Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №161/26610/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26610/25

Провадження № 2-а/161/29/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку адміністративну справу № 161/26610/25 за позовною заявою адвоката Лукомської Вікторії Василівни, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Лукомська Вікторія Василівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови. З підстав, викладених в позовній заяві просить суд Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за справою про адміністративне правопорушення №8902 від 10.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, і якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп., закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року замінено неналежного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 на належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 у адміністративній справі № 161/26610/25 за позовною заявою адвоката Лукомської Вікторії Василівни, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали до суду спільну заяву про розгляд справи у їх відсутності. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача, суб`єкта владних повноважень, ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Судом не приймається до уваги чергове клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відкладення розгляду справи, подане до суду 25 червня 2026 року. Оскільки такі клопотання представника відповідача носять систематичний характер, жодних реальних дій, спрямованих на добросовісне виконання процесуальних обов`язків ним не вживаються, що призводить до затягування розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень статті 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 1 ч. 2 Розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

10 липня 2025 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову № 8902, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею ч. 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, під час дії воєнного стану, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Суд звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається із дійсного змісту п. 1 ч. 2 Розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», порушення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , що обов`язок уточнити облікові дані передбачений протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»). Однак, не протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, як про це зазначено в оскаржуваній постанові.

Внаслідок чого, суд констатує, що в ОСОБА_1 був відсутній обов`язок уточнити облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 30 червня 2025 року у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол № 2/990. Однак, копія вказаного протоколу суду не надана, внаслідок чого зазначена обставина стороною відповідача не підтверджена жодним належним та достовірним доказом.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Судом достовірно встановлено, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 єдиним способом повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП було зазначено складання в його присутності протокола про відповідне адміністративне правопорушення. Однак, як було встановлено судом, копія такого протоколу суду не надана.

Внаслідок чого відсутні докази, що 10 липня 2025 року розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, представником відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 лютого 2026 року, тобто з моменту заміни неналежного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 на належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 у адміністративній справі № 161/26610/25 не подано до суду відзиву на позовну заяву, або жодних письмових пояснень по суті пред`явленого позову. Внаслідок чого відповідач повністю самоусунувся від обов`язку, прямо передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 при винесенні 10 липня 2025 року оскаржуваної постанови № 8902, було допущено грубі процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, та за повної відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Кожна з викладених обставин є самостійною та безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 під час винесення оскаржуваної постанови діяв не в межах своїх повноважень та не в спосіб, передбачений чинним законодавством України. А сама постанова про адміністративне правопорушення № 8902 від 10 липня 2025 року винесена з грубим порушенням вимог та положень чинного законодавства.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 гривень. При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі – 665,60 гривень – пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем було подано до суду докази щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу на суму 5 000,00 гривень та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

При цьому, розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем ОСОБА_1 було понесено та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень. При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачаза рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 241 – 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву адвоката Лукомської Вікторії Василівни, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 8902 від 10 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 17 000 гривень – визнати протиправною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 665,60 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення в повному обсязі складено

21 липня 2026 року.

Суддя В.В. Ковтуненко