Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №302/1291/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 302/1291/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 липня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шевчука В.В.,

суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,

з участю секретаря Савинець В.Ю.,

представника позивача Белла В.М.,

представника відповідача Чопик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Белла Володимир Михайлович, на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Буковина Трек» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 132 174,90 гривень, моральної шкоди в розмірі 2000000 гривень, яка завдана кримінальним правопорушенням унаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

В вересні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Белла В.М., звернулась в Міжгірський районний суд із позовною заявою до ПП «Буковина Трек» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 132 174,90 гривень, моральної шкоди в розмірі 2 мільйони гривень, яка завдана кримінальним правопорушенням унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що 25.03.2022 близько 15 години 00 хвилин водій ОСОБА_2 , будучи працівником приватного підприємства «Буковина-Трек» на посаді водія, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «MAN» моделі «LE18.220», рухаючись по головній дорозі «Т 07-18» сполученням Нижні Ворота-Воловець - Міжгір`я зі сторони селища Воловець у напрямку села Скотарське, у населеному пункті Гукливий Мукачівського району Закарпатської області, що зліва по напрямку його руху на 14 км + 500 м головної дороги, маючи намір виконати маневр повороту ліворуч через зустрічну смугу руху для з`їзду на другорядну дорогу, діючи всупереч вимог пунктів 1.3, 1.5, 1.10 з посиланням на термін «перевага», підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 10.1, 10.5, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених Кабінетом міністрів України від 10.10.2001 № 1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не забезпечив безпеку дорожнього руху перед зміною напрямку свого руху - початком виконання маневру поворот ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі зустрічному транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з мотоциклом марки «SHIVERAY» моделі «XY250CY» без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_3 , який, маючи перевагу в русі, бо рухався по своїй смузі руху головної дороги у зустрічному напрямку стосовно водія ОСОБА_2 . При цьому водій ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для його руху був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним мотоцикл до місця зіткнення і шляхом застосування своєчасного гальмування у зазначеній дорожній ситуації.

Внаслідок вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних травм тіла та органів, які у відповідності до пункту 2.1.3 Правил судового медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 .

Зазначені обставини встановлені вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 04.12.2023 і ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18.03.2026 у справі № 936/901/22.

ОСОБА_1 вказала, що є дружиною ОСОБА_3 , з яким вони перебували до настання його смерті в зареєстрованому шлюбі і її було визнано потерпілою у вище зазначеному судовому кримінальному провадженні. Унаслідок ДТП та смерті ОСОБА_3 потерпілій завдано майнову шкоду у вигляді матеріального збитку від пошкодження мотоцикла, що стверджено висновком товарознавчої експертизи в розмірі 40675 гривень; понесенням витрат на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 90000 гривень, що стверджено договором купівлі-продажу від 12.10.2022 № 12/10, укладеного між потерпілою і ФОП ОСОБА_4 , квитанціями та фіскальними чеками від 02.08.2024; понесенням витрат на пальне для автомобіля на замовлення потерпілої, яким здійснювалась доставка потерпілої до слідчого в ГУНП в Закарпатській області в місто Ужгород з села Запереділля (відстань 170 км), - у розмірі 1 499,90 грн. згідно з фіскальним чеком від 29.08.2022.

Також ОСОБА_1 вважає, що їй завдано моральну шкоду на суму 2 мільйони гривень, яку обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 мав 32 роки і був чоловіком позивачки та батьком трьох спільних малолітніх дітей. Унаслідок смерті ОСОБА_3 змінився звичайний уклад життя, психоемоційний стан, пережито стреси та сильні емоційні навантаження від смерті близької людини. У потерпілої з`явились безсоння, дратівливість, постійні нервові зриви від переживань за майбутнє сім`ї і малолітніх дітей. Виникли труднощі при виконанні повсякденних домашніх справ, а також постійна тривога від переживань за майбутнє дітей у зв`язку з втратою годувальника, за їх матеріальне забезпечення, спроможність самостійно власними силами утримувати дітей, надавати їм належні умови проживання та забезпечення їх навчання.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з ПП «Буковина Трек» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 132 174,90 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000 000 гривень. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Буковина Трек» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 132 174,90 грн., моральну шкоду в розмірі 800 000 гривень, всього стягнуто на загальну суму 932 174,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Судом вказано, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Обов`язок відшкодування шкоди юридичною особою, завданою її працівником унаслідок ДТП, стосується не лише матеріальної, але і моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування, судом враховано, що вина водія власника джерела підвищеної небезпеки не є умисною і відноситься до форми вини у виді кримінально протиправної самовпевненості (недбалості щодо виконання належно правил дорожнього руху). У кримінальному провадженні також установлено, що водій ОСОБА_3 під час настання ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння і рухався на мотоциклі з перевищенням допустимої швидкості руху.

Додатковим рішенням Міжгірського районного суду від 22.05.2026 стягнуто з ПП «Буковина Трек» на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 617,21 грн. У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Белла В.М., просить скасувати оскаржуване рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року в частині вимог про стягнення моральної шкоди та ухвалити нове рішення яким стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 000 гривень.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином оцінено її моральні страждання, адже вона, будучи у молодому віці, втратила свого чоловіка і батька трьох їх малолітніх дітей, який був молодого віку (32 роки), на якому трималась їх багатодітна сім`я, та вже на протязі більш ніж чотирьох років вона перебуває у постійному стресі та переживаннях за своїх трьох малолітніх дітей,- доньки ОСОБА_5 , 2013 р.н., сина ОСОБА_6 , 2014 р.н., сина ОСОБА_3 , 2020 р.н., яким на час події (25.03.2022 року) виповнилось, відповідно, тільки 9, 8 та 2 роки.

Вказує, що самостійно вимушена утримувати та забезпечувати дітей до їх повноліття, забезпечити їх навчання, виховання, забезпечити їх житлом. Окрім смутку щодо втрати чоловіка, ці думки постійно переслідують позивачку та пригнічують. В домашніх будинкових та прибудинкових роботах, веденні домашнього господарства, також не вистачає чоловічої сили, у зв`язку з чим позивачці необхідно затрачати набагато більше свого вільного часу, а також відшуковувати сторонніх громадян, які б погодились допомогти фізично в утриманні господарства (сінокоси, посадка картоплі, тощо) та ремонтах.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Вказує на те, що судом першої інстанції не було у повній мірі оцінено моральні страждання позивачки, яка втратила чоловіка та батька для малолітніх дітей. З врахунням доводів викладених у апеляційній скарзі просить апеляційну скаргу задовольнити та стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 000 гривень.

Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що судом першої інстанції у повній мірі надано оцінка моральним стражданням позивачки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 25.03.2022 близько 15 години 00 хвилин водій ОСОБА_2 , будучи працівником приватного підприємства «Буковина-Трек» на посаді водія, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «MAN» моделі «LE18.220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по головній дорозі «Т 07-18» сполученням Нижні Ворота-Воловець -Міжгір`я зі сторони селища Воловець у напрямку села Скотарське, у населеному пункті Гукливий Мукачівського району Закарпатської області, що зліва по напрямку його руху на 14 км + 500 м головної дороги, маючи намір виконати маневр повороту ліворуч через зустрічну смугу руху для з`їзду на другорядну дорогу, діючи всупереч вимог пунктів 1.3, 1.5, 1.10 з посиланням на термін «перевага», підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 10.1, 10.5, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених Кабінетом міністрів України від 10.10.2001 № 1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не забезпечив безпеку дорожнього руху перед зміною напрямку свого руху - початком виконання маневру поворот ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі зустрічному транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з мотоциклом марки «SHIVERAY» моделі «XY250CY» без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_3 , який, маючи перевагу в русі, бо рухався по своїй смузі руху головної дороги у зустрічному напрямку стосовно водія ОСОБА_2 . При цьому водій ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для його руху був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним мотоцикл до місця зіткнення шляхом застосування своєчасного (екстреного) гальмування у зазначеній дорожній ситуації як при фактичній швидкості його руху 51,5 - 59,5 км/год, так і при максимально допустимій швидкості в даних дорожніх умовах 50 км/год.

Унаслідок вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних травм тіла та органів, які у відповідності до пункту 2.1.3 Правил судового медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 . Під час настання смерті ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння середньої тяжкості.

Наведені вище обставини встановлені вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 04.12.2023 і ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18.03.2026 у кримінальному провадженні ЄРДР № 12022070000000072 в справі 936/901/22.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданим ТСЦ 7341 з датами реєстрації і перереєстрації 07.04.2010, 27.01.2018 вантажний автомобіль фургон марки «MAN LE 18/220» номер шасі (кузова) НОМЕР_3 з реєстраційним номером НОМЕР_1 належить на праві власності приватному підприємству «Буковина Трек» (відповідачу).

Згідно із наказом № 158-к від 16.10.2020 ОСОБА_2 прийнятий на роботу водієм в ПП «Буковина - Трек» з 19.10.2020.

Позивачка ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_3 та визнана потерпілою у наведеному вище кримінальному провадженні. У наслідок ДТП та смерті ОСОБА_3 потерпілій завдано майнову шкоду на загальну суму 132174 гривні 90 коп.

Наведені вище обставини не є спірними. У суді першої інстанції стороною відповідача повністю визнано позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди і частково визнані позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Подавши апеляційну скаргу ОСОБА_7 не погоджується із сумою матеріальної шкоди у розмірі 800 000 грн, яка стягнута із відповідача на її користь. Таким чином, предметом судового розгляду у суді апеляційної інстанції є розмір моральної шкоди стягнутий судом першої інстанції, який сторона відповідача не оспорює, проте оспорює позивач, вважаючи, що не враховано належним чином глибину її моральних страждань.

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України кожна особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За змістом статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Шкода, завдана внаслідок ДТП, з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, виходячи із наведених норм права, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як встановлено матеріалами справи та під час розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 , будучи особою молодого віку, втратила чоловіка та батька трьох малолітніх дітей, який був опорою для їхньої сім`ї, вже більше чотирьох років вона перебуває у постійному стресі, переживанні за дітей оскільки вимушена виховувати, утримувати та забезпечувати їх самостійно, однак судом першої інстанції зазначені обставини не в повній мірі з`ясовані.

Отже, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, порушення нормального способу життя для потерпілої у якої на утриманні залишилися троє малолітніх дітей, колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір суми відшкодування моральної шкоди, який необхідно стягнути з ПП «Буковина Трек», підлягає збільшенню до 1 200 000 гривень.

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру матеріальної шкоди.

Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За таких обставин з ПП «Буковина Транс» в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 8175 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Белла Володимир Михайлович, задовольнити частково.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року змінити. Стягнути з Приватного підприємства «Буковина Трек» на користь ОСОБА_1 1 200 000 гривень моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ПП «Буковина Транс» в дохід держави судовий збір у розмірі 8175 гривень 60 копійок

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.07.2026.

Головуючий

Судді