Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №286/1695/24 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1695/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

До Овруцького районного суду Житомирської області звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк для звернення до суду в зв`язку із пропуском строку з поважних причин та скасувати постанову № 231Р від 22.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, яка винесена відносно нього та накладено стягнення у сумі 3400,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що при складанні протоколу у справі про адміністратвине правопорушення (адміністративних матеріалів) не був присутній. Не ухилявся від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки уклав контракт з ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1 і, отримавши повідомлення про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з`явився та надав підтверджуючі документи. На вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно підписував якісь документи, але з їх змістом не знайомився. За направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов медичну комісію, та подав відповідні документи в РТЦК. Повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 надавалась на 02.10.2023, а не на 02.11.2023. При винесенні оскаржуваної посстанови не дотримано вимог КУпАП стосовно порядку складання протоколу про адмінстративне правопорушення та порядку розгляду справи. Всупереч положень ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складено 13.12.2023, тобто через 2 місяці та 11 днів з моменту «неявки», тобто з 02.10.2023. Всупереч положень ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення накладено через 2 місяці та 20 днів з моменту вчинення правопорушення, оскільки, з позиції службової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , датою вчинення правопорушення є дата неявки (02.10.2023), а справу розглянуто 22.12.2023 (як вбачається з дати постанови). Але і ця дата викликає обгрунтовані сумніви, оскільки постанову у справі про адміністративне правопорушення направлено на адресу лише 22.03.2024, тобто через 4 місяці після зазначеної у постанові дати її винесення, що суперечить приписам ст.285 КУпАП.

Ухвалою суду від 16.08.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадженян у справі.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач 03.09.2024 подав відзив на позовну заяву, в якому просить вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення, мотивуючи зокрема тим, що позивач 29.10.2023 отримав під особистий підпис повістку начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до змісту якої зобов`язаний був з`явитися 02.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак не прибув, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період та вчинив правопрушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП. Позивач був доставлений працівниками поліції для складання протоколу ппро адміністартивне правопорушення та підписав протокол особисто. Розгляд справи було призначено на 22.12.2023, 10.00 год. На розгляд спарви не з`явився, подав заяву від 13.12.202, що не бажає брати участі в розгляді справи, вини у скоєнні правопорушення не визнає. Постанова про адімінстартивне правопрушення щодо позивача від 22.12.2023 № 231Р винесена у відповідності до ст.ст.278-285 КУпАП та направлена позивачу 22.03.2024.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи відсутність клопотань сторін про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, як і відсутність заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, розглянувши вимоги та доводи позову, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст.279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст.284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 231Р, винесеної 22.12.2023 т.в.о.начальника за вакантною посадою ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 29.09.2023 отримав повістку начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до змісту якої 02.11.2023 о 09.00 год. він був зобов`язаний з`явитися до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_1 , маючи обов`язок з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . гр. ОСОБА_1 , у визначений день та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_1 , за вказаною адресою не з`явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період дії воєнного стану, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП.

У ч.1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У ч.2 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскаржуваною постановою № 231Р від 22.12.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою. При цьому, з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем додано до відзиву копію протоколу № 231 про адміністартивне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1КУпАП від 13.12.2023, складеного майором ОСОБА_3 .

Згідно з вказаним протоколом № 231 від 13.12.2023, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який попередньо не притягувався до адміністративної відповідальності, 29.09.2023 отримав повістку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до змісту якої ОСОБА_1 зобов`язаний 02.10.2023 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, ОСОБА_1 , маючи обов`язок з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, грубо порушуючи вимоги нормативно-правових актів, не з`явився 02.10.2023 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, своїм умиснимим діянням , яке виразилось у нез`явленні за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_4 порушив законодвство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП.

Тобто в протоколі № 231 від 13.12.2023 прямо вказано, що позивач попередньо не притягувався до адміністартвиної відповідальності, тоді як оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП, норма якої передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Водночас з наявних матеріалів справи неможливо перевірити та достовірно встановити чи дійсно позивача було попередньо протягом року піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.210-1 КУпАП.

Відповідачем додано до відзиву копію розписки, з якої вбачається, що повістку на ім`я ОСОБА_1 про виклик ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09.00 год 02.10.2023 позивач отримав 29.09.2023.

Тобто згідно з розпискою, позивач зобов`язаний був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 02.10.2023, а не 02.11.2023, як вказано в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення № 231Р від 22.12.202.

Позивачем надано суду копію оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення № 231Р від 22.12.2023 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП, копію конверта, трекінг відстеження листа Укрпошти, копію посвідчення добровольця територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_7 серії ОВ № 228 від 18.04.2022.

Тобто на момент винесення оскаржуваної постанови № 231Р від 22.12.2023 позивач був бійцем ТРО.

Таким чином, з наявних матеріалів справи підтверджується, що постанова № 231Р від 22.12.2023 винесена з суттєвими порушеннями, як матеріального (відсутні докази наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства (щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, постанови).

Відповідачем не спростовано протиправність свого рішення. До відзиву надано копії протоколу № 231 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП від 13.12.2023, розписки на ім`я ОСОБА_1 від 29.09.2023, заяви ОСОБА_1 від 13.12.2023.

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості «поза розумним сумнівом» виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові. Тобто як факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.

Відповідно за результатами перевірки рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, судом встановлено необґрунтованість та неправомірність такого рішення.

Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Позивачем надано копію поштового конверта з штампом датування від 22.03.2024 та трекінг перевірки статусу відстеження Укрпошти листа № 1110104212496 період надсилання від 22.03.2024 та датою отримання 18.04.2024, якими підтверджується надсилання постанови у справі про адміністративне правопорушення № 231Р від 22.12.2023. Тобто позивач позбавлений права своєчасного оскарження зазначеної постанови у справі про адміністративне правопорушення та права своєчасної оплати штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Відтак, позовні вимоги слід задоволити.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 231Р, винесену 22.12.2023 т.в.о. начальника за вакантною посадою ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.07.2026.

Суддя: В. І. Вачко