Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №554/9124/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 21.07.2026Справа № 554/9124/25

Провадження № 2/554/685/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.06.2025 року і до повноліття дитини.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що з серпня 2022 року по жовтень 2023 року позивач перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем. Від стосунків мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Однак, позивач сама не може забезпечувати такий рівень утримання, а тому вважає, що батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку, оскільки працює в Київській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу та має постійний дохід. Відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, його стан здоров`я дозволяє йому працювати, а тому позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 20.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.06.2025 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства, в якому зокрема, просив у випадку встановлення відсутності спорідненості, виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про нього, як про батька дитини (а.с.18-20).

07.07.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у випадку підтвердження свого батьківства щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 позов ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково. Взяти до уваги викладені обставини, додані до заперечення документи та його позицію щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн. щомісячно.

Зазначив, що він утримує свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має онкологічне захворювання, останньому діагностовано - основний діагноз: множинна мієлома, без згадки про ремісію (рідкісний тип раку крові), а також супутній діагноз: волосатоклітинний лейкоз, без згадки про ремісію. Батько через певні проміжки часу проходить лікування (хіміотерапію), яка необхідна для підтримки його життя. На даний час батько непрацездатний, є інвалідом 2 групи, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3038 грн. 00 коп., яка жодним чином не здатна покривати витрати на дороге лікування, а тому відповідач постійно бере участь у матеріальному забезпеченні батька, в тому числі щодо його лікування.

Стосовно тверджень позивача про наявність у нього нерухомого майна, зазначає, що у власності має лише 1/4 частку однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім вищезазначеної частки однокімнатної квартири жодного нерухомого майна у своїй власності не має. Позивач по справі не надала документів про належність їй на праві власності нерухомого майна, а також заробітної плати за місцем роботи.

З червня 2019 року він працює та проживає у м. Київ. На даний час власного житла не має та орендує однокімнатну квартиру у АДРЕСА_2 . На сьогоднішній день за оренду квартири сплачує грошові кошти в сумі 14 000 грн. та комунальні послуги, що загалом становить, близько 16 000 грн.

Повідомляє, що у шлюбних відносинах з ОСОБА_1 не перебував, постійно спільно не проживав, будь-які відносини з останньою припинив 27.10.2023 року та до 06.07.2024 року взагалі її не бачив та ніяких стосунків з нею не підтримував. Про те, що вона була вагітною він не знав, остання повідомила йому про цей факт лише в кінці травня 2024 року, та зазначила, що не буде записувати його батьком дитини, та лише повідомляє про те, що в червні в нього народиться донька.

Пізніше ОСОБА_1 запропонувала проживати однією сім?єю, та записати відповідача батьком дитини, на що він погодився, оскільки хотів, щоб дитина зростала у повноцінній сім?ї - разом з батьком і матір?ю. За той період коли він проживав (до 26.08.2024) на вихідних разом з ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_3 у м.Полтава він приймав активну участь у вихованні, утриманні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_3 (а.с.29-33).

09.07.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Скрябіна О.М. надійшла відповідь відзив, в якій представник зазначає, що відповідач не надав жодного доказу того, що батько перебуває саме на його утриманні, а не отримує пенсію або іншу допомогу самостійно. Єдиним доказом, на який посилається відповідач, є виписка з банківського рахунку про перерахування коштів на картку батька. Проте, така виписка сама по собі не є доказом обов`язку утримувати чи реального утримання у сенсі сімейного законодавства. Вона лише засвідчує грошовий переказ, а не юридично значиму обставину. Тому доводи відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів у зв`язку з утриманням батька є необґрунтованими і мають виключно декларативний характер, не підтверджені належними доказами.

У той час як відповідач посилається на необхідність утримання непрацездатного батька, не надавши жодного доказу про його перебування на його утриманні, позивач фактично та постійно здійснює матеріальне забезпечення своєї рідної матері, ОСОБА_6 , 1962 року народження. ОСОБА_6 є пенсіонером за віком. Пенсію призначено з 08.02.2023 року. Відповідно до чинного законодавства, така особа вважається непрацездатною у розумінні статті 202 Сімейного кодексу України.

Відповідач намагається обґрунтувати обмеженість своїх можливостей посиланням на те, що нібито орендує житло в м. Київ та має значні витрати на проживання. Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази цього факту: не надано договір оренди, який би підтверджував реальність таких витрат; відсутні квитанції, чеки або банківські виписки, які б підтверджували щомісячні платежі за оренду чи комунальні послуги; не надано доказів, що відповідач дійсно не користується власною часткою житла, яка може бути об`єктом безоплатного користування або доходу.

Таким чином, посилання відповідача на високі витрати на життя є голослівними, не підтверджені належними доказами і мають лише суб`єктивне значення.

Протягом усього періоду з моменту народження дитини відповідач жодного разу не надавав допомоги на її утримання, розвиток, лікування, харчування чи навчання. Позивач повністю та самостійно забезпечувала всі потреби дитини без будь-якої участі з боку відповідача (а.с.63).

24.07.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на відзив позивача, в яких вказує, що доводи позивача про його ухилення від виконання батьківських обов`язків є безпідставними та не відповідають дійсності. На підтвердження своєї участі в утриманні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 відповідач надав суду докази регулярного придбання дитячого харчування «Nan Optipro» через платформу «OLX» на загальну суму 3 968,70 грн. за період липня-серпня 2024 року, купівлі дитячих речей та телевізора для потреб родини.

Крім того, відповідач зазначив про наявність у нього додаткових значних фінансових зобов`язань, пов`язаних із виконанням передбаченого законом обов`язку щодо утримання свого непрацездатного батька, ОСОБА_5 , який є особою з інвалідністю II групи, страждає на важке онкологічне захворювання і потребує щомісячних витрат на хіміотерапію, оскільки його пенсія становить лише 3 038 грн. Водночас доводи позивача про перебування її матері ОСОБА_6 на її утриманні відповідач спростовує витягом з ЄДРПОУ, згідно з яким остання є керівником ТОВ «ЕнергоМашПроект» і отримує дохід від підприємницької діяльності. Також, відповідач вказав, що не має у власності нерухомого майна, окрім 1/4 частки квартири в м. Полтава, та у зв`язку з роботою з 2019 року постійно проживає в м. Києві, де вимушений орендувати житло, витрати на яке разом із комунальними послугами становлять близько 16 000 грн. щомісяця (а.с.73-78).

Ухвалою суду від 28.07.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Суд перейшов від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження в даній цивільній справі та призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 26.09.2025 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи – задоволено частково. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства - судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

07.11.2025 року позивачем ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано уточнену позовну заяву (про збільшення обсягу позовних вимог) до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку, яку позивач просить прийняти до розгляду. У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути зі ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття; аліменти на утримання матері дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, до досягнення дитиною трирічного віку.

08.12.2025 року від судового експерта Канюка О.Ю. надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 01.12.2025 року.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року поновлено провадження по справі та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку, поданої в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи – задоволено частково. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства - судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

31.03.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства.

20.04.2026 року від судового експерта ОСОБА_7 надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 14.04.2026 року.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року поновлено провадження по справі та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 всудовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що вона працює, отримує дохід приблизно 10000-12000 грн., крім малолітньої доньки ОСОБА_8 має на утриманні 12-річну дочку та непрацездатну матір, пенсія якої становить 5000 грн., а у вітчима – 5400 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що він не заперечує проти стягнення аліментів, однак просить їх зменшити до 1/6 частки його доходу. Вказує на те, що він утримує онкохворого батька-інваліда 2 групи, за оренду квартири сплачує 21000 грн. Він живе та працює у м.Києві, дохід його складає 50 000 грн. на місяць, батько проживає в Полтавській області. У батька є донька, а саме – рідна сестра відповідача. Він є власником 1/4 частки квартири у м.Полтаві.

Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4 - свідоцтво про народження).

Згідно матеріалів справи, малолітня дочка фактично проживає та зареєстрована разом з матір`ю, перебуває на її утриманні (а.с.5- довідка про реєстрацію місця проживання).

Як вказує позивач, батько дитини на її утримання матеріальну допомогу не надає. Таким чином, відповідачем порушені права неповнолітньої дочки на її утримання до досягнення повноліття.

Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Визначаючи розмір аліментів, згідно з вимогами ст. 182 СК України суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Суд роз`яснює, що згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд роз`яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході судового розгляду даного позову не встановлено наявності у відповідача обставин, що перешкоджають стягненню з останнього аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Виходячи з обов`язку батьків утримувати неповнолітніх дітей, враховуючи, що обов`язок ОСОБА_2 по утриманню неповнолітньої дитини є абсолютним, а також те, що відповідач працевлаштований, відповідно має дохід та можливість сплачувати аліменти, з метою дотримання вимог закону та рівності прав батьків, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частини доходів щомісяця буде достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб позивача, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частки усіх доходів, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Заперечуючи щодо вказаної вимоги відповідач вказав на перебування на його утриманні батька-інваліда 2 групи, оренду ним житла у м.Києві та зазначив, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки погіршить становище його та його батька.

Щодо цих посилань відповідача суд зазначає, що відповідач не надав відомостей про рівень своїх щомісячних доходів, витрат та джерела таких доходів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти у розмірі, про який просить позивач.

Надані відповідачем відомості про наявність у батька встановленої групи інвалідності не є належним свідченням перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_2 . При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач є оформленим у встановленому законодавством порядку особою, яка здійснює догляд за непрацездатною особою. Більше того, відповідач та його батько проживають за різними адресами і у батька, крім сина-відповідача, є ще донька.

Що стосується посилань відповідача на те, що він надавав утримання доньці у вигляді придбання дитячого харчування, купівлі дитячих речей та телевізора для потреб родини. Однак, таке утримання не було щомісячним, що протирічить нормам закону про наявність у батьків постійного обов`язку утримувати неповнолітніх дітей.

Відтак суд вважає доводи відповідача на підтвердження своєї правової позиції неспроможними, не підтвердженими належними доказами.

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини є правомірними.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн. на корить державного бюджету, оскільки позивачка була звільнена від його сплати при подачі позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 10, 180, 182, 184, 192, 193 Сімейного Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.06.2025 року і до досягнення донькою повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя А.М.Чуванова