Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №691/534/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/534/26

провадження № 2/691/886/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 03 листопада 2018 року вона уклала шлюб з відповідачем, місце реєстрації - Городищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №96, що підтверджується оригіналом повторно виданого Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 03 квітня 2026 року, тим же органом. Прізвище до державної реєстрації шлюбу було ОСОБА_3 . Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторно виданого Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 03 квітня 2026 року, Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №25. Подружні відносини між ними припинились. Основна причина розпаду сім`ї це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довіри. Сумісний побут з відповідачем вести не виходить, весь час виникають суперечки. Фактично шлюбні відносини між ними припинилися, спільне господарство не ведеться. Вона звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу не можливе. На примирення не згодна. Спору про поділ спільного майна на даний момент не мають. Спір щодо визначення місця проживання сина відсутній, оскільки він проживає із позивачем. Тому у позові присутня така вимога, як визначення місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу (а.с.1-3).

Позивач ОСОБА_1 будучи належно повідомлена про виклик до суду, не прибула. Зі змісту позовної заяви просить про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 будучи вчасно та належним чином повідомленим про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень, судових повісток, у судові засідання не з`явився, заяв чи то клопотань на адресу суду не надсилав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін, суд, приймає рішення про можливість проведення судового засідання у відсутність сторін, остільки у справі достатньо доказів для її об`єктивного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст.ст.104,105,110 СК України, однією із підстав припинення шлюбу є його розірвання, яке може відбуватися на підставі рішення суду за позовом одного із подружжя.

У відповідності до ч.ч.3,4 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ст.ст.111-112 СК України, суд, з`ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність неповнолітньої дитини, - постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні із змісту досліджених доказів, позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_3 виданого органом 7114 від 25 вересня 2020 року, ідентифікаційний код НОМЕР_4 (а.с.5). Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2026/005015201 від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6). Згідно повторно виданого свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 від 03 квітня 2026 року Городищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №96, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб 03 листопада 2018 року (а.с.7). Відповідно до свідоцтва про народження виданого Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №25, мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8). Згідно відповіді на запит Городищенської міської ради №01-02-31/2375 від 22 квітня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації місця проживання 07 березня 2023 року за заявою власника житла за адресою АДРЕСА_2 .

Подальше збереження сім`ї між позивачем і відповідачем не можливе, оскільки сторони подружні стосунки не підтримують, відновлювати спільне життя не вбачають потреби, причиною розірвання шлюбу є різні погляди на життя, склад характеру, що унеможливлює існування шлюбу. Вжиття заходів щодо примирення подружжя є безпідставним, виходячи із тих обставин у справі, що шлюб між сторонами існує лише юридично, спільно не проживають, без паритетних засад про почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, підтримання стосунків та не бажанням сторін щодо надання такого строку. Судом встановлено, згідно до змісту поданої заяви, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не заперечує, остільки протилежного суду не повідомив, будучи інформованим позивачем про розгляд справи в суді, а отже, подальше збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін. В силу вищенаведеного, суд, вбачає відсутньою морально-правову основу шлюбу і приходить до висновку про наявність підстав для його розірвання. Спір про поділ майна на день розгляду цивільної справи в суді, не встановлений.

Суд, вважає за доцільним, залишити позивачу прізвище набуте у шлюбі, виходячи із права наданого ст.113 СК України на вибір прізвища після розірвання шлюбу, як особі яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, так як клопотання про зміну прізвища на дощлюбне не надходило.

Відповідно до квитанції про сплату судового збору від 07 квітня 2026 року слід вбачати, що позивач сплатила судовий збір в розмірі 1347,20 грн. за розгляд цивільної справи судом з позовною вимогою про розірвання шлюбу (а.с.4).

Позивачем не заявлено вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 24, 34, 55,104, 105, 110, 111, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 247, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрований Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №96, 03 листопада 2018 року.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище набуте у шлюбі – ОСОБА_7 .

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю підлягають розгляду в цивільному судочинстві в порядку визначеному ст.166 Сімейного кодексу України.

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко