Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №357/11763/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №357/11763/26

Суддя: Гавенко О. Л.

Справа № 357/11763/26

3/357/3669/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, які надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області, полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйону № 1, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює ФОП, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 704929 про вчинення адміністративного правопорушення від 28.06.2026, 28.06.2026 о 00 год. 52 хв. у м. Біла Церква, на бульварі Олександрійському, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «AUDI A3», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідала обстановці. Огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager ARMF-0338». Результат огляду становив 1,67 проміле, тест № 1824. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 704929 від 28.06.2026, оскільки вважає, що він складений без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, а під час оформлення матеріалів працівниками поліції були допущені істотні порушення вимог законодавства щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначила, що 27.06.2026 разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_2 перебувала на святкуванні хрещення племінниці. Після завершення святкування, близько 23 год. 30 хв., між її цивільним чоловіком та одним із гостей виник конфлікт, унаслідок якого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді розсічення нижньої губи та кровотечі. З її слів, вона повідомила про подію на спецлінію «102», однак їй було роз`яснено, що працівники поліції на такі виклики не виїжджають, та рекомендовано самостійно звернутися до медичного закладу. Після цього вона викликала таксі, однак водії відмовлялися перевозити потерпілого через наявність у нього крові на обличчі та одязі. У зв`язку з цим, не маючи іншої можливості своєчасно доставити потерпілого до лікарні та перебуваючи, на її думку, у стані крайньої необхідності, вона особисто сіла за кермо автомобіля з метою доставлення потерпілого до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2». Пояснила, що під час руху дотримувалася вимог Правил дорожнього руху та керувала автомобілем обережно. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції вона неодноразово повідомляла їм про необхідність надання її цивільному чоловікові невідкладної медичної допомоги та просила якнайшвидше завершити оформлення адміністративних матеріалів. При цьому, за її словами, працівники поліції бачили тілесні ушкодження потерпілого та забруднений кров`ю одяг, однак жодних заходів щодо виклику бригади екстреної медичної допомоги не вжили. Після завершення оформлення адміністративних матеріалів вони пішки прибули до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», однак медична допомога там потерпілому не була надана у зв`язку з необхідністю повідомлення правоохоронних органів про факт спричинення тілесних ушкоджень. У подальшому вони звернулися до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», де потерпілому була надана необхідна медична допомога, що підтверджується долученою до матеріалів справи медичною довідкою. Також пояснила, що дійсно вживала алкоголь 27.06.2026 близько 14 год. 00 хв., після чого транспортним засобом не керувала, а за кермо сіла лише через виникнення надзвичайної ситуації та необхідність терміново доставити потерпілого до медичного закладу. Крім того, вказала, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушенням встановленої законом процедури. Пояснила, що через сильне хвилювання та стресовий стан не могла одразу здійснити необхідний видих у спеціальний технічний засіб «Drager». Незважаючи на це, працівники поліції, за її твердженням, не замінили одноразовий мундштук та проводили повторні спроби огляду з використанням одного й того самого мундштука. Лише після численних невдалих спроб, коли один із поліцейських зазначив про наявність у трубці залишків алкоголю, мундштук було замінено. На її думку, остаточний результат огляду було отримано після багаторазового використання одного й того самого мундштука, що ставить під сумнів достовірність результатів огляду. Також зазначила, що після проведення огляду працівники поліції склали направлення до закладу охорони здоров`я, однак фактично не запропонували їй пройти медичний огляд у лікаря та не забезпечили його проведення, чим позбавили можливості підтвердити або спростувати результати огляду. Крім того, вказала, що працівник поліції підказував їй зміст письмових пояснень, що, на її думку, ставить під сумнів їх добровільність. Вважає, що наведені обставини свідчать про істотні порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому отримані результати не можуть бути визнані належними та достатніми доказами її вини. Крім того, просила врахувати, що її дії були зумовлені станом крайньої необхідності, оскільки були спрямовані виключно на доставлення потерпілого до медичного закладу для надання йому невідкладної медичної допомоги.

На підтвердження викладених обставин правопорушник ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також медичну довідку щодо звернення потерпілого за медичною допомогою, яка долучена судом до матеріалів справи та досліджена під час судового розгляду.

У зв`язку з викладеним просила суд всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі матеріали справи, переглянути відеозапис у повному обсязі, надати належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Працівники поліції у судове засідання не викликалися, клопотань про їх виклик від учасників провадження до суду не надходило.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові матеріали справи, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування всіх обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання постанови.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначені гарантії поширюються також і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, які за своєю правовою природою є різновидом публічного обвинувачення.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Разом із тим для притягнення особи до адміністративної відповідальності недостатньо самого лише складення протоколу або наявності цифрового показника спеціального технічного засобу. Орган, який склав протокол, зобов`язаний довести, що всі докази були отримані із безумовним дотриманням вимог закону, а процедура проведення огляду відповідала вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.

Судом під час дослідження відеозаписів встановлено такі обставини.

Щодо обставин зупинки транспортного засобу. Із відеозапису вбачається, що близько 00 год. 51 хв. працівник поліції повідомив про виявлення автомобіля, який, на його думку, допустив порушення вимог п.11.5 «Правил дорожнього руху України». Після цього екіпаж поліції розпочав рух за транспортним засобом. Близько 00 год. 52 хв. працівниками поліції було увімкнуто проблискові маячки синього та червоного кольору, а також звуковий сигнал про необхідність зупинки транспортного засобу. Вже о 00 год. 53 хв. після зупинки автомобіля працівник поліції поцікавився у водія ОСОБА_1 , чи розуміє вона значення поданого сигналу про зупинку, після чого одразу поставив запитання щодо вживання алкогольних напоїв. Разом із тим саме у цей момент ОСОБА_1 повідомила працівникам поліції, що її чоловік був щойно побитий, потребує термінової медичної допомоги та що всі прямують до лікарні.

Щодо поведінки учасників події після зупинки. Так, о 00 год. 53 хв. після зупинки транспортного засобу працівник поліції запитав ОСОБА_1 , чи вживала вона алкогольні напої. У відповідь остання повідомила, що її чоловікові погано, у нього йде кров, та пояснила, що саме з цієї причини вона керує транспортним засобом, оскільки везе його до закладу охорони здоров`я. Незважаючи на це, працівники поліції не з`ясували характер отриманих тілесних ушкоджень пасажира та не поцікавилися його станом здоров`я. Навпаки, один із працівників поліції одразу запропонував провести огляд водія на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу «Drager», повідомивши, що для цього необхідно викликати інший екіпаж, який доставить відповідний прилад. Надалі із відеозапису вбачається, що у салоні автомобіля перебував чоловік із явними ознаками тілесних ушкоджень, у якого тривала кровотеча. Крім того, одяг осіб, які перебували в автомобілі, мав сліди крові. О 00 год. 57 хв. ОСОБА_1 повторно повідомила працівників поліції, що алкогольні напої вона вживала значно раніше, після чого перебувала вдома. За її словами, у нічний час їй повідомили про побиття чоловіка, у зв`язку із чим вона сіла за кермо автомобіля, щоб якнайшвидше доставити його до лікарні. О 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 вкотре пояснила працівникам поліції, що її чоловіка сильно побили, він є військовослужбовцем, йому необхідна медична допомога, а вона перевозить його до лікарні. Крім того, із відеозапису вбачається, що пасажир мав видимі тілесні ушкодження, а особи, які перебували у транспортному засобі, були забруднені кров`ю. Також на відеозаписі зафіксовано, що одна із пасажирок повідомила працівникам поліції про необхідність якнайшвидше їхати до лікарні, а сама ОСОБА_1 зверталася до потерпілого з проханням закинути голову назад, щоб зменшити кровотечу. Попри неодноразові повідомлення про необхідність надання потерпілому медичної допомоги та очевидні ознаки його травмування, із відеозапису не вбачається, що працівники поліції хоча б поцікавилися характером отриманих ним тілесних ушкоджень, оцінили його стан здоров`я чи запропонували викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги. Матеріали справи також не містять відомостей про вчинення будь-яких дій, спрямованих на забезпечення надання потерпілому невідкладної медичної допомоги. Натомість протягом усього часу спілкування із ОСОБА_1 працівники поліції були зосереджені виключно на оформленні адміністративних матеріалів та проведенні огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Суд звертає увагу, що відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров`я людини визнаються найвищою соціальною цінністю. Водночас згідно зі статтею 18 та пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські зобов`язані своєчасно вживати заходів щодо надання допомоги особам, які її потребують. Хоча наведені обставини самі по собі не є безпосередньою підставою для закриття провадження у справі, вони характеризують повноту, об`єктивність та послідовність дій працівників поліції під час документування події та враховуються судом при оцінці всіх доказів у їх сукупності.

Щодо проходження огляду. Під час дослідження відеозапису судом встановлено, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» тривала значний проміжок часу та супроводжувалася численними безрезультатними спробами продування. Так, о 00 год. 58 хв. працівник поліції підготував спеціальний технічний засіб «Drager» до проведення огляду, самостійно розпакував та встановив одноразовий мундштук, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд. Під час першої спроби продування прилад не зафіксував результату у зв`язку з недостатнім видихом. Незважаючи на це, працівники поліції не здійснили заміну мундштука, а запропонували повторно здійснити видих у той самий мундштук. О 00 год. 59 хв. було проведено другу спробу проходження огляду, яка також виявилася безрезультатною, однак мундштук знову не було замінено. О 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 втретє, а потім четвертий, п`ятий та шостий раз намагалася пройти огляд, використовуючи той самий мундштук. Після сьомої спроби працівник поліції зазначив, що у мундштуку відчувається запах алкоголю, після чого лише о 01 год. 03 хв. було відкрито та встановлено новий одноразовий мундштук. Після заміни мундштука ОСОБА_1 знову розпочала проходження огляду. Восьма, дев`ята, десята та одинадцята спроби продування також не дали можливості отримати результат, при цьому після кожної невдалої спроби працівники поліції не здійснювали заміну мундштука, а продовжували пропонувати проходити огляд із використанням уже використаного мундштука. Лише після чергової спроби, о 01 год. 16 хв., прилад зафіксував результат 1,67 проміле, з яким ОСОБА_1 погодилася. Отже, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що огляд тривав близько 18 хвилин, а ОСОБА_1 здійснила понад одинадцять спроб продування спеціального технічного засобу «Drager». При цьому після більшості безрезультатних спроб одноразовий мундштук не змінювався, а використовувався повторно. Суд критично оцінює такий спосіб проведення огляду, оскільки багаторазове використання одного й того самого мундштука після численних безрезультатних спроб продування не забезпечує належної достовірності процедури вимірювання та породжує обґрунтовані сумніви щодо точності отриманого результату. З огляду на наведене, суд доходить висновку, що результати такого огляду підлягають критичній оцінці у сукупності з іншими доказами, а сам порядок його проведення не дає можливості беззаперечно визнати отриманий результат належним та достатнім доказом вини особи.

Щодо направлення до закладу охорони здоров`я. Із матеріалів справи вбачається, що після завершення огляду працівниками поліції було складено направлення до закладу охорони здоров`я. Разом із тим матеріали справи не містять відомостей про те, що особі було фактично забезпечено можливість пройти відповідний медичний огляд або запропоновано проїхати до медичного закладу для його проведення. Формальне оформлення направлення без фактичного забезпечення реалізації такого права не може свідчити про належне виконання вимог ст.266 КУпАП.

Щодо письмових пояснень. Крім того, із відеозапису вбачається, що під час оформлення письмових пояснень працівник поліції фактично підказував ОСОБА_1 , які саме відомості необхідно зазначити у поясненнях. За таких обставин суд критично оцінює доказове значення зазначених пояснень, оскільки вони не можуть беззаперечно свідчити про їх самостійне та вільне викладення особою.

Суд зазначає, що у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, суворе дотримання процедури проведення огляду на стан сп`яніння є обов`язковою гарантією забезпечення прав особи. Недотримання встановленого законом порядку отримання доказів виключає можливість покладення таких доказів в основу постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки обов`язок доведення вини покладається саме на орган, який склав протокол. Усі сумніви щодо належності, допустимості та достовірності доказів відповідно до ст.62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Допущені під час проведення огляду порушення процедури, багаторазове використання одного й того самого мундштука, висловлювання працівника поліції про наявність алкоголю у використаному мундштуку, незабезпечення фактичного проведення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, а також інші встановлені судом обставини у своїй сукупності не дають можливості визнати отримані результати огляду належними та беззаперечними доказами вини особи.

За таких обставин усі сумніви щодо доведеності вини відповідно до ст.62 Конституції України підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що основний доказ вини результат огляду на стан алкогольного сп`яніння отриманий із істотним порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735, у зв`язку з чим не може бути визнаний належним та допустимим доказом.

Таким чином, суд доходить висновку, що органом поліції не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 130 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя:О.Л. ГАВЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua