, йому роз"яснені права та обов"язки, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не заявляв, підписав його.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду у якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

З урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються наступними доказами, а саме:

- схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30 вересня 2025 року о 08 годині 00 хвилин в с.Драбово-Барятинське, за участю водія ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 30.09.2025 року, згідно яких 30.09.2025 року близько 18:00 в с.Драбово-Барятинське по вул.Космонавтів,14 автомобіль Чері Амулет, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на шиферний паркан за адресою: АДРЕСА_2 . Після вчинення ДТП водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП та поїхав з вулиці, але через 10 хвилин повернувся на теж місце, де вчинив ДТП. У водія були ознаки алкогольного сп"яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 30.09.2025 року, згідно яких 30.09.2025 року близько 18:00 в с.Драбово-Барятинське по вул.Космонавтів,14 автомобіль Чері Амулет, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на шиферний паркан за адресою: АДРЕСА_2 . Після вчинення ДТП водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП та поїхав з вулиці. Свідком даної події також була ОСОБА_4 . Потім через 10 хвилин дане авто повернулося за вищезазначеною адресою. Він підійшов до автомобіля та побачив, що водій перебуває в стані алкогольного сп"яніння;

- рапортом поліцейського СРПП №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області В.Жало, згідно якого 30.09.2025 року о 18.00 на планшетний пристрій надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про те, що в с.Драбово-Барятинське по вул.Космонавтів,14 вчинено ДТП. Прибувши на місце події, було встановлено, що 30.09.2025 року о 18.00 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував автомобілем марки CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 розвертаючись заднім ходом, здійснив наїзд на паркан, пошкодивши дві секції шиферного паркану, завдавши матеріальні збитки та залишив місце скоєння ДТП. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були явні ознаки алкогольного сп"яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці та у найближчому лікувальному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ст.ст. 130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

У судовому засіданні було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення не подав. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ст. 124 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу даних письмово не заявляв, натомість будучи обізнаним про свої права, передбачені ст.268 КУпАП, підписав протокол про адміністративне правопорушення.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №469695 від 30.09.2025 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбченого ст. 124 КУпАП складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, який відмовився від надання пояснень.

Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності.

Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень. Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 10.9 ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом, оскільки ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: керуючи автомобілем CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 заднім ходом, не впевнився в безпеці руху та здійснив наїзд на паркан, заподіявши матеріальні збитки.

Суд не бере до уваги надані у судовому засіданні непослідовні та нестабільні пояснення ОСОБА_1 , як такі, що виключають його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та вважає їх намаганням уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке грунтується на власній інтерпретації подій, але не доведено у судовому засіданні жодним доказом, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду, узгодженими між собою, матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час інкримінованих подій був особою, яка порушила п. 10.9 Правил дорожнього руху.

Пояснення свідка ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , які не узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, суд не приймає до уваги та вважає їх не переконливими, не чіткими, не послідовними, не логічними та розцінює їх як намагання допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі сімейних відносин.

У судове засідання неодноразово не з`являлись свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , на виклику яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не наполягав, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Зазначеним особам неодноразово надсилалися повістки рекомендованими листами, про що маються повідомлення про їх вручення та отримання особисто. Неявка у судове засідання свідків не перешкоджає розгляду справи, оскільки судом були вжиті всі необхідні та можливі заходи для їх виклику у судове засідання, тоді як наявні матеріали справи містять для суду всю необхідну інформацію, яка підлягала встановленню по ній.

Згідно ст. 272 КУпАП свідком у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі.

З аналізу даної норми слідує, що виклик свідків є правом суду, а не його обов"язком, тоді як наявні матеріали справи містять для суду всю необхідну інформацію, яка підлягала встановленню по ній.

Судом не встановлено порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи, зазначені під час розгляду даної справи з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених ним.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та вина його доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, та вина його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, судді не надано.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

За приписом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом трьохмісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення. Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суд при здійсненні правосуддя діє у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручається у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 30 вересня 2025 року та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469695 від 30.09.2025 року.

06 травня 2026 року справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 надійшла на адресу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду, фактично поза межами строку накладення стягнення, встановленого ст.38 КУпАП.

Відтак, враховуючи, що на момент розгляду справи закінчився строк, протягом якого на ОСОБА_1 можливо накласти адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 40-1, 124, 247, 268, 276, 277, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Бойко Н.В.