Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №680/70/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 680/70/26

Провадження № 22-ц/820/1340/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В. Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року, суддя Олійник А.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В лютому 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1369-8193 від 26.03.2024 в розмірі 25128,77 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 26.03.2024 між ним та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1369-8193 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір.

Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор «C8635».

Згідно з умовами договору позичальник отримав кредит в розмірі 3200 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 15 днів, знижена % ставка – 2,5% в день, стандартна % ставка 2,5% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит через партнера АТ КБ «Приватбанк».

Крім того, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 додаткові кредитні кошти відповідно до додаткового договору №1 у розмірі 1600 грн. та додаткового договору №2 у розмірі 1200 грн.

Через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором утворилася заборгованість в розмірі 33069,02 грн., яка складається з 4468,70 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 28600,32 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Кредитодавцем прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності та списання частини заборгованості, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 20660,07 грн. простроченої заборгованості за процентами та 4468,70 грн. простроченої заборгованості за кредитом.

Заочним рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23.03.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1369-8193 від 26.03.2024, додатковим договором від 02.04.2024, додатковим договором від 11.04.2024 в розмірі 8074,03 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом – 2267,95 грн., прострочена заборгованість за процентами – 5806,08 грн. Вирішено питання судових витрат.

У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що факт отримання ОСОБА_1 коштів у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» згідно з умовами кредитного договору є доведеним. В той же час, на думку суду, розрахунок заборгованості за процентами за договором про надання споживчого кредиту необхідно проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки, встановленої Законом України «Про споживче кредитування», у розмірі 1% в день.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування скарги позивач зазначив, що умовами кредитного договору строк кредитування встановлено в 300 днів, процентні ставки в розмірі 2,5% визначено умовами договору та нараховувалися згідно з його вимогами.

За несвоєчасне повернення кредитних коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не нараховувало ОСОБА_1 процентів за ст. 625 ЦК України, штрафу та пені.

Розмір процентів визначено сторонами за взаємною згодою відповідно до принципу свободи договору, таким чином, несправедливими умовами договору умови щодо нарахування процентів вважати підстав немає.

Поняття «денна процентна ставка» та «процентна ставка, що встановлена договором, яка нараховується на залишок неповернутої суми кредиту», є відмінними. Зокрема, правова природа денної процентної ставки визначена Законом України «Про споживче кредитування» та є репрезентативним показником для обрахунку витрат споживача, яка розраховується з припущенням, що сторони виконають умови договору належним чином. Така денна процентна ставка була правильно обрахована згідно із Законом України «Про споживче кредитування», який діяв на час його укладення, відтак розрахунок судом процентів із процентною ставкою 1% в день є неправильним.

Розгляд справи проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 26.03.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1369-8193 продукту «credos», (далі-Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С8635».

Згідно з умовами договору кредитодавець (позивач) відкрив позичальнику (відповідачу) кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування ним та інші платежі відповідно до умов договору (пункт 2.2 Договору) (а.с. 9-18).

Загальний розмір кредиту (сума кредиту) становить 3200 грн. Дата надання/видачі кредиту 26.03.2024 (пункти 4.1, 4.2 Договору). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 19.01.2025. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 4.12 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом (пункт 4.10 Договору).

Денна процентна ставка 2,5% (пункт 4.15 Договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника НОМЕР_1 , шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (пункти 4.6, 12 (реквізити сторін) Договору).

Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та квитанцією системи LiqPay, ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 3200 грн. за договором №1369-8193 від 26.03.2024 за допомогою системи LiqPay, платіж 2441968189 від 26.03.2024 на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с. 30, 41).

02.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1369-8193, за умовами якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові грошові кошти в розмірі 1600 грн. (а.с. 33 на звороті-34). Кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 293 календарних днів (пункт 3 додаткової угоди №1).

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та квитанції системи LiqPay, ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 1600 грн. за договором №1369-8193 від 26.03.2024 за допомогою системи LiqPay, платіж 2444851011 від 02.04.2024 на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с. 31, 41).

11.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1369-8193 (далі - Додаткова угода №2), відповідно до умов якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові грошові кошти в розмірі 1200 грн. (а.с. 37 на звороті-38).

Кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 284 календарних днів (пункт 3 Додаткової угоди №2).

З урахуванням змін щодо тіла кредиту, сторонами підписано оновлені таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 39-40).

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та квитанції системи LiqPay, ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 1200 грн. за договором №1369-8193 від 26.03.2024 за допомогою системи LiqPay, платіж 2448463557 від 11.04.2024 на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с. 32, 41).

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування не виконала, внаслідок чого, згідно з розрахунком позивача, станом на 18.12.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 33069,02 грн., яка складається з 4468,70 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 28600,32 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі – Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист справ споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

У справі, яка переглядається, договір кредитної лінії №1369-8193 було укладено 26.03.2024, строком на 300 календарних днів, з кінцевим терміном повернення коштів 19.01.2025, відтак до вказаних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Закону, а саме п. 17 його Прикінцевих та Перехідних положень.

Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього від 02.04.2024, 11.04.2024, якими додатково надано у кредит грошові кошти в розмірі 1600 грн. та 1200 грн. відповідно, відповідачу за період з 26.03.2024 по 19.01.2025 включно нараховано проценти з розрахунку процентної ставки 2,5% в день.

Аналізуючи вищезазначені умови укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунку заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом, колегія суддів вважає, що нарахування відповідачу процентів за період з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно та з 21.08.2024 по кінець строку кредитування суперечить приписам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відтак підлягає перерахунку.

Так, за період з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно (120 днів), з урахуванням розміру основної суми (тіла) кредиту 4583,28 грн., яка згідно з розрахунком обраховувалася станом на 23.04.2024, проценти за користування складатимуть 8249,90 грн. (4583,28 грн.*1,5%*120 днів).

За період з 21.08.2024 по кінець строку кредитування 19.01.2025 включно (152 дні), з урахуванням основної суми кредиту (тіла) 4468,70 грн., яка згідно з розрахунку обраховувалася станом на 21.08.2024, проценти за користування складатимуть 6792,42 грн. (4468,70 грн.*1%*152 дні).

За вказаних вище обставин, оскільки загальний розмір заборгованості з урахуванням неповернутого тіла кредиту та нарахованих процентів складатиме 19511,02 грн. (4468,70 грн.+8249,90 грн.+6792,42 грн.), в той час як позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням нарахованих процентів 25128,77 грн., колегія суддів вважає позовні вимоги частково обґрунтованими.

Суд першої інстанції, правильно відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення процентів, в той же час неправильно витлумачив норму матеріального права, не навів у рішенні належного розрахунку та обґрунтування свого висновку щодо необхідності перерахунку процентів на весь період з урахуванням 1% ставки.

За наведеного, враховуючи неправильне застосування судом норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задоволено частково, на 77,64% (19511,02 грн./25128,77 грн.*100%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в розмірі 2067,08 грн. (2662,40 грн.*77,64%).

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволена частково, на 77,64% (19511,02 грн./25128,77 грн.*100%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 3100,63 грн. (3993,60 грн.*77,64%).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 19511,02 грн. заборгованості за кредитним договором.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2067,08 грн. витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції та 3100,63 грн. витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай