Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Побої і мордування
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №443/1475/26
Суддя: РАВЛІНКО Р. Г.
Справа №443/1475/26
Провадження №1-кп/443/111/26
ВИРОК
іменем України
30 липня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142200000047 від 05.07.2026, який надійшов зі Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури 14.07.2026 щодо обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ходорів Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 04.07.2026 приблизно о 17 год 00 хв, перебуваючи на території парку імені Тараса Шевченка, що неподалік житлового будинку, що за адресою: Львівська область, Стрийський район, місто Ходорів, вулиця Шевченка, 102, під час конфлікту із ОСОБА_5 , діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення фізичного болю ОСОБА_5 , наніс йому один удар долонею лівої руки по голові з правої сторони, чим завдав потерпілому фізичного болю і не спричинивши тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та дав покази, що 04.07.2026 близько 16 год 30 хв йому зателефонувала дочка та повідомила про конфлікт, який виник між нею та потерпілим ОСОБА_5 щодо виховання дитини та попросила привезти у парк імені Тараса Шевченка, що у м. Ходорів рішення суду щодо встановлення часу побачень батька з дитиною. Будучи в парку, дочка показала переписку із ОСОБА_5 , у якій останній писав що в обвинуваченого ОСОБА_3 розпухла шия, оскільки він «пхає носа у не свою справу», а тому, оскільки в нього є онкологія, він 04.07.2026 приблизно о 17 год 00 хв, перебуваючи на території парку імені Тараса Шевченка, що неподалік житлового будинку, що за адресою: Львівська область, Стрийський район, місто Ходорів, вулиця Шевченка, 102, під час конфлікту із ОСОБА_5 , наніс йому один удар долонею лівої руки по голові з правої сторони.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить суд не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Просить обрати покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про порядок дослідження доказів та не заперечив щодо обрання виду покарання у виді штрафу.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо призначення обвинуваченому покарання погоджується з думкою прокурора.
Отримавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Аналізуючи представлені суду докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні ним кримінального правопорушення доведеною в судовому засіданні повністю.
Таким чином, суд вважає доведеним факт умисного завдання ОСОБА_3 удару ОСОБА_5 , який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є проступком, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, особу обвинуваченого, який одружений, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, раніше не судимий, на обліку лікаря-нарколога та лікарі-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.
Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої їй статті КК України у виді штрафу.
Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України
Керуючись ст.ст.370,371,374, 615 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень.
Речовий доказ - відеозапис з бодікамери представників поліції на якому наявний файл щодо виїзду працівників поліції 04.07.2026 о 17 год 00 хв за зверненням ОСОБА_5 , який відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, визнано речовим доказом та прилучено до даного кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua