Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №443/1372/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №443/1372/26

Суддя: РАВЛІНКО Р. Г.

Справа №443/1372/26

Провадження №3/443/553/26

ПОСТАНОВА

іменем України

29 липня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704774 від 27.06.2026, ОСОБА_1 27.06.2026 о 20 год 30 хв в с. Лютинка, траса Р84, керуючи транспортним засобом марки «Audi А4», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху транспортного засобу, при виникненні перешкоди у русі, а саме вибоїни, яку водій об`єктивно спроможна була виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки та безпечного об`їзду перешкоди, у зв`язку з чим в`їхала у вибоїну, внаслідок чого автомобіль під її керуванням отримав механічні пошкодження. Своїми діями порушила п.п. 12.1, 12.3 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду повторно не з`явилася, хоча про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлялася, про причини неявки суд не повідомила. При цьому остання належним чином повідомлялася про розгляд справи у суді, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704774 від 27.06.2026 зазначено, що розгляд справи відбудеться 13.07.2026 о 09 год 00 хв та за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №704774 від 27.06.2026 судом скеровувалась судова повістка. Проте, направлений на її адресу конверт з рекомендованим повідомленням повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.

Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 враховую, що остання була добре обізнана з фактом складення на неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704774 від 27.06.2026 зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Audi А4», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху транспортного засобу, при виникненні перешкоди у русі, а саме вибоїни, яку водій об`єктивно спроможна була виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки та безпечного об`їзду перешкоди, у зв`язку з чим в`їхала у вибоїну, внаслідок чого автомобіль під її керуванням отримав механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 12.3, 12.1 ПДР України.

01.11.2022 року набув чинності Національний Стандарт ДСТУ 4100:2021 «Дорожні знаки» в п. 14.3.2 якого передбачено, що поза населеними пунктами попереджувальні знаки, крім знаків 1.4.1-1.4.7, 1.29-1.31.6, потрібно встановлювати на відстані від 150 м до 300 м, а в населених пунктах - на відстані від 50 м до 100 м від початку небезпечної ділянки.

Так, дорожній знак 1.12 «Вибоїна» відноситься до категорії «Попереджувальні знаки», що міститься в розділі 33 «;Дорожні знаки» ПДР.

В абз. 2 п. 1.40 ПДР вказано, що попереджувальні знаки, крім знаків 1.4.1-1.4.3, 1.29- 1.31.6, установлюються поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки.

Водночас схемою ДТП підтверджується, що на автодорозі Р84 між с. Лютинка Стрийського району Львівської області відсутні інформаційні знаки про стан дорожнього покриття.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчить про те, що ділянка дороги, на якій відбулась ДТП, є аварійно небезпечною, а стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ, перед місцем ДТП дорожній знак 1.12 «Вибоїна» не був встановлений, що є порушенням вимог п. 1.40 ПДР та п. 14.3.2 ДСТУ 4100:2021 «Дорожні знаки».

Також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази швидкості транспортного засобу ОСОБА_1 в момент пошкодження автомобіля, а тому висновки щодо необрання водієм безпечної швидкості є необґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст.9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 3 п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 23, 33,124, 245, 256, 265, 280, 283-286, 294, 307, 308 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Р.Г. Равлінко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua