Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №748/2039/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/748/258/26

Єдиний унікальний № справи 748/2039/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 вересня 2024 року за №62024100150001546, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кожухівка Васильківського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України почав діяти воєнний стан.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2024 №182 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 10.07.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 год. 00 хв. в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, що було визначене у с-щі Гончарівське Гончарівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

25 травня 2026 року ОСОБА_3 затримано на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання.

Так, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 внаслідок самовільного залишення місця служби, що було визначено в АДРЕСА_2 , обов`язки військової служби з 09 год. 00 хв. 10 липня 2024 року по 24 травня 2026 року включно не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України відмовився надавати показання суду.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану підтверджується дослідженими судом доказами, які узгоджуються між собою:

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 182 від 29 червня 2024 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_3 , є таким, що прибув з 29 червня 2024 року та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всіх види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 193 від 10 липня 2024 року, відповідно до якого солдата військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_3 вважати таким, який самовільно залишив частину з 10 липня 2024 року.

- Актом службового розслідування № 4042 від 31 липня 2024 року та Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 488 від 31 липня 2024 року, вважається підтвердженим факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 . Військовослужбовець відсутній на службі з 10 липня 2024 року по теперішній час.

На підставі статті 48 розділу II, статті 55 розділу III на солдата ОСОБА_3 , курсанта 1 навчального взводу 10 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 накладено дисциплінарне стягнення " ОСОБА_6 ".

Таким чином зібрані та долучені до матеріалів кримінального провадження, а також досліджені в судовому засіданні письмові докази, є такими, що відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України, та такими, що підтверджують обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом, а отже є належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні та такими, що доводять в сукупності вину ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За ч.5 ст. 407 КК України відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів та наведених доводів вина обвинуваченого ОСОБА_3 у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, повністю доведена у судовому засіданні, дії ОСОБА_3 органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання і враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків), враховує дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого. ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується формально позитивно, вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав. Отож, вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому суд враховує вік обвинуваченого, стан здоров`я, характеристику за місцем проходження військової служби, визнання вини, як пом`якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин та вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Суд також враховує законодавчу заборону звільнення від кримінальної відповідальності за дані кримінальні правопорушення з випробуванням та не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання на думку суду відповідатиме загальним засадам призначення покарання, тяжкості скоєного та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити тримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_3 слід рахувати з дня проголошення вироку суду. У строк відбування покарання ОСОБА_3 слід зарахувати час його затримання та перебування під вартою з 25 травня 2026 року по 29 липня 2026 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_3 відраховувати з дати проголошення вироку суду. У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати його затримання та перебування під вартою з 25 травня 2026 року по 29 липня 2026 року ( включно).

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинваченим, який утримується під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1