Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №365/232/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/232/26

Номер провадження 1-кп/365/41/26

В И Р О К

Іменем України

30 липня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу по розгляду кримінального провадження № 12025111080000239 від 19.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, неодруженого, такого, що не має на утриманні малолітніх дітей, непрацюючого, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, за наступних обставин.

Відповідно до ст. 65 Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992, військовий обов`язок включає призов на військову службу.

Згідно із ч. 3 ст. 2 вказаного Закону, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022, на території України оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої неодноразово продовжувався і діє по даний час.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Так, 12.03.2025 ОСОБА_4 був поставлений на військовий облік, як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 12.03.2025 та довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби.

Так, 12.03.2025, близько о 18:30 годині в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , офіцер відділу обліку мобілізаційного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , якого на підставі наказу № 322 від 10.11.2024 уповноважено здійснювати оповіщення військовозобов`язаних в Збройні Сили України, вручив ОСОБА_4 під письмову розписку повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 06 год. 00 хв. 13.03.2025 року з метою відправки для проходження військової служби за мобілізацією.

Однак, 13.03.2025 ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України», ст. 22 Закону України «Про загальну мобілізацію», без поважних причин, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, до вищевказаного пункту відправки для відправки до Збройних Сил України для проходження військової служби у визначений час не прибув, внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації та вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , всупереч вимозі ст. 65 Конституції України про конституційний обов`язок Захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також в порушення вищезазначених вимог законодавства України, умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації та проходження військової служби у Збройних Силах України.

Суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечують учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченогост. 336 КК України, визнав повністю та показав, що дійсно 12.03.2025 він був поставлений на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він пройшов військово-лікарську комісію, з результатами якої він ознайомлений, висновок комісії не оскаржував. Йому в приміщенні ТЦК під розписку було вручено повістку про виклик, працівником ТЦК роз`яснено про наслідки нез`явлення за викликом, попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від призову. Однак, за викликом до пункту відправлення він свідомо не з`явився через байдужість та незаінтересованість, оскільки є невійськовою людиною, до війни неохочим. Він розумів, що вчиняє порушення закону, розуміє наслідки цього, не шкодує з приводу вчиненого. В період вчинення правопорушення він не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Вважає, що він вчинив правопорушення так як ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період через свою байдужість до всього.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Інші докази, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого, судом не досліджувались.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, а тому суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України. При призначенні покарання просила врахувати особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, та те, що він свою вину повністю визнав, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання, не встановлено, та просила призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України, до набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не обирати.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , який підлягає покаранню, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, не працює, не одружений, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий вироком Згурівського районного суду Київської області від 05.07.2024.

Судом також врахована обставина, що пом`якшує покарання, передбачена ст. 66 КК України - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 336 КК України, строком три роки.

При цьому, з огляду та на підставі ч. 2 ст. 65 КК України, суд зауважує про переконаність в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Обвинувачений хоча і скоїв умисний нетяжкий злочин, але його поведінка створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя, безкарності, особливо під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, що суттєво підвищує ступінь суспільної небезпечності як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого.

Також суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 09.12.2024 у справі № 146/1811/23 та від 03.12.2024 у справі № 591/6556/23, де він вказав, що відсутність належного реагування держави, зокрема суду під час призначення покарання за вчинення військовозобов`язаними кримінальних правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації під час збройної агресії та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, нівелює визначену статями 50, 65 КК України мету покарання і може призвести до збільшення кількості аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами, а також неспроможності забезпечення належного виконання завдань з оборони держави, захисту незалежності й територіальної цілісності України, що призведе до порушення прав та інтересів суспільства і держави в цілому.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлено.

Майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Викривачі відсутні, розмір винагороди не встановлювався.

Речові докази: диск у форматі CD-R, фірми «НР», на поверхні якого зроблено рукописний напис маркером «Вручення повістки ОСОБА_4 », оригінал розписки, виданої на ОСОБА_4 про отримання повістки на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; оригінал контрольного талону мобілізаційного розпорядження, виданого на ОСОБА_4 ; оригінал аркушу-доведення вимог законодавства ОСОБА_4 ; оригінал аркушу-доведення ОСОБА_4 ; оригінал картки обстеження та медичного огляду на ОСОБА_4 ; оригінал довідки військово-лікарської комісії № 2025-0312-1240 від 12.03.2025 на ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 65, 66, 67, ст. 336 КК України, ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні №120251111080000239 від 19.05.2025: диск у форматі CD-R, фірми «НР», на поверхні якого зроблено рукописний напис маркером «Вручення повістки ОСОБА_4 » та оригінал розписки, виданої на ОСОБА_4 про отримання повістки на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; оригінал контрольного талону мобілізаційного розпорядження, виданого на ОСОБА_4 ; оригінал аркушу-доведення вимог законодавства ОСОБА_4 ; оригінал аркушу-доведення ОСОБА_4 ; оригінал картки обстеження та медичного огляду на ОСОБА_4 ; оригінал довідки військово-лікарської комісії № 2025-0312-1240 від 12.03.2025 на ОСОБА_4 , які знаходяться у паперовому конверті, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Згурівський районний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1