Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №588/636/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №588/636/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О.

Номер провадження 33/816/1319/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 07 травня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 07 травня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 07.04.2024 о 18 год. 45 хв. у м. Тростянець по вул. Гришина, 7, керував транспортним засобом марки HYNDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Тростянецького районного суду Сумської області від 07 травня 2024 року, скасувати дану постанову, закрити провадження по справі у зв`язку з його неосудністю та зупинити виконання постанови суду.

В обґрунтування пропущеного строку, апелянт посилався на те, що він не був належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, копія постанови суду не була ним отримана. Істотною причиною пропуску строку є його психічний стан , адже на наступний день після подій, які були описані у протоколі, його було госпіталізовано до психіатричного закладу. ОСОБА_1 вперше дізнався про існування постанови відносно нього 11.06.2026, коли йому у застосунок «Дія» надійшло сповіщення про відкриття виконавчого провадження.

Вимоги поданої апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що зазначена постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки під час подій (07.04.2024) він перебував у стані неосудності, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, що виключає його адміністративну відповідальність.

В судове засідання призначене на 06 липня 2026 року до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав.

Діяльність захисника – адвоката Торосян К.Р., яка спочатку подавала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , згідно відомостей Реєстру зупинена.

З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали даної справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Так, розгляд справи в суді першої інстанції відбувався у відсутність ОСОБА_1 , копія постанови була направлена йому поштовою кореспонденцією.

З доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що на наступний день після складання протоколу відносно ОСОБА_1 , останнього було госпіталізовано до психіатричного закладу, де він проходив лікування. До того ж, його стан здоров`я дійсно дає підстави вважати, що він не розумів наслідків складання відносно нього протоколу та розгляду справи судом.

Апеляційний суд вважає причини, за яких ОСОБА_1 було пропущено строк на оскарження постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 07 травня 2024 року, поважними, що є підставою для поновлення вказаного строку.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.

Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя послався, як на докази, на матеріали справи, а саме на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 283759 від 07.04.2024; результат тесту № 533 від 07.04.2024 та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорт помічника чергового відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 07.04.2024, в якому викладені обставини щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.04.2024; відеозапис з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та про процедуру його огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

В той же час, переглянувши відеозапис, апеляційний суд зауважує, що поведінка ОСОБА_1 під час проведення процедури огляду та складання протоколу відносно нього, дійсно давала підстави вважати, що особа не усвідомлює значення своїх дій, адже він: декілька раз казав, що поряд з ним у машині сидить кум, якого на той момент не було; без причини йшов в іншому напрямку від працівників поліції; казав, що знайомий з працівником поліції, хоча останній це категорично заперечував та казав, що бачить його вперше; весь час був без взуття; казав, що працівники поліції забрали ключі від його авто, мобільний телефон і всі його документи, хоча насправді нічого такого не було.

Апеляційний суд зауважує, що суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, може бути виключно фізична осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати адміністративна відповідальність (16 років) та яка вчила протиправне діяння.

Обов`язковою ознакою суб`єкта правопорушення є його осудність, тобто тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного нею діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю), і тільки осудна особа підлягає адміністративній відповідальності й стягненню.

Осудність характеризується двома критеріями медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, ОСОБА_1 07.04.2024 о 15:30 год ( тобто за декілька годин до подій, про які йдеться у протоколі ААД № 283759) був також зупинений працівниками поліції і на нього складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. З постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2025 року вбачається, що провадження по вказаній справі було закрито у зв`язку з неосудністю ОСОБА_1 . В основу свого рішення суддя поклав висновок судово-психіатричної експертизи № 934 від 05.11.2024 р, згідно якого на момент вчинення інкримінованого йому правопорушення, а саме 07.04.2024 р. ОСОБА_1 страждав стійким психічним розладом у вигляді Органічного маніакального розладу судинного та інтоксикаційного ґенезу, маніоформно-параноїдний синдром, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Станом на момент проведення експертизи ОСОБА_1 страждав стійким психічним розладом у вигляді Органічного шизофреноподібного (переважно маячного) розладу (стан медикаментозної ремісії).

До того ж, з 28.05.2024 по 05.07.2024 ОСОБА_1 лікувався у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» з діагнозом органічна маніакальний розлад судинного та інтоксикаційного ґенезу. Маніоформно-параноїдний синдром.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не міг усвідомлювати свої дії і керуватися ними, у зв`язку із психічним розладом, що вказує на його перебування в стані неосудності.

Згідно ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

Отже, слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі апелянт просить зупинити виконання постанови, однак норми КУпАП не передбачають таких повноважень суду апеляційної інстанції у провадженнях про адміністративні правопорушення. Окрім того, постанова, якою було накладено стягнення на особу, скасована апеляційним судом.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 07 травня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 07 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з неосудністю ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.