Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №367/2012/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2012/26

Провадження №3/367/632/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,

за участю секретарів судового засідання: Педенко О.С., Гончаренко Н.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представників потерпілої: Новак Н.Ю., Коваля В.Б.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

захисника Бондаренка Д.Г.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який згідно протоколу про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969965 від 27.01.2026 стосовно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових між суддями Ірпінського міського суду Київської області указану справу передано судді Білогруд О.О.

Згідно з протоколом серії ВАД № 969965 від 27.01.2026, близько 17:00 27.01.2026 за адресою свого проживання ОСОБА_2 вчинив стосовно своєї дружини домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , чим порушив пункт 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною першою статті 173-2 КУпАП.

25.02.2026 до суду надійшли пояснення до протоколу від представника потерпілої ОСОБА_3 , у яких зазначено, що 27.01.2026 ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем проживання потерпілої, вчинив стосовно неї умисні дії не тільки психологічного, а й фізичного характеру. Потерпіла стверджує, що подія 27.01.2026 відбулася в умовах тривалого конфлікту та систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_2 стосовно потерпілої, що підтверджується матеріалами справи № 367/886/26 про видачу обмежувального припису, її чисельними зверненнями до правоохоронних органів, медичними документами та іншими доказами. У день події 27.01.2026 працівниками поліції було не тільки складено протокол про адміністративне правопорушення, а й винесено терміновий заборонний припис ОСОБА_2 строком на 10 діб, яким останнього зобов`язано залишити місце проживання потерпілої за адресою: АДРЕСА_3 , заборонено перебувати у цьому житлі та будь-яким способом контактувати з нею. Факт застосування до ОСОБА_2 термінового заборонного припису свідчить про визнання правоохоронними органами наявності ризиків насильницької поведінки з його боку та невідкладного захисту потерпілої, відтак зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969965 від 27.01.2026 посилання виключно на нецензурну лайку не узгоджується з фактичними обставинами події та застосованими поліцейськими превентивними заходами стосовно ОСОБА_2 . У цей день ОСОБА_2 не тільки незаконно проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що належить потерпілій на праві приватної власності, а й розбив скло для проникнення у будинок, побив потерпілу, нанісши їй тілесні ушкодження. Подія 27.01.2026 супроводжується насильницьким проникненням ОСОБА_2 на територію домоволодіння та до житла потерпілої всупереч її волі, що викликало у неї обґрунтований страх за власну безпеку та змусило вживати заходів самозахисту та звернутися по допомогу до сусідів та правоохоронних органів. 27.01.2026 ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем проживання потерпілої, вчинив стосовно неї умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: незаконно проник на територію домоволодіння; застосував фізичну силу; висловлював погрози; створив обстановку страху та психологічного тиску. У діях ОСОБА_2 наявні всі елементи складу адміністративного правопорушення. Також документально підтверджено, що потерпіла раніше зверталася до правоохоронних органів щодо застосування стосовно неї фізичного насилля з боку ОСОБА_2 . Конфлікт між потерпілою та ОСОБА_2 обумовлений вимогами ОСОБА_2 щодо користування житловим будинком, який належить потерпілій на праві приватної власності. Зазначені вимоги супроводжуються неодноразовими спробами ОСОБА_2 потрапити до домоволодіння всупереч волі потерпілої. Ірпінським міським судом Київської області 16.02.2026 було ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на 2 місяці до 16.04.2026, згідно з якою йому було заборонено наближатися до ОСОБА_1 та місця її проживання ближче, ніж на 3 метри; контактувати з ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку, через месенджери, електронну пошту, що підтверджує наявність обґрунтованих ризиків повторного домашнього насильства та системний характер поведінки ОСОБА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.06.2003 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає і буде проживати разом з матір`ю за місцем реєстрації. Додатково слід врахувати, що насильницькі дії відбулися у присутності неповнолітньої дитини, що істотно підвищує рівень небезпечності поведінки правопорушника. Просить прийняти ці пояснення до розгляду та долучити до матеріалів справи, допитати свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , вирішити питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП з урахуванням досліджених доказів, при визначенні виду та розміру стягнення врахувати системність насильницької поведінки, наслідки правопорушення та ризик його повторення, долучити до матеріалів письмові докази, що додаються. До пояснень додано: копію рішення у справі № 367/886/26 від 16.02.2026, копію ухвали у справі № 367/886/26 від 18.02.2026, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №969858 від 06.01.2026, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №969994 від 27.01.2026, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 351238 від 27.01.2026, копію форми оцінки ризиків домашнього насильства від 06.01.2026, копію талона-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви №350, копію талона-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви № 019931, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 465345 від 06.01.2026, копію висновку спеціаліста № 1 (о) від 07.01.2026, копію огляду невропатолога від 23.11.25, копію огляду невропатолога від 15.01.2026, копію довідки від 16.01.2026, копію довідки від 07.01.2026, копію відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.12.2025, копію шлюбного договору від 14.10.2025.

06.04.2026 представником потерпілої ОСОБА_3 подано до суду заяву про долучення додаткових доказів, у якій вона просила приєднати до матеріалів справи витяг з ЄРДР щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 390-1 КК України (кримінальне провадження № 12026116420000026 від 02.03.2026), витяг з ЄРДР щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України (кримінальне провадження № 12026111420000130 від 06.03.2026), копію свідоцтва приватного нотаріуса.

У судовому засіданні 06.04.2026 суд на місці постановив долучити надані представником потерпілої Новак Н.Ю. пояснення та докази до матеріалів справи. Судове засідання 28.05.2026 відкладене за клопотанням захисника ОСОБА_2 – адвоката Бондаренка Д.Г.

У судовому засіданні 10.06.2026 захисник Бондаренко Д.Г. зазначив, що обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення сторона захисту заперечує у повному обсязі, до матеріалів не долучено жодних доказів, не долучено відео з боді-камер поліцейських. Зазначив, що у протокол були внесені неправдиві дані, у цей час було заподіяно фізичне насильство стосовно ОСОБА_2 , поліція склала два протоколи на одну подію на двох учасників конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також повідомив суд, що ОСОБА_2 проживає за вказаною у протоколі адресою, іншого постійного місця проживання не має, а прийшов у цей будинок, щоб забрати особисті речі, у зв`язку з тим, що дружина ОСОБА_1 , виселила з житла.

У судовому засіданні 10.06.2026 допитано як свідка ОСОБА_1 , яка повідомила, що з ОСОБА_2 були одружені 23 роки, мають двох спільних дітей. У 2019 році чоловік почав вживати наркотичні препарати та вчиняти домашнє насильство стосовно неї, у зв`язку з чим вона неодноразово зверталась до лікарів. Восени 2025 року їй були підсипані наркотичні речовини, і як наслідок вона опинилася у незнайомої людини. Після цього випадку ОСОБА_2 запропонував зафіксувати у шлюбному договорі всі нюанси. Згідно зі шлюбним договором будинок перейшов у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 сам ініціював передачу будинку їй. Пізніше нею подано до суду заяву про розірвання шлюбу, жити разом з вони вже не могли, тому ОСОБА_1 запропонувала йому винайняти окреме житло. 06.01.2026 були розбиті вікна, висловлені погрози зі сторони ОСОБА_2 , крім того ОСОБА_2 вкусив дитину та наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 , внаслідок чого був виданий терміновий заборонний припис. 27.01.2026 ОСОБА_2 знову проник у двір, взяв стіл та почав вибивати двері та вікна, у зв`язку з чим ОСОБА_1 застосувала до нього газовий балончик, викликали поліцію. ОСОБА_2 загрожував її життю та здоров`ю, коли він почав душити потерпілу – вона його вкусила, свідком цієї ситуації була сусідка. Сусідка весь час стояла біля паркана, після того як ОСОБА_1 почала кричати, вона відчинила двері та побачила момент, як ОСОБА_2 зіштовхнув дружину зі сходів. ОСОБА_2 вчинив психологічне насильство стосовно неї та дітей, це було неодноразово. Особистих речей ОСОБА_2 на той момент у будинку не було, все було відправлено. 27.01.2026 ОСОБА_2 було видано терміновий заборонний припис строком на 10 діб. Також ОСОБА_2 викрав особисті речі ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 повідомила, що 28.01.2026 було знято побої, вона неодноразово зверталась до психолого та психотерапевта внаслідок цих подій, а стосовно ОСОБА_2 відкрито кримінальні провадження. Також на питання захисника Бондаренка Д.Г. відповіла, що вперше до психолога та психотерапевта звернулись у 2022 році разом з ОСОБА_2 , особисто вона звернулась до невропатолога в листопаді 2025 року, а до психіатра вперше звернулась у січні 2026 року. Зазначила, що до укладення шлюбного договору були сварки на постійній основі із застосуванням фізичного насильства.

У судовому засіданні 10.06.2026 захисником Бондаренком Д.Г. заявлено клопотання про допит поліцейських, які складали протокол, про витребування відео з боді камер поліцейських, а також про допит ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 10.06.2026 суд на місці постановив задовольнити клопотання захисника про допит ОСОБА_2 , витребування даних щодо складу слідчо-оперативної групи, яка здійснювала виїзд на місце події 27.01.2026, за результатами якого було складено протокол серії ВАД № 969965 від 27.01.2026 стосовно ОСОБА_2 , та копії відеозаписів з місця події, зафіксованих на портативні відеореєстратори працівників поліції, які входили до складу зазначеної слідчо-оперативної групи, у задоволенні клопотання про виклик працівників поліції як свідків відмовлено.

22.06.2026 до суду надійшло клопотання представника потерпілої ОСОБА_3 про долучення доказів, згідно з яким просить долучити до матеріалів справи копію постанови Київського апеляційного суду від 12.06.2026 у справі № 367/2277/26.

23.06.2026 до суду надійшла відповідь на запит від ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області, долучено копії відеозаписів з місця події, зафіксованих на портативні відеореєстратори працівників поліції.

У судовому засіданні 24.06.2026 ОСОБА_2 повідомив суд, що з дружиною ОСОБА_1 перебували у шлюбі 23 роки, мають двох спільних дітей, він працює приватним нотаріусом, звичок негативних не має. З дружиною багато чого пережили, але у 2025 році конфлікти стали частішими. Основне питання – житловий будинок, у який було вкладено всі кошти, які він заробив як приватний нотаріус. Дружина поставила йому умову, що збереження сім`ї слід підписати шлюбний договір. ОСОБА_2 бажав зберегти сім`ю, тому погодився і підписав шлюбний договір, яким передав все майно та рахунки дружині, собі залишив лише офіс, у якому працює. Після підписання цього договору ОСОБА_2 зрозумів, що дружина ще перед підписанням прийняла рішення сім`ю не зберігати, почала його ображати. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом у будинку. Дружина у Польщі зняла кошти з його рахунку, а частину перевела собі на картку, про що відкрито кримінальну справу стосовно неї щодо заволодіння коштами. У листопаді ОСОБА_1 написала заяву про розлучення, він тоді ще про це не знав. У грудні він поїхав на відпочинок, з дружиною не спілкувались тривалий час. 06.01.2026 ОСОБА_2 намагався потрапити в будинок, ворота були зачиненими, замок змінений, тому він переліз через паркан, а дружина натиснула на кнопку сигналізації, приїхала охорона. Потім приїхала поліція, один наряд, сказали, що нічого не можуть зробити, порадили звернутись до суду, коли приїхав третій наряд, дружина їм відчинила, а ОСОБА_2 потрапив у будинок. Зазначив, що далі розпочався цирк, дружина ставала на коліна, повідомила поліції, що ОСОБА_2 небезпечна істота, яка може зробити щось жахливе. Пізніше приїхав четвертий наряд поліції, сказали, що жінка скаржиться, попросили мене на добу піти з будинку, ОСОБА_2 зібрав деякі речі та пішов. Вже після цих подій прийшло повідомлення, що на складі Нової пошти були його речі. 27.01.2026 ОСОБА_2 прийшов до будинку, відмітив, що не було вікна на терасі, а висіла ковдра. Було ще світло, ОСОБА_2 переліз через паркан, бо в будинку залишились ще його речі, розпочалась лайка з дружиною. ОСОБА_1 дістала газовий балончик та бризнула ОСОБА_2 в обличчя. Він пішов снігом вмивати обличчя, а дружина почала кричати про допомогу, ОСОБА_2 просив її викликати поліцію. Потім він сам зателефонував на лінію 102, питав, що робити, далі пішов у будинок вмивати обличчя. Дружина побігла до сусідки, сусідка прийшла дивитись на всю обстановку, після чого ОСОБА_2 побачив дружину з балоном в руці. Вона почала кричати, а ОСОБА_2 схопив її за руку та забирав балон, потім вона нависла на ньому на ґанку та вкусила його за голову, роздряпала ніс, а ОСОБА_2 вирвав цей балон. Потім зайшла поліція, ОСОБА_2 був залитий кров`ю, поліцейські записали показання та повезли у поліцейську дільниці, він надав показання в поліції. Я навіть гадки не мав, що дружина у відповідь складе протокол. Зазначив, що зафіксував у травмпункті всі пошкодження. На питання захисника відповів, що йому стало відомо про те, що з рахунку були зняті кошти ще до підписання шлюбного договору, а потім вже було переведено з його картки на картку ОСОБА_1 12000 євро, про що відкрито кримінальні провадження, повідомив суд, що підтверджуючі документи отримає найближчим часом. Крім того, саме ОСОБА_1 порушувала умови обмежувальних приписів, сама наближалась до нього після 27.01.2026, ображала дівчину, яка була поряд з ним, а 07.03.2026 вона викрала автівку, якою він користувався 3 роки. На питання представників потерпілої відповів, що поняття «права власності» йому зрозуміло, на момент події 27.01.2026 йому ще було не повідомлено про те, що стосовно нього складено обмежувальний припис. Також відповів, що приходив на земельну ділянку, на якій розташований будинок, приходив як власник майна, а шлюбний договір підписав на емоціях, щоб зберегти шлюб, дружина його ввела в оману для підписання зазначеного договору, а всі кошти він заробив, працюючи приватним нотаріусом. Зазначив, що йому невідомо про те, що потерпіла 27.01.2026 отримала тілесні ушкодження, навпаки вона покусала його, застрибнула на нього, забризкала балончиком. Також вказав, що після отримання обмежувального припису до будинку не приходив, коли дізнався про обмежувальний припис точно не пам`ятає, але не 27.01.2026, а 06.01.2026 було складено обмежувальний припис на добу. ОСОБА_2 зазначив, що вважає свою поведінку 27.01.2026 правомірною. На питання суду щодо використання нецензурної лексики 27.01.2026 відповів, що в той день – ні, можливо, у відповідь на газ в обличчя. Не виключає той факт, що дружина щось говорила йому, а він відповідав, проте не пам`ятає, щоб нецезурну ображав свою дружину. На питання суду щодо складення протоколів за економічне насильство, ОСОБА_2 відповів, що він з подібними заявами не звертався, не розумів, що кожний виклик поліції буде окремо розглядатися у суді.

Представник потерпілої ОСОБА_6 у судовому засіданні 24.06.2026 звернув увагу суду на те, що спочатку ОСОБА_2 зазначив, що йому не відомо про припис, а потім заявив, що він виданий на 10 днів. Крім того, вказав, що у приміщенні суду ОСОБА_2 наніс ушкодження своїй колишній дружині, ОСОБА_2 вводить суд в оману, правопорушення носять системний характер, є інші рішення та постанови.

У судовому засіданні 24.06.2026 за заявою представника потерпілої ОСОБА_3 залишено без розгляду їх клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_5 , яке подано 24.02.2026 та у подальшому було задоволено судом.

У судовому засіданні 08.07.2026 захисник Бондаренко Д.Г. повторно зазначив, що 27.01.2026 ОСОБА_2 не вживав нецензурну лексику стосовно потерпілої ОСОБА_1

09.07.2026 від представника потерпілої Новак Н.Ю. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому вона просить долучити до матеріалів справи копії постанови Ірпінського міського суду Київської області від 09.06.2026 у справі № 367/2014/26 з відміткою про набрання законної сили; термінового заборонного припису від 27.01.2026 належної якості; консультативного висновку психіатра від 06.02.2026.

У судовому засіданні 09.07.2026 ОСОБА_7 звернув увагу суду на те, що цей випадок не домашнє насильство, а конфлікт, мотив конфлікту – спір про право власності, всі дії ОСОБА_2 – це намагання чоловіка отримати право на користування майном, яке порушує його дружина.

У судових засіданнях 08.07.2026, 09.07.2026 та 17.07.2026 досліджувались відеозаписи з місця події 27.01.2026, зафіксовані на портативні відеореєстратори працівників поліції, які входили до складу зазначеної слідчо-оперативної групи.

У судовому засіданні 17.07.2026 представник потерпілої ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_2 ображав нецензурною лайкою ОСОБА_1 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, зокрема, на досліджених судом відеозаписах видно, як він неодноразово ображав свою дружину. Щодо психологічного тиску, звернула увагу на слова ОСОБА_2 : «я тебе розірву в апеляційному суді», «завтра прийде людина – я буду робити тут ремонт кожного дня», дзвонив іншій особі та говорив «треба поміняти всі замки», «будеш ходити пішки», неодноразово погрожував тощо. ОСОБА_2 переліз через паркан поза волею потерпілої, називав себе власником цього будинку, чоловіком, насильно пробирався в це приміщення. Щодо наслідків, а саме шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, представник потерпілої звернула увагу на довідку, яка долучена до матеріалів справи. Також вказала на стан ОСОБА_1 , на досліджених відеозаписах вона каже: «він просто приїде та мене вб`є». Сторона потерпілої вважає, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Захисник Бондаренко Д.Г. у судовому засіданні 17.07.2026 зауважив що те, про що говорить сторона потерпілої нічим не підтверджується, дії ОСОБА_2 не пов`язані з тими розладами, які зафіксовані у ОСОБА_1 .. Обставини, зазначені у протоколі – це конфлікт з розподілу майна, ОСОБА_1 все заздалегідь спланувала, сама вчинила економічне та психологічне насильство стосовно ОСОБА_8 . Вона не має права позбавляти його права на житло, користування своїми речами. Суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення відсутня, у ОСОБА_2 був намір не вчинити психологічне насильство, а потрапити до себе додому. ОСОБА_1 вибігала з кімнати, кидалась на ОСОБА_2 , вона його не боїться, імітує страх. Вказав, що потерпіла має психологічні розлади, що підтверджено психіатром, які відбуваються у безпричинних істериках, накручуванні себе. Також звернув увагу на те, що потерпіла просила саме припис у поліцейських, тобто вона знає, що саме приписи потрібні для того, щоб ОСОБА_2 не міг користуватися своїми речами. Також вказав, що ковдра давно висіла замість розбитого скла, висіла під шторами, тобто була закріпленою, а часу на подібні дії 27.01.2026 не було, факт розбиття скла не відноситься до 27.01. Факт психологічного насильства не доведений, жодного тілесного ушкодження ОСОБА_1 немає, вона провокує чоловіка, її мета – вивести ОСОБА_2 з себе, щоб він продемонстрував агресію стосовно неї. Сам факт того, що ОСОБА_1 зверталась до лікаря з порушеннями психологічного розладу, не підтверджує того, що саме дії ОСОБА_2 призвели до цього стану, а експертиза відсутня. Захисник висловив позицію про те, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи у суді, суддею установлено таке.

27.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до поліцейського РРПП ВП № 1 Бучанського РУП з усною заявою про кримінальне правопорушення, що підтверджується протоколом про прийняття заяви від 27.01.2026. У протоколі в графі «обставини (дата, час, місце)» зазначено, що 27.01.2026 близько 17:00 до її домоволодіння прийшов чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштував відносно неї факт домашнього насильства, просить прийняти міри.

14.10.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюбний договір, зареєстрований в реєстрі за № 1752.

Відповідно до копії відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.12.2025, виданих власнику житлового приміщення ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.01.2026 поліцейським визначено рівень небезпеки – середній.

06.01.2026 стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 1 добу до 17:00 07.01.2026, постраждалою особою зазначено ОСОБА_1 .

06.01.2026 стосовно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969858 за частиною першою статті 173-2 КУпАП, потерпілою у зазначеному протоколі визначено ОСОБА_1 .

Згідно з копією висновка спеціаліста № 1 (о) від 07.01.2026, складеному на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.01.2026, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено: множинні синці, садна та поверхневі рани спини, верхніх та нижніх кінцівок, утворилися від дії тупого (их) предмета (ів), можливо в термін 06.01.2026, крім синців та саден ( на задній поверхні лівого передпліччя у верхній та нижній третинах та передній поверхні в середній третині, по зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині та заднє-внутрішньої поверхні лівої гомілки в нижній третині), які враховуючи характер кірки та ступінь цвітіння (зміна забарвлення синців), могли у творитися в термін 3-5 діб до освідування. Відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно з копією довідки від 16.01.2026, виданої лікарем Травматологічного пункту травматологічного відділення Ірпінської центральної міської лікарні, ОСОБА_1 встановлено діагноз: поверхнева травма волосистої частини голови, забій, підшкірна гематома волосяної частини голови, підшкірні гематоми м`яких тканин шиї, забій м`яких тканин поперекового відділу хребта, дата травми – 15.01.2026 о 20:00.

Згідно з копією довідки, виданої лікарем Травматологічного пункту травматологічного відділення Ірпінської центральної міської лікарні, ОСОБА_1 встановлено діагноз: поверхневі травми декількох областей верхньої (іх) і нижньої (іх) кінцівок, дата травми – 06.01.2026 о 16:00.

27.01.2026 стосовно ОСОБА_2 за події 15.01.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969994 за частиною першою статті 173-2 КУпАП, потерпілою у зазначеному протоколі визначено ОСОБА_1

27.01.2026 стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 10 діб до 06.02.2026, постраждалою особою зазначено ОСОБА_1 .

Згідно з консультативним висновком психіатра ОСОБА_10 від 06.02.2026 у ТОВ «Медичний центр «Сантален» ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: панічний розлад (епізодичний пароксизмальний страх), посттравматичний стресовий розлад, змішаний тривожний і депресивний розлад, призначено медикаментозне лікування.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2026 у справі №367/886/26 ухвалено видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на нього обов`язки строком на 2 (два) місяці, а саме: заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та місця її проживання ближче, ніж 3 (три) метри; заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , контактувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засобами телефонного зв`язку, через месенджери, електронну пошту.

Згідно з витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12026116420000026 від 02.03.2026 до СД ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт працівника ДОП СПГ ВП № 1 щодо внесення відомостей до ЄРДР з приводу умисного невиконання обмежувального припису, винесеного рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 367/886/26 стосовно ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_2 , правова кваліфікація кримінального правопорушення – частина перша статті 390-1 КК України.

Згідно з витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12026111420000130 від 06.03.2026 до ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що її чоловік систематично вчиняє домашнє насильство, ЄО № 4431, 5003, правова кваліфікація кримінального правопорушення – стаття 126-1 КК України.

Постановою судді Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 12.06.2026 у справі № 367/2277/26 постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.04.2026, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП ОСОБА_2 (щодо подій, які відбувалися 15.01.2026) закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, скасовано. Прийнято нову постанову, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн 00 коп.

Відповідно до постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 09.06.2026 у справі № 367/2014/26, яка набрала законної сили 22.06.2026, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП (щодо подій, які відбувалися 27.01.2026) закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 247 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єкт правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП – особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції діянь, та передбачає існування обов`язкової ознаки – настання шкоди для фізичного чи психічного здоров`я потерпілого.

При цьому, норма частини першої статті 173-2 КУпАП є бланкетною та потребує звернення до інших нормативно-правових актів, які визначають поняття домашнього насильства та його форм, зокрема до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Чинне національне та міжнародне законодавство вирізняє чотири форми домашнього насильства: економічне, психологічне, сексуальне та фізичне.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, що несумісна з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту. Наявний конфлікт між членами сім`ї може, але не обов`язково, з часом трансформуватися та набути ознак домашнього насильства.

У свою чергу домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім`ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, при якому має місце перевага сил того, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.

У випадку психологічного насильства важливим є наявність спрямованості таких діянь на обмеження волевиявлення особи або контроль у репродуктивній сфері, а також умова, що такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Ці умови не є альтернативними та мають оцінюватися у їхній сукупності.

Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Факт вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969965 від 27.01.2026, дослідженими письмовими доказами, поясненнями потерпілої, опитаної як свідка, а також дослідженими у судовому засіданні відеозаписами.

Зокрема, на відеозаписі під назвою «export-d215d» видно як у період з 17:27:03 до 17:27:12 ОСОБА_2 говорить ОСОБА_1 : «Если б я тебя душил, мне нужно **** 30 секунд, чтобы тебя задушить.. и я это говорю на камеру.».

У період з 17:27:24 до 17:27:34 ОСОБА_2 на питання ОСОБА_1 : «Зачем ты приходишь и вытворяешь это всё?» відповідає: «Пока ты не останешься без окон и дверей.».

У період 17:28:58 до 17:29:00 ОСОБА_2 говорить: «Закрой, пожалуйста, рот.» і виливає стакан води, ймовірно в сторону ОСОБА_1 .

У період з 17:29:44 до 17:29:49 ОСОБА_2 говорить ОСОБА_1 : «Твои дети такие же *****ные как и ты.».

У період з 17:29:54 до 17:29:58 ОСОБА_2 говорить стосовно ОСОБА_1 : «А можно как-то её отправить в психиатрическую клинику».

На відеозаписі під назвою «export-yxn3a» видно як у період з 17:42:10 до 17:42:21 ОСОБА_2 говорить «…денюжку з Пекао переведи мне на карту, зачем ты её заблокировала, если ты не переведёшь, я буду каждый день в гости к тебе приходить и делать ремонт в доме.».

У період з 17:42:27 до 17:42:32 ОСОБА_2 говорить стосовно ОСОБА_1 : НОМЕР_1 , ни дня не работала, ни дня, ***а.».

У період з 17:45:10 до 17:46:00 ОСОБА_2 забрав без дозволу документи, провокуючи цим конфлікт, весь час наголошує на тому, що це його будинок та його документи, тому він може це забрати, може забрати те, що вважає необхідним.

У період з 17:47:30 до 17:46:00 на відеозаписі видно, як ОСОБА_2 забрав без дозволу шубу ОСОБА_1 та носить її в руках.

У період з 18:03:30 до 18:03:32 ОСОБА_1 говорить поліцейському стосовно ОСОБА_2 : «Я боюсь его.».

У період з 18:21:25 до 18:21:43 ОСОБА_2 говорить: «Я тебе, ***ть, не отдам ключи от моей машины, будешь пешком ходить, ***ть. Та пиши хоть сколько хочешь, хоть усрись. Будешь пешком ходить, дура.».

У період з 18:23:02 до 18:23:05 ОСОБА_2 говорить: «Завтра приедет человек, всё сменит нах**.».

У період з 18:23:35 до 18:23:40 ОСОБА_2 говорить: «Юль, я щас порежу резину тебе, ты не на чем не поедешь.».

У період з 18:30:04 до 18:30:08 ОСОБА_2 говорить до ОСОБА_1 : «..на клитор себе пшикала или шо, чтобы хоть как-то оно там пореагировало?».

У період з 18:32:09 до 18:32:13 ОСОБА_2 на відеозаписі видно, як ОСОБА_2 зачиняє вхідні двері у момент, коли з будинку виходить ОСОБА_1 .

Також під час перебігу подій, зафіксованих на досліджених у судовому засіданні відеозаписах, ОСОБА_2 неодноразово використовував ненормативну лексику, ображав потерпілу, спостерігається розгублений, наляканий, знервований стан ОСОБА_1 , помітно, що потерпіла виглядає схвильованою, висловлює занепокоєння щодо своєї безпеки, життя та здоров`я.

Судом зауважується, що у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Приймаючи це рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Твердження сторони захисту про відсутність психологічного насилля, внаслідок не вживання ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 не нормативної лексики не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні під час дослідження доказів. І хоча безпосередньо зафіксованого такого факту на відео-, аудіозапис суду не надано, поведінка ОСОБА_2 зафіксована одразу після події 27.01.2026, показання ОСОБА_1 , надані під присягою свідка, відомості, зафіксовані на боді-камери працівників поліції, які сусіди повідомляли їм під час виїзду на місце події та з`ясування обставин події, а також письмові докази у сукупності «поза розумним сумнівом» свідчать про психологічне насилля з боку ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Твердження сторони захисту про відсутність у цьому випадку домашнього насильства, оскільки в між подружжям наявний спір майнового характеру щодо спільного майна подружжя, то, на думку суду, такий цивільний спір не виключає наявності між його учасниками психологічного впливу один на одного, що має наслідком відповідальність, установлену Законом. Крім того, учасникам не інкриміновано домашнє насильство економічного характеру, а суд відповідно до усталеної практики національних та міжнародних судів під час розгляду справ про адміністративне правопорушення здійснює розгляд лише в межах тих матеріалів, які на думку, уповноваженого органу на збирання доказів винність особи доведена.

Судом зауважується, що домашнє насильство це процес продовжуваної дії, який характеризується певним діями психологічного/фізичного/економічного характеру за яких одна зі сторін є слабшою та піддається впливу сильнішої сторони. Досліджені у судовому засіданні докази, зокрема тимчасові заборонні приписи, виписки спеціалістів закладів охорони здоров`я, поведінка ОСОБА_2 , яка зафіксована одразу після події, інкримінованих йому у протоколі серії ВАД №969965, показання надані у судовому засіданні, свідчать про продовжуваність та системність психологічного впливу ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулася певна подія, яка не заперечувалася сторонами, за якої відбувся конфлікт у якому було застосовано і психологічний і фізичний вплив на учасників. При цьому, суд не виходить за межі розгляду протоколу серії ВАД №969965 та може визначати у цьому провадженні винність чи не винуватість ОСОБА_1 . Та навіть при встановленні віктимної поведінки потерпілої особи указане не впливає на доведеність невинуватості особи у вчиненні протиправних діянь.

Тому, на думку суду, винуватість ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» у сукупності всіх досліджених доказів доведено обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їхній сукупності, враховуючи висновок психіатра від 06.02.2026, який підтверджує наявність шкоди психічному здоров`ю потерпілої, суддя дійшла висновку, що доводи ОСОБА_2 та його захисника Бондаренка Д.Г. спростовані дослідженими доказами, а дії правопорушника слід кваліфікувати за частиною першою статті 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру стосовно потерпілої ОСОБА_1 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, установлені у судовому засіданні, суддя вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, відповідно до частини першої статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Відповідно до частини шостої статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника – комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що на сьогодні відсутня необхідність направлення ОСОБА_2 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665,60 гривень.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати призначеного йому штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд